Узагальніть матеріал уроку у схемі «Зміни в соціально-економічному житті українських земель на початку ранньомодерної доби».
1. Укладіть перелік понять з теми уроку та витлумачте їх.
- Стани — великі соціальні групи суспільства, наділені однаковими правами та обов’язками.
- Шляхта — привілейований стан, до якого входили князі, пани, дрібна шляхта (зем’яни); володіли землею, мали політичні права.
- Духівництво — стан церковних діячів (митрополит, єпископи, священники, ченці), які не підлягали світському суду.
- Селяни — найчисленніший стан (близько 80% населення), поділялися на похожих (особисто вільних) і непохожих (залежних, прикріплених до землі).
- Патриціат — міська верхівка, багаті та впливові міщани.
- Поспільство — середній прошарок міщан (ремісники, крамарі).
- Магдебурзьке право — система міського самоврядування з власним судочинством, свободою для містян, регулюванням повинностей.
- Цехи — об’єднання ремісників однієї професії для захисту своїх інтересів і регулювання виробництва.
- Фільварок — велике багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво продукції для продажу.
- Панщина — примусова безоплатна праця селян на користь землевласника.
- Оренда — тимчасове користування майном або землею на договірних умовах.
- Рента — дохід із землі або майна, який отримує власник від інших осіб.
2. Схарактеризуйте структуру українського суспільства XVI ст.
Панівний стан:
- Князі (нащадки Рюриковичів і Гедиміновичів)
- Пани (великі землевласники)
- Дрібна шляхта (зем’яни)
Всі вони поступово об’єдналися в єдиний стан шляхти, який мав значні права і привілеї, закріплені Литовськими статутами.
Духівництво:
- Вища і нижча церковна ієрархія, окремий стан із власними судами.
Міщани:
- Патриціат (міська верхівка)
- Поспільство (ремісники, крамарі, торговці)
Селяни:
- Найчисленніший стан (до 80% населення)
- Похожі (вільні) і непохожі (залежні, прикріплені до землі)
Селянські громади мали власне самоврядування (копний суд), але поступово втрачали права через закріпачення.
3. Визначте галузі господарства, що зазнали найпомітніших змін на початку ранньомодерної доби. Поясніть, із чим ці зміни пов’язані.
Міське господарство та ремесла:
- Бурхливий розвиток міст, зростання кількості ремісників і ремісничих спеціальностей, поява цехів.
- Пожвавлення торгівлі, проведення ярмарків, зростання ролі міст як торгових центрів (особливо Львова).
- Зміни пов’язані з поширенням магдебурзького права, що забезпечило міське самоврядування та свободу для містян.
Сільське господарство:
- Формування фільваркової системи — великі господарства, орієнтовані на виробництво продукції для продажу.
- Впровадження панщини, посилення залежності селян.
Зміни зумовлені зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі, пожвавленням міжнародної торгівлі, прагненням землевласників отримувати більші прибутки.
Торгівля:
- Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, поява спеціалізованих ярмарків.
- Львів отримав право складу, що зробило його головним торговим центром регіону.
Ці зміни були пов’язані з європейськими процесами: зростанням попиту на продукцію, впливом магдебурзького права, розвитком міжнародних економічних зв’язків і появою нових господарських моделей.
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/HeslYMp6 або кодом та виконайте завдання онлайн
1. Назву якого міста треба вписати на місці пропуску в уривкові з джерела: «Це багатолюдне місто, повне достатків, тут багато фруктів. Кажуть, що в країні руських іншого такого міста нема. Це столиця. Містяни живуть заможно, у розкошах… Крамниці повні товарів, усього вдосталь, і що захочеш, у _____ знайдеш»?
Львів.
2. Що з переліченого характеризує господарське життя на українських землях у першій половині XVI ст.?
Поширення фільваркової системи господарювання.
3. Чого з переліченого стосуються поняття «копний суд», «похожі / непохожі», «дими та дворища»?
Суспільного становища селянства.
4. Представника якої тогочасної аристократії зображено на ілюстрації?
Представника княжого роду Острозьких.
5. Як називався суспільний стан, що утворився на українських землях упродовж другої половини XV – XVI ст. внаслідок зближення князів з представниками інших привілейованих прошарків?
Шляхта.
6. Чи правда, що в XVI ст. на українських землях не стало князів?
Ні.
7. Чи правда, що верхівку суспільної піраміди на українських землях у складі Великого князівства Литовського посідали князі, які належали до двох династій – Рюриковичів та Гедиміновичів?
Так.
8. Чи правда, що становище нижчого духівництва залежало від землевласників, на землях яких розташовувалася церковна парафія?
Так.
9. Чи правда, що містяни на українських землях у XVI ст. були найчисельнішою групою населення – близько 80 %?
Ні.
10. Якій верстві належало в соціальній структурі тодішнього суспільства найнижче місце, попри те, що як і раніше вона була найчисленнішою – до 80 % населення?
Селянам.
11–12. Які з тверджень є хибними в переліку умов, що визначали суспільне становище шляхти в XVI ст.?
- Представників вищої аристократії міг судити тільки польський та литовський володарі.
- У шляхтича міг відібрати землю литовський чи польський володар, передавши її у володіння комусь іншому.