§39. Спарта — «держава-військовий табір»

Головна сторінка (зміст) – Гісем 6 клас

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

1. Чи доводилося вам чути вислови, пов’язані зі словами «Спарта», «спартанський»? Що вони означають?

Так, я чув вислови, пов’язані зі словами «Спарта» та «спартанський». Вони означають дисципліну, суворість, силу волі, і непохитність. Вони також асоціюються з військовим духом, готовністю до жертви та високими стандартами самодисципліни.

2. Уявіть суспільство, у якому заборонено накопичувати багатство й люди мають лише одне заняття — військову службу. Яким буде життя такої спільноти? Що в ній цінуватиметься найбільше?

Уявивши таке суспільство, де заборонено накопичувати багатство, а люди мають лише одне заняття – військову службу, можна сказати, що життя в такому суспільстві буде орієнтоване на сильну військову організацію та оборону. У цій спільноті найбільше цінуватиметься дисципліна, військовий дух, солідарність та готовність до жертви для захисту спільних інтересів. Важливими цінностями будуть вірність, мужність та взаємна підтримка у важкі часи. Така спільнота буде присвячена захисту своїх членів та збереженню їхньої безпеки та благополуччя.

Поясніть, як ви зрозуміли відповідь спартіатів. Як це їх характеризує?

Відповідь спартіатів я розумію як вираз їхньої сильної волі, впевненості та військового духу. Вони не виявляють страху перед загрозою, але підкреслюють свою готовність до боротьби та захисту Спарти. Це ще раз підкреслює спартанську дисципліну, військову силу і непохитність, а також готовність прийняти виклик і боротися навіть у нерівних умовах.

1. Спарта

Спарта, заснована дорійцями в IX ст. до н.е., була “державою-військовим табором” зі своїми особливостями управління. Ілоти, безправні люди, складали більшість населення, періеки були вільними, а спартіати – повноправними громадянами. Спарта також мала могутнє військо і підкорила сусідні області.

Як називали громадян Спарти?

Громадян Спарти називали спартіатами.

1) Як було організоване виховання дітей у Спарті? Чому саме так?

Виховання дітей у Спарті було спрямоване на те, щоб виховати з них міцних, витривалих і відданих воїнів, які могли б захищати свій полісний лад.

У Спарті виховання дітей відрізнялося від традиційного підходу. Хлопчики не виховувалися в сім’ї, а навчалися у спеціальних школах. Від 16 років і до старості, кожен спартіат повинен був служити у війську. Це було зроблено для того, щоб формувати сильних і дисциплінованих воїнів, які були готові захищати Спарту. Після досягнення 20 років, спартіати вважалися повнолітніми й могли одружитися та отримати земельну ділянку.

Неодружених чоловіків у Спарті засуджували.

Жінки в Спарті також займалися фізичними вправами й мали більше самостійності, ніж жінки в інших полісах.

2) Обговоріть у парах. До яких наслідків могла призвести поява монет у Спарті?

Обговорюючи у парах, поява монет у Спарті могла призвести до кількох наслідків.

1. Зміна економічної системи: Поява монет може призвести до переходу від обміну товарами до грошових відносин. Це може змінити спартанську економіку та відносини між громадянами та сусідніми полісами.
2. Зростання нерівності: Можливість накопичувати багатство за допомогою монет може призвести до збільшення нерівності серед спартіатів. Багаті зможуть отримувати ще більше багатства, тоді як бідні можуть опинитися в менш сприятливому становищі.
3. Вплив зовнішніх факторів: Поява монет у Спарті може призвести до появи нових торговельних зв’язків та контактів з іншими полісами. Це може вплинути на політичну та культурну сфери Спарти та сприяти змінам у їхньому способі життя та цінностях.
4. Втрата спартанських цінностей: Монети, як засіб обміну, можуть призвести до комерціалізації та індивідуалізації спартанського суспільства. Це може підірвати дисципліну, військовий дух та солідарність, які були цінностями в Спарті.

Це лише деякі можливі наслідки, а вплив появи монет у Спарті залежатиме від багатьох факторів та обставин.

2. Закони Лікурга

1) Про який закон Лікурга йдеться в тексті? Із якою метою його було введено? Що трапилося, коли цього закону не дотрималися?

1. Згідно з текстом, йдеться про закон Лікурга, який забороняв постійно воювати з одними й тими самими містами або державами.
2. Метою введення цього закону було уникнення зростання супротивника, який може стати сильнішим через звикання до війни й опору.
3. Коли не дотрималися цього закону, спартанський цар, тривалий час воюючи з Фівами, навчив їх воювати й сформував боєздатне військо. Таким чином, не дотримання закону Лікурга призвело до зміцнення супротивника.

2) Як ви розумієте слова «Фіванці не хотіли й не вміли воювати, а ти їх навчив!»?

“Фіванці не хотіли й не вміли воювати, а ти їх навчив!” означає, що спартанський цар, через тривалу війну з Фівами, навчив їх воювати й створив боєздатне військо. Це висловлювання підкреслює той факт, що Фіванці спочатку не проявляли бажання й не мали вміння воювати, але через дії спартанського царя, вони навчилися й стали здатними до воєнних дій.

3. Занепад Спарти

Поясніть причини занепаду Спарти

Спарта зазнала занепаду з кількох причин:

1. Зменшення чисельності спартіатів: Внаслідок важких битв у III столітті до н.е. багато спартанських воїнів загинули, що призвело до зменшення чисельності спартіатів, які були громадянами Спарти. Зменшення числа спартіатів підірвало їхню соціальну та військову силу.
2. Соціальне нерівенство: З появою монет та розвитком ремесел у Спарті зростала нерівність між громадянами. Багаті спартіати накопичували багатство, тоді як бідні страждали від економічної дискримінації. Це призвело до соціальної напруги і нестабільності.
3. Втрата спартанських цінностей: Спарта почала втрачати свої традиційні цінності, такі як дисципліна, військовий дух та солідарність. З’явилися нові зовнішні впливи, торгівля та контакти з іншими полісами, що змінило спосіб життя та цінності спартіатів.
4. Політичні конфлікти: Внутрішні політичні конфлікти між фракціями спартанського суспільства спричинили нестабільність та розкол. Боротьба за владу стала загрозою для єдності та ефективності управління.

Ці фактори призвели до послаблення Спарти як держави та її занепаду.

Запитання та завдання

1. Чим Спарта відрізнялася від інших давньогрецьких полісів?

Менша кількість населення (40-50 тисяч порівняно з 360-610 тисячами в Афінах).

Економіка базувалась виключно на сільському господарстві, на відміну від Афін де процвітала торгівля.

Консервативна порівняно з прогресивними Афінами.

Обов’язкова служба з 7 до 60 років, сильне сухопутне військо. На відміну від Афін, не мала військово-морського флоту.

Отже, Спарта була військовою державою з закритим традиційним суспільством, повністю підпорядкованим бойовій підготовці громадян. Це різко контрастувало з відкритими, торговельними Афінами.

2. Складіть схему, як було організоване суспільство в Спарті

ВЕРХІВКА

Спартіати (громадяни Спарти)

• Нащадки перших поселенців
• Проходили військову підготовку
• Не займались фізичною працею
• Мали всі права і владу

СЕРЕДНІЙ КЛАС

Періеки

• Вільні, але без громадянських прав
• Могли володіти майном
• Брали участь у війнах

НИЗИ

Ілоти (раби)

• Переважно мессенці
• Позбавлені прав і свобод
• Займались сільським господарством
• Жорстоко придушувались

Отже, суспільство Спарти було поділене на три нерівні стани з різними правами і привілеями.

3. Обговоріть у малих групах. Навіщо Лікург запровадив нові закони? Чи вдалося йому досягти своєї мети?

Ось кілька тез для обговорення цього питання:

1. Мета реформ Лікурга – посилити військову міць Спарти та контролювати населення.
2. Він ввів жорстку систему виховання і тренування спартіатів з дитинства, щоб виростити сильне військо.
3. Також обмежив права і свободи інших верств населення (періеків та ілотів), зробивши їх повністю підлеглими.
4. З одного боку, це посилило міць спартанської армії, яка домінувала у більшій частині Греції протягом століть.
5. Але з іншого боку, жорсткість законів з часом підірвала суспільство Спарти – зменшилася кількість повноправних громадян, почастішали повстання ілотів.
6. Тому можна сказати, що Лікург досяг своєї мети лише частково і тимчасово – реформи забезпечили військову перевагу Спарти, але в довгостроковій перспективі шкодили суспільному розвитку.

4. Як у Спарті ставилися до розкоші?

У Спарті ставилися до розкоші дуже обережно та засудливо. Спартанське суспільство було спрямоване на військову підготовку та дисципліну, тому розкішність вважалася неприпустимою. Спартанці відмовлялися від розкішних житлових умов, одягу та їжі, віддаючи перевагу простоті та скромності. Життя у Спарті було спрямоване на зміцнення фізичної та моральної сили, а не на насолоду матеріальними благами.

5. За додатковими джерелами дізнайтеся, у якому значенні зараз вживають слово «спартанський». Чому?

За додатковими джерелами, слово “спартанський” вживається у різних значеннях в сучасній мові. Основні значення включають:

1. Спосіб життя: “Спартанський” відноситься до простого, скромного та відмовного способу життя, схожого на спосіб життя спартанців. Це означає відмову від розкіші, простоту та дисципліну.
2. Силове тренування: “Спартанський” може також означати сильний, витривалий та наполегливий у тренуванні. Це використовується для опису осіб або підходу, які працюють над собою, щоб стати сильнішими та витривалішими.
3. Нещадний, суворий: “Спартанський” також може означати безжалісний, суворий або невтомний. Це може застосовуватися до підходу до роботи, спорту або інших сфер життя, де особа демонструє безкомпромісність та високі стандарти.
4. Командний дух: “Спартанський” також може означати дух команди, спрямований на співпрацю, солідарність та взаємопідтримку. Це може бути застосовано до командного спорту або командної роботи, де всі учасники працюють разом для досягнення спільної мети.

6. Чому спартіатам було заборонено займатися ремеслом і торгівлею та накопичувати багатство? За допомогою методу «Оберіть позицію» з’ясуйте, чи можна вважати такі заборони дієвими

Спартіатам було заборонено займатися ремеслом і торгівлею, а також накопичувати багатство, з метою збереження соціального та військового порядку в Спарті. Ці заборони були введені для пріоритету військової підготовки і дисципліни в спартанському суспільстві.

Противники цих заборон можуть стверджувати, що такі обмеження обмежують особисту свободу і можуть призвести до економічної нерівності в суспільстві. Вони можуть вважати, що спартіати мали б мати можливість розвивати свої навички і займатися підприємницькою діяльністю.

Прихильники таких заборон можуть вважати, що ці обмеження сприяли збереженню військової сили і дисципліни в Спарті. Вони можуть стверджувати, що заборони допомагали уникнути розкладу та розколу в суспільстві і забезпечували стабільність.

Оберіть позицію:

• Заборони були дієвими: Заборони займатися ремеслом і торгівлею, а також накопичувати багатство були необхідними для збереження соціального та військового порядку в Спарті.
• Заборони не були дієвими: Заборони займатися ремеслом і торгівлею, а також накопичувати багатство були невиправданими і обмежували особисту свободу спартіатів.

Я вважаю, що заборони були дієвими для збереження соціального та військового порядку в Спарті. Вони допомагали забезпечити пріоритет військової підготовки і дисципліни, що було важливо для безпеки і стабільності держави.

7. Складіть «асоціативний кущ» за темою «Спарта»

Спарта – військовий табір, роби, розкош, Лікург, реформи, військова міць, контроль, спартіати, простота, дисципліна, спартанський спосіб життя, сила, тренування, безжалісність, командний дух, заборони, ремесло, торгівля, багатство, соціальний порядок, стабільність.

8. У малих групах складіть порівняльну таблицю «Суспільний і державний устрій Афін та Спарти». Обговоріть і зробіть висновок про те, який із них можна назвати більш демократичним

З огляду на вищенаведене, систему державного устрою та суспільних відносин в Афінах можна назвати більш демократичною, ніж у Спарті. Афіни мали широке коло осіб з правом голосу, розгалужену систему органів влади та можливості для розвитку економіки й культури. Спарта ж була військовою олігархією з суворо обмеженим колом привілейованих громадян.

9. Хто міг бути громадянином Спарти? До яких наслідків це призвело згодом?

Громадянином Спарти могли бути лише спартіати – члени верховної військової верстви суспільства. Спартіати народжувалися в спеціальних шлюбах між спартіатами і мали справжніх спартанських батьків. Це призводило до того, що кількість повноправних громадян у Спарті була обмеженою і зменшувалася з часом.

Цей обмежений доступ до громадянства мав наслідки для спартанського суспільства. З одного боку, це сприяло збереженню суспільного і військового порядку в Спарті, оскільки спартіати були військово підготовленими та дисциплінованими. З іншого боку, це призвело до соціальних нерівностей і недовіри між спартіатами та іншими верствами населення, такими як періеки і ілоти. Часті повстання ілотів були результатом незадоволення їхніми обмеженими правами та підлеглістю спартіатам.

Отже, обмеження в громадянстві призвело до забезпечення військової переваги Спарти, але також спричинило соціальні напруження і нерівності в суспільстві.

10. За додатковими джерелами підготуйте добірку цікавих фактів про Спарту, життя її населення

Ось добірка цікавих фактів про Спарту та життя її населення:

1. Спартанські чоловіки голили голови, щоб у бою супротивник не міг схопити їх за волосся.
2. Жінки у Спарті мали більше прав, ніж у інших полісах Греції. Вони могли володіти землею і брати участь у спортивних змаганнях.
3. Спартанці їли разом у військових наметах. Їжа була дуже простою. Звідси виник вислів “по-спартанськи” – просто і стримано.
4. Батько мав право не визнати немовля своєю дитиною, якщо вважав його слабким і непридатним для служби Спарті.
5. Хлопчиків з 7 років відправляли до військової школи, де їх головним заняттям були фізичні вправи і бойова підготовка.