1. Передумови та причини Люблінської унії
1. Назвіть передумови, які склалися в XIV-XV століттях, для об’єднання Великого князівства Литовського і Королівства Польського.
Передумови:
- Вороги (Тевтонський орден, Московська держава, кримські татари) змушували Литву і Польщу до союзу.
- Кревська унія 1385 року започаткувала процес зближення, коли литовський князь став польським королем.
- Унії 1401 (Віленська) і 1413 (Городельська) визначили автономний статус Литви в складі Польщі, але поступово відбувалася уніфікація державного устрою за польським зразком, обмеження прав некатоликів.
2. Які зовнішні загрози постали перед Королівством Польським і Великим князівством Литовським у першій половині XVI століття?
- Постійні спустошливі набіги кримських і ногайських татар на південні рубежі, грабунки, захоплення людей у полон.
- Виснажливі війни з Московським царством за українські землі, внаслідок яких Литва втратила частину територій.
- Поразки у Лівонській війні (1558-1583) створили загрозу поглинення Литви Московією.
3. Що очікували від об’єднання польські, литовські та українські шляхтичі?
- Польська шляхта сподівалася розширити свої земельні володіння, отримати прибутки від господарювання на українських землях.
- Литовські, білоруські та українські магнати побоювалися втратити владу, землю та привілеї, тому хотіли унії лише на федеративних засадах.
- Українські, білоруські й литовські шляхтичі прагнули звільнитися від влади магнатів, полегшити військову повинність, поліпшити умови торгівлі, зрівнятися у правах з польською шляхтою.
- Українська шляхта очікувала можливості брати участь у політичному житті, отримати нові посади та землі, оскільки у Великому князівстві Литовському православні були обмежені в правах.
2. Люблінський сейм 1569 року
1. Чому початково не вдалося досягнути порозуміння на Люблінському сеймі?
Початково не вдалося досягнути порозуміння через гострі суперечності між польською і литовською стороною щодо форми об’єднання: польська шляхта вимагала повного включення Литви до складу Польщі (інкорпорації), а литовські магнати наполягали на федеративному союзі двох рівноправних держав. Переговори зайшли в глухий кут, і литовська делегація навіть залишила сейм, готуючись до війни з королем.
2. Коли було підписано Люблінську унію?
Люблінську унію було підписано 1 липня 1569 року.
3. Яку назву отримала новоутворена держава?
Новоутворена держава отримала назву Річ Посполита (у перекладі з латинської – «спільна справа»).
Барвограй ідей
Попрацюйте з картою
1. Укажіть на карті українські території, які ввійшли до складу Речі Посполитої.
До складу Речі Посполитої після Люблінської унії увійшли такі українські території: Волинь, Київщина, Брацлавщина.
2. Віднайдіть на карті воєводства, створені на українських землях.
На українських землях у складі Речі Посполитої існували такі воєводства:
- Київське (центр – Київ)
- Волинське (центр – Луцьк)
- Брацлавське (центр – Брацлав)
- Подільське (центр – Кам’янець)
- Руське (центр – Львів)
- Белзьке (центр – Белз)
3. Складіть розповідь на основі історичної карти на тему: «Українські землі після Люблінської унії».
Після підписання Люблінської унії 1569 року більшість українських земель опинилася у складі новоутвореної держави – Речі Посполитої. На карті видно, що ці території охоплювали майже всю Правобережну Україну, а також частину сучасної Західної України. В адміністративному плані тут було запроваджено польський устрій – землі поділялися на воєводства, якими керували королівські воєводи. Українська шляхта отримала певні права, зокрема можливість брати участь у місцевому самоврядуванні та судочинстві. Разом із тим, у суспільстві посилилися польський вплив, розпочався процес ополячення, а становище селян і православних погіршилося. Проте об’єднання захистило ці землі від московської агресії та татарських набігів і сприяло економічному розвитку, заснуванню нових міст і містечок.
Відлуння минулого Із промови Адама Кисіля про умови Люблінської унії
1. Скористайтеся інтернет-ресурсами й дізнайтеся коли жив і ким був Адам Кисіль.
Адам Кисіль жив у 1600–1653 роках. Він був українським шляхтичем, державним і військовим діячем Речі Посполитої, воєводою київським, а також одним із відомих захисників прав православного населення та посередником у переговорах між козаками й польською владою.
2. На яких умовах, на думку Адама Кисіля, були приєднані українські землі?
Адам Кисіль вважав, що українські землі були приєднані до Речі Посполитої не як підлеглі, а на рівних правах: «не як до країни, але з країною, не до релігії, але з релігією, не до титулів і почестей, але з титулами й почестями». Це означає, що українські землі зберігали власну автономію, віру, титули та привілеї, тобто приєднувалися як рівноправна частина, а не як підкорена територія.
3. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії
1. Назвіть воєводства, які існували в українських землях у складі Речі Посполитої.
У складі Речі Посполитої на українських землях існували такі воєводства:
- Київське (центр – Київ)
- Волинське (центр – Луцьк)
- Брацлавське (центр – Брацлав)
- Подільське (центр – Кам’янець)
- Руське (центр – Львів)
- Белзьке (центр – Белз).
2. Які додаткові привілеї отримала українська шляхта з прийняттям унії?
Українська шляхта після Люблінської унії 1569 року була зрівняна в правах із польською шляхтою. Вона отримала право на місцеве самоврядування (проведення повітових сеймиків), могла формувати виборні шляхетські суди, займати державні посади, брати участь у політичному житті країни, отримувати нові землі та посади. Також у Волинському, Київському, Брацлавському (з 1618 р. і в Чернігівському) воєводствах було офіційно закріплено статус руської (староукраїнської) мови, зберігалося Литовське право, діяло окреме судочинство, надавалися спеціальні гарантії для православ’я, визнавалися князівські титули.
3. Визначте позитивні та негативні наслідки унії для українського суспільства.
Позитивні наслідки:
- Об’єднання більшості українських земель у межах однієї держави.
- Захист від московської агресії та татарських набігів.
- Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі, підйом освіти.
- Долучення українців до західноєвропейської культури та ренесансних ідей.
Негативні наслідки:
- Поширення фільваркової системи з кріпацтвом і панщиною, що погіршило становище селян.
- Посилення утисків православних, наступ римо-католицької церкви.
- Процес ополячення – насадження польської мови та культури.
- Частина української шляхти зрікалася рідної мови, віри, культури.
- Зростання соціального напруження, релігійної ворожнечі, що призвело до майбутніх повстань і козацької революції.
Острів цікавинок
1. Чи можна застосувати до руської (української) шляхти приказку «хто стукає, тому відчиняють». Як ви гадаєте?
Так, цю приказку можна застосувати до руської (української) шляхти. Вони активно відстоювали свої права на Люблінському сеймі, уклали окрему угоду з Короною та домоглися автономії для своїх воєводств, офіційного статусу мови, збереження власного судочинства й гарантій для православ’я. Тобто, завдяки наполегливості та активній позиції їм вдалося отримати бажане.
2. Подумайте, чому шляхтичам Волині, Київщини, Брацлавщини вдалося відстояти на Люблінському сеймі свої права, а шляхтичам Руського, Подільського, Белзького воєводства – ні?
Шляхта Волині, Київщини, Брацлавщини змогла відстояти свої права, бо ці землі нещодавно були приєднані до Польщі, і місцева шляхта була численна, організована й мала сильну позицію. Вони виступили єдиним фронтом і змогли домовитися про автономію та збереження своїх прав. Натомість у Руському, Подільському, Белзькому воєводствах польська влада вже давно була встановлена, а місцева шляхта частково ополячилася, втратила єдність і не мала такої сили, щоб відстояти свої інтереси.
Галявина творчості
Кліо дуже полюбляє наукові дослідження. Їй до рук потрапила схема, й вона вирішила зрозуміти, який устрій був у новоствореній державі Речі Посполитій: демократичний чи деспотичний. Допоможіть їй у цьому, підберіть аргументи й факти на підтвердження обраної позиції. Об’єднайтеся в групи й створіть комікси на теми: «Нові можливості для українців у Речі Посполитій», «Становище соціальних верств українського суспільства в Речі Посполитій», «Передумови, причини й наслідки Люблінської унії».
Устрій Речі Посполитої після Люблінської унії був переважно демократичним (шляхетська демократія):
- Владу монарха обмежували виборний сейм і сенат, тобто короля обирали, а не передавали владу у спадок, і він не мав абсолютної влади.
- Важливі державні рішення (зовнішня політика, фінанси, закони) ухвалювалися спільно на сеймі, де були представлені шляхтичі з різних земель.
- Шляхта мала право місцевого самоврядування, обирала своїх представників, брала участь у формуванні судів і вирішенні місцевих справ.
- Зберігалися окремі уряди, війська, казна, закони для Польщі та Литви, що обмежувало централізацію влади.
- Була гарантована свобода віросповідання для католиків і православних, що свідчить про відсутність релігійного деспотизму.
Висновок: Річ Посполита була прикладом шляхетської демократії, а не деспотичної монархії. Влада належала не одній людині, а значній частині населення – шляхті, яка мала політичні права та вплив на державне управління.
Додатково: