ДОСЛІДІТЬ
Прочитайте уривок. Які події зумовили такий стан Правобережної України?
Цей стан зумовлений періодом «Руїни» — тривалими війнами між Річчю Посполитою, Московським царством та Османською імперією за українські землі. Зокрема, руйнівними були наслідки угод про поділ України (Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський мир, Вічний мир), що призвели до спустошення та знелюднення міст і сіл Правобережжя.
Визначте на основі карти (с. 189), які території Правобережної України найбільше постраждали від воєнних дій.
Найбільше постраждали та були майже повністю знелюднені території Південної Київщини, Брацлавщини та Поділля. Ці землі стали буферною зоною та ареною постійних бойових дій, через що перетворилися на пустку.
1. ЯКИМ БУЛО СТАНОВИЩЕ ПРАВОБЕРЕЖНОГО КОЗАЦТВА
ПОМІРКУЙТЕ
Чому влада Речі Посполитої сприяла відновленню козацтва в Правобережній Україні?
Король Ян III Собеський хотів відродити спустошені землі та створити надійний військовий заслін проти Османської імперії, використовуючи для цього козаків.
Якими були особливості цього процесу?
Влада дозволяла закладати поселення, звільняла переселенців від податків та відновлювала козацькі права і самоврядування. Адміністрацію очолював наказний гетьман, призначений королем, а полковий устрій відроджувався на визначених територіях.
ДОСЛІДІТЬ
Як ставився до Семена Палія король Речі Посполитої? Чому? Які факти біографії Палія підтверджують ваші думки?
Король Ян III Собеський ставився до Палія з великою повагою та шанував його відвагу. Це було зумовлено визначними військовими заслугами козацького полковника у боротьбі проти турків, зокрема його допомогою у Віденській битві.
2. ЯК ВІДБУВАЛОСЯ ЗАСЕЛЕННЯ І РОЗВИТОК СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ
ПОМІРКУЙТЕ
Визначте основні хвилі заселення Слобідської України.
- 1630-ті роки: після поразки козацьких повстань проти Польщі.
- Середина XVII ст. (Після Білоцерківської угоди 1651 р. та після 1654 р.): масове переселення через війну з Польщею та Руїну.
- Друга половина XVII ст.: «Згін» населення з Правобережжя та втеча від Руїни.
ДОСЛІДІТЬ
Опишіть за картою територію Слобідської України. Схарактеризуйте переваги й ризики проживання та ведення господарства на цих територіях.
Територія розташовувалася на кордоні Московської держави з Диким Полем.
- Переваги: наявність вільних родючих земель, право займанщини (вільне зайняття землі), податкові пільги (слободи), збереження козацького самоврядування.
- Ризики: постійна загроза набігів кримських татар, необхідність нести військову службу для захисту кордону.
ДОСЛІДІТЬ
Чому збільшувалося населення Слобідської України? Що було причиною міграцій населення?
Населення зростало через масову втечу українців з Правобережжя та Лівобережжя, де тривали постійні війни та розруха. Головними причинами були пошук безпеки, вільних земель та бажання жити за козацькими звичаями та відсутність панщини.
ДОСЛІДІТЬ
Як у документі описано формування населення Слобожанщини?
Населення формувалося з переселенців («діди, батьки, брати») з гетьманських та задніпровських міст, які приходили на заклики московських воєвод. Також самі поселенці закликали свою рідню переїжджати до нових міст (Суми, Суджа, Миропілля).
На яких умовах відбувалося переселення?
Переселенці отримували дозвіл на «займанщину» (вільне володіння землею, лісами, пасіками), звільнялися від податків на певний час (слободи) та зберігали право на промисли за «старим українським звичаєм» в обмін на захист кордонів від татар.
ДОСЛІДІТЬ
Працюючи з картою (с. 189) і схемою, визначте, на які полки розділилася Слобідська Україна.
Слобідська Україна поділялася на 5 полків: Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський та Ізюмський.
Опишіть систему управління цими територіями.
Існував полковий козацький устрій, але без посади гетьмана. Полковники очолювали адміністративно-військові одиниці, проте підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Місцеве самоврядування поступово обмежувалося московським урядом.
3. ЯКИМ БУЛО ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАПОРОЗЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
ПОМІРКУЙТЕ
Яких нових ознак набуло господарське життя козаків у Січі в XVII ст.?
Крім традиційних промислів (рибальство, полювання, скотарство), розвинулося ремесло (виробництво зброї, човнів, пороху) та активна торгівля з сусідніми державами. Січ стала потужним економічним центром, який експортував рибу, сіль, хутра.
ПОМІРКУЙТЕ
Де розташовувалася Чортомлицька Січ і як її було зведено?
Вона розташовувалася на острові при впадінні річки Чортомлик у Дніпро (сучасна Дніпропетровщина). Січ була добре укріпленою фортецею з валами, ровами та баштами, всередині якої знаходилися курені, церква та господарські будівлі.
ДОСЛІДІТЬ
1. За джерелом на с. 194 з’ясуйте, як характеризує Івана Сірка історик.
Історик описує Сірка як глибоко віруючу людину, аскета і безсрібника, який мав високі моральні якості. Він був талановитим полководцем (55 переможних походів), суворим до ворогів і зрадників, але гуманним до полонених немусульман.
3. Розгляньте картину Іллі Рєпіна. Визначте, хто із зображених козаків Іван Сірко.
Іван Сірко на картині зображений у центрі композиції. Це козак з сивими вусами, який стоїть над писарем, тримає люльку в роті та дивиться на лист із хитрим прижмуром (часто його ідентифікують як натхненника листа).
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Як відновлювалося правобережне козацтво?
Відродження почалося завдяки універсалу короля Яна III Собеського 1684 року, який дозволив козакам заселяти спустошені землі на південь від річки Рось. Сюди активно переселялися люди з Лівобережжя, Волині та інших регіонів, відновлюючи там полковий устрій та органи козацького самоврядування на чолі з наказним гетьманом.
2. Чому ми пам’ятаємо про Семена Палія?
Ми знаємо його як видатного полковника та лідера повстання 1702–1704 років («друга Хмельниччина») проти польської влади, яка хотіла ліквідувати козацтво на Правобережжі. Він прагнув жити у вільній Україні без польського панування, став героєм багатьох народних легенд і творів, зокрема поеми Тараса Шевченка.
3. Якими були причини української колонізації Слобожанщини? Звідки походить така назва регіону?
Головними причинами колонізації були війни та Руїна на Правобережжі і Лівобережжі, через що люди тікали на незаселені землі в пошуках спокою та вільної землі. Також московський уряд заохочував заселення для захисту своїх кордонів. Назва «Слобожанщина» походить від слова «слобода» — так називали нові поселення, які звільнялися від податків на певний час.
4. Які зміни сталися в розвитку Запорозької Січі після визвольної війни?
Після війни Січ стала фактично окремим державним утворенням, яке проводило власну політику, часто не узгоджену з гетьманами. У 1652 році козаки перенесли Січ на річку Чортомлик (Чортомлицька Січ). Економіка базувалася на промислах (рибальство, полювання) та скотарстві, розвивалася торгівля. Січ часто виступала в опозиції до гетьманів і ставала центром соціальних вибухів.
5. Якими були територіально-адміністративний устрій та система управління Слобожанщиною? У чому полягають їх особливості порівняно з Гетьманщиною?
Слобожанщина ділилася на п’ять полків (Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський, Острогозький), але, на відміну від Гетьманщини, там не було посади гетьмана чи генеральної старшини. Полки підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі, тобто московська влада мала там значно більший вплив і контроль.
6. Чому, на твою думку, в подіях другої половини — кінця XVII ст. не вдалося зберегти єдність України? Назви факти, які свідчать, що жоден із союзників українських гетьманів не виконав узятих на себе зобов’язань, дбаючи насамперед про власні інтереси.
Єдність не вдалося зберегти через втручання сусідніх держав, які розшматували Україну між собою (Андрусівське перемир’я, «Вічний мир»). Польща використовувала козаків для війни з турками, а в 1699 році вирішила їх ліквідувати; Московія обіцяла захист, але ділила українські землі з поляками й обмежувала права козаків; Туреччина лише грабувала край.
7. Що спільного було в політиці Османської імперії, Речі Посполитої і Московського царства стосовно українських земель?
Усі ці держави прагнули захопити українські території та використовували козаків як військову силу для власних інтересів. Жодна з них не була зацікавлена в існуванні сильної української держави, тому вони постійно намагалися обмежити або знищити козацькі вольності.
8. Чому дослідники називають дії козацтва деструктивними стосовно розвитку та збереження української державності?
Дії козацтва іноді називають деструктивними через постійну боротьбу за булаву між різними гетьманами, що призводило до громадянських воєн (Руїни). Запорозька Січ часто проводила власну політику, виступала проти гетьманів і підтримувала вигідних їм претендентів, що послаблювало центральну владу. Наприклад, «Чорна рада» 1663 року показала, як внутрішні чвари можуть призвести до приходу до влади популістів і розколу.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Порівняй соціальний устрій Правобережної Гетьманщини, Слобожанщини й Запорожжя. Відповідь оформ у вигляді таблиці.
| Критерій | Правобережна Гетьманщина (відновлена) | Слобожанщина | Запорожжя (Січ) |
|---|---|---|---|
| Основні верстви населення | Козаки, селяни, міщани, польська шляхта (яка поверталася до своїх маєтків). | Козаки (половина населення), духовенство, містяни, селяни (вільні та піддані). Шляхти не було. | Виключно козаки (січове товариство). |
| Система управління | Полковий устрій. Владу здійснював наказний гетьман, якого призначав король, та полковники. | Полковий устрій (5 полків). Гетьмана не було, полки підпорядковувалися бєлгородському воєводі. | Козацька республіка. Головний орган — Козацька рада, яка щороку обирала старшину (отамана, суддю, писаря). |
| Особливості становища селян | Селяни часто ставали козаками, але згодом шляхта намагалася відновити кріпацтво, що викликало спротив. | Поділялися на вільних (мали свою землю) і тих, хто жив на землях старшини чи монастирів і відробляв панщину. | Кріпацтва не існувало. Сюди тікали селяни від панського гноблення. |
Робочий аркуш до § 23
1. На основі карти дай відповіді на запитання. 1) Які терени охоплювали Лівобережна Гетьманщина (разом із Запорозькою Січчю) та Слобідська Україна у 80-х роках XVII ст.?
Займала західну частину зображеного регіону, охоплюючи землі в басейнах річок Десна, Сейм, Сула, Псел і Ворскла (з містами Батурин, Глухів, Полтава). Слобідська Україна простягалася на схід від Гетьманщини та на південь від московського кордону (міста Курськ, Бєлгород), охоплюючи території вздовж річок Сіверський Донець, Оскіл, Айдар, Тиха Сосна та Дон.
2) Які міста було засновано на теренах Слобожанщини?
На карті позначено п’ять головних полкових центрів, заснованих переселенцями: Суми, Охтирка, Харків, Ізюм та Острогозьк. Також до слобідських міст належали Білопілля, Лебедин, Богодухів, Краснопілля, Миропілля, Зміїв, Балаклія, Куп’янськ, Вовчанськ, Валуйки, Мерефа та інші.
2. Поясни значення понять і термінів.
Лівобережна Гетьманщина — частина Української козацької держави, що перебувала під зверхністю Московського царства.
Відновлення Правобережного козацтва — процес відродження полкового устрою, козацьких прав та вольностей на Правобережній Україні в останній чверті XVII ст..
Слобожанщина — історико-географічна область на схід від Гетьманщини (сучасні Харківська, Сумська, Донецька, Луганська області), яку в XVII ст. заселили українські козаки та селяни.
Руїна — період в історії України другої половини XVII ст., що характеризувався розпадом державності, соціальними конфліктами та війнами між різними політичними силами за гетьманську булаву.
Чортомлицька Січ — адміністративний та військовий центр запорозького козацтва (1652–1709), розташований на острові Чортомлик у гирлі однойменної річки.
3. Визнач і запиши 3–4 основні риси розвитку Правобережної України в останній чверті XVII ст.
- Знелюднення та занепад: внаслідок воєнних дій (Руїни) та примусового переселення («Великого згону» 1678-1679 рр.) Правобережжя зазнало значних руйнувань та втрати населення.
- Колонізація та відродження: з 1680-х років розпочався процес заселення спустошених земель, що супроводжувався відновленням козацьких полків (завдяки універсалу короля Яна III Собеського 1684 р.).
- Боротьба за владу: Правобережжя залишалося ареною протистояння між Річчю Посполитою, Османською імперією та Кримським ханством (зокрема, після Карловицького миру 1699 р. вся територія відійшла до Польщі).
- Козацькі рухи: наприкінці століття розгорнулося повстання під проводом Семена Палія («друга Хмельниччина») проти спроб польської влади ліквідувати козацтво.
4. Назви причини відновлення козацького устрою на Правобережжі в останній третині XVII ст.
- Потреба в захисті: влада Речі Посполитої прагнула створити бар’єр проти нападів Османської імперії та Кримського ханства.
- Заохочення колонізації: король Ян III Собеський видав універсал (1684 р.), що дозволяв закладати козацькі поселення та відновлювати полковий устрій, аби залюднити спустошені війною землі.
- Економічні інтереси: шляхта та королівська влада сподівалися, що заселення краю сприятиме відродженню господарства та принесе прибутки.
5. Заповни схему.
- Населення масово тікало з Правобережної та Лівобережної України через постійні війни, шукаючи спокійнішого життя.
- Царський уряд навмисно запрошував козаків заселяти ці землі, щоб створити живий щит для захисту своїх південних кордонів від нападів кримських татар.
- Переселенцям обіцяли значні привілеї — звільнення від податків і повинностей на певний термін (звідси й назва «слободи»), а також право вільно займати вільні землі (займанщина).
- Влада дозволила переселенцям жити за своїми «старими українськими звичаями», зберігати полковий устрій та козацьке самоврядування, чого вже не вистачало на інших українських землях.
6. Склади розгорнутий план: «Особливості розвитку Слобожанщини у XVII ст.»
I. Колонізація: Українці масово тікали від «Руїни» заснувавши у XVII ст. нові міста — Харків, Суми, Охтирку та Ізюм.
II. Устрій: Слобожанщина ділилася на 5 полків без гетьмана; полковники підкорялися царському воєводі, але зберігали козацьке самоврядування.
III. Розвиток: Діяло право «займанщини» (вільне зайняття землі) та система «слобод» (звільнення від податків); населення займалося землеробством і промислами.
IV. Військова роль: Головним завданням регіону був захист південних кордонів від татарських набігів та будівництво фортець.
7. Які особливості політичної ситуації змушували переселенців будувати оборонні споруди, зображені на ілюстраціях?
Головна причина — це прикордонне положення та постійна зовнішня загроза.
Слобожанщина межувала зі степом, звідки постійно насувалася небезпека з боку Кримського ханства та Ногайських орд. Через ці землі проходили «шляхи», якими татари здійснювали грабіжницькі набіги за невільниками. Фортеці (як Харківська та Сумська) були необхідні для фізичного виживання населення. Царський уряд дозволяв українцям селитися на цих землях та надавав пільги саме за умови, що козаки будуватимуть укріплення і нестимуть прикордонну службу, створюючи живий щит для московських земель.
8. Яке явище ілюструє наведена схема?
Схема ілюструє адміністративно-територіальний устрій Слобідської України. На ній показано поділ території на 5 козацьких полків (Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський, Ізюмський), які одночасно були і військовими, і адміністративними одиницями та поділялися на сотні.
8. На основі карти поясни, чим відрізняється географічне положення Запорожжя від Лівобережної та Правобережної Гетьманщини і Слобідської України.
Запорожжя розташовувалося найпівденніше від усіх українських земель, за важкопрохідними Дніпровими порогами (звідси й назва). На відміну від Гетьманщини та Слобожанщини, які були більш заселеними та захищеними з півночі, Запорожжя знаходилося у самому серці «Дикого Поля» — безпосередньо на кордоні з Кримським ханатом. Це робило його буферною зоною та передовим форпостом оборони, який першим зустрічав ворога.
9. Аналіз листа та картини (відповіді на запитання 1, 3, 4)
- Державницькі погляди Івана Сірка:
У листі втілено ідею абсолютної незалежності козацтва та відмову підкорятися іноземному монарху (султану). Сірко позиціонує козаків як рівноправну силу («твого війська ми не боїмося»), що готова захищати рідну землю та християнську віру («землею, водою будем битися»).
- Риси характеру запорожців на картині:
Художник зобразив козаків вільнолюбивими, безстрашними та дотепними. Вони виглядають не як регулярна армія, а як братерство сильних духом людей, які зневажають небезпеку і здатні сміятися в обличчя смертельному ворогу.
- Настрій козаків (уяви себе дійовою особою):
Панує атмосфера нестримних веселощів, реготу та зверхності над ворогом. Козаки перебувають у піднесеному настрої, тому що вони відчувають свою моральну перевагу над султаном. Складаючи образливі епітети, вони долають страх перед могутньою Османською імперією сміхом.
- У чому полягає цінність картини як джерела історичної інформації?
Ілля Рєпін писав її, спираючись на історичні дослідження. Художник доволі точно відтворив матеріальну культуру того часу: одяг, зброю, люльки та амуніцію козаків. Також полотно є важливим художнім джерелом, бо візуалізує дух козацької демократії, братерства та незалежності, яким була просякнута Запорозька Січ
10. Історичний портрет Івана Сірка
Іван Сірко (бл. 1610–1680) — найвідоміший кошовий отаман Запорозької Січі, легендарна постать періоду Руїни.
Рекордсмен за кількістю обрань на посаду кошового (за різними даними 8 чи 12 чи може навіть 15 разів). Провів понад 50 великих походів проти Османської імперії та Кримського ханства і, за переказами, не зазнав жодної поразки. Уславився звільненням тисяч невільників (ясиру).
У народній пам’яті залишився як «характерник» (чаклун), якого не брала куля. Був глибоко віруючим (православним), аскетичним у побуті, але безжальним до ворогів віри.
Його позиція була суперечливою. Він часто змінював політичні орієнтири (підтримував то Москву, то польського короля, то Дорошенка), керуючись виключно інтересами Запорожжя, а не єдиної козацької держави. Це шкодило стабільності Гетьманщини.
Оцінка діяльності: Іван Сірко — геніальний полководець і народний герой, який присвятив життя захисту українських земель від татарсько-турецької агресії. Однак як політик він був непередбачуваним, діючи за принципом «вольному воля», що в умовах громадянської війни (Руїни) часто додавало хаосу, хоча й зберігало автономію Січі.