§23. Культура Волинсько-Галицького князівства

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

Пригадайте, які чинники впливали на розвиток культури Русі-України. Яка верства населення була найосвіченішою? Які пам’ятки культури доби Русі-України ви знаєте?

На розвиток культури Русі-України впливали такі чинники: прийняття християнства, яке стало основою духовного та культурного життя; візантійський вплив на архітектуру, мистецтво та літературу; активізація міжнародних контактів та торгівлі; виникнення міст і ремесел.

Найосвіченішою верствою населення були князі та духовенство.

Відомі пам’ятки культури доби Русі-України:

• Золоті ворота (1037 р.)
• Софійський собор у Києві (1017–1037 рр.)
• Десятинна церква (989–996 рр.)
• Михайлівський Золотоверхий собор (1108–1113 рр.)
• Успенський собор Києво-Печерської лаври (1073–1089 рр.).

Читаємо й розуміємо

Ознайомтеся зі світом культури Волинсько-Галицької держави. Визначте, як її географічне положення вплинуло на розвиток культури.

Географічне положення Волинсько-Галицької держави, яка знаходилася на перетині торговельних шляхів між Сходом і Заходом, сприяло культурному обміну з європейськими країнами. Це призвело до поєднання в культурі держави елементів як візантійської, так і західноєвропейської традицій.

Загадка в історії

1. Що зображено на ілюстраціях?

На ілюстраціях зображені сучасна ручка та загострений стрижень, який називається писало.

2. Для чого призначені ці предмети? Чи використовують подібні інструменти для письма в наші дні?

Сучасна ручка призначена для письма на папері. Загострений стрижень (писало) використовували в давнину для письма на бересті. Писала сьогодні не використовуються для письма, їх замінили сучасні ручки та інші письмові інструменти.

3. Що поєднує їх, а що різнить?

Поєднує їх те, що обидва предмети призначені для письма. Різнить їх матеріал і спосіб використання: ручка пише чорнилом на папері, а писало використовувалося для гравіювання на бересті.

Поміркуймо!

Для чого сьогодні потрібно перевидавати стародавні літописи? На якого читача розраховані такі видання?

Стародавні літописи перевидають, щоб зберегти історичну пам’ять, вивчати минуле, досліджувати розвиток мови та культури. Вони є важливими джерелами для істориків, науковців та всіх, хто цікавиться історією своєї країни.

Такі видання розраховані на науковців, студентів, викладачів, а також на широку аудиторію, яка цікавиться історією та культурою.

Думки істориків

1. Яку віру в літописі названо «грецькою»?

У літописі «грецькою» названо православну віру.

2. Які особливості Галицько-Волинського літопису окреслює історик?

Історик Юрій Терещенко зазначає, що Галицько-Волинський літопис не демонструє відчуження між православним і латинським світами. Автор літопису визнає західних святих, називає римський престол апостольською столицею святого Петра і шанує Папу як «отця», водночас залишаючись вірним православній («грецькій») вірі.

3. Поміркуйте, чим зумовлена близькість культури Волинсько-Галицької держави із західноєвропейською.

Близькість культури Волинсько-Галицької держави із західноєвропейською була зумовлена її географічним положенням на перетині торгівельних шляхів між Сходом і Заходом, а також політичними та культурними зв’язками з європейськими країнами. Це сприяло впливу західноєвропейської архітектури, мистецтва та релігійних традицій на місцеву культуру.

Поміркуймо!

Чим можна пояснити вплив романського стилю на архітектуру Волинсько-Галицького князівства?

Вплив романського стилю на архітектуру Волинсько-Галицького князівства можна пояснити його географічним положенням. Князівство знаходилося на перетині торгівельних і культурних шляхів між Сходом і Заходом, що сприяло активним контактам із західноєвропейськими країнами. Ці зв’язки дозволили запозичити елементи романського стилю, який був поширений у Європі в той час. Романський стиль відзначався масивними кам’яними спорудами з простими формами та арками, що гармонійно поєднувалося з традиційними візантійськими та руськими архітектурними елементами.

Діємо: практичні завдання

Які споруди, на вашу думку, належать до романського стилю, а які — до візантійського?

• До романського стилю можна віднести церкву Святого Пантелеймона (ХІІ ст.) поблизу Галича. Ця споруда має масивні стіни, прості форми та елементи, характерні для романського стилю, такі як арки та кам’яна кладка.До візантійського стилю належить
• Успенський собор (ХІІ ст.) у місті Володимирі на Волині. Він має хрестоподібну форму, що є характерною рисою візантійської архітектури, а також багатий декор і куполи.

Романський стиль характеризується масивними кам’яними спорудами з товстими стінами, вузькими вікнами, напівкруглими арками та склепіннями. Архітектура цього стилю виглядає простою і монументальною.

Думки істориків

1. Чому у Волинсько-Галицькому князівстві «сильніше зазначилися прикмети української культури»?

У Волинсько-Галицькому князівстві сильніше зазначилися прикмети української культури, тому що ця держава об’єднувала лише етнографічні українські землі. Це сприяло збереженню та розвитку місцевих традицій, мови та культурних особливостей, що стало основою національної окремішності.

2. Яке значення для її розвитку мало «близьке сусідство із Заходом»?

Близьке сусідство із Західною Європою принесло Волинсько-Галицькому князівству нові культурні впливи та здобутки. Це сприяло поєднанню західноєвропейських елементів з українськими традиціями, збагачуючи архітектуру, мистецтво та релігійне життя князівства.

Запитання і завдання

Знаю нове

1. Можу розпізнати пам’ятки культури Волинсько-Галицької держави.

До пам’яток культури Волинсько-Галицької держави належать:

• Успенський собор у Володимирі (ХІІ ст.), приклад візантійського стилю.
• Церква Святого Пантелеймона поблизу Галича (ХІІ ст.), що поєднує візантійські та романські елементи.
• Холмська ікона Богородиці (ХІІ ст.), шедевр константинопольської школи.
• Галицько-Волинський літопис

2. Можу визначити, що впливало на розвиток культури «держави Романовичів».

На розвиток культури Волинсько-Галицької держави впливали:

• Географічне положення, яке забезпечувало контакти із Західною Європою та Візантією.
• Християнство, яке сприяло розвитку писемності, літератури, іконопису та архітектури.
• Політичні зв’язки із Заходом, що привнесли елементи романського стилю в архітектуру.

3. Можу навести приклади впливу християнства на розвиток культури Волинсько-Галицької держави.

Християнство вплинуло на розвиток:

• Архітектури храмів, таких як Успенський собор та церква Святого Пантелеймона.
• Іконопису, зокрема створення Холмської ікони Богородиці.
• Літератури, наприклад, створення Галицько-Волинського літопису.

4. Можу довести спадковість культури Волинсько-Галицької держави від Русі-України.

Спадковість культури проявляється у:

• Продовженні традицій літописання, зокрема через Галицько-Волинський літопис.
• Використанні візантійських архітектурних традицій у будівництві храмів, як це було в Київській Русі.

Досліджую і аналізую

2. Заповніть у зошиті порівняльну таблицю. Культура Русі-України і Волинсько-Галицької держави

Мислю творчо

2. Підготуйте віртуальну мандрівку «Архітектура — літопис у камені», під час якої представте архітектурні пам’ятки Русі-України та Волинсько-Галицької держави

Віртуальна мандрівка «Архітектура — літопис у камені»

Під час цієї мандрівки ми ознайомимося з найвідомішими архітектурними пам’ятками Русі-України та Волинсько-Галицької держави. Архітектура цих епох є не лише відображенням релігійної та культурної спадщини, але й важливим свідченням розвитку державності та міжнародних зв’язків.

1. Архітектурні пам’ятки Русі-України

• Софійський собор у Києві (1017–1037). Один із найвеличніших храмів Київської Русі, побудований за часів князя Ярослава Мудрого. Це приклад візантійського стилю з елементами місцевих традицій. Собор вражає своєю масштабністю, багатством мозаїк і фресок, що збереглися до наших днів.
• Золоті ворота (1037). Оборонна споруда Києва, яка слугувала головним в’їздом до міста. Золоті ворота є символом могутності Київської Русі та її столиці. Хоча оригінальна споруда була частково зруйнована, сучасна реконструкція дає уявлення про її велич.
• Десятинна церква (989–996). Це перший кам’яний храм Київської Русі, побудований за князя Володимира Великого. Хоча церква була зруйнована під час монгольської навали, її залишки свідчать про високий рівень будівництва та вплив візантійської архітектури.

2. Архітектурні пам’ятки Волинсько-Галицької держави

• Церква Святого Пантелеймона (1194). Цей храм поблизу Галича є яскравим прикладом поєднання романського та візантійського стилів. Масивні стіни, аркові портали та різьблені деталі свідчать про вплив західноєвропейських архітектурних традицій на культуру Волинсько-Галицької держави.
• Успенський собор у Володимирі-Волинському (1160). Храм був побудований київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Він є прикладом візантійсько-руського стилю з елементами романської архітектури, що відображає культурний синтез Сходу і Заходу.
• Успенський собор у Галичі (1157). Хоча цей храм не зберігся, він був одним із найбільших і найвеличніших храмів Галицько-Волинського князівства. Собор мав білокам’яне оздоблення і був оточений галереями, що є характерною рисою галицької архітектурної школи.

3. Вплив християнства на архітектуру

Прийняття християнства стало важливим чинником розвитку архітектури як у Київській Русі, так і у Волинсько-Галицькій державі. Будівництво храмів було не лише релігійною потребою, але й способом демонстрації могутності князівств і їхніх зв’язків із Візантією та Західною Європою.

4. Спадковість архітектури

Архітектура Волинсько-Галицької держави продовжувала традиції Русі-України: храми будувалися за візантійськими канонами, але поступово в них з’являлися нові елементи — романські арки та декоративне оздоблення. Ця спадковість свідчить про тісні культурні зв’язки між двома державами та їхню спільну історичну спадщину.

Таким чином, архітектура Русі-України та Волинсько-Галицької держави — це справжній «літопис у камені», що відображає розвиток культурних традицій, міжнародних зв’язків і релігійних впливів на українських землях.