§3. Утворення держави Русі-України

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

Пригадайте визначення терміна “держава”. Назвіть ознаки держави.

Держава – це особлива форма організації суспільства, яка має певну територію, населення, публічну владу, закони.

Ознаки держави

Основними ознаками держави є:

  • Наявність певної території
  • Населення, яке постійно проживає на цій території
  • Публічна влада (державний апарат)
  • Система законів

Що сприяло утворенню держав?

Утворенню держав сприяли такі фактори:

  • Поділ суспільства на соціальні групи й класи
  • Необхідність управління суспільством
  • Потреба захищати свою територію від зовнішніх ворогів

1. УТВОРЕННЯ РУСІ-УКРАІНИ

Поясніть, як змінилося становище верхівки суспільства слов’ян з утворенням держави.

З утворенням держави Русь-Україна верхівка суспільства слов’ян (князі, дружинники, старійшини, жерці) відокремилася від решти населення:

  • Старійшини тепер лише радили князю, а не брали безпосередньої участі в управлінні.
  • Князь зосередив у своїх руках законодавчу, військову та судову владу.
  • Дружинники займалися виключно військовою справою.
  • Волхви відповідали за релігійні обряди.

Держава вважалася власністю князя (княжінням або князівством) і мала передаватися у спадок.

Свідчать документи

1. Яким роком датує літописець появу Русі. Чим він обґрунтовує такий вибір?

Літописець датує появу Русі 852 роком (6360 від створення світу). Він обґрунтовує такий вибір тим, що саме тоді, коли почав царювати візантійський імператор Михайло III, наша земля стала називатися Руською землею. Про це літописець довідався з грецьких літописів, де писалося, що за цього імператора Русь приходила до Константинополя (Цесарограда).

2. Чому автори підручника мусили внести джерело уточнення у квадратних дужках.

Автори підручника мусили внести уточнення у квадратних дужках, тому що:

  • У літописі прямо не вказаний рік від Різдва Христового (852), а тільки від створення світу (6360), тому сучасне датування додали у дужках для зручності.
  • Фраза “наша земля” додана в дужках для уточнення, що мова йде саме про Русь.
  • Ім’я грецького літописця Георгія додане редакторами, хоча прямо в тексті не названо.

Отже, квадратні дужки використані, щоб надати додаткову інформацію і пояснення до тексту літопису, зробити його зрозумілішим для сучасного читача.

2. ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН “РУСЬ”

Свідчать документи

1. Про які історичні факти свідчить арабський мандрівник?

Ібн-Хордадбе повідомляє такі історичні факти про руських купців у 60-70-х роках IX ст.:

  • Руські купці були слов’янським племенем.
  • Вони вивозили хутра видри, чорних лисиць і мечі з віддалених земель Славонії до Чорного моря.
  • Імператор Візантії (цар Рума) брав з них десятину (податок).
  • Руси могли плавати річкою Славонії (ймовірно, Дніпром), проходити повз хозарську столицю, де також платили десятину.
  • Вони плавали Каспійським морем і виходили на різні береги.
  • Іноді руси привозили товари на верблюдах до Багдада.

2. Знайдіть на карті згадані у джерелі географічні об’єкти. Які висновки про обізнаність русів з тогочасним світом можна зробити?

Згадані Ібн-Хордадбе географічні об’єкти:

  • Славонія (слов’янські землі)
  • Чорне море (Румське море)
  • Річка Славонії (ймовірно, Дніпро)
  • Хозарська столиця
  • Каспійське море (море Джурджана)
  • Багдад

Це свідчить, що руси в IX ст. були добре обізнані з тогочасним світом:

  • Вони торгували на великих відстанях – від Славонії до Чорного і Каспійського морів.
  • Руси мали торговельні зв’язки з Візантією, Хозарією, країнами Каспійського регіону.
  • Їхні торгові шляхи сягали аж до Багдада – столиці Арабського халіфату.

Отже, свідчення Ібн-Хордадбе показують, що вже в IX ст. руси були активними учасниками міжнародної торгівлі та мали широкі географічні знання.

Поміркуйте чому важливо розрізняти поняття Русь і Росія, руський і російський»?

  1. Це історично різні держави й народи. Русь – це середньовічна держава на території сучасної України, предки українців. А Росія – це окрема держава, що сформувалася значно пізніше на основі Московського князівства.
  2. Ототожнення цих понять призводить до викривлення історії, коли досягнення і спадщину Русі намагаються представити як надбання Росії.
  3. Змішування термінів використовується в політичних маніпуляціях, щоб обґрунтувати претензії Росії на українські території та культурну спадщину. Чітке розрізнення понять дозволяє протистояти таким маніпуляціям.
  4. Для українців важливо знати правдиву історію своєї держави й відстоювати її окремішність. Русь – це перший державний досвід українського народу, витоки нашої державності. Тому варто називати речі своїми іменами.

3. ПЕРШІ РУСЬКІ КНЯЗІ

Діємо: практичні завдання

1. Якими були причини, результати і наслідки походу русів на Константинополь у 860 р.?

Причини:

  • Князь Аскольд намагався посилити свій вплив на підлеглій території.

Результати:

  • Руси зруйнували околиці Константинополя.
  • Візантія була змушена укласти торговельний договір з русами.

Наслідки:

  • За деякими даними, князь Аскольд прийняв християнство, хоча масової християнізації Русі тоді не відбулося.

2. Як літописець описує причину поразки русів? Чому він вважав цей факт важливим?

Літописець описує причину поразки русів як Боже втручання на захист Константинополя. Коли ризу (покров) Богородиці винесли і вмочили у море, раптово здійнялася буря, яка розметала і потопила кораблі “безбожної русі”. Літописець вважав цей факт важливим, бо він демонстрував силу християнської віри й заступництво Богородиці за візантійців-християн проти язичників-русів.

2. У Русі побутувала легенда. що теля цих подій Аскольд охрестився. Як християни могли пояснювати його мотиви, посилаючись на літопис?

Згідно з легендою, Аскольд був настільки вражений дивом з ризою Богородиці й поразкою свого війська, що вирішив охреститися. Християни могли пояснювати його мотиви тим, що князь побачив істинність християнської віри, силу Бога і Богородиці. Диво переконало його відмовитися від язичництва і прийняти хрещення.

3. За легендами на основі згаданого сюжету постало популярне християнське свято, яке символізує покровительство Богородиці над людьми за допомогою свого одягу. Дізнайтеся, яку назву має це свято.

На основі цього сюжету виникло християнське свято Покрова Пресвятої Богородиці, яке відзначається 14 жовтня. Воно символізує захист і покровительство Богородиці над людьми.

4. Чому деякі історики вважають, що художник зробив помилку, коли малюків прапор русів. Чому вони так думають?

Деякі історики вважають зображення прапора русів на мініатюрі помилковим, бо у IX столітті руси ще не могли мати християнської символіки на стягах, оскільки були язичниками. Червоний прапор із золотим хрестом більше відповідає пізнішому часу, коли християнство вже утвердилося на Русі. Тому художник, ймовірно, зобразив реалії своєї епохи (XV ст.), а не часів Аскольда.

Знаю нове

Самооцінювання

Можу пояснити значення понять держава, данина, Русь, християнство

  • Держава – особлива форма організації суспільства з певною територією, населенням, публічною владою і законами.
  • Данина – побори, вилучення майна у переможених на користь переможців. Рання форма податків при переході від вождівства до князівства.
  • Русь – давня назва держави на території сучасної України у IX-XIII ст. Предки українців називалися русинами або русами.
  • Християнство – одна зі світових релігій, заснована на вченні Ісуса Христа. Прийнята князем Володимиром як державна релігія Русі у 988 р.

Можу назвати передумови виникнення держави слов’ян

  • Вигідне географічне розташування Києва на перетині торгових шляхів
  • Розвиток господарства, що дозволяв утримувати князя і дружину
  • Культурна спорідненість між слов’янськими племенами
  • Зовнішня загроза від сусідніх держав і племен, яка спонукала до об’єднання

Можу пояснити зміст теорій походження назви Русь

  • Сарматська – від назви племен роксоланів або іранського “світлий” (втратила значення)
  • Слов’янська – від назв місцевих річок Рось, Росава або праслов’янського “світлий, русявий”
  • Скандинавська – від давньошведського “морський похід, веслувати”. Пов’язана з варягами.

Можу розповісти про діяння Аскольда

  • Був одним з перших руських князів у Києві разом з Діром
  • Поширив свою владу на полян, намагався посилити вплив
  • Здійснив похід на Константинополь у 860 р., уклав торговий договір з Візантією
  • За деякими даними, після походу прийняв християнство

Досліджую і аналізую

Розпочніть у своєму робочому зошиті заповнювати таблицю про політику перших руських князів (у другій половині IX — наприкінці X ст.). Визначте спільні й відмінні риси правління князів

Політика перших руських князів (у Другій половині IX – наприкінці X ст.)

Князь/княгиняРоки правлінняВнутрішня політикаЗовнішня політика
Аскольдбл. 860-882Поширив владу на полян, намагався посилити вплив на підлеглих територіяхЗдійснив похід на Константинополь у 860 р., уклав торговий договір з Візантією. За деякими даними, після походу прийняв християнство
Олег882-912
Ігор912-945
Ольга945-964
Святослав964-972
Володимир980-1015

Мислю творчо

Чому на вашу думку, зберігається пам’ять про князя Аскольда в сучасній Україні. Дізнайтеся яким ще історичним діячам присвячені пам’ятні монети України.

Пам’ять про князя Аскольда зберігається в сучасній Україні через його історичне значення як одного з перших правителів давньоруської держави, зокрема Києва.

Аскольд відомий своїм походом на Константинополь у 860 році та його рішенням прийняти християнство, що стало прикладом для багатьох київських знатних і воїнів.

У храмі УГКЦ на Аскольдовій Могилі встановлено саркофаг та пам’ятник князю Аскольду, що є візуальним підтвердженням славної історії України та значення спадщини князя Аскольда.

Щодо інших історичних діячів, яким присвячені пам’ятні монети України, то серед них є Ярослав Мудрий, Володимир Великий, Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. Ці особистості мають велике значення для української історії та культури, і їхні зображення на монетах є важливими символами національної пам’яті та гордості.

Загалом, пам’ять про князя Аскольда та інших видатних історичних постатей України зберігається не лише через пам’ятні монети, але й через пам’ятники, наукові дослідження, церковні ініціативи та сучасні твори, що відображають їхній внесок у формування української державності та культури.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *