Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Щупак 2024
Який вислів закодовано на щиті? Коли і за яких обставин сформувалося таке правило? Дайте визначення понять: «монарх», «васал», «сеньйор».
“Васал мого васала – не мій васал”.
Це правило сформувалося в період феодальної роздробленості в Західній Європі у межах системи васалітету. Воно означало, що васал, який підпорядковувався іншому васалу, не мав прямих зобов’язань перед королем чи іншим вищим сеньйором. Така система ускладнювала управління, сприяла феодальній роздробленості та міжусобицям між феодалами.
- Монарх — це одноосібний правитель держави, який володіє верховною владою.
- Васал — це феодал, який отримував земельний наділ (феод) від сеньйора в обмін на присягу вірності та виконання обов’язків, таких як військова служба. Васал підпорядковувався лише своєму сеньйору.
- Сеньйор — це феодал, який надавав землю своєму васалу та забезпечував його захистом і підтримкою. Своєю чергою, сеньйор очікував від васала виконання певних зобов’язань.
Читаємо й розуміємо
Працюючи з текстом підручника, визначте, до яких кроків вдавалися європейські королі для зміцнення своєї влади
- Централізація влади: Королі підпорядковували собі великих феодалів і об’єднували землі навколо королівського домену (наприклад, династія Капетингів у Франції).
- Реформи в судочинстві: Впровадження королівських судів, які обмежували вплив місцевих феодалів (Луї IX Святий у Франції, Генріх II в Англії).
- Фінансові реформи: Введення єдиної монети та збільшення грошових доходів через податки й торгівлю (Луї IX, Філіпп IV Красивий).
- Військові реформи: Створення найманих військ для незалежності від феодальних армій (Генріх II в Англії).
- Скликання станово-представницьких органів: Для підтримки своєї політики королі залучали представників різних станів (наприклад, Генеральні штати у Франції, парламент в Англії).
- Обмеження впливу церкви: Конфлікти з Папою Римським для посилення світської влади (Філіпп IV Красивий).
Поміркуймо
1. Що означало включення представників різних станів до Генеральних штатів?
Включення представників різних станів (духівництва, світської знаті, заможних городян) до Генеральних штатів означало створення станово-представницької ради, яка мала дорадчий характер і допомагала королю вирішувати важливі державні питання. Це сприяло зміцненню королівської влади, оскільки дозволяло залучити підтримку різних верств суспільства.
2. Які цілі переслідував Філіпп IV, залучаючи до участі у Генеральних штатах представників різних верств суспільства?
Філіпп IV Красивий прагнув:
- Заручитися підтримкою суспільства в боротьбі проти Папи Римського Боніфація VIII.
- Легітимізувати свої дії, зокрема збір податків, через участь представників усіх станів.
- Розбіжності між станами унеможливлювали досягнення єдиної позиції з важливих питань. Це дозволяло королю маніпулювати рішеннями на свою користь і зберігати контроль над Генеральними штатами.
Читаємо й розуміємо
Опрацюйте навчальний текст. Визначте причини протистояння монархів і суспільства в Англії. Яких успіхів вдалося досягти англійському суспільству в боротьбі проти зловживань монархів своєю владою?
Причини протистояння монархів і суспільства в Англії:
- Зловживання владою монархів: Королі, як-от Іоанн Безземельний, намагалися збільшувати податки та збори («щитові гроші»), що викликало невдоволення баронів, рицарів і городян.
- Обмеження прав феодалів: Вільгельм Завойовник та його наступники централізували владу, позбавляючи місцеву знать впливу.
- Незадоволення свавіллям королівських чиновників: Королівська адміністрація часто порушувала права підданих.
- Відсутність участі суспільства у прийнятті рішень: Монархи ухвалювали важливі рішення без врахування інтересів різних верств населення.
Успіхи англійського суспільства в боротьбі проти зловживань монархів:
- Прийняття Великої хартії вольностей (1215 р.):
- Обмежила владу короля над баронами, рицарями та городянами.
- Забезпечила захист майнових і особистих прав людей.
- Встановила правило, що податки не можуть стягуватися без згоди «загальної ради королівства».
- Скликання парламенту (1265 р.):
- У XIV ст. парламент розділився на палату лордів і палату громад.
- Законодавчо закріплено, що жоден податок не може бути введений без згоди палати громад.
- Формування станово-представницької монархії:
- Парламент став механізмом обмеження королівської влади та врахування інтересів різних станів суспільства.
Ці досягнення стали основою для розвитку демократії та правової держави в Англії.
Свідчать документи
1. У чому полягає історичне значення Великої хартії вольностей?
Велика хартія вольностей (1215 р.) стала першим документом, який обмежив абсолютну владу монарха, закріпивши права і свободи феодалів, рицарів і городян. Вона заклала основи правової держави, гарантувала захист від свавілля королівської влади та вперше визначила принцип верховенства закону.
2. Чому Велику хартію вольностей можна назвати фундаментом демократії?
Хартія започаткувала ідею обмеження влади правителя та підпорядкування її законам. Принципи, закладені у документі (наприклад, право на справедливий суд і заборона свавільних арештів), стали основою для розвитку демократичних інститутів, таких як парламент і система стримувань і противаг.
Що справді нового запропоновано в документі?
- Заборона свавільних арештів та покарань без законного вироку суду (стаття 39).
- Встановлення обов’язку короля отримувати згоду «загальної ради королівства» для введення нових податків.
- Гарантія захисту прав і свобод вільних людей від зловживань чиновників.
Ці нововведення стали основою для обмеження абсолютної монархії та розвитку правових систем у майбутньому.
Поміркуймо
В Азові розміщувалася торговельна факторія Венеції, а у Феодосії — Генуї. Це були кінцеві пункти караванних торговельних шляхів, які вели з Індії через Середню Азію до Чорного моря. Поміркуйте, яку роль у торгівлі Венеції й Генуї відігравали їхні колонії в Північному Причорномор’ї, на території сучасної України
- Контроль над торгівельними шляхами: Колонії в Азові (Венеція) та Феодосії (Генуя) були кінцевими пунктами караванних шляхів, які йшли з Індії через Середню Азію до Чорного моря. Вони забезпечували доступ до східних товарів, таких як спеції, шовк і дорогоцінності.
- Посередництво у торгівлі: Ці колонії слугували перевалочними базами, де товари зі Сходу переправлялися до Європи. Венеціанці й генуезці виступали посередниками між східними та західними ринками.
- Економічна вигода: Завдяки контролю над колоніями, Венеція й Генуя отримували значні доходи від мит, торгівлі та фінансових операцій. Це сприяло їхньому економічному розвитку.
- Військово-політичне значення: Колонії забезпечували військову присутність і вплив у регіоні, що дозволяло Венеції та Генуї захищати свої торгівельні інтереси та конкурувати одна з одною.
Таким чином, колонії в Північному Причорномор’ї були важливими центрами для підтримання торгівельної могутності Венеції та Генуї.
Поміркуймо
Американські вчені запропонували «формулу» заможного суспільства: «You can not have Big Mac without Big Mag», що в перекладі українською означає: «Ви не можете мати ”біг-маку„ (тобто гамбургера) без Великої хартії вольностей». Як ви розумієте цю «формулу»?Чому, на думку вчених, не може бути заможним суспільство, яке не дотримується принципів Великої хартії вольностей? Спробуйте навести приклади з історії і сьогодення
Формула «You can not have Big Mac without Big Mag» підкреслює, що економічний добробут і процвітання суспільства (символізоване «біг-маком») неможливе без дотримання принципів свободи, прав людини та верховенства закону, які були закладені у Великій хартії вольностей (1215 р.). Вона стала основою для розвитку демократичних інститутів і правової держави.
Суспільство не може бути заможним без:
- Захисту прав власності: Гарантія власності стимулює економічну активність.
- Верховенства закону: Захист від свавілля влади забезпечує стабільність і довіру до держави.
- Участі громадян у прийнятті рішень: Демократичні інститути сприяють справедливому розподілу ресурсів і соціальній злагоді.
Приклади з історії та сьогодення:
- Історія Англії: Прийняття Великої хартії вольностей обмежило владу короля та започаткувало розвиток парламенту, що сприяло економічному піднесенню Англії в подальші століття.
- Сучасний Сінгапур: Завдяки верховенству закону та прозорості управління Сінгапур став одним із найбагатших міст-держав світу.
- Найробі, Кенія: Відсутність належного дотримання прав і корупція гальмують економічний розвиток країни, що видно з часу, необхідного для заробітку на гамбургер.
Таким чином, дотримання принципів свободи та законності є основою для створення заможного суспільства.
Діємо: практичні завдання
Попрацюйте з історичною картою
1. Знайдіть і покажіть на карті країни/держави, історію яких ви вже вивчили в курсі історії Середніх віків.
На карті можна знайти:
- Францію (династія Капетингів, Столітня війна).
- Англію (битва під Гастингсом, Велика хартія вольностей).
- Священну Римську імперію (імператори й роздробленість).
- Візантійську імперію (розквіт і занепад).
- Київську Русь (правління Ярослава Мудрого).
2. Покажіть на карті держави/країни, про які йшлося в тексті § 22.
У тексті § 22 згадуються:
- Франція (станово-представницька монархія).
- Англія (парламент і боротьба за права).
- Італія (міста-республіки — Венеція, Генуя, Флоренція).
- Іспанія та Португалія (Реконкіста).
3. Визначте, які історичні процеси можна простежити за історичною картою.
- Централізація влади: Об’єднання земель у Франції та Англії.
- Феодальна роздробленість: Розпад Священної Римської імперії на окремі князівства.
- Реконкіста на Піренейському півострові.
4. Поясніть, як за картою можна визначити особливості устрою Священної Римської імперії.
Священна Римська імперія була роздробленою державою, що складалася з безлічі князівств, графств і міст із різним ступенем автономії. На карті це видно через поділ території на дрібні володіння.
5. Складіть два-три запитання до історичної карти:
- Як змінилися кордони Франції після Столітньої війни?
- Які території залишалися під владою мусульман на Піренейському півострові до кінця XV ст.?
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Як відбувалося зміцнення королівської влади у західноєвропейських державах?
Відповідь є вище.
Причини формування станово-представницьких монархій:
- Незадоволення феодалів: Прагнення обмежити владу короля та захистити свої права від свавілля королівської влади .
- Збільшення доходів: Королі намагалися збільшити податки та збори, що викликало опір та необхідність залучення представників різних станів суспільства.
- Військові потреби: Необхідність фінансування воєнних походів та конфліктів, що вимагало підтримки різних верств населення .
- Послаблення феодальної роздробленості: З послабленням васальних зв’язків монархи потребували підтримки підданих.
З якими загрозами боролися західноєвропейські держави в Середньовіччі?
- Феодальна роздробленість: Боротьба з феодальними міжусобицями та прагнення об’єднати землі під єдиною королівською владою .
- Зовнішні загрози: Напади норманів, арабів і монголів загрожували європейським державам у ранньому Середньовіччі.
- Релігійні конфлікти: Протистояння між католицькою церквою та світськими правителями.
- Великі війни: Столітня війна між Англією та Францією.
Відмінності в політичному устрої торговельних республік Італії та європейських монархій:
Торговельні республіки (Венеція, Генуя):
- Управління здійснювалося виборними органами (консули, дожі).
- Економіка базувалася на торгівлі та фінансах.
- Влада була зосереджена в руках міської еліти.
Європейські монархії:
- Влада належала королю, який поступово централізував управління.
- Економіка залежала від сільського господарства та феодальних відносин.
- Політична система базувалася на васалітеті й станово-представницьких органах (парламент, Генеральні штати).
Обговорюємо в групі
2. Зіставте становлення держав західноєвропейського типу та визначте, що спільного й відмінного в їх розвитку на цьому етапі; які факти свідчили про зародження в них демократичних традицій управління.
Спільне в розвитку західноєвропейських держав:
- Централізація влади: У Франції династія Капетингів поступово об’єднувала землі навколо королівського домену, а в Англії Вільгельм Завойовник зміцнив королівську владу через реформи.
- Розвиток станово-представницьких органів: У Франції виникли Генеральні штати (1302 р.), а в Англії — парламент (1265 р.), що обмежували абсолютну владу монархів.
- Зростання ролі міст: Усі держави використовували економічний потенціал міст і торгівлі для зміцнення своїх позицій.
- Боротьба з феодальною роздробленістю: Королі поступово підпорядковували собі великих феодалів, зупиняючи міжусобиці.
Відмінності в розвитку:
Політичний устрій:
- У Франції королівська влада залишалася сильною, а Генеральні штати мали лише дорадчий характер.
- В Англії парламент отримав реальну законодавчу владу та право контролювати податки.
- В Італії не було єдиної держави; міста-республіки (Венеція, Генуя) мали самоврядний устрій.
Роль церкви:
У Священній Римській імперії та Папській області церква мала значний політичний вплив, тоді як в Англії та Франції королі поступово обмежували її роль.
Реконкіста та об’єднання земель:
У Іспанії Реконкіста тривала вісім століть, що призвело до формування єдиної іспанської держави.
Факти зародження демократичних традицій управління:
- Велика хартія вольностей (1215 р.): Гарантувала права баронів і обмежувала свавілля короля Англії.
- Скликання парламенту в Англії (1265 р.): Включення представників різних станів до управління державою.
- Генеральні штати у Франції (1302 р.): Залучення духівництва, знаті та городян до вирішення важливих питань.
- Кортеси на Піренейському півострові: Найдавніші станово-представницькі збори, які виникли ще в XII ст..
Ці факти свідчать про зародження демократичних традицій управління через обмеження влади монарха, захист прав і свобод підданих та участь різних верств суспільства у державному управлінні.
Мислю творчо
3. Ознайомтеся із гербом об’єднаної Іспанії. Розтлумачте його символи.
Розтлумачення символів герба об’єднаної Іспанії:
- Кастилія (зображення замку): Символізує королівство Кастилія, яке відіграло ключову роль у Реконкісті та об’єднанні Іспанії. Замок є символом оборони й могутності.
- Леон (зображення лева): Уособлює королівство Леон, яке було одним із перших християнських королівств на Піренейському півострові.
- Арагон (зображення червоних і жовтих смуг): Символізує королівство Арагон, яке разом із Кастилією утворило основу об’єднаної Іспанії.
- Сицилія (зображення орла): Представляє території, які належали Арагону, включаючи Сицилію.
- Гранада (зображення граната): Символізує Гранадський емірат, останнє мусульманське володіння на Піренейському півострові, яке було завойоване в 1492 році.
- Чорний двоголовий орел: Це символ Священної Римської імперії, який відображає зв’язок Іспанії з імператором Карлом V, що був одночасно імператором Священної Римської імперії та королем Іспанії.
Герб демонструє процес об’єднання різних королівств і територій, які стали основою сучасної Іспанії, а також її політичну та культурну спадщину.