§28. Господарство українських земель у XIV–XV ст. Українське суспільство. Магдебурзьке право

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

Поясніть значення слів і понять, закодованих у хмаринці.

• Цех — об’єднання ремісників однієї спеціальності для захисту своїх інтересів та регулювання виробництва. В Україні цехи мали меншу самостійність, ніж у Західній Європі.
• Ярмарок — великий торг, що проводився кілька разів на рік у великих містах. Тут продавалися товари з різних регіонів.
• Право — система законів або норм, які регулюють життя суспільства. Наприклад, магдебурзьке право давало містам самоврядування.
• Місто — населений пункт із розвинутим ремеслом, торгівлею та самоврядуванням. У XIV–XV ст. міста ставали центрами культури й економіки.
• Ратуша — будівля міського самоврядування (магістрату), де вирішували адміністративні та судові справи.
• Статут — збірник правил або законів, що визначають порядок життя певної громади чи організації.
• Магдебург — місто в Німеччині; від нього походить назва магдебурзького права — системи міського самоврядування.

Пригадайте риси натурального господарства.

1. Самозабезпечення: виробництво продукції для власного споживання.
2. Відсутність торгівлі: продукція майже не виходила за межі громади.
3. Використання ручної праці та примітивних знарядь.
4. Нерозвиненість суспільного розподілу праці.

Ознаки ринкової системи господарювання:

1. Розвиток торгівлі між містами та селами.
2. Виробництво товарів для продажу (товарне господарство).
3. Використання грошей як засобу обміну.
4. Соціальне розшарування через появу підприємців і найманих працівників.

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом параграфа, доберіть і випишіть факти, які підтверджують думку про те, що в XIV–XV ст. в українських землях зароджувалися ринкові відносини

1. Сільське господарство:
   • Зростання великого землеволодіння.
   • Вирощування продукції (зернові, технічні культури) для продажу, особливо у фільварках — багатогалузевих товарних господарствах.
   • Скотарство, зокрема свинарство, стало вигідним через продаж продукції.
2. Промисли:
   • Розвиток промислів із переробки сільськогосподарської продукції (млиновий, винокурний).
   • Важливими галузями були рибальство та солеваріння.
3. Ремесло:
   • Зростання кількості ремісничих спеціальностей.
   • Ремісники працювали на ринок, формувалася цехова система.
4. Торгівля:
   • Розвиток внутрішньої торгівлі через торги та ярмарки.
   • Активна зовнішня торгівля з країнами Заходу та Сходу.
5. Грошовий обіг:
   • Використання монет різних держав (празький гріш, руський грошик).
   • Формування системи податків і акцизів.
6. Міста:
   • Відродження міст як центрів ремесла і торгівлі.
   • Поширення магдебурзького права сприяло економічному розвитку міст.

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте уривок із праці Мирослава Поповича «Нарис історії культури України» та визначте, які ремесла розвивалися в українських землях.

У XIV–XV ст. в українських землях розвивалися такі ремесла:

• Ковальство
• Гончарство
• Бондарство
• Виплавка заліза в руднях
• Склодувство в гутах
• Чинбарство (виготовлення шкір для взуття)
• Грабарство (на заході)
• Кушнірство (виготовлення шкір для кожухів)
• Лимарство (виготовлення сириці)
• Ткацтво
• Теслярство
• Стельмахування
• Золотарство
• Конвісарство (олов’яне литво)
• Малярство

Складіть інтелектуальну загадку (кросворд, вікторину тощо) «Ремісничі професії Середніх віків».

Ось приклад вікторини:

1. Яке ремесло займалося виготовленням шкір для взуття?
   • Відповідь: Чинбарство
2. Яке ремесло було пов’язане з виплавкою заліза?
   • Відповідь: Ковальство
3. Яке ремесло займалося виготовленням сириці?
   • Відповідь: Лимарство
4. Яке ремесло було пов’язане з виготовленням кожухів?
   • Відповідь: Кушнірство
5. Яке ремесло займалося виготовленням посуду з глини?
   • Відповідь: Гончарство
6. Яке ремесло займалося виготовленням скла?
   • Відповідь: Склодувство
7. Яке ремесло займалося виготовленням дерев’яних бочок?
   • Відповідь: Бондарство
8. Яке ремесло займалося виготовленням олов’яних виробів?
   • Відповідь: Конвісарство
9. Яке ремесло займалося виготовленням тканин?
   • Відповідь: Ткацтво
10. Яке ремесло займалося виготовленням меблів та будівництвом?
    • Відповідь: Теслярство
11. Яке ремесло займалося виготовленням коліс та возів?
    • Відповідь: Стельмахування
12. Яке ремесло займалося виготовленням ювелірних виробів?
    • Відповідь: Золотарство
13. Яке ремесло займалося малюванням та оздобленням?
    • Відповідь: Малярство

Поміркуймо!

Пригадайте з курсу всесвітньої історії Середніх віків, що таке цехи. Яку роль вони відіграли в розвитку ремесла?

Цехи — це об’єднання ремісників однієї професії, які створювалися для захисту своїх інтересів, регулювання виробництва та контролю якості продукції.

Роль у розвитку ремесла:

1. Забезпечували високу якість продукції через суворі правила.
2. Сприяли спеціалізації ремісників і розвитку нових технологій.
3. Захищали майстрів від конкуренції.
4. Сприяли економічному розвитку міст і торгівлі.

Свідчать документи

Проаналізуйте історичний документ і визначте ознаки магдебурзького права. Як ці права вплинули на розвиток міста?

Ознаки магдебурзького права:

1. Самоврядування міста: Міщани отримували право обирати органи міського управління — магістрат, який складався з ради (адміністративний орган) і лави (судовий орган).
2. Звільнення від феодальної залежності: Місто і його мешканці звільнялися від юрисдикції каштелянів, воєвод, суддів та інших представників влади.
3. Право на власне законодавство: Усі руські права та звичаї скасовувалися, а натомість запроваджувалося німецьке право.
4. Економічні привілеї: Міщани отримували можливості для розвитку торгівлі, ремесел і підприємництва.

Вплив магдебурзького права на розвиток міста:

1. Завдяки самоврядуванню місто могло розвивати ремесла, торгівлю та інші економічні галузі без втручання феодалів.
2. Надання прав і привілеїв приваблювало нових жителів, що сприяло збільшенню кількості мешканців.
3. Магдебурзьке право сприяло будівництву ратуш, храмів, оборонних споруд та інших важливих об’єктів.
4. Формувалася нова верства населення — міщани, які мали певні права і свободи.

Діємо: практичні завдання

Зіставте зміст схеми «Система міського управління в містах із магдебурзьким правом» та відомості українського історика Івана Крип’якевича про особливості магдебурзького права в українських містах. Зробіть висновок про:

а) Рівень демократичності міського самоуправління

1. Позитивні риси демократичності:
   • Міщани мали право обирати органи самоврядування (магістрат), які складалися з ради та лави.
   • Магістрат очолював бурмістр, а лаву — війт, які виконували адміністративні та судові функції.
   • Участь у самоуправлінні сприяла розвитку міської громади.
2. Обмеження демократичності:
   • Провід у міському управлінні захоплював патриціат — заможні міщани, які не допускали до влади середнє та бідне міщанство.
   • Українців, як православних, часто виключали з управління через релігійно-національні обмеження.

Висновок: Хоча система магдебурзького права формально передбачала демократичне самоуправління, реальна влада була зосереджена в руках заможних верств населення, що обмежувало участь більшості мешканців.

б) Національний склад населення українських міст

1. Особливості національного складу:
   • У великих містах (наприклад, Львові чи Кам’янці-Подільському) проживали різні національні громади: українці, поляки, вірмени, євреї.
   • У багатьох містах домінували польські переселенці, які часто займали привілейоване становище.
   • У невеликих містечках більшість населення складали українці, але навіть там їхня участь у міському управлінні була обмежена.
2. Релігійно-національні конфлікти: Магдебурзьке право часто надавалося перевагою католикам (полякам), тоді як православні українці мали менше можливостей брати участь у самоуправлінні.

Висновок: Національний склад українських міст був строкатим, але соціальні та релігійні обмеження створювали нерівність між різними громадами.

Читаємо й розуміємо

Керуючись текстом параграфа (с.171–173), побудуйте схему «Структура українського суспільства в XIV–XV ст.»

Запитання і завдання

Знаю нове

Можу назвати головні галузі господарства українських земель.

Основними галузями господарства були землеробство (вирощування зернових, бобових, технічних культур) і скотарство (особливо свинарство). Також розвивалися промисли: рибальство, солеваріння, винокуріння, млинарство, ремесла та торгівля.

Можу пояснити поняття «фільварок», «магдебурзьке право», «магнат», «шляхта».

• Фільварок — багатогалузеве товарне господарство, засноване на праці залежних селян, продукція якого йшла на продаж.
• Магдебурзьке право — система міського самоврядування, що передбачала виборні органи управління (рада і лава), звільнення міщан від феодальної залежності.
• Магнат — великий землевласник, представник родової знаті, людина високого соціального стану.
• Шляхта — привілейований стан військово-лицарської спільноти, що отримував землю за службу.

Можу назвати факти, що підтверджують зародження ринкових відносин на українських землях.

• Поширення фільварків для виробництва продукції для продажу .
• Розвиток ремесел і збільшення кількості спеціальностей (понад 200 наприкінці XV ст.).
• Організація ярмарків і торгівлі між містами та селами.
• Використання монет різних держав для торговельних операцій.

Можу схарактеризувати соціальну структуру українського суспільства в пізньому Середньовіччі.

Українське суспільство поділялося на привілейовані стани (шляхта і духівництво) та непривілейовані (міщани і селяни). На вершині соціальної піраміди були магнати. Селяни поділялися на вільних («похожих») і залежних («непохожих»). У XV ст. зародилася нова соціальна група — козаки.

Досліджую і аналізую

2. Визначте спільні й відмінні риси соціально-економічного розвитку українських земель порівняно з іншими країнами середньовічної Європи.

Спільні риси:

• Як і в інших країнах Європи, на українських землях існувала феодальна система з поділом суспільства на стани (шляхта, духівництво, міщани, селяни).
• Основою господарства українських земель, як і в інших країнах середньовічної Європи, були землеробство і скотарство.
• Ремісничі спеціальності урізноманітнювалися, формувалася цехова організація ремесел.
• Торгівля здійснювалася як внутрішня (торги, ярмарки), так і зовнішня (західноєвропейські та східні країни).
• Поширення магдебурзького права: Українські міста отримували право самоврядування за зразком європейських міст.

Відмінні риси:

• Натуральний характер господарства: На українських землях господарство довше зберігало натуральний характер, тоді як у Західній Європі активніше розвивалися ринкові відносини.
• В українських землях з XIV ст. почали поширюватися фільварки, що були багатогалузевими товарними господарствами, заснованими на праці залежних селян.
• Цехи в Україні мали свої особливості, об’єднуючи майстрів не тільки за професійною, а й за етнічною чи релігійною ознакою. Вони не мали такої самостійності та політичного впливу, як у Західній Європі.
• Козаки: У XV ст. на українських землях зародилася нова соціальна спільнота — козаки, що не мала аналогів в інших європейських країнах

Мислю творчо

3. Складіть запитання до розгаданого кросворда.

По горизонталі:

4. Виборний орган міського самоврядування у містах з магдебурзьким правом.
5. Позацехові ремісники, які не мали права торгувати на міському ринку.
6. Орган міського самоврядування (обирався довічно)
7. Член міської ради в системі магдебурзького права.
8. Керівник міського суду в кримінальних справах.
9. Багатогалузеве господарство, засноване на праці залежних селян.

По вертикалі:

1. Яка срібна монета була основною грошовою одиницею в середньовічній Європі?
2. Як називався судовий орган у системі магдебурзького права, що розглядав кримінальні справи?
3. Як називали головного ремісника в цеху, який мав право навчати учнів?
4. Яка монета була основною грошовою одиницею на українських землях у XIV-XV століттях і містила 3,7 г чистого срібла?
5. Як називалося велике землеволодіння, яке належало шляхтичу або церкві?
6. Як називали молоду людину, яка навчалася ремеслу в майстра?