ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Чому Китай та Японію називали закритими країнами Сходу?
Ці країни називали закритими, тому що їхні уряди свідомо проводили політику обмеження контактів із зовнішнім світом, особливо з європейцями. У Китаї у XVIII столітті закрили християнські церкви, вислали місіонерів і заборонили торгівлю в усіх портах, окрім Кантона. Японія у XVII столітті перейшла до режиму самоізоляції, повністю заборонивши в’їзд європейцям (крім голландців у обмеженій кількості) та поширюючи християнство.
Чому європейці мали обмежені знання про життя в цих державах?
Європейці мали мало інформації, бо їм було заборонено вільно пересуватися територією цих країн та вивчати їхнє життя зсередини. Оскільки місіонерів виганяли, а торговців пускали лише у суворо визначені місця (наприклад, порт Гуанчжоу в Китаї), джерела інформації про культуру та побут Сходу були дуже скупими.
ПОМІРКУЙТЕ
Визначте найважливіші риси розвитку Китаю та обговоріть свої висновки з однокласниками й однокласницями.
Розвиток Китаю в цей період характеризувався відновленням національних традицій після падіння монгольської династії Юань. Ключовими рисами були:
- Становлення династії Мін, засновник якої Хун-у спирався на селянську громаду та запровадив систему «стодворків» і «десятидворників» із круговою порукою.
- Активна зовнішня політика на початку доби Мін, зокрема сім морських експедицій Чжена Хе (1405–1433 рр.) та розширення кордонів.
- Розбудова грандіозних споруд: Забороненого міста в Пекіні та Великої китайської стіни.
- Консервація державного устрою: маньчжурська династія Цін, що прийшла до влади у 1644 р., зберегла традиційну китайську адміністративну систему та іспити для чиновників.
- Перехід до політики самоізоляції у XVIII ст..
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте портрет імператора Чжу Юаньчжуана (Хун-у). Який образ створив невідомий художник?
Художник створив образ величного, спокійного та впевненого у собі правителя. Золотий одяг із візерунками підкреслює його найвищий статус, багатство та владу. Я думаю, що, незважаючи на селянське походження Хун-у, автор хотів зобразити його як мудрого та суворого «Сина Неба», який гідно займає трон.
Чому на знак визнання його досягнень наступники дали йому посмертне ім’я Тайдзу, що означає «великий прабатько»?
Наступники дали імператору це ім’я, тому що завдяки його реформам ситуація в Китаї стабілізувалася, відновилося сільське господарство та зросло населення. Він зумів звільнити країну від монгольського панування, відродити старі традиції та зміцнити державу, ставши фундатором її нової могутності.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте карту на с. 194. Визначте кордони Китаю.
У добу Мін імперія значно розширилася: було завойовано Юньнань, підкорено В’єтнам, встановлено контроль над Монголією та Тибетом. Правитель Кореї в цей час був васалом Китаю. Північні кордони були зміцнені Великою китайською стіною.
Поміркуйте, чому китайські правителі вирішили ізолюватися від світу.
Я думаю, що правителі Китаю пішли на ізоляцію, бо вважали свою країну ідеальною та самодостатньою державою, у якої «є абсолютно все» і яка не потребує іноземних товарів. Крім того, на мою думку, вони хотіли захистити свої традиції та державний устрій від впливу європейців, які поводилися нахабно і чию релігію влада вважала загрозою.
Які наслідки така політика мала для Китаю?
Політика самоізоляції нашкодила економіці імперії, оскільки штучно обмежила торгівлю та зупинила обмін знаннями зі світом. Це призвело до технічного відставання Китаю від європейських країн, що згодом негативно вплинуло на його розвиток.
А для інших країн? Для європейських держав це означало втрату вільного доступу до китайського ринку. Торгівля стала можливою лише через жорсткий контроль чиновників у Кантоні, що обмежувало комерційну вигоду
ПОМІРКУЙТЕ
Визначте, чим японське суспільство відрізнялося від індійського, китайського, та європейського.
Японія була єдиною країною Давнього Сходу, де існував благородний стан лицарів (самураїв) і князів (даймьо), які мали особливі привілеї та власний кодекс честі. За наявністю дворянства, станових прав, вільних міст та цехів соціальна структура Японії була ближчою до Західної Європи, ніж до інших східних цивілізацій.
Обговоріть свої висновки з однокласниками й однокласницями.
Японська модель розвитку унікальна тим, що конфуціанська етика праці в ній поєднувалася з високим престижем військової справи та особистою відповідальністю. На відміну від Китаю, де влада належала бюрократії, в Японії панував сьогунат — військова диктатура, що спиралася на самураїв.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте зображення пам’яток культури Японії ранньомодерного часу. Які висновки про розвиток мистецтва можна зробити на основі цих ілюстрацій?
На основі ілюстрацій можна зробити висновок, що японське мистецтво було тісно пов’язане з природою, про що свідчать пейзажні мотиви в живописі та архітектура, вписана в ландшафт. Також очевидно, що мистецтво було вишуканим і різноманітним, а жінки, як-от Іке Гьокуран, могли досягати в ньому значних успіхів нарівні з чоловіками.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Покажи на карті на с. 194 території Японії та Китаю.
Китай династії Цін займав величезну материкову частину Східної Азії, включаючи власне Китай, Маньчжурію, Монголію та Тибет. Японія розташована на схід від материка на островах Японського архіпелагу.
2. Назви дати панування в Китаї династії Цін і період сьогунату Токугави.
Маньчжурська династія Цін правила в Китаї з 1636 по 1912 рік. Сьогунат Токугави (період Едо) в Японії тривав з 1603 по 1867 рік.
3. Поясни значення понять «політика самоізоляції» та «сьогунат».
«Політика самоізоляції» («закриття» країни) — це курс держави на обмеження або повну заборону контактів із зовнішнім світом, зокрема з європейцями, для збереження традиційного укладу життя.
«Сьогунат» — це форма правління в Японії (військова феодальна диктатура), за якої реальна влада належала сьогуну (військовому полководцю), а імператор залишався лише символічною фігурою.
4. Порівняй розвиток господарства Японії та Китаю.
В обох країнах господарство було переважно натуральним, а основою залишалося сільське господарство. У Китаї доба Мін позначилася розвитком суднобудування та великими морськими експедиціями. В Японії податки й зарплатню сплачували рисом, проте активно розбудовувалися шляхи та поштова служба гінців. У XVII–XVIII ст. обидві країни перейшли до ізоляції, що стримувало розвиток промисловості порівняно з Європою.
5. Чому правителі Китаю та Японії вдалися до самоізоляції, «закриття» своїх країн для європейців?
Я думаю, що головною причиною було бажання зберегти владу та традиційний суспільний устрій від руйнівного іноземного впливу. Правителі побоювалися поширення християнства, яке підривало місцеві вірування, та втручання європейців у внутрішні справи держав. Китайські імператори також вважали свою країну самодостатньою і не бачили потреби в європейських товарах.
Які наслідки мала така політика?
Політика самоізоляції («закриття» країн) призвела до суперечливих наслідків. З одного боку, це дозволило зберегти традиційну культуру та забезпечити внутрішню стабільність. З іншого боку, таке рішення зашкодило економіці (особливо в Китаї) та спричинило технологічне відставання від країн Європи, де промисловість розвивалася значно швидше.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Склади історичний портрет Токугави Ієясу.
Слайд 1. Токугава Ієясу — засновник стабільності
- Персоналії: Видатний військово-політичний лідер Японії епохи «країн, що воюють» (1543–1616 рр.). Патріарх роду Токугава.
- Титул: Засновник і перший сьогун («великий полководець») третього сьогунату — Едо.
- Походження: Народився в невеликому самурайському роді Мацудайра. Дитинство провів у статусі політичного заручника у сусідніх правителів.
- [Image: Портрет Токугави Ієясу в традиційному вбранні]
Слайд 2. Об’єднання Японії та нова система влади
- Шлях до влади: Завершив політичне об’єднання країни, здобувши вирішальну перемогу в битві при Секіґахарі (1600 р.) та остаточно ліквідувавши опозиційний рід Тойотомі після Осацьких кампаній (1614–1615 рр.).
- Державний устрій: Встановив систему «двовладдя», де імператор був лише символічною фігурою, а реальна влада належала сьогуну. Створив централізовану державу, яку джерела характеризують як своєрідну абсолютну монархію.
- Столиця: Переніс адміністративний центр управління до міста Едо (сучасне Токіо).
- Соціальна опора: Режим тримався завдяки підтримці стану самураїв, чиї права та обов’язки були суворо регламентувані «Заборонами самурайським родам».
Слайд 3. Зовнішня політика та історична спадщина
- Курс на ізоляцію: На відміну від попередників, надавав перевагу контактам із протестантськими Нідерландами. У 1614 році видав указ, що заборонив перебування християн та іноземців у країні, заклавши основи політики самоізоляції (Сакоку).
- Економіка: Запровадив стабільну податкову систему (хоча податки часто сплачували рисом) та розвинув мережу шляхів і поштову службу.
- Результат діяльності: Створив державну систему, що забезпечила Японії мир та внутрішню стабільність на понад 250 років. Після смерті був обожнений під іменем Тосьо-дайґонґен («Великий бог-спаситель, що осяяв Схід»).