§23. Держави центральноєвропейського типу

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Щупак 2024

Пригадайте історію виникнення Священної Римської імперії та слов’янських держав. Визначте, як слова хмаринки пов’язані між собою. Поясніть ці зв’язки.

Священна Римська імперія виникла у 962 році, коли Оттон І Великий був коронований імператором. Вона об’єднувала німецькі та італійські землі й прагнула відновити велич Римської імперії. Утім, через феодальну роздробленість імперія залишалася слабко централізованою.

Слов’янські держави формувалися паралельно. Чехія стала частиною Священної Римської імперії, а її розвиток пов’язаний із династією Пржемисловичів. Польща під керівництвом князя Болеслава Хороброго зміцнювала свою незалежність і також взаємодіяла з імперією.

Зв’язки між словами хмаринки:

• Імперія та Оттон: Оттон І заснував Священну Римську імперію, яка впливала на політичний розвиток Центральної Європи.
• Поляки та Болеслав: Болеслав Хоробрий був першим польським королем і підтримував зв’язки зі Священною Римською імперією.
• Чехія та Пржемисловичі: Династія Пржемисловичів правила Чехією, яка входила до складу імперії.
• Оттон і Чехія: Оттон І підтримував чеських князів для зміцнення влади в регіоні.

Ці зв’язки відображають взаємодію між Священною Римською імперією та слов’янськими державами в політичній і культурній сферах.

Читаємо й розуміємо

Прочитайте текст і дослідіть карту на с. 138. Визначте, що свідчить про роздробленість Священної Римської імперії. Якими були причини цього явища? Спрогнозуйте наслідки роздробленості для розвитку Німеччини.

Що свідчить про роздробленість Священної Римської імперії?

• Відсутність спадкової передачі трону: імператор мав отримати згоду князів на коронацію свого сина.
• Надання князям привілеїв, таких як право чеканити монети, збирати податки та управляти своїми землями, що послаблювало центральну владу.
• Війни за інвеституру (право призначати єпископів) та боротьба з Папою Римським відволікали імператорів від управління.
• Італійська політика імператорів, що часто перетворювалася на затяжні війни.
• Боротьба за владу між представниками різних правлячих династій.
• “Золота булла” 1356 року закріпила виборчий характер імператорської влади та ускладнила об’єднання земель.

Якими були причини цього явища?

1. Політична система, яка залежала від підтримки князів.
2. Надання феодалам широких автономних прав.
3. Конфлікти між династіями за владу.
4. Німецькі міста були активними учасниками європейської торгівлі, впливові міщани не були зацікавлені в об’єднанні країни.
5. Зовнішні війни та боротьба з Папою Римським за вплив на церкву.

Спрогнозуйте наслідки роздробленості для розвитку Німеччини.

• Утворення численних самостійних князівств і міст із власними законами та економікою.
• Відсутність єдиного економічного центру, що уповільнювало розвиток національної економіки.
• Посилення ролі міст у торгівлі, але їх орієнтація на зовнішні ринки замість внутрішньої інтеграції.

Діємо: практичні завдання

За навчальним текстом (с. 142–144) проведіть мінідослідження історії Гуситських воєн. Визначте їх причини, рушійні сили, головні події, результати і наслідки. Результати дослідження оформлюйте в зручний графічний спосіб: таблиця, карта пам’яті, інфографіка тощо.

Мінідослідження історії Гуситських воєн

Висновок: Гуситські війни стали важливим етапом боротьби за реформу церкви та незалежність Чехії, а також вплинули на політичну ситуацію в Європі, популяризуючи ідеї церковних реформ і послаблюючи імперську владу в регіоні. Та відбулося посилення національної ідентичності чехів.

1. Що свідчить, що це табір гуситів?

• Табір гуситів зображений із возами, розташованими по колу, що є характерною ознакою їхньої оборонної тактики.
• Возове укріплення (вагенбург) створювало захисний бар’єр від атак противника.
• Усередині табору розташовувалися війська, артилерія та запаси, що забезпечувало ефективну оборону.

2. Поясніть військову тактику гуситів.

• Возове укріплення (вагенбург): Гусити використовували вози, з’єднані ланцюгами, щоб створити мобільну фортецю.
• Артилерія: Вони першими активно застосовували легкі гармати та ручну вогнепальну зброю для оборони та атаки.
• Мобільність: Після відбиття атак ворога гусити швидко переходили в контрнаступ.
• Дисципліна: Війська діяли організовано під командуванням досвідчених полководців, таких як Ян Жижка.

Ця тактика дозволяла успішно протистояти чисельно переважаючим арміям хрестоносців.

ПОМІРКУЙМО

Чому Казимир ІІІ дістав прізвисько «Великий»?

• Політичні досягнення: Казимир ІІІ об’єднав польські землі, зміцнив королівську владу та забезпечив стабільність у державі. Активно проводили «внутрішню колонізацію», будували нові міста та замки.
• Територіальне розширення: Приєднав Галичину після смерті Юрія II Болеслава, збільшивши територію Польщі майже вдвічі.
• Економічні реформи: Провів грошову реформу, що сприяло розвитку торгівлі та економіки.
• Юридичні реформи: Запровадив нові закони, які захищали права різних верств населення, зокрема селян.
• Освіта: Заснував Краківський університет у 1364 році (Ягеллонський університет), один із найстаріших у Європі.

З ким із правителів середньовічної Європи його можна порівняти?

Казимира ІІІ можна порівняти з Людовиком IX Святим (Франція), який також проводив реформи, зміцнював королівську владу й дбав про розвиток законодавства та освіти. Обидва правителі залишили значний слід в історії своїх країн завдяки реформам і турботі про підданих.

Читаємо й розуіємо

Дослідіть за підручником історію укладення Кревської унії. Доповніть блок-схему необхідною для запам’ятовування події інформацією.

Блок-схема: Кревська унія 1385 року

1. Перегляньте відео й укажіть причини перемоги польсько-литовсько-руського війська. Як ви зрозуміли, чому Грюнвальдську битву названо «битвою народів»?

Причини перемоги:

• Чисельна перевага об’єднаного війська, що складалося з поляків, литовців, русинів, чехів, татар та інших союзників.
• Висока організація та тактична майстерність командирів, зокрема Ягайла та Вітовта.
• Використання маневрів, таких як відступ литовських військ, що дезорієнтував ворога.
• Зрада частини війська Тевтонського ордену, що складалося з підкорених польських міст.
• Втома та виснаження тевтонців через тривалі бої.

Чому «битва народів»:

• У битві брали участь представники багатьох народів — поляки, литовці, русини, чехи, татари, угорці та інші.
• Це була масштабна коаліція проти німецького Тевтонського ордену, який також залучив лицарів із різних європейських країн.

2. Визначте наслідки Грюнвальдської битви для литовсько-руських земель, для Європи.

Для литовсько-руських земель:

• Зупинено експансію Тевтонського ордену на східні землі.
• Зміцнено союз Польщі та Литви, що сприяло стабільності в регіоні.

Для Європи:

• Ослаблення Тевтонського ордену як військової сили в Центральній і Східній Європі.
• Піднесення Польщі та Литви як провідних держав регіону.
• Створення умов для подальшого занепаду Ордену, який остаточно втратив свою могутність у Тринадцятирічній війні (1454–1466).
• Зміцнення католицької церкви в Литві через вплив Польщі.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу визначити причини роздробленості Священної Римської імперії.

Причини роздробленості:

• Виборчий характер імператорської влади, закріплений “Золотою буллою” 1356 року, що послаблював центральну владу.
• Надання князям широких автономних прав, таких як чеканка монет, судочинство та збір податків.
• Постійна боротьба між династіями за владу та конфлікти з Папою Римським за інвеституру.
• Відволікання імператорів на італійську політику.

Можу схарактеризувати Гуситські війни як національно-визвольні.

Гуситські війни (1419–1434) мали національно-визвольний характер, оскільки вони були спрямовані проти німецького засилля в Чехії та корупції католицької церкви. Чехи боролися за незалежність своєї країни, реформування церкви та захист національних інтересів.

Можу розповісти про зв’язок Польщі та Великого князівства Литовського з українськими землями.

Під час правління Казимира ІІІ Великого (1333–1370 рр) Польща приєднала Галичину після війни.

Українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, де зберігалися руські традиції управління, діяла “Руська правда”, а руська мова була державною.

Після Кревської унії 1385 року українські землі стали частиною польсько-литовського союзу, що надало їм захист від зовнішніх ворогів, але також посилило вплив католицизму та польської культури.

Важливою подією було надання магдебурзького права українським містам, що сприяло їхньому розвитку.

Можу визначити причини та наслідки Кревської унії.

Причини:

• Загроза з боку Тевтонського ордену для Литви та Польщі.
• Прагнення Польщі отримати союзника у боротьбі проти зовнішніх ворогів.
• Бажання Литви зміцнити свої позиції через союз із Польщею.

Наслідки:

• Об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського під владою Ягайла.
• Поширення католицизму на литовські землі.
• Спільна перемога у Грюнвальдській битві 1410 року, яка зупинила німецький наступ на Схід.

Обговорюємо в групі

2. Обговоріть у групах особливості розвитку держав Західної та Центральної Європи в Середні віки. Визначте спільне й відмінне в їх розвитку.

Спільне:

• Розвиток феодалізму як основи політичної та економічної системи.
• Поява і розвиток міст як центрів торгівлі та ремесел.
• Вплив католицької церкви на політику та культуру.
• Інтенсивний розвиток торгівлі, зокрема міжнародної торгівлі.
• Боротьба за інвеституру (право призначати єпископів) між церквою та світською владою.
• Періоди внутрішньої боротьби за владу між династіями та феодалами.
• Прагнення до централізації влади та об’єднання земель.

Відмінне:

Західна Європа:

• Більш централізоване управління та сильніші королівські династії, наприклад, у Франції та Англії.
• Раннє формування національних держав.
• Виникнення перших університетів, як наприклад, Паризький університет у 1150 році.
• Розвиток магдебурзького права, що сприяло розвитку міст та автономії міщанства.

Центральна Європа:

• Роздробленість держав, як у Священній Римській імперії, де імператорська влада була обмежена князями.
• Вплив німецьких лицарських орденів, таких як Тевтонський орден, на політику та територіальну експансію.
• Сильний вплив національних рухів, таких як гуситський рух у Чехії, що боровся за реформування церкви та національну незалежність.
• Виникнення союзів міст, таких як Ганза, для захисту власних інтересів та торгівлі.

3. Складіть синхронізовану таблицю подій історії центральноєвропейських держав та українських земель у XIV ст. Визначте спільне й відмінне в їх розвитку.

Центральна Європа (Польща, Чехія) активно розвивала католицьку культуру та університети, тоді як українські землі зберігали православні традиції під владою литовських князів.

У Центральній Європі відбувалося формування централізованих монархій, тоді як українські землі залишалися у складі різних держав.

4. Дослідіть символіку герба та визначте, яку країну символізує кожне з гербових полів. Яке гербове поле символізує Русь?

Герб Казимира IV Ягеллончика: символіка та визначення країни кожного гербового поля

1. Символіка герба:
   • Герб Казимира IV Ягеллончика складався з кількох полів, кожне з яких представляло окрему територію, що входила до складу його володінь.
2. Країни, які символізує кожне поле герба:
   • Білий орел на червоному полі — символ Королівства Польського.
   • Вершник із мечем на білому коні (Погоня) — символ Великого князівства Литовського.
   • Галицький лев на синьому полі — символ Русі (українських земель).
   • Чорний орел – Пруссію.
3. Яке гербове поле символізує Русь?
   • Гербове поле із золотим левом на синьому тлі (Галицький лев) символізує Русь, зокрема Галичину та інші українські землі, які входили до складу Королівства Польського.

Цей герб відображав багатонаціональний і багатотериторіальний характер володінь Казимира IV Ягеллончика.

Мислю творчо

5. Виконайте мінідослідження «Пам’ятки середньовіччя в Польщі та Чехії» та проведіть однокласникам/однокласницям віртуальну екскурсію до них

Віртуальна екскурсія до пам’яток Польщі

1. Вавельський замок (Краків)
   • Побудований у XIV столітті, замок був резиденцією польських королів.
   • Архітектурний стиль: готика, ренесанс.
   • Сьогодні це музей із колекціями королівських скарбів, зброї та мистецтва.
   • Символ польської державності та культури.
2. Соляна шахта Величка (поблизу Кракова)
   • Видобуток солі тривав понад 700 років.
   • Підземні каплиці, скульптури та озера створені з солі.
   • Включена до списку ЮНЕСКО як унікальний приклад промислової спадщини.
3. Мальборкський замок
   • Найбільший готичний замок у світі, резиденція хрестоносців Тевтонського ордену.
   • Побудований у XIII–XIV століттях.
   • Символ середньовічної військової архітектури.

Віртуальна екскурсія до пам’яток Чехії

1. Празький Град (Прага)
   • Найбільший замковий комплекс у світі, заснований у IX столітті.
   • Включає Собор Святого Віта, Старий королівський палац і Злату вуличку.
   • Центр політичного та духовного життя Чехії.
2. Карлів міст (Прага)
   • Побудований у XIV столітті за правління Карла IV.
   • Прикрашений бароковими статуями святих, довжина — 516 метрів.
   • З’єднує Старе місто з Малою Страною.
3. Староміська площа та Астрономічний годинник (Прага)
   • Площа була центром торгівлі ще з XII століття.
   • Годинник на Ратуші (1410 р.) є одним із найстаріших у світі та досі працює.