21.1. Які події відбувалися в Росії впродовж другої чверті ХVІІІ ст.?
1. Згадайте період, коли Московію спіткала затяжна династична криза. Як його називали? Чому в Росії палацові перевороти виявилися традиційними?
Період затяжної династичної кризи в Московії (Росії) після смерті Петра І називали періодом палацових переворотів (1725–1762). Палацові перевороти стали традиційними через відсутність чітких правил престолонаслідування, протистояння між різними групами дворянства (новими й старими), а також через боротьбу за владу між наближеними до трону, гвардією та іноземцями, які часто втручалися в політику.
2. Які факти є спільними в життєписах англійської Єлизавети І та російської Єлизавети Петрівни?
- Обидві вважалися незаконнонародженими, оскільки їхні батьки на момент народження не перебували в офіційному шлюбі.
- Обидві відмовилися від заміжжя і не мали власних дітей.
- Обидві мали фаворитів при дворі.
- Їхнє правління супроводжувалося стабілізацією ситуації в країні та зростанням авторитету монархині.
3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про роль родини Розумовських в історії Росії.
Родина Розумовських відіграла важливу роль у політичному житті Російської імперії XVIII століття. Олексій Розумовський був фаворитом імператриці Єлизавети Петрівни, а за його сприяння відновили посаду гетьмана в Україні. Гетьманом став його рідний брат Кирило Розумовський, який був останнім гетьманом Лівобережної України. Таким чином, родина Розумовських впливала як на політику імперії, так і на долю українських земель.
21.2. Якою була внутрішня і зовнішня політика Катерини II?
1. Згадайте перелік особистих якостей «освіченого монарха». Чи притаманні були такі якості Катерині ІІ?
До якостей «освіченого монарха» належать: освіченість, прагнення до реформ, підтримка науки й мистецтва, толерантність, листування з просвітниками, турбота про добробут підданих, прагнення до справедливого суду та законності. Катерина ІІ дійсно мала багато таких рис: вона була розумною, честолюбною, добре знала російську мову, переписувалася з Дідро і Вольтером, підтримувала розвиток освіти, мистецтва й науки, проводила реформи. Однак, на практиці вона більше дбала про інтереси знаті, а не простих людей, тому її «освічений абсолютизм» був лише частково справжнім.
2. Доведіть, що Катерина ІІ творила імперію могутню, але жорстоку в ставленні до підданих.
Катерина ІІ значно розширила територію імперії, приєднала Крим, Північний Кавказ, частину Казахстану, брала участь у поділах Речі Посполитої. Вона централізувала владу, провела адміністративну реформу, розвивала фінанси, підтримувала культуру. Проте її політика була жорстокою до простолюду: саме за її правління закріпачили селян Лівобережної та Слобідської України, посилили кріпацтво, заборонили скаржитися на поміщиків, а селян продавали, обмінювали, розлучали з сім’ями. Відомий випадок Дар’ї Салтикової (Салтичихи), яка замучила понад 100 кріпаків, показує жорстокість системи, яку Катерина лише формально засудила.
3. Як приклад України «свідчить» про те, що зовнішня політика Росії була загарбницькою?
Прикладом загарбницької політики є дії Катерини ІІ щодо України: у 1764 році вона скасувала посаду гетьмана, а в 1775 році наказала зруйнувати Запорозьку Січ, тобто остаточно знищила залишки української автономії. Після цього українські землі піддали масовому закріпаченню, а місцеву еліту частково інтегрували до російського дворянства. Таким чином, Росія не лише розширювала свої кордони, а й цілеспрямовано знищувала самобутність підкорених народів, у тому числі українців.
21.3. У чому суперечності сутності Російської імперії?
1. Чи стала Росія державою з європейськими цінностями? Чому її називають країною суперечностей?
Росія лише зовні наслідувала європейські цінності, впроваджуючи окремі реформи, освіту та мистецтва, але насправді не дотримувалася їх у повсякденному житті. В той час, коли в Європі скасовували тортури та кріпацтво, в Росії навпаки — посилювали кріпацтво, забороняли скаржитися на поміщиків, нехтували правами простих людей. Російські правителі декларували одне, а діяли протилежно, що й стало причиною виникнення «подвійних стандартів». Саме тому Росію називають країною суперечностей: зовнішня показуха та реальна жорстокість, гучні гасла про «освічений абсолютизм» і повсякденне приниження підданих.
2. Як російські владоможці ставилися до підкорених народів?
До підкорених народів російські владоможці ставилися як до другосортних. Їх намагалися швидко зросійщити, позбавити національної ідентичності, ліквідували місцеві автономії, як це сталося з Україною після скасування гетьманства та зруйнування Запорозької Січі. Представникам місцевих еліт дозволяли отримувати дворянські титули лише для того, щоб легше керувати підкореними територіями. Простий народ піддавали кріпацтву, а будь-які прояви незгоди жорстоко придушували. У сучасній історії ця політика продовжилася у вигляді ідеології «старшого брата», коли росіяни вважають себе головними, а інші народи — підлеглими.
3. Дізнайтеся погляди Михайла Ломоносова про вплив норманського чинника на походження та державотворення Русі.
Михайло Ломоносов був автором антинорманської теорії походження Русі. Він вважав, що державність на Русі виникла завдяки місцевому, слов’янському населенню, а не завдяки норманам (варягам). Ломоносов заперечував вирішальний вплив норманського чинника, доводячи, що Русь була самостійною й розвиненою ще до приходу варягів.
Перевірте себе!
1. Назвіть хронологічні межі Просвітництва і найвідоміші події, що відбулися в Росії в цей період. У зошиті продовжте укладання відповідної синхроністичної таблиці.
Хронологічні межі Просвітництва — середина XVII ст. – кінець XVIII ст.
У Росії цей період охоплює правління Петра І, період палацових переворотів (1725–1762), правління Єлизавети Петрівни (1741–1761) та Катерини ІІ (1762–1796). Відомі події: заснування Московського університету (1755), адміністративна реформа Катерини ІІ, приєднання Криму, поділи Речі Посполитої, зруйнування Запорозької Січі, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, видача «Жалуваної грамоти дворянству».
2. Відстежте на мапі територіальні зміни Російської імперії впродовж ХVІІІ ст. Працюємо з історичною інформацією.
Впродовж XVIII століття Російська імперія значно розширила свої території: приєднала Крим та вихід до Чорного моря в гирлах Дніпра й Південного Бугу, захопила Північний Кавказ, частину Казахстану, Аляску, долучилася до поділів Речі Посполитої, урвавши собі її обширні простори.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли відбувся період палацових переворотів у Росії?
- Що означає вислів “потьомкінські села”?
- Хто був фаворитом імператриці Єлизавети Петрівни?
- Де народився Олександр Безбородько?
- Звідки ми можемо дізнатися про жорстокість російського кріпацтва?
- Чому Росію називають країною суперечностей?
- Як Катерина ІІ ставилася до підкорених народів?
- Який результат мала політика “освіченого абсолютизму” для простого народу?
4. А. Опрацювавши рекомендовані вчителькою / вчителем посібники зі шкільної бібліотеки, дізнайтеся, які зміни відбулися в повсякденному житті росіян унаслідок заходів «освіченого абсолютизму».
Унаслідок “освіченого абсолютизму” в повсякденному житті росіян відбулися такі зміни: дворяни отримали звільнення від обов’язкової служби, розвивалися освіта (переважно для еліт), науки та мистецтва, з’явився Московський університет (1755 р.), пишно розбудовувався Санкт-Петербург, впроваджувалися банкноти. Проте для простого народу життя погіршилося через посилення кріпацтва, заборону скаржитися на поміщиків, продаж селян як товару.
Б. Поясніть, як ви розумієте слова Тараса Шевченка: «Це той Первий, що розпинав нашу Україну, а Вторая доконала вдову-сиротину. Кати! Кати! Людоїди! Наїлись обоє…».
Під «Першим» Шевченко має на увазі Петра І, який почав знищення української автономії, а під «Второю» — Катерину ІІ, яка остаточно ліквідувала залишки української державності (гетьманство, Запорозьку Січ). Обох він називає карателями й людожерами, які жорстоко поводилися з українським народом.
5. А. Чи перетворилася Російська імперія в державу з європейськими цінностями унаслідок реформ, здійснених імператрицею Катериною ІІ?
Російська імперія за Катерини ІІ лише зовні наслідувала європейські цінності: імператриця переписувалася з просвітниками, підтримувала розвиток мистецтв і науки, проводила адміністративні реформи. Але насправді більшість реформ були спрямовані на зміцнення влади дворян і посилення кріпацтва. Простий народ залишався безправним, селян закріпачили, їх продавали, як речі, а скаржитися на поміщиків забороняли. Тому Росія не стала державою з європейськими цінностями, а залишалася країною суперечностей і подвійних стандартів.
Б. Чому в Росії не відбулася промислова революція?
В Росії не відбулася промислова революція через збереження та посилення кріпацтва, відсутність свободи для більшості населення, слабкий розвиток підприємництва, низький рівень урбанізації та освіти серед селян. В Європі саме вільна праця і розвиток міст сприяли появі фабрик, а в Росії більшість селян були закріпаченими і не могли стати робітниками чи підприємцями. Дворяни не були зацікавлені у змінах, бо отримували прибутки з праці кріпаків, а не з індустрії.
6. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, підготуйте нетривале (1–2 хв) повідомлення й укладіть колаж ілюстрацій, які відображали б внесок українців у розвиток російської культури впродовж ХVІІІ ст. Організуйте виставку колажів у класі.
Український внесок у розвиток російської культури XVIII століття був надзвичайно значним.
Феофан Прокопович — один із найвпливовіших діячів епохи Петра І, який створив теоретичні основи просвітницького абсолютизму й організував “Учену дружину Петра”. Як випускник Києво-Могилянської академії, він поширив українські освітні традиції в Росії.
Олександр Безбородько, уродженець Глухова, займав посади першого секретаря Катерини ІІ та канцлера Павла І. Саме він сформував зовнішню політику Російської імперії, допоміг їй увійти в “вищу лігу” європейських держав і здійснив важливі внутрішні реформи.
Родина Розумовських відіграла ключову роль в імператорській політиці: Олексій Розумовський був фаворитом Єлизавети Петрівни, а його брат Кирило Розумовський став останнім гетьманом Лівобережної України.
Григорій Сковорода став символом української філософської думки, яка вплинула на розвиток духовності в Російській імперії. Його праці з “філософії серця” поширювалися по всій імперії.
Музичні діячі, такі як Максим Березовський та Дмитро Бортнянський, створили неповторний стиль хорової музики, який став основою російської духовної музики XVIII століття.
Ідеї для колажу ілюстрацій:
- Портрети Феофана Прокоповича, Олександра Безбородька, Кирила Розумовського
- Київо-Могилянська академія як центр освіти
- Сцени з життя українських митців при російському дворі
- Ілюстрації до творів Григорія Сковороди
- Зображення хорових капел і церковної музики
- Архітектурні пам’ятки, створені українськими майстрами