Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Щупак 2024
Поясніть значення слів словесної хмаринки. Як пов’язані між собою слова “варвари” і “міграція”? Яку назву отримала масштабна міграція наприкінці I тис. до н. е. — на початку I тис. н. е.? Якими були наслідки цієї міграції?
Слово “варвари” в античні часи використовувалося греками для позначення іноземців, особливо тих, хто не говорив грецькою мовою і не ділив грецьких культурних цінностей. З часом цей термін набув негативного відтінку і став використовуватися для опису “некультурних” або “дикунських” народів, особливо тих, які брали участь у міграціях і нападах на Римську імперію.
Слово “міграція” означає переміщення груп людей або окремих осіб з одного місця в інше, зазвичай з метою постійного або тимчасового проживання. Міграція може бути внутрішньою (в межах однієї країни) або міжнародною (між країнами).
Слова “варвари” і “міграція” пов’язані між собою через історичний період, відомий як Велике переселення народів, яке відбувалося приблизно з IV по VII століття н. е. Цей термін описує серію масштабних міграцій різних германських, слов’янських, іранських, тюркських та інших племен, які часто називали “варварами” з погляду Римської імперії.
Наслідки Великого переселення народів були значними:
- Змінилися політичні межі Європи: багато римських територій були завойовані або стали домом для нових племен.
- Спад Римської імперії: міграції сприяли її ослабленню та подальшому розпаду.
- Культурні зміни: змішування різних народів привело до культурної диверсифікації та появи нових культурних традицій.
- Економічні зміни: міграції вплинули на економічні структури, зокрема на землеробство та торгівлю.
- Формування нових королівств: на території колишньої Римської імперії виникли нові держави, такі як Франкське королівство.
1. Назвіть варварські королівства які утворитися на теренах Римської імперії.
На території колишньої Римської імперії утворилося кілька варварських королівств, серед яких:
- Свевське королівство
- Перше Бургундське королівство
- Вестготське королівство
- Королівство вандалів
- Франкське королівство
- Остготське королівство
- Англосаксонські королівства в Британії
- Лангобардське королівство
- Королевсто гепідів
- Королевство тюренгів
2. Зіставте карту з сучасною політичною картою Західної Європи та з’ясуйте, які сучасні європейські держави розташовані в межах варварських королівств. Чи є схожі назви?
- Франція та Швейцарія, які займають територію Першого Бургундського королівства
- Іспанія та Португалія, що включають частину Вестготського королівства
- Алжир та Туніс, де було розташоване Королівство вандалів
- Франція, Бельгія, Нідерланди, які частково входили до Франкського королівства
- Італія, яка включає території Остготського та Лангобардського королівств
- Велика Британія, на території якої були Англосаксонські королівства
3. Як видумаєте, чому історія «варварських королівств»була нетривалою?
Варварські королівства були нетривалими з кількох причин:
- Внутрішня нестабільність: королівства були схильні до внутрішніх конфліктів та боротьби за владу, що призводило до швидких змін кордонів та столиць
- Війни з іншими державами: конфлікти з сусідніми державами часто призводили до падіння та абсорбції варварських королівств
Франкська держава існувала значно довше, ніж інші варварські королівства континентальної Європи, і до кінця 6-го століття включала майже всю територію колишньої римської провінції Галлії. Франкська держава також підкорила кілька германських племен, що жили за Рейном.
Сучасні держави, розташовані на території Франкської держави, включають Францію, Німеччину та частини Бельгії. Згодом Франкська держава розпалася на окремі суб’єкти через фрагментацію та внутрішні конфлікти, а також через виклики у підтриманні контролю над різноманітними територіями
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Опрацюйте уривки із “Салічної правди” й дайте відповіді на запитанні
1. До якого виду історичних джерел належить “Салічна правда”?
“Салічна правда” належить до виду писемних історичних джерел, відомих як “варварські правди” – збірники законів варварських королівств, що виникли на території колишньої Римської імперії.
2. Яку інформацію про минуле вона повідомляє?
“Салічна правда” повідомляє інформацію про суспільний устрій, правові норми та звичаї франків на початку VI ст., зокрема про покарання за різні злочини та правопорушення.
3. Коли, ким і з якою метою її було створено?
“Салічна правда” була створена на початку VI ст. (між 507-511 рр.) франкським королем Хлодвігом з метою кодифікації звичаєвого права франків.
4. На які особливості устрою суспільства королівства франків вказує документ?
“Салічна правда” вказує на такі особливості устрою суспільства франків:
- наявність соціальної нерівності (різні покарання для вільних франків, графів, рабів)
- перехід від родового до територіального принципу організації (покарання за злочини проти власності)
- зростання ролі приватної власності, особливо на землю
5. Яким було становище жінок у суспільстві франків?
Судячи з документа, становище жінок у суспільстві франків було нерівноправним. Зокрема, що жінки не мали права успадковувати земельну власність, яка могла передаватися лише чоловікам.
ДІЄМО. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Опрацюй те історичну каргу та виконайте завдання до неї.
1. Покажіть на карті Франкське королівство на початку правління Карла Великого, кордони його імперії
На початку правління Карла Великого, Франкське королівство включало території сучасної Франції, західної Німеччини, Бельгії, Нідерландів та частини Італії. Кордони його імперії постійно розширювалися внаслідок військових походів.
2. Назвіть підкорені Карпом Великим землі й народи.
Карл Великий підкорив багато земель і народів, включаючи:
- Саксонію
- Лангобардське королівство в Італії
- Баварію
- Частини Іспанії (проти маврів)
3. Покажіть столицю імперії франків та місця важливих битв
Столицею імперії франків був Ахен, який Карл Великий перетворив на культурний та політичний центр своєї імперії.
Важливі битви відбулися в Саксонії, де Карл Великий боровся з місцевими племенами, та в Іспанії, де він вів війни проти маврів.
ПОМІРКУЙМО
Поміркуйте, чому правителі, які прагнули зміцнення своїх держав, сприяли розвиткові культури, особливо освіти.
Правителі, які прагнули зміцнення своїх держав, сприяли розвитку культури і освіти з кількох причин:
- Освіта допомагала готувати грамотних і кваліфікованих чиновників, здатних ефективно керувати державою. Розвинена система управління була необхідна для зміцнення централізованої влади монарха.
- Підтримка культури й мистецтв сприяла піднесенню престижу правителя і держави, демонструвала їх велич і могутність. Це було важливо для легітимізації влади в очах підданих і сусідніх країн.
- Єдина культура, особливо релігія і мова, була інструментом об’єднання різних народів в межах однієї держави. Наприклад, поширення християнства і латини в імперії Карла Великого сприяло формуванню спільної ідентичності.
- Освічені люди часто ставали радниками й помічниками правителів. Вони допомагали монархам приймати мудрі рішення, проводити реформи, вести дипломатію.
- Розвиток освіти та наук давав практичну користь – кращі технології в ремеслах, будівництві, сільському господарстві, медицині тощо. Це зміцнювало економічну міць держави.
Отже, освіта і культура були важливими інструментами державного будівництва, зміцнення влади монархів і процвітання їхніх країн в епоху Середньовіччя. Правителі, які це розуміли, активно підтримували розвиток цих сфер.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Самооцінювання
Можу пояснити, чому історія “варварських королівств” була нетривалою
Історія “варварських королівств” була нетривалою через:
- відсутність чіткої системи престолонаступництва, що вело до нестабільності
- складність підтримання єдності через різнорідність населення і культур
- занепад античних міст і перехід до натурального господарства, що послаблювало економічну основу
- труднощі встановлення централізованої влади над знаттю, що мала власні військові сили
Можу схарактеризувати “Салічну правду” як історичне джерело
- приклад перших писаних законів у варварських державах – “правд”
- дає цінну інформацію про життя, звичаї, розвиток суспільних відносин у франків на початку VI ст.
- створена франкським королем Хлодвігом бл. 507-511 рр. для кодифікації звичаєвого права
- більшість статей присвячена покаранням за злочини проти особи і власності
- відображає соціальну нерівність, перехід від родового до територіального устрою, зростання ролі приватної власності
Можу визначити головні напрями діяльності Карла Великого
Головні напрями діяльності Карла Великого:
- більшу частину життя присвятив війнам для підкорення сусідніх земель
- коронований імператором у 800 р. для зміцнення світської й духовної влади
- наказав записати та затвердити звичаєве право підкорених народів, видавав власні закони
- сприяв освіченим людям, приділяв велику увагу розвитку культури й освіти, що призвело до “Каролінгського відродження”
2. Упорядкуйте лінію масу, назвіть «зайву» історичну подію.
- Створення Франкського королівства
- Початок правління Юстиніана І
- Коронація Карла Великого
- Верденський поділ імперії Карла
“Зайвою” історичною подією в цьому переліку є початок правління Юстиніана І, оскільки він був імператором Візантії й не мав прямого стосунку до історії Франкського королівства та імперії Карла Великого.
ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
4. Чому Карл Великий надавав велику підтримку християнській церкві? Яку роль мала відігравати церква, за задумом Карла Великого? Чи був союз Пали Римського I Карла Великого взаємовигідним?
Карл Великий надавав велику підтримку християнській церкві з кількох причин:
- Зміцнення влади. Союз з церквою допомагав Карлу легітимізувати і зміцнити свою владу як правителя. Церква освячувала його правління і надавала йому сакральний статус.
- Об’єднання імперії. Християнство було важливим інструментом об’єднання різних народів в рамках імперії Карла. Єдина релігія сприяла формуванню спільної ідентичності.
- Управління і освіта. Карл розумів, що освічене духовенство може допомогти в управлінні державою. Монастирі і церкви ставали центрами освіти, де готували грамотних чиновників.
За задумом Карла, церква мала відігравати важливу роль в зміцненні імператорської влади, забезпеченні єдності держави і підготовці освічених кадрів для управління імперією. Союз Папи Римського і Карла Великого був взаємовигідним. Карл отримав від Папи титул імператора і сакральну легітимізацію своєї влади. Папа ж здобув могутнього союзника і захисника, що зміцнило його позиції у протистоянні з Візантією. Підтримка Карла також сприяла поширенню впливу католицької церкви в Європі.
Отже, Карл Великий розглядав християнську церкву як важливу опору своєї влади і інструмент управління величезною імперією. Його союз з Папою Римським був стратегічним кроком, вигідним для обох сторін.
Мислю творчо
5. Дізнайтеся історію спорудженого пам’ятника Карлу Великому в Парижі. Поміркуйте, чи завжди пам’ятники слугують джерелом достовірної історичної інформації.
Пам’ятник Карлу Великому в Парижі є значущим монументом, розташованим на площі Жан-Поля II перед собором Паризької Богоматері. Ця монументальна бронзова статуя була створена братьями Луї та Шарлем Роше. Ідея встановлення пам’ятника виникла у 1853 році, а гіпсовий варіант був представлений на Всесвітній виставці 1867 року. Завершена бронзова група була встановлена на Всесвітній виставці 1878 року.
Пам’ятник був встановлений в кінці XIX століття і мав на меті не лише вшанування історичної постаті, але й слугував елементом монументальної пропаганди. Він був спрямований на відновлення національної гордості французів після принизливої поразки від Пруссії. Цікаво, що Карл Великий мав мало відносин до Парижу, оскільки він побував тут лише двічі і тримав свій двір та столицю в Ахені, на території сучасної Німеччини. Таким чином, пам’ятник також слугував засобом пошуку надихаючих героїв в історії країни, щоб зміцнити національну гордість.
Пам’ятники можуть слугувати джерелом історичної інформації, але важливо розуміти, що вони часто відображають певну ідеологію або політичні цілі того часу, коли вони були створені. У випадку пам’ятника Карлу Великому в Парижі, він був споруджений не стільки для вшанування історичної точності, скільки для підняття національного духу і створення образу величі минулого Франції. Таким чином, пам’ятники можуть відігравати роль у формуванні історичної пам’яті, але їхній вклад у достовірне відображення історії може бути обмеженим і потребує критичного аналізу.