§23. Духівництво в Середньовіччі

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Основні соціальні групи у Стародавньому світі:

У Стародавньому Римі існували такі основні соціальні групи:

  • Рабовласники (нобілітет, вершники)
  • Вільні громадяни
  • Раби
  • Іноземці (перегрини)
  • Пролетаріат

У Стародавній Греції:

  • Вільні громадяни
  • Раби
  • Метеки (іноземці)

Релігії, що набули поширення у Середні віки:

  • Християнство (католицизм, православ’я)
  • Іслам
  • Юдаїзм

Церковна ієрархія – це система підпорядкування та організації церковних чинів. Основні ступені: єпископ, пресвітер (священик), диякон.

Парафія – це найнижча церковно-адміністративна одиниця, громада вірян, об’єднана навколо храму на чолі зі священиком.

23.1. «Люди, що моляться»

1. Як ви розумієте терміни «біле» та «чорне» духівництво?

Терміни «біле» та «чорне» духівництво:

  • Біле духівництво – це священники та миряни, які допомагали під час богослужінь. Вони не давали обітниці целібату і могли одружуватися.
  • Чорне духівництво – це ченці, які жили в монастирях. Вони давали обітниці целібату, бідності та послуху.

2. Який вплив на діяльність духівництва, на вашу думку, мали право інвеститури та практика симонії?

Вплив права інвеститури та практики симонії на діяльність духівництва:

  • Право інвеститури дозволяло світським правителям призначати єпископів та інших церковних ієрархів. Це призводило до втручання світської влади у церковні справи та зменшувало незалежність церкви.
  • Практика симонії (продаж церковних посад) призводила до того, що духовні посади часто отримували не найдостойніші, а найбагатші чи найвпливовіші кандидати. Це негативно впливало на моральний авторитет церкви.

Обидві ці практики послаблювали духовну владу церкви та підривали її авторитет серед вірян.

3. Перелічіть відомих представників середньовічного духівництва. Відшукайте додаткову інформацію про них.

Відомі представники середньовічного духівництва:

  • Аврелій Августин (354-430) – єпископ Гіппонський, видатний богослов і філософ. Автор праць “Сповідь” та “Про град Божий”.
  • Григорій Турський (538-594) – єпископ Турський, франкський історик. Автор “Історії франків” – важливого джерела з історії раннього Середньовіччя.
  • Бенедикт Нурсійський (480-547) – засновник ордену бенедиктинців, автор монастирського статуту.
  • Франциск Ассизький (1181/1182-1226) – засновник ордену францисканців.
  • Домінік де Гусман (1170-1221) – засновник ордену домініканців.

Ці діячі зробили значний внесок у розвиток християнського богослов’я, монастирського життя та церковної організації в Середні віки.

23.2. Монастирі й ченці. Чернецькі ордени

1. Яка роль монастирів у розвитку середньовічної культури?

Монастирі відігравали надзвичайно важливу роль у розвитку середньовічної культури:

  • Були центрами освіти та писемності. Ченці переписували та зберігали античні та християнські тексти, створювали нові богословські та історичні праці.
  • Слугували осередками розвитку мистецтва, особливо книжкової мініатюри.
  • Виступали центрами наукових знань та технологічних інновацій.
  • Були важливими економічними центрами, розвиваючи сільське господарство та ремесла.
  • Надавали медичну допомогу та притулок подорожнім.
  • Сприяли поширенню християнства та писемності серед населення.

2. Назвіть найвідоміші чернечі ордени, засновані в Середньовіччі.

  • Бенедиктинці (засновані у 529 році)
  • Францисканці (засновані у 1209 році)
  • Домініканці (засновані у 1215 році)
  • Августинці
  • Кармеліти

3. Чому, на вашу думку, представники духівництва провадили діяльність на теренах сучасної України задовго до «офіційного» впровадження християнства?

Причини діяльності духівництва на теренах України до офіційного впровадження християнства:

  • Раннє проникнення християнства через торгові та культурні зв’язки з Візантією та іншими християнськими регіонами.
  • Місіонерська діяльність ранніх християнських проповідників, зокрема апостола Андрія.
  • Наявність християнських громад у грецьких колоніях Північного Причорномор’я.
  • Поступове поширення християнства серед місцевого населення, особливо в містах.
  • Політичні та культурні контакти з християнськими державами, що сприяли знайомству з новою релігією.
  • Діяльність готських християнських громад у Криму.

Ця рання християнська присутність створила підґрунтя для подальшого офіційного прийняття християнства Київською Руссю у 988 році.

23.3. Клюнійська та григоріанська реформи

1. Які зміни в церковному житті запровадили послідовники Клюнійського руху?

Зміни в церковному житті, запроваджені послідовниками Клюнійського руху:

  • Посилення дисципліни та аскетизму в монастирях
  • Боротьба з симонією (продажем церковних посад)
  • Запровадження целібату (безшлюбності) для духовенства
  • Обмеження втручання світської влади у церковні справи
  • Розвиток освіти та культури в монастирях (створення скрипторіїв, бібліотек)
  • Уніфікація літургійних практик

2. Охарактеризуйте вплив Григоріанських реформ та Вормського конкордату на церковне життя.

Вплив Григоріанських реформ та Вормського конкордату на церковне життя:

Григоріанські реформи:

  • Посилили владу папства
  • Заборонили симонію та ніколаїзм (порушення целібату)
  • Обмежили світську інвеституру (призначення церковних ієрархів світською владою)

Вормський конкордат (1122 р.):

  • Розмежував повноваження церковної та світської влади у призначенні єпископів
  • Закріпив за церквою право духовної інвеститури
  • Зберіг за світською владою певний вплив на призначення церковних ієрархів
  • Сприяв зміцненню незалежності церкви від світської влади

3. Про що, на вашу думку, свідчить факт коронації онука Ярослава Мудрого Ярополка?

Коронація Ярополка, онука Ярослава Мудрого, свідчить про:

  • Прагнення Київської Русі до міжнародного визнання та легітимізації влади
  • Спробу встановлення прямих зв’язків з папством в обхід Візантії
  • Намагання закріпити престолонаслідування за однією гілкою династії Рюриковичів
  • Складність міжнародних відносин та дипломатичних маневрів у середньовічній Європі

Цей факт також демонструє, що Київська Русь була активним учасником європейської політики та прагнула зміцнити свої позиції на міжнародній арені.

Вправа «Лінія часу».

Нанесіть на стрічку часу основні дати з історії середньовічного християнства. Проаналізуйте хронологічний ряд. Зробіть висновок про розвиток взаємовідносин між церковною та світською владою в Середньовіччі.

Ось основні дати з історії середньовічного християнства на стрічці часу:313 – Міланський едикт про віротерпимість

380 – Християнство стає державною релігією Римської імперії

476 – Падіння Західної Римської імперії

590-604 – Понтифікат Григорія I Великого

800 – Коронація Карла Великого імператором

1054 – Великий розкол християнства

1073-1085 – Григоріанські реформи

1095 – Початок Хрестових походів

1122 – Вормський конкордат

1215 – IV Латеранський собор

1309-1377 – “Авіньйонський полон” пап

1378-1417 – Великий західний розкол

1414-1418 – Констанцький собор

Аналіз хронологічного ряду дозволяє зробити такі висновки про розвиток взаємовідносин між церковною та світською владою в Середньовіччі:

  1. На початку періоду церква поступово посилює свій вплив, стаючи державною релігією та важливим інститутом після падіння Західної Римської імперії.
  2. У VIII-IX ст. формується тісний союз між папством і світською владою (коронація Карла Великого).
  3. XI-XII ст. – період найбільшого посилення папської влади (Григоріанські реформи, Хрестові походи).
  4. У XIII ст. папство досягає вершини могутності, але починають проявлятися ознаки кризи.
  5. XIV-XV ст. – період ослаблення церковної влади (“Авіньйонський полон”, Великий розкол) і посилення світських правителів.

Отже, взаємовідносини церкви й держави в Середньовіччі пройшли шлях від посилення церковної влади до її кризи й зростання ролі світських правителів, що заклало основи для подальшої секуляризації європейського суспільства.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Ось запитання до тексту параграфа з відповідями:

  1. Коли відбувся Клюнійський рух? Відповідь: Клюнійський рух відбувся у X-XI століттях.
  2. Що таке целібат? Відповідь: Целібат – це заборона одружуватися для духовенства.
  3. Хто ініціював Григоріанські реформи? Відповідь: Григоріанські реформи ініціював Папа Римський Григорій VII.
  4. Де було укладено Вормський конкордат? Відповідь: Вормський конкордат було укладено у місті Вормс у 1122 році.
  5. Звідки ми можемо дізнатися про коронацію Ярополка? Відповідь: Про коронацію Ярополка ми можемо дізнатися з мініатюр “Молитовника Гертруди” та листа Папи Григорія VII.
  6. Чому виник конфлікт між папством і світською владою у XI столітті? Відповідь: Конфлікт виник через право інвеститури – призначення церковних ієрархів.
  7. Як змінилися відносини між церквою і державою внаслідок Григоріанських реформ? Відповідь: Внаслідок реформ зросла незалежність церкви від світської влади та посилилася влада папства.
  8. Який результат мав Вормський конкордат? Відповідь: Вормський конкордат розмежував повноваження церковної та світської влади у призначенні єпископів.

2. Діяльність кого з представників християнського духовенства вас найбільше вразила? Чому?

Діяльність Аврелія Августина найбільше вражає своїм масштабом та впливом на розвиток християнської теології та філософії. Ось чому:

  • Він створив потужну теологічну систему, яка мала тривалий вплив на західне християнство.
  • Його праці, особливо “Сповідь” та “Про град Божий” заклали основи для середньовічної та сучасної християнської думки.
  • Августин адаптував класичну античну філософію до християнського вчення, створивши унікальний синтез.
  • Його ідеї вплинули як на католицизм, так і на протестантизм.

3. Складіть схему церковної структури в Середньовіччі.

Папа Римський | Кардинали | Архієпископи/Єпископи | Священники | Монаші ордени | Миряни

Ця ієрархічна структура відображала розподіл влади та обов’язків у середньовічній церкві. Папа Римський був верховним главою церкви, кардинали були його радниками та адміністраторами, архієпископи та єпископи керували великими церковними регіонами, священники відповідали за окремі парафії, а монаші ордени займалися специфічними релігійними та соціальними функціями.

4. Поміркуйте, які традиції з часів Середніх віків зберегла християнська церква до наших днів.

Традиції з часів Середньовіччя, які зберегла християнська церква до наших днів:

  1. Літургійні практики та обряди (меса, таїнства)
  2. Церковна ієрархія (єпископи, священники, диякони)
  3. Монастирське життя та чернечі ордени
  4. Паломництва до святих місць
  5. Шанування святих та реліквій
  6. Церковна архітектура та мистецтво (вітражі, ікони)
  7. Церковний календар та релігійні свята
  8. Практика сповіді та покаяння
  9. Благодійність та допомога бідним

6. Вправа «Глосарій». Укладіть глосарій основних понять теми.

  • Целібат – обітниця безшлюбності для духовенства
  • Симонія – продаж церковних посад
  • Інвеститура – право призначення на церковні посади
  • Єресь – відхилення від офіційного церковного вчення
  • Схизма – розкол церкви
  • Індульгенція – відпущення гріхів за плату
  • Реліквія – предмет, пов’язаний зі святим, якому поклоняються
  • Паломництво – подорож до святих місць
  • Монастир – релігійна громада ченців або черниць
  • Абат/Абатиса – настоятель/настоятелька монастиря
  • Чернечий орден – релігійна організація з певним статутом
  • Клір – духовенство
  • Миряни – віряни, які не належать до духовенства
  • Літургія – богослужіння
  • Таїнство – священний обряд
  • Канонізація – зарахування до лику святих

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *