1. Початок збройної боротьби проти Речі Посполитої
1. Де й коли козаки отримали першу перемогу над коронним військом?
Козаки отримали першу перемогу над коронним військом 5–6 травня 1648 року в битві біля річки Жовті Води.
2. Які наслідки мала битва під Корсунем для польського війська?
Після битви під Корсунем 16 травня 1648 року польське 20-тисячне коронне військо перестало існувати: обидва командувачі — коронний гетьман Миколай Потоцький і польний гетьман Мартин Калиновський — разом із частиною війська потрапили в полон, а поразка викликала паніку в Речі Посполитій і ускладнила становище поляків.
3. Назвіть бойових побратимів Богдана Хмельницького.
Бойовими побратимами Богдана Хмельницького були Максим Кривоніс, Данило Нечай, Іван Богун.
Барвограй ідей
1. Поцікавтесь у вчителя / вчительки, що таке батальний жанр. Чи можна стверджувати, що картина написана в батальному жанрі?
Батальний жанр — це жанр образотворчого мистецтва, у якому зображують військові події, битви, героїчні сцени боїв. Картина Миколи Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким» написана саме в батальному жанрі, бо на ній зображено момент бою між козаками та польською шляхтою, передано динаміку та напругу битви.
2. Стисло опишіть картину: кого зображено на передньому плані, а кого – на задньому, які кольори використав художник, ваші особисті враження від картини.
На передньому плані зображено двох вершників у запеклому двобої: ліворуч — Максим Кривоніс, праворуч — Ієремія Вишневецький. Довкола них триває жорсткий бій між козаками та польськими вояками. На задньому плані видно натовп воїнів, що підкреслює масштабність битви. Художник використав переважно теплі, землисті кольори. Картина справляє сильне враження — відчувається рух, енергія, героїзм і трагічність моменту.
3. Дослідіть за допомогою інтернет-ресурсів причини й особливості протистояння між героями картини.
Максим Кривоніс був одним із найвідоміших козацьких полководців, а Ієремія Вишневецький — польський магнат, який активно боровся проти козацького повстання. Їхнє протистояння було частиною визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Кривоніс керував загонами повстанців, а Вишневецький — військами Речі Посполитої. Особливість їхнього протистояння — це жорстокість боїв, особиста відвага обох полководців і символічність: це була боротьба за волю українського народу проти польського гніту.
2. Пилявецька битва. Похід козацького війська в Галичину
1. Коли відбулася битва під Пилявцями? Які її наслідки?
Битва під Пилявцями відбулася 11–13 вересня 1648 року. Її наслідком стала поразка польського війська: коронне військо залишило козакам гармати та багато майна, що посилило позиції повстанців.
2. Чим завершилася облога Львова та Замостя?
Облога Львова та Замостя завершилася тим, що міста не були захоплені. Міщани сплатили викуп, після чого облогу зняли. Перемовини з польською владою завершилися укладенням перемир’я та обіцянками нового короля виконати вимоги повстанців.
3. Хто зустрічав гетьмана під час його тріумфального в’їзду в Київ 23 грудня 1648 року?
Під час тріумфального в’їзду в Київ 23 грудня 1648 року гетьмана Богдана Хмельницького зустрічали дзвони в церквах, тисячі людей, студенти Києво-Могилянського колегіуму, київський митрополит Сильвестр Косів і єрусалимський патріарх Паїсій.
Барвограй ідей
Поміркуйте, що змусило Богдана Хмельницького, незважаючи на численні перемоги, восени 1648 року розвернути війська та повертатися назад. Свої міркування обґрунтуйте, користуючись текстом параграфа та легендою карти на с. 118, за алгоритмом: «Я вважаю, що …»; «Тому що …»; «Наприклад, …»; «Отже, …».
Я вважаю, що Богдана Хмельницького змусили повернути війська назад восени 1648 року складні обставини, попри перемоги.
Тому що після тривалих походів і облоги Львова та Замостя у козацькому війську зменшилася боєздатність.
Наприклад, не вистачало озброєння, почалася епідемія чуми, відчувалася фізична й психологічна втома, а також нестача харчів, яку посилювала ворожість місцевого польського населення.
Отже, Хмельницький був змушений погодитися на перемир’я і повернутися назад, щоб зберегти армію, уникнути великих втрат і підготуватися до нових дій у майбутньому.
3. Воєнні дії 1649 року. Зборівський договір
1. Хто й коли порушив умови перемир’я, укладеного в 1648 році?
Умови перемир’я, укладеного в 1648 році, порушила коронна армія Речі Посполитої, яка в 1649 році почала наступ проти козаків.
2. Коли відбулася Лоївська битва? Які її наслідки?
Лоївська битва відбулася 21 липня 1649 року. Її наслідком стало те, що литовське військо було зупинене, але й козаки зазнали великих втрат, а полковник Михайло-Станіслав Кричевський потрапив у полон і загинув.
3. Підписанням якого договору завершилися воєнні дії 1649 року?
Воєнні дії 1649 року завершилися підписанням Зборівського договору між Річчю Посполитою і Військом Запорозьким.
Барвограй ідей
1. Знайдіть місто, де Богдан Хмельницький уклав військово-політичний союз із кримським ханом Іслам ІІІ Ґєраєм.
Богдан Хмельницький уклав військово-політичний союз із кримським ханом Іслам ІІІ Ґєраєм біля міста Бахчисарай (позначено на карті відповідним символом).
2. Де Богдана Хмельницького проголосили гетьманом?
Богдана Хмельницького проголосили гетьманом на Микитинській Січі (на карті позначено відповідним символом).
3. Назвіть головні битви 1648—1649 років.
Головні битви 1648—1649 років:
- Битва під Жовтими Водами (5–6 травня 1648 р.)
- Битва під Корсунем (16 травня 1648 р.)
- Битва під Пилявцями (11–13 вересня 1648 р.)
- Збаразько-Зборівська кампанія (1649 р.)
- Лоївська битва (21 липня 1649 р.) 12.
4. Віднайдіть межі Війська Запорозького згідно Зборівського договору.
Межі Війська Запорозького за Зборівським договором охоплювали Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства.
5. Міні-розповідь про одну з битв 1648—1649 років (на вибір: битва під Пилявцями):
Битва під Пилявцями відбулася 11–13 вересня 1648 року біля села Пилявці. Козацько-кримськотатарське військо під проводом Богдана Хмельницького протистояло великій польській армії. Польське командування виявилося слабким і нерішучим, що призвело до паніки серед шляхти. Унаслідок триденного бою польське військо зазнало поразки, залишивши козакам гармати, обоз і багато майна. Ця перемога відкрила шлях козакам на захід, дозволила взяти в облогу Львів і Замостя та зміцнила авторитет Хмельницького як лідера визвольної боротьби. Битва під Пилявцями стала однією з найяскравіших перемог козацького війська у перші роки війни.
Острів цікавинок
1. Складіть історичну довідку про Зборівський мирний договір за критеріями: передумови укладання; рік укладання; договірні сторони; території, на які поширювалася влада гетьмана; чисельність козацького реєстру.
Зборівський мирний договір був укладений 8 серпня 1649 року після Збаразько-Зборівської кампанії, коли козацько-татарське військо оточило польське військо і змусило Річ Посполиту до переговорів. Договірні сторони — Річ Посполита і Військо Запорозьке. За умовами договору під владу гетьмана переходили Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства, а чисельність козацького реєстру обмежувалася 40 тисячами осіб. Цей договір вперше зафіксував кордони українського державного утворення.
2. Поміркуйте, чому умови Зборівського договору не задовольняли жодну зі сторін-підписантів – ні Військо Запорозьке, ні Річ Посполиту – й обидві розпочали підготовку до нового етапу війни.
Умови Зборівського договору не задовольняли Військо Запорозьке, бо козаки прагнули ширшої автономії, включно зі східними районами Подільського і Волинського воєводств, необмеженого реєстру та зрівняння православної церкви з католицькою. Натомість договір обмежував автономію лише до трьох воєводств, козацький реєстр — до 40 тисяч, а питання церкви відкладав до рішення Сейму. Річ Посполита також не була задоволена, бо змушена була визнати автономію козацьких земель і вивести свої війська, що підривало її владу на цих територіях. Отже, обидві сторони сприймали договір як тимчасовий компроміс і почали готуватися до нової війни.