§30. Відтворювальне господарство

Головна сторінка цього ГДЗ (Зміст) – Україна і світ 6 клас Щупак

Пригадайте, що таке привласнювальне господарство. Якими були його ознаки. Поміркуйте, чи була ефективною подібна форма господарювання.

Привласнювальне господарство – це одна з найдавніших форм господарювання людей, що була поширена в первісному суспільстві. Її основні ознаки:

  1. Збирання плодів дикорослих рослин та полювання на диких тварин. Люди привласнювали собі те, що давала природа, не вкладаючи власної праці.
  2. Нестійкість та залежність від природних умов. Добуток їжі цілком залежав від сезону, міграції тварин, врожайності тощо.
  3. Відсутність запасів. Люди здебільшого споживали здобич та плоди відразу, без можливості про запас.
  4. Кочовий спосіб життя за стадами тварин та місцями зростання їстівних рослин.

Отже, привласнювальна форма господарювання цілком задовольняла лише базові потреби людей у їжі та не забезпечувала стабільний добробут громад. Тому з часом вона трансформувалася у відтворювальне господарство із землеробством та скотарством.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте малюнки. Визначте, які форми відтворювального господарювання та види ремесел зображено

1 – Землеробство

2 – Гончарство

3 – Скотарство

4 – Ткацтво

5 – Ковальство

6 – Землеробство

Важливо розуміти, що первісні люди, тисячоліттями споживаючи та привласнюючи природні багатства, не могли не дійти думки, що навколишня ситуація змінюється. Достеменно відомо про глобальні кліматичні зміни на межі середнього (мезоліту) і нового (неоліту) кам’яного віку, коли льодовики відступили, холодостійкі тварини вимерли чи дуже суттєво знизилась їх популяція, виникли нові лісові/річкові зони. Подібні різкі зміни змусили людей пристосовуватися до нових економічних і господарських перетворень. Це стало передумовою однієї з найсерйозніших змін у людському суспільстві — переходу від привласнення до відтворення.

Діємо: практичні завдання

Поміркуйте, чому перехід до відтворення був тривалим процесом. Чому, на вашу думку, людині було непросто, попри всі ризики виживання в дикій природі, сформувати іншу господарську модель?

На мою думку, перехід від привласнювального до відтворювального господарства був складним та тривалим процесом через кілька причин:

  1. Психологічні бар’єри. Для людини було звичним жити в гармонії з природою, брати від неї все необхідне для існування, не втручаючись у природні процеси. Перехід до активної господарської діяльності вимагав зміни світогляду.
  2. Нестача знань та технологій. Людям бракувало досвіду в обробці землі, прирученні тварин, вирощуванні рослин. Потрібні були століття спроб та помилок, щоб опанувати цими навичками.
  3. Ризики неврожаїв та інших катаклізмів. Відтворювальна модель несла в собі загрози голоду в разі посух чи повеней. Це стримувало людей від остаточного розриву зв’язків з природою.

Отже, звичка до старих моделей поведінки, обмеженість знань та страх перед невідомим уповільнювали перехід людства до принципово нового способу господарювання.

До кожної з ознак «неолітичної революції», поданих на наступній сторінці, самостійно доберіть світлини, що розкривають їх зміст

Поява землеробства — вирощування рослин для харчових потреб.

Untitled.png?id=19270570 2271 4065 985d eb7718343aba&table=block&spaceId=d47177eb b176 4370 9c24

Виникнення скотарства — одомашнення тварин. Здавна полюючи, людина почала розуміти важливу річ: тварин можна брати до себе, приручати їх, розводити й одомашнювати.

Виникнення скотарства — одомашнення тварин

Діємо: практичні завдання

1. Для кожної форми господарювання характерні певні заняття. Розгляньте зашифровані у хмаринці слова і словосполучення й випишіть до зошита або нотатника:

а) які заняття були властиві привласнювальному господарству

а) які заняття були властиві привласнювальному господарству:

  • Збиральництво
  • Мисливство
  • Рибальство
  • Фізична праця

б) які заняття виникли як відтворювальні

  • Землеробство
  • Скотарство
  • Гончарство
  • Надлишок
  • Фізична праця

в) що стало важливим для господарства вже пізніше

  • Виробництво
  • Товар
  • Гроші
  • Ринок
  • Інтелектуальна праця

Який чинник, на вашу думку, був об’єднувальним для функціонування будь-якої форми господарства — від давнини до сьогодення?

На мою думку, спільним об’єднувальним чинником для будь-якої форми господарювання від давнини до сьогодення є прагнення задовольнити життєві потреби людини та громади.

В основі будь-якої господарської діяльності лежить мотивація людей забезпечити себе всім необхідним для існування – їжею, житлом, одягом та іншими речами першої потреби. А також прагнення налагодити стабільне та якісне життя родини й громади.

З часом перелік базових потреб людини розширюється й ускладнюється. Проте основний стимул залишається незмінним – досягти достатку та добробуту для себе та своїх близьких. І господарська діяльність, у якій би формі вона не проявлялась, слугує забезпеченню цих потреб заради виживання та розвитку людей і людських спільнот.

2. Розгляньте ілюстрації й дайте їм назви. Розташуйте види занять, представлені на малюнках, у хронологічному порядку

Види занять, представлені на малюнках, розташовані у наступному хронологічному порядку:

  1. Полювання на мамонта
  2. Полювання на оленя
  3. Прополювання
  4. Збір урожаю

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Користуючись інтернет-ресурсами та власними знаннями, спробуйте визначити, чи існує привласнювальне господарство у сучасному житті. Якщо так, то в якій формі? Поміркуйте, чи можна назвати сучасне фермерство відтворювальним господарством. У чому полягає різниця між первісним відтворювальним господарством і сучасними землеробством і тваринництвом? Відповідь обґрунтуйте.

На мою думку, у сучасному світі привласнювальне господарство існує переважно у вигляді збиральництва дарів лісу – ягід, грибів, лікарських рослин. Люди заготовляють ці природні ресурси для власних потреб без особливих капіталовкладень чи праці.

Водночас сучасне фермерське господарство суттєво відрізняється від первісного землеробства і тваринництва і є радше відтворювально-промисловим. Основні відмінності:

  1. Використання наукових технологій, механізмів, добрив, генетично модифікованих видів. Це підвищує врожайність та продуктивність.
  2. Ринкова орієнтація на прибуток, а не лише задоволення власних потреб.
  3. Висока капіталомісткість та потреба в інвестиціях на відміну від натурального господарства.
  4. Масштабність і спеціалізація сучасних господарств.

Отже, сучасне фермерство суттєво трансформувало первісне відтворювальне господарство і набуло рис промислово-капіталістичного виробництва в аграрному секторі.

2. Прочитайте казку Редьярда Кіплінга «Кішка, яка гуляла, як сама собі знала» або прослухайте її аудіоверсію. На основі казки створіть розповідь про розвиток скотарства в історії людства. Чи можна вважати цю казку історичним джерелом?

Розповідь про розвиток скотарства

Коли світ був молодий і люди жили в печерах, вони не знали про скотарство. Вони полювали на диких тварин, але не могли їх приручити. Кішка, яка вміла говорити зі звірами своєю мовою, мала друзів серед них. Вона була незалежна і заслужено поважалася.

Одного разу Кішка зустріла Корову, яка пасла траву на лузі. Кішка підійшла до неї і сказала:

— Привіт, Корово. Я бачу, що ти сита і спокійна. Чому ти не боїшся людей, які ходять зі списами й луками?

— Привіт, Кішко. Я не боюся людей, бо я дала їм свою обітницю. Я даю їм своє молоко, а вони дають мені свою траву. Ми маємо добру угоду.

— Це дуже цікаво, — сказала Кішка. — А як ти дала їм свою обітницю?

— Я підійшла до них коло вогнища і показала їм свої вим’я. Вони зрозуміли, що я хочу дати своє молоко, і погладили мене по гриві. Вони взяли свою посудину й набрали моє молоко. Вони сказали: «Дякуємо, Корово. Ти добра й щедра. Ми дамо тобі свою траву, якщо ти будеш давати нам молоко». Я сказала: «Добре, люди. Я даю вам свою обітницю. Я буду давати вам молоко, якщо ви дасте мені траву». І так ми стали друзями.

— Я розумію, — сказала Кішка. — Але чи не сумно тобі жити під їхнім пануванням? Чи не хочеш ти бути вільною, як я?

— Ні, Кішко. Я щаслива. Я живу в опіці їхньої любові і захисту. Вони дбають про мене, захищають від хижаків і лікують, коли я хвора. Я не хочу бути вільною, як ти, бо не люблю самотності. Я люблю свою родину, телят і людей. Я щаслива, Кішко.

— Ну, як хочеш, — сказала Кішка. — Але я не зрозумію тебе ніколи. Я люблю свою волю, гордість, самобутність. Я не даю нікому обітниці, тільки дружбу. Я гуляю, як сама знаю, і ніхто не може мене зупинити.

І Кішка пішла далі, а Корова залишилася на лузі. Так почалося скотарство в історії людства. Люди приручили Корову та інших тварин, що дали їм свої продукти.

На мою думку, ні. Ця казка є художнім твором, який має символічний і моральний зміст. Вона не відображає реальні події та факти, а тільки уявлення автора про походження скотарства. Вона не може служити доказом або аргументом у науковому дослідженні. Вона може бути тільки предметом літературного аналізу або естетичного сприйняття.

3. Заповніть у робочому зошиті чи нотатнику порівняльну таблицю. Визначте особливості привласнювального та відтворювального господарства

Ось порівняльна таблиця особливостей привласнювального та відтворювального господарства:

ОсобливостіПривласнювальне господарствоВідтворювальне господарство
Джерела існуванняЗбиральництво, полювання, рибальствоЗемлеробство, скотарство
Основна діяльністьПривласнення готових дарів природиАктивна господарська діяльність з виробництва продуктів
Залежність від природних умовПовністю залежитьЧастково залежить
Кочовий / осілий спосіб життяКочовийПереважно осілий
Наявність запасів продуктівВідсутні або мінімальніМожливість створювати запаси
Складність знарядь праціПрості знаряддя з каменю, кісткиСкладніші знаряддя з металів
Суспільний ладРодовийСусідська громада

Отже, основна відмінність – активний вплив людини на природу у відтворювальному господарстві з метою виробництва необхідних продуктів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *