Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте
Чому занепала імператорська влада в Священній Римській імперії?
Імператорська влада занепала через постійні конфлікти між імператорами та місцевими феодалами, а також через боротьбу з Папою Римським за вплив і владу.
У чому полягали причини боротьби між Папою Римським і німецькими імператорами?
Причини боротьби полягали в тому, що обидві сторони хотіли контролювати призначення єпископів і мати більше політичної влади.
Які народи заселяли Піренейський півострів?
Піренейський півострів заселяли ібери, кельти, римляни, вестготи, араби (маври), євреї, баски.
1. МУСУЛЬМАНСЬКА ІСПАНІЯ ТА РЕКОНКІСТА
Робота з картою
Простежте за допомогою карти, поданої в е-додатку, основні події Реконкісти. Визначте передумови, причини та наслідки Реконкісти.
Передумови Реконкісти:
- Захоплення Піренейського півострова арабами (маврами) у 711-718 рр.
- Збереження невеликої християнської території на півночі півострова, звідки почався процес відвоювання земель.
Причини Реконкісти:
- Бажання християнських королівств відновити контроль над півостровом.
- Захист християнської віри та прагнення звільнити землі від мусульманського панування.
Основні події Реконкісти:
- Початок Реконкісти з північних гірських районів.
- До 1035 року була звільнена північна частина Іспанії, утворення королівства Кастилія та королівства Португалія.
- Відвоювання Толедо у 1085 р., яке стало центром Реконкісти.
- Поразка маврів у битві при Лас-Навас-де-Толоса в 1212 р., після чого під контролем мусульман залишився лише Гранадський емірат.
- Завершення Реконкісти у 1492 р. із захопленням Гранади.
Наслідки Реконкісти:
- Утворення великих християнських королівств: Кастилії, Арагону, Португалії та Наварри.
- Об’єднання Іспанії під владою «католицьких королів» Фердинанда та Ізабелли.
- Вигнання мусульман та євреїв з Іспанії, що послабило економіку країни через втрату освічених та підприємливих людей.
Робота з джерелом
Опрацюйте уривок із «Загальної хроніки Іспанії» доби Альфонсо Х Мудрого про захоплення м. Толедо, поданий в е-додатку, та дайте відповіді на запитання.
Визначте, про які події з історії Піренейського півострова йдеться в уривку.
Йдеться про події 1085 року, коли король Альфонсо VI захопив місто Толедо під час Реконкісти — боротьби християнських королівств за відвоювання земель у мусульман.
Назвіть причини, що призвели до облоги іспанським військом міста Толедо.
Причинами облоги були стратегічне значення міста Толедо і важливого центру на Піренейському півострові, а також бажання християн відновити контроль над цими землями.
Чому король Альфонсо пішов на поступки маврам?
Король Альфонсо пішов на поступки маврам, щоб уникнути подальшого опору, забезпечити мирне співіснування в місті та зберегти економічну стабільність через сплату податків мусульманами.
2. ЗАВЕРШЕННЯ РЕКОНКІСТИ ТА ВИНИКНЕННЯ ІСПАНСЬКОГО КОРОЛІВСТВА
Діємо: практичні завдання
Поцікавтеся біографією «католицьких королів» Фердинанда та Ізабелли. Підготуйте однойменний проєкт. Визначте особливості внутрішньої та зовнішньої політики поданих історичних персоналій. За допомогою коду перегляньте відео. Про яку важливу подію воно розповідає?
Відео розповідає про капітуляцію Гранади 2 січня 1492 року, яка стала завершенням Реконкісти і утвердила Іспанію як нову силу в Європі.
Фердинанд II Арагонський (1452–1516) і Ізабелла I Кастильська (1451–1504) — монархи, чий шлюб у 1469 році об’єднав два найбільші королівства Іспанії — Арагон і Кастилію. Це об’єднання стало основою для утворення сучасного Іспанського королівства. У 1496 році Папа Римський Олександр VI надав їм титул «Католицькі королі» як визнання їхніх заслуг у завершенні Реконкісти та поширенні католицизму.
Особливості внутрішньої політики
- Централізація влади: Фердинанд та Ізабелла прагнули зміцнити королівську владу, обмежуючи вплив місцевих феодалів. Вони створили Святу Ермандаду — міську міліцію для підтримки порядку (захисту, зокрема збройного, своїх прав та вольностей від посягань феодалів), а також провели судову реформу, запровадивши Королівський суд.
- Релігійна уніфікація: Важливою частиною їхньої політики була підтримка католицької церкви. У 1478 році вони заснували Іспанську інквізицію, яка боролася з єретиками та забезпечувала релігійну чистоту країни. У 1492 році був виданий Альгамбрський едикт, який наказував вигнання євреїв, що відмовлялися прийняти християнство. Аналогічні заходи були застосовані до мусульман після захоплення Гранади.
- Фінансова реформа: Монархи реформували фінансову систему, що дозволило зміцнити економіку і збільшити доходи корони.
Особливості зовнішньої політики
- Завершення Реконкісти: Найважливішою подією їхнього правління стало завершення Реконкісти — багатовікової боротьби за відвоювання Піренейського півострова від мусульман. У 1492 році вони захопили Гранаду, останній мусульманський емірат на півострові, що стало важливою віхою в об’єднанні Іспанії.
- Великі географічні відкриття: Фердинанд і Ізабелла підтримали експедицію Христофора Колумба, що призвело до відкриття Америки в 1492 році. Це започаткувало еру колоніальних завоювань і перетворило Іспанію на одну з наймогутніших колоніальних імперій світу.
- Династичні шлюби: Вони уклали низку династичних шлюбів своїх дітей з європейськими монархами, що зміцнило позиції Іспанії на міжнародній арені. Наприклад, їхня дочка Хуана вийшла заміж за Філіпа Красивого, сина імператора Священної Римської імперії Максиміліана I, що призвело до утворення династичного союзу з Габсбургами.
3. НІМЕЦЬКИЙ «НАТИСК НА СХІД»
Діємо: практичні завдання
Розгляньте ілюстрації. Визначте спільні та відмінні риси лицарів Лівонського ордену, порівнявши їх з іншими орденами.
Спільні риси:
- Християнська місія: Лівонський орден, як і Тевтонський та Орден мечоносців, мав на меті поширення християнства серед язичників Східної Європи.
- Військово-чернечий характер: Усі ці ордени були військово-чернечими організаціями, де лицарі складали обітниці бідності, безшлюбності та слухняності.
- Структура: Лицарі мали чітку ієрархію, очолювану великим магістром, а також поділ на військових лицарів і духовних братів.
- Зовнішній вигляд: Лицарі носили плащі з хрестами, що символізували їхню приналежність до ордену. Наприклад, у Лівонському ордені це був білий плащ із червоним хрестом і мечем.
Відмінні риси:
- Походження та автономія: Лівонський орден утворився в 1237 році після поразки Ордена мечоносців і став частиною Тевтонського ордену, але зберігав певну автономію в управлінні. Тевтонський орден був більш централізованим і мав ширші території під своїм контролем.
- Символіка: Лицарі Лівонського ордену носили білий плащ із червоним мечем і хрестом, тоді як лицарі Тевтонського ордену мали білий плащ із чорним хрестом.
- Територія діяльності: Лівонський орден діяв переважно на території сучасних Латвії та Естонії, тоді як Тевтонський орден був активний у Пруссії та на Балтійському узбережжі.
- Занепад: Лівонський орден припинив існування в 1561 році після поразки від Московського царства, тоді як Тевтонський орден продовжував існувати довше, хоча й утратив свою політичну могутність після Грюнвальдської битви 1410 року.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Дайте визначення понять: «Реконкіста», «натиск на Схід».
- Реконкіста — це процес відвоювання християнськими королівствами Піренейського півострова від мусульманського панування, який тривав з VIII до XV століття. Основною метою Реконкісти було звільнення територій від мусульман і поширення християнства.
- Натиск на Схід — це військова колонізація німецькими лицарями та феодалами слов’янських земель на схід від річки Ельба, яка відбувалася під гаслом навернення язичників у християнство. Основною метою було розширення володінь німецьких князів за рахунок підкорення слов’янських народів.
2. Як склалася історична доля Південної Італії та Сицилії в Середні віки?
Південна Італія та Сицилія в Середні віки стали об’єктом боротьби між різними державами та династіями. У XIII столітті ці території були приєднані до Арагонського королівства через династичні шлюби та дипломатичні інтриги. Це дозволило Арагону контролювати весь південь Італії, включаючи Неаполітанське королівство та Сицилію.
3. Які держави утворилися в результаті Реконкісти?
В результаті Реконкісти на Піренейському півострові утворилися такі християнські держави:
- Кастилія
- Арагон
- Португалія
- Наварра
Ці королівства поступово об’єдналися в єдине Іспанське королівство після завершення Реконкісти в 1492 році із захопленням Гранади.
II. Обговоріть у групі
1. Чи можна стверджувати, що Реконкіста сприяла утвердженню влади папи Римського на Піренейському півострові?
Так, можна стверджувати, що Реконкіста сприяла утвердженню влади Папи Римського на Піренейському півострові. Папа активно підтримував християнські королівства в їхній боротьбі проти мусульман, надаючи їм духовну та політичну підтримку. Оскільки головною метою Реконкісти було відвоювання земель під гаслом захисту християнської віри, це зміцнило вплив католицької церкви та її авторитет серед населення й правителів. Крім того, після завершення Реконкісти католицька церква відігравала важливу роль у внутрішній політиці новоутворених держав, особливо в Іспанії, де королі Фердинанд і Ізабелла отримали титул «католицьких королів» і тісно співпрацювали з церквою.
2. Чи можна вважати «натиск на Схід» спробою зовнішньої колонізації?
Так, «натиск на Схід» можна вважати спробою зовнішньої колонізації. Ця експансія німецьких князів і лицарських орденів (наприклад, Тевтонського ордену) була спрямована на підкорення слов’янських народів і захоплення їхніх земель під приводом християнізації. Насправді ж основною метою було розширення територій та економічне панування над завойованими землями. Німецькі феодали засновували нові міста й фортеці, переселяли сюди своїх селян і встановлювали власне управління, що є типовими ознаками колонізації.
III. Мислю творчо
Проаналізуйте подану схему. Визначте причини німецького натиску на Схід. Підготуйте проєкт про один із представлених у таблиці напрямків наступу.
Причини німецького «натиску на Схід»:
- Економічні мотиви: Німецькі князі та лицарі прагнули розширити свої володіння та отримати нові землі для обробітку, що могло б забезпечити економічне зростання.
- Політичні амбіції: Німецькі феодали та ордени прагнули зміцнити свою владу, створюючи нові територіальні утворення на завойованих землях.
- Релігійні мотиви: Під гаслом християнізації слов’янських народів німецькі лицарі отримували підтримку від Папи Римського, що легітимізувало їхні завоювання.
- Військова експансія: Німецькі князі та ордени використовували військову силу для підкорення слов’янських племен, які не мали централізованої влади, що полегшувало завоювання.
Проєкт: Тевтонський орден і його експансія на землі пруссів
Тевтонський орден був заснований у 1190 році під час Третього хрестового походу як військово-чернечий орден для захисту християнських паломників у Палестині. Однак після поразки хрестоносців на Близькому Сході орден переніс свою діяльність до Європи.
Основні етапи експансії Тевтонського ордену:
- У 1226 році великий магістр Тевтонського ордену Герман фон Зальца уклав угоду з польським князем Конрадом Мазовецьким, який запросив лицарів для боротьби проти язичницьких пруссів.
- Протягом XIII століття Тевтонський орден завоював землі пруссів, майже повністю знищивши цей народ або асимілювавши його.
- Орден створив власну державу — Державу Тевтонського ордену, яка контролювала значну частину Балтійського узбережжя і стала важливим політичним гравцем у регіоні.
- У 1237 році до складу Тевтонського ордену увійшов Лівонський орден (колишній Орден мечоносців), що дозволило лицарям контролювати також землі сучасної Латвії та Естонії.
Наслідки експансії Тевтонського ордену:
- Завоювання та християнізація пруссів і балтійських племен.
- Створення потужної держави Тевтонського ордену, яка відігравала важливу роль у політиці Центральної та Східної Європи.
- Постійні конфлікти з Польщею та Литвою, що призвели до поразки ордену в Грюнвальдській битві 1410 року і поступового занепаду його могутності.
Тевтонський орден став символом німецької експансії на Схід і залишив значний слід в історії регіону, вплинувши на розвиток політичної карти Східної Європи.