ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Як ситуація в Російській імперії впливала на розвиток Гетьманщини?
Гетьманщини безпосередньо залежала від того, хто саме захоплював владу в Санкт-Петербурзі під час палацових переворотів. Зміна правителів призводила до коливань курсу: від наступу на автономію за Анни Іоанівни до відновлення посади гетьмана за Єлизавети Петрівни.
Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що влада імперії посилювала тиск на козацьку автономію й провадила політику максимальної експлуатації економічних і людських ресурсів Гетьманщини?
Я повністю погоджуюся з цим твердженням. На мою думку, дії російських монархів були спрямовані на поступове знищення української державності та перетворення її на ресурсну базу імперії.
Обґрунтуйте свої міркування.
Факти свідчать про системний тиск: Анна Іоанівна заборонила вибори гетьмана і створила «Правління гетьманського уряду», яке зажило лихої слави через брутальність чиновників. Навіть за Єлизавети Петрівни, попри відновлення гетьманства, у 1754 році було ліквідовано митні кордони та запроваджено жорсткий контроль над фінансами Гетьманщини. Фіналом стало скасування гетьманства Катериною ІІ у 1764 році заради єдиного управління державою.
ПОМІРКУЙТЕ
Які наслідки мала доба палацових переворотів для Гетьманщини?
Цей період приніс нестабільність, оскільки політика змінювалася залежно від персони монарха. Негативними наслідками були режим «біронівщини», коли посадовці займалися хабарництвом і грабуванням, та правління колективного органу, що складався з шести осіб і діяв понад десять років заживши лихої слави через примхи чиновників та їхню брутальність.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте картину Валерія Якобі «Льодовий палац імператриці Анни». Що ви на ній бачите?
На картині зображено «Льодовий палац» у Санкт-Петербурзі, де за наказом імператриці Анни Іоанівни відбувалося вінчування її блазня та служниці. Попри мороз -35°C, молодята мали залишитися в цьому будинку з льоду на ніч
Як характеризує правительку історія про те, що вона наказала побудувати в Санкт-Петербурзі на Неві будинок із льоду і повінчати в ньому своїх блазня й служницю?
Ця історія характеризує Анну Іоанівну як жорстоку та деспотичну правительку-самодурку. На мою думку, влаштування примусового весілля у крижаному будинку при морозі -35°С свідчить про те, що вона сприймала людей як іграшки для власної розваги, нехтуючи їхнім життям та гідністю.
ПОМІРКУЙТЕ
Чим відрізнялася політика Єлизавети І від курсу її попередників і попередниць?
Політика Єлизавети Петрівни відрізнялася відмовою від засилля іноземців та поверненням до системи правління, запровадженої Петром І (Сенат, магістрати, колегії). Щодо України вона виявила прихильність: відновила посаду гетьмана, яку обійняв Кирило Розумовський, та сама відвідала Гетьманщину в 1744 році.
ДОСЛІДІТЬ
У дописі англомовної Вікіпедії йдеться про те, що неймовірна екстравагантність Єлизавети Петрівни в кінцевому підсумку принесла велику користь інфраструктурі країни. Зокрема, потребуючи товарів, які доставлялися з усього світу, за її наказом було модернізовано численні дороги по всій Росії. Поміркуйте, чому цю особливість її правління характеризують позитивно. Проаналізуйте іншомовні дописи про російську імператрицю й визначте, які особливості політики правительки в них найчастіше згадано.
Згідно з дописом англомовної Вікіпедії, екстравагантність Єлизавети Петрівни мала позитивний побічний ефект — модернізацію інфраструктури. Потреба імператриці в товарах з усього світу змусила оновити численні дороги по всій Росії, що пішло на користь державі.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому російська наукова спільнота вважає Катерину II «Великою» і чому вона є національною героїнею для багатьох росіян і росіянок?
Російська спільнота вважає її «Великою», тому що вона успішно вела загарбницькі війни, приєднала Крим, отримала вихід до Чорного моря та брала участь у поділах Речі Посполитої. Для росіян вона є героїнею, бо зміцнила державний апарат і перетворила Російську імперію на потужну світову державу, хоча для українців вона стала руйнівницею козацької вольності.
Чому на противагу їм Тарас Шевченко характеризував правительку такими словами: «А Вторая доконала/ Вдову-сиротину», «Що тая цариця —/Лютий ворог України,/Голодна вовчиця!..»?
Я думаю, Тарас Шевченко так називав Катерину ІІ тому, що вона остаточно знищила українську автономію (Гетьманщину) та Запорозьку Січ. Хоча росіяни вважають її «Великою», для українців вона стала ворогом, оскільки закріпачила селян і ліквідувала козацькі вольності.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте портрети російських імператриць XVIII ст. Якими їх зобразили художники?
Художники зобразили імператриць величними, впевненими у собі та дуже багатими. На портретах ми бачимо пишні сукні, коштовності, зачіски, що мало підкреслювати їхню могутність і вищість над іншими.
Назвіть спільні риси правління російських цариць та визначте, як їхня політика вплинула на становище Гетьманщини?
Спільними рисами їхнього правління були прихід до влади через палацові перевороти, великий вплив фаворитів та посилення самодержавства. Політика більшості цариць (Анни Іоанівни, Катерини ІІ) негативно вплинула на Гетьманщину: вони обмежували права козаків, скасовували вибори гетьмана і врешті-решт повністю ліквідували українську автономію.
Чи відповідає розкішне вбрання правительок умовам життя їхніх підданих?
Ні, існує разючий контраст. Поки правительки зображені в розкошах, кріпаки залишалися повністю залежними від поміщиків, які вершили їхню долю на власний розсуд, а самі селяни були позбавлені прав
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Що таке період палацових переворотів?
Це період боротьби за владу між спадкоємцями Петра I, який тривав з 1725 по 1762 рік. У цей час зміна правителів часто відбувалася шляхом змов та переворотів за підтримки гвардії або можновладців.
2. Якою була політика Російської імперії щодо Гетьманщини після смерті Петра І і до приходу до влади Катерини II?
Політика змінювалася залежно від правителя. За Анни Іоанівни наступ на автономію поновився: заборонено вибори гетьмана, створено «Правління гетьманського уряду». За Єлизавети Петрівни гетьманство було відновлено, проте згодом знову почалося впровадження імперських порядків (ліквідація митних кордонів, контроль фінансів).
3. Чому Катерина II ліквідувала гетьманство й Запорозьку Січ?
Імператриця прагнула уніфікації та централізації влади в імперії. Катерина II вважала, що вся держава повинна мати єдину систему управління, тому планомірно знищувала українську автономію, яка цьому заважала.
4. Стисло схарактеризуй причини, результати й наслідки реформ Катерини II.
Причиною реформ стала необхідність зміцнення державної влади після повстання Омеляна Пугачова.
Результатом став новий адміністративний поділ на губернії, створення станових судів та видання Жалуваних грамот дворянству й містам.
Наслідком цих змін стало посилення абсолютної влади цариці та остаточне закріплення привілеїв дворянства при повному безправ’ї кріпаків.
5. Чи можемо ми вважати Катерину II представницею освіченого абсолютизму? Чому?
Я думаю, що це твердження є суперечливим. З одного боку, вона листувалася з просвітниками та вдосконалювала управління державою. Проте, на мою думку, її дії, такі як посилення кріпацтва та знищення козацьких вольностей, суперечать ідеям свободи та рівності, які провідували просвітники.
6. Поміркуй, чому в Російській імперії не відбулася індустріальна революція.
На мою думку, головною перешкодою було кріпацтво, оскільки для фабрик і заводів потрібні вільнонаймані робітники, а більшість населення належала поміщикам. Крім того, як зазначено в уривку історика Нормана Дейвіса, імперія витрачала ресурси на захоплення нових земель та утримання “роздутої державної машини”, а не на підвищення ефективності економіки.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Прочитай уривок із твору історика Нормана Дейвіса про Російську імперію. Знайди в тексті параграфа докази на підтвердження чи спростування його слів.
Я погоджуюся з думкою Нормана Дейвіса. У тексті параграфа є кілька доказів на підтвердження його слів про «шаленство територіальних загарбань» та спробу приховати внутрішні проблеми:
- Катерина II вела активну експансіоністську політику. Росія захопила землі Речі Посполитої (українські, білоруські, литовські), Кримське ханство, вийшла до Чорного моря та продовжила експансію на Північний Кавказ, Казахстан і навіть Аляску. Це підтверджує «гонитву за землями».
- Повстання Омеляна Пугачова, яке показало слабкість влади і змусило царицю проводити реформи. Це свідчить про внутрішню нестабільність, яку намагалися компенсувати посиленням контролю та зовнішніми успіхами.
- «Жалувана грамота дворянству» 1785 року, яка звільнила дворян від податків і служби, закріпивши їхні привілеї. Це виглядає як підкуп еліти, яка «стерегла трон».