§23. Культура українських земель у другій половині XIV — XV ст.

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

У чому полягали особливості культури держави Романовичів? Чи наслідувала вона культуру Русі?

Культура держави Романовичів (Галицько-Волинського князівства) мала такі особливості:

• Вона зберігала і розвивала традиції Київської Русі, зокрема в літописанні, освіті та архітектурі. Наприклад, створення Галицько-Волинського літопису продовжувало традиції київських літописців.
• Відчувався значний вплив європейської культури, зокрема романського стилю в архітектурі та мистецтві. Це поєднувалося з місцевими традиціями.
• У культурі простежується самобутність, яка формувалася під впливом як візантійських, так і західноєвропейських впливів.

Отже, культура держави Романовичів наслідувала традиції Русі, але водночас розвивала власну оригінальність.

Якою була релігійна ситуація на українських землях у другій половині XIII — XIV ст.?

У цей період релігійна ситуація була складною:

• Православ’я залишалося основною релігією, проте посилювався вплив католицизму через політику польських королів. Це створювало конфлікти між православними й католиками.
• Церква відігравала важливу роль у збереженні культури та освіти, але її становище було ослаблене через внутрішні кризи й зовнішній тиск.

Назвіть архітектурні пам’ятки часів Русі та Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського).

Архітектурні пам’ятки Київської Русі:

• Софійський собор у Києві (1037 р.).
• Золоті ворота в Києві (1037 р.).
• Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1036 р.).
• Успенський собор Києво-Печерської лаври (1073–1089 рр.).

Архітектурні пам’ятки Галицько-Волинського князівства:

• Успенський собор у Володимирі (1160 р.).
• Церква Святого Пантелеймона в Галичі (1200 р.).
• Замок у Луцьку (кінець XIII ст.).

Коли Київську митрополію було розділено на Київську і Московську?

Київська митрополія була розділена на Київську і Московську у 1458 році.

Обговоріть проблему православної церкви, що загострилася в середині XV ст. Як вона була розв’язана?

У середині XV ст. проблема православної церкви полягала у її розколі та боротьбі за вплив між Київською і Московською митрополіями. Після укладення Флорентійської унії 1439 року, яка мала об’єднати католицьку та православну церкви, більшість православного духовенства на українських і білоруських землях її не визнала. У 1448 році Московська митрополія фактично стала незалежною, обравши власного митрополита Іону без згоди Константинопольського патріарха.

Розв’язання конфлікту відбулося у 1458 році, коли литовські правителі відновили Київську митрополію, підпорядковану безпосередньо Константинопольському патріарху. Її очолив митрополит Григорій Болгарин. Таким чином, Київська митрополія остаточно відокремилася від Московської.

Якими були ознаки розвитку культури українських земель другої половини XIV — XV ст.?

Культура українських земель у другій половині XIV — XV ст. розвивалася в суперечливих умовах через входження до складу різних держав. Це сприяло відкритості культури для зовнішнього впливу, зокрема ідей гуманізму та Відродження через Польське королівство. Українська культура поєднувала ці впливи з елементами спадщини Русі, створюючи твори світового рівня з національним забарвленням. Українці навчалися в європейських університетах, долучаючись до загальноєвропейського культурно-освітнього розвитку. Поширення католицької церкви вплинуло на релігійне життя, а православна церква опиралася на власний народ. Межа між християнською та мусульманською цивілізаціями впливала на культурні процеси. Напади татар і турків руйнували культурні надбання, але спонукали до вдосконалення оборонних споруд, розвитку військового мистецтва та появи літературних творів, народних дум і пісень на цю тематику. Таким чином, навіть за несприятливих умов відбувався розвиток самобутньої української культури.

Працюємо в малих групах. Обговоріть і поясніть кожен із чинників, що впливали на культурний процес на українських землях у XIV—XV ст.

1. Падіння Візантійської імперії: Це позбавило православну церкву зовнішньої підтримки, адже Візантія була головним центром православ’я. Українські землі втратили важливу культурну та релігійну опору.
2. Відсутність власної державності: Українські землі перебували під владою інших держав (Польща, Литва, Угорщина, Османська імперія), що впливало на культурний розвиток. Відсутність єдиного політичного центру ускладнювала збереження національної ідентичності.
3. Поширення впливу католицької церкви: Після входження до складу Польського королівства католицька церква активно поширювала свій вплив на схід, створюючи католицькі єпископства. Це викликало напруження між католицизмом і православ’ям, яке втрачало підтримку держави.
4. Напади татар і турків: Постійні напади руйнували культурні надбання — архітектурні пам’ятки, книги та інші твори мистецтва. Проте ці загрози стимулювали розвиток оборонних споруд і військового мистецтва.
5. Активне засвоєння надбань західноєвропейської культури: Через Польське королівство поширювалися ідеї Відродження, гуманізму та книгодрукування. Українська культура поєднувала ці впливи зі спадщиною Русі, створюючи унікальні твори з національним забарвленням.

Де в XIV—XV ст. українці могли здобути освіту?

1. При церквах і монастирях: Освіту надавали представники духовенства, які навчали дітей читання, письма, церковного співу та основ релігії. Для цього використовували богослужбові книги, зокрема Псалтир.
2. Домашнє навчання: Заможні люди наймали вчителів для навчання дітей вдома.
3. Європейські університети: Через відсутність власних вищих навчальних закладів українці здобували освіту в університетах Кракова, Парижа, Падуї, Болоньї, Гейдельберга, Праги та інших. Наприклад, у XV—XVI ст. Краківський університет закінчили близько 800 вихідців з українських земель.

Що зумовило появу книгодрукування?

1. Потреба в книгах: Зростання кількості освічених людей і розвиток освіти спричинили збільшення попиту на книги, які до того часу переписували вручну.
2. Винахід друкарського верстата: У середині XV ст. Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат, що зробило виготовлення книг швидшим і доступнішим.
3. Поширення ідей гуманізму та Відродження: Ці ідеї стимулювали розвиток науки, освіти й культури, що потребувало широкого розповсюдження літератури.

Які сюжети усної народної творчості набули поширення в XIV—XV ст.?

1. Обрядова поезія: Зберігалися і розвивалися давні обряди та пісні, пов’язані з народним побутом, наприклад, колядки, щедрівки, веснянки, русальні пісні та обряди святкування Івана Купала.
2. Історичні пісні: Прославляли героїв, які боролися проти татар і турків, відображаючи події того часу.
3. Думи: Новий жанр епічної поезії, що виник у козацькому середовищі. Найвідоміші думи — «Плач невільників», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з міста Азова». Вони відображали любов до Батьківщини та закликали до її захисту.

Що зумовило поширення оборонних споруд на українських землях у XIV—XV ст.?

1. Постійні напади татар і турків змушувала будувати укріплення для захисту.
2. Розвиток вогнепальної зброї: Нові способи ведення воєн вимагали міцніших укріплень із каменю або цегли, які могли витримати артилерійські обстріли.
3. Храми й монастирі часто будували як фортеці, оточуючи їх міцними стінами (наприклад, церква Покрови в Сутківцях).

Ці чинники сприяли активному будівництву замків і фортець у Луцьку, Львові, Кам’янці, Хотині та інших містах. Найбільша кількість замків була збудована на Поділлі та Волині.

Які жанри мистецтва набули поширення в XIV—XV ст.?

1. Іконопис: Продовжували розвиватися центри іконопису в Києві, Львові та на Волині. Ікони набували нових рис під впливом ідей гуманізму, з’являлися зображення рослин і предметів побуту.
2. Фресковий живопис: Фрески прикрашали храми та каплиці, наприклад, у Горянах, Вірменській церкві у Львові, Бакотському монастирі.
3. Книжкова мініатюра: Розвивалася у рукописних книгах, таких як Київський Псалтир (1397 р.) і Київське Євангеліє (1393 р.).
4. Майстри почали використовувати техніку світлотіньового моделювання, що свідчило про вплив західноєвропейського гуманізму.

Сформулюйте судження

Судження про загострення проблем православної церкви:

У XIV—XV ст. православна церква зазнала значних труднощів через падіння Візантії, поширення католицизму та політичний тиск. Розкол митрополії на Київську і Московську (1458 р.) остаточно закріпив розділення церковного впливу.

Судження про чинники, що впливали на культурний процес на українських землях у XIV—XV ст.:

• Падіння Візантії позбавило православ’я зовнішньої підтримки.
• Відсутність власної державності ускладнювала збереження національної культури.
• Поширення католицизму та напади татар і турків руйнували культурні надбання.
• Водночас активне засвоєння західноєвропейських ідей гуманізму та Відродження сприяло розвитку освіти, мистецтва й архітектури.

Судження про здобутки культурного життя:

Попри складні умови, українська культура розвивалася. Зберігалися традиції іконопису та літописання. Освіта поширювалася через європейські університети, а оборонні споруди вдосконалювалися під впливом нових військових технологій.

Знаємо

1. У якому році Київська православна митрополія розділилася на Київську і Московську?

Відповідь: В 1458 р.

2. Хто з вихідців з українських земель був автором першої друкованої книжки?

Відповідь: Юрій Дрогобич.

3. Розташуйте літери у правильній послідовності та прочитайте назву міста, що було одним із центрів іконопису.

Відповідь: Львів.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Чим була зумовлена складна релігійна ситуація на українських землях у XIV — першій половині XVI ст.? Які події спричинили поширення католицизму на українських землях? Що спонукало правителів Великого князівства Литовського й Польського королівства до створення окремих православних митрополій у своїх володіннях?

• Складна релігійна ситуація була зумовлена падінням Візантії, що позбавило православ’я зовнішньої підтримки, поширенням католицизму після Кревської унії (1385 р.), а також політичним тиском католицьких правителів Польщі та Литви.
• Поширення католицизму спричинили створення католицької митрополії в Галичині (1375 р.) та активна підтримка католицької церкви польськими королями.
• Створення окремих православних митрополій було викликано небажанням литовських правителів підпорядковувати православних підданих впливу Москви.

5. Поясніть, чому серед пам’яток архітектури XIV—XV ст. переважають оборонні споруди.

Переважання оборонних споруд було зумовлене постійними нападами татар, які вимагали захисту міст і сіл. Також розвиток вогнепальної зброї спонукав до будівництва замків із каменю чи цегли. Храми й монастирі часто виконували оборонну функцію, оточуючись міцними стінами.

6. Підтвердьте фактами або спростуйте судження, що освіта на українських землях розвивалася незалежно від церкви.

Судження спростовується. У XIV—XV ст. освіта на українських землях була тісно пов’язана з церквою. Навчання проводилося при церквах, монастирях та єпископських палатах, а вчителями були переважно представники духовенства. Основними підручниками слугували богослужбові книги, такі як Псалтир. Водночас заможні люди могли наймати приватних учителів для домашнього навчання.

7. Які традиції Русі та держави Романовичів знайшли відображення в культурі українських земель XIV—XV ст.?

Традиції Русі та держави Романовичів знайшли відображення у збереженні православної віри, розвитку літописання, іконопису та архітектури. Зокрема, збереглися традиції будівництва храмів і оборонних споруд, таких як замки та монастирі-фортеці. У літературі продовжували створювати житія святих і літописи, а в образотворчому мистецтві — фрески та ікони, які поєднували давньоруські й нові західноєвропейські впливи.

Застосовуємо і творимо

9. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Досягнення культури українських земель другої половини XIV — XV ст.».

10. За допомогою методу «Мозковий штурм» обговоріть, які чинники розвитку української культури переважали: негативні чи позитивні.

Позитивні чинники:

• Активне засвоєння надбань західноєвропейської культури, зокрема ідей гуманізму, Відродження та книгодрукування.
• Можливість здобувати освіту в європейських університетах (Краківському, Болонському тощо).
• Розвиток іконопису та архітектури, зокрема оборонних споруд.
• Збереження та поєднання культурної спадщини Русі з новими європейськими впливами.

Негативні чинники:

• Відсутність власної державності, що ускладнювало розвиток культури.
• Напади татар і турків, які руйнували культурні пам’ятки та знищували населення.
• Поширення впливу католицької церкви та утиски православ’я.

Висновок: Незважаючи на значну кількість негативних чинників, українська культура змогла розвиватися завдяки відкритості до нових ідей і збереженню власної самобутності.

11. Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Спільний проєкт» за додатковими джерелами підготуйте і представте на практичному занятті або уроці узагальнення за розділом навчальний проєкт за темою «Юрій Дрогобич (Котермак)», «Замки й фортеці України» (на вибір).

Юрій Дрогобич (Котермак):

Юрій Дрогобич (1450–1494) — видатний український науковець епохи Відродження, перший доктор медицини та філософії з Русі, ректор Болонського університету, професор Ягеллонського університету та автор першої друкованої книги українця латиною. Народився в місті Дрогобич у родині солевара. Навчався в Ягеллонському університеті та Болонському університеті, де здобув ступені бакалавра, магістра і доктора наук. У 1481–1482 роках обіймав посаду ректора Болонського університету, що свідчить про його високий авторитет у науковому світі.

Його праці охоплюють астрономію, географію, медицину та філософію. Найвідомішою є книга «Прогностична оцінка поточного 1483 року», яка містила астрологічні прогнози, географічні координати міст і аналіз політичної ситуації в Європі. Дрогобич був наставником Миколая Коперника, що свідчить про його вплив на науку того часу. Помер у Кракові.

Замки й фортеці України:

Україна славиться своєю багатою історією фортифікаційних споруд. Серед найвідоміших:

• Кам’янець-Подільська фортеця (Хмельницька область) — одна з семи чудес України, побудована в XIV столітті як оборонна споруда. Вона відіграла важливу роль у захисті від турецько-татарських нападів і сьогодні є музеєм.
• Хотинська фортеця (Чернівецька область) — збудована ще в IX столітті, вона була місцем багатьох битв, зокрема Хотинської битви 1621 року. Фортеця збереглася до наших днів і є популярним туристичним об’єктом.
• Замок Паланок (Мукачево) — середньовічна фортеця X–XI століть, яка ніколи не була взята штурмом. Замок має багату історію та є символом стійкості.
• Олеський замок (Львівська область) — один із найстаріших замків Західної України, побудований у XIV столітті. Він був резиденцією польських королів і сьогодні є музеєм-заповідником.
• Аккерманська фортеця, розташована в місті Білгород-Дністровський (Одеська область), є однією з найбільших і найкраще збережених середньовічних фортифікацій України. Вона була збудована в XIII-XV століттях на місці античного міста Тіра. У XV столітті фортеця перейшла під контроль Османської імперії після тривалої облоги в 1484 році. Турки назвали її Аккерманом (“Біла фортеця”) і використовували як стратегічний опорний пункт на півночі імперії протягом понад 300 років.

Ці пам’ятки не лише відображають архітектурну майстерність своїх епох, але й свідчать про героїзм українців у боротьбі за свою землю.