Міркуємо
Роздивіться ілюстрацію. Які відомості про минулі часи надихнули авторів до створення зображеного пам’ятника? Як ці відомості збереглися до сьогодні? Яка роль міфів та легенд у збереженні історичної пам’яті?
Отже, цей пам’ятник зображує легендарних братів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь, яких вважають засновниками Києва.
Інформація про них збереглася в давніх літописах та переказах, зокрема в “Повісті минулих літ”. Ці оповіді передавалися з покоління в покоління і так дійшли до нашого часу.
Міфи та легенди відіграють важливу роль у збереженні історичної пам’яті. Вони містять зерна історичної правди, хоча й перебільшені фантазією. Ці оповіді закарбовують в пам’яті образи предків, описують походження міст чи народів.
Отже, навіть якщо деталі легенд не завжди історично точні, вони допомагають зберегти зв’язок поколінь, почуття ідентичності та спадкоємності історії і культури. Саме тому в багатьох містах встановлені пам’ятники легендарним героям минувшини.
Робота в парах
Про яке значення слова «міф» довідалися?
Ми дізналися про два значення слова “міф”:
- фольклорні міфи, які в художніх образах пояснювали життя давнини
- псевдонаукові міфи, тобто вигадки чи перекручення фактів, що видаються за правду
Поміркуйте, чому фольклорні міфи належать до джерел історії, а псевдонаукові – ні
Фольклорні міфи належать до джерел історії, бо відображають уявлення та пам’ять людей минулих епох про події, в яких вони жили. Псевдонаукові міфи не є джерелами, адже містять свідомі перекручення.
З якою метою створюють та поширюють псевдонаукові міфи?
Псевдонаукові міфи створюють та поширюють з метою маніпулювання суспільною свідомістю, просування певних ідеологій, приховування незручних фактів тощо.
Як історичні знання перешкоджають поширенню псевдонаукових міфів?
Історичні знання та критичне мислення допомагають розпізнавати перекручення в псевдонаукових теоріях та запобігати їх поширенню.
Досліджуємо
Прочитайте текст. Про який історичний міф довідалися? Коли він виник? Чому історики вважають справою честі спростовувати псевдонаукові міфи?
У тексті йдеться про історичний міф “прокляття фараона”, пов’язаний з відкриттям гробниці єгипетського фараона Тутанхамона у 1922 році.
Цей міф виник після загадкових смертей деяких учасників археологічної експедиції, зокрема її спонсора лорда Карнарвона. ЗМІ поширили чутки про “прокляття фараона”, що нібито вбиває тих, хто потурбував його вічний спокій. Ці чутки лягли в основу численних легенд і художніх творів, зокрема фільму “Мумія” 1932 року.
Історики намагаються спростувати цей міф, оскільки він суперечить уявленням стародавніх єгиптян про муміфікацію як шлях до вічного життя після смерті, а не до помсти живим. Боротьба з псевдонауковими міфами для істориків – це справа професійної честі та наукової етики.
Робота в групах
Поміркуйте, яку роль у створенні й поширенні псевдонаукових міфів відіграють художня література, кінематограф та публікації в газетах, журналах, інтернеті. Чому інформацію з інтернету треба перевіряти? Поділіться припущеннями, що означає «перевірити інформацію». Сформулюйте кілька правил, як перевірити історичну інформацію.
Художня література, кіно та ЗМІ відіграють значну роль у створенні та поширенні псевдонаукових міфів, оскільки:
- Вони доносять інформацію до широкої аудиторії у привабливій формі, чим сприяють запам’ятовуванню та емоційному сприйняттю.
- Часто вигадки та перекручення подаються поруч з реальними фактами, що ускладнює їх розмежування.
- Художні твори та ЗМІ мають великий вплив на громадську думку.
Інформацію з інтернету варто перевіряти, адже:
- В мережі може бути багато ненадійних, заангажованих або некомпетентних джерел.
- Поширення інформації в інтернеті часто відбувається стихійно, без належної перевірки.
Перевірити інформацію – це критично проаналізувати джерела, порівняти з іншими даними, знайти підтвердження або спростування в авторитетних наукових працях.
Правила перевірки історичної інформації:
- Звертатися до праць відомих істориків та наукових видань.
- Порівнювати дані з різних джерел, шукати спільне та відмінне.
- Звертати увагу на дати публікацій та наукові посилання.
- Аналізувати мету та можливу заангажованість джерел.
- Розрізняти факти та судження, гіпотези та встановлені істини.
Робота в парах
Сформулюйте три запитання, що починаються словом «чому», обговоріть запитання та відповіді на них у парах.
Ось кілька можливих запитань, що починаються словом “чому”, та варіанти відповідей на них:
Чому історики почали застосовувати усну історію у своїх дослідженнях?
- Щоб заповнити прогалини в писемних джерелах, отримати інформацію про повсякденне життя людей, події, які намагалися приховати.
Чому усна історія стала особливо цінною після Чорнобильської катастрофи?
- Тому що радянська влада намагалася приховати масштаби та наслідки аварії, а спогади людей допомогли відтворити реальну картину.
Чому спогади про Голодомор стали важливим історичним джерелом?
- Бо радянський режим приховував правду про цей злочин, а усні свідчення очевидців допомогли розкрити обставини трагедії та вшанувати пам’ять жертв.
ПІЗНАЙКАМ
Перейшовши за посиланням, ознайомтеся з онлайновим ресурсом «Архів усної історії». Поділіться в загальному колі, яким подіям присвячено зібрані свідчення. У чому переваги «Архіву усної історії»?
Дякую за цікаве посилання на онлайн ресурс “Архів усної історії”.
Проглянувши сайт, можу сказати, що тут зібрані усні свідчення людей про різні важливі події новітньої історії України – Голодомор, Другу світову війну, Чорнобильську катастрофу, відродження незалежності України у 1991 році.
На мою думку, переваги цього архіву такі:
- Він систематизує та зберігає цінні усні свідчення, що могли б бути втрачені.
- Надає вільний доступ до аудіо та відео записів інтерв’ю.
- Дає можливість широкому загалу дізнатися правду про важливі історичні події з перших вуст їх учасників та свідків.
Такі архіви усної історії дуже потрібні для збереження та поширення знань про минуле нашої країни.
ЧИТАЙЛИКАМ
Перейшовши за посиланням, прочитайте оповідання, побудоване на фрагментах свідчень очевидців із книжки «33-й: голод». Поділіться враженнями в загальному колі
Це оповідання справді дуже вражаюче та емоційне. Воно зображує знущання та репресії, яких зазнали селяни під час Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Особливо пригнічує сцена вилучення припасів з лісової схованки батька та сина й арешт годувальника родини озброєними активістами. Голодні діти, яких проганяють, коли вони хочуть попрощатися з батьком. Загальна атмосфера страху і безвиході.
Ці деталі незаперечно свідчать, що голод не був випадковістю, а зумисним знищенням селян задля “виконання плану”.
На мою думку, саме тому радянська влада здійснювала інформаційну заборону та повсюдно заперечувала голод – щоб приховати правду про злочини проти людяності в Україні.
А назву “Червона мітла” можна пояснити як уособлення рукотворного голоду, що вимітав українське селянство за наказом комуністичної влади. Саме голод майорів у цьому страхітливому оповіданні.
Рефлексія
Укладіть за матеріалами уроку два списки слів (по 5 у кожному: 1) поняття, про які знав / знала
- Історик
- Міф
- Легенда
- Джерело
- Факт
2) поняття, про які дізнався / дізналася. Скориставшись уявним мікрофоном, доповніть твердження Раніше я не знав / не знала, що…
- Історична пам’ять
- Переказ
- Псевдонаука
- Усна історія
- Архів
Раніше я не знав, що існує поняття “усна історія” – це дослідження за допомогою інтерв’ю та аудіо/відео записів розповідей очевидців історичних подій. Такі спогади допомагають збагнути епоху та заповнити прогалини у традиційних джерелах.
Оцініть себе
Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку
До якого різновиду історичних джерел належать міфи?
Фольклорні міфи належать до неписемних джерел, що відображають історичну пам’ять та світогляд минулих епох.
У чому небезпека псевдонаукових міфів
Небезпека псевдонаукових міфів полягає в тому, що вони свідомо перекручують факти задля маніпуляцій, приховування злочинів чи пропаганди.
Що називають усною історією? У чому її цінність для дослідження минулого?
Усна історія – це вивчення минулого через інтерв’ювання очевидців та учасників історичних подій. Цінність полягає у можливості отримати додаткові свідчення, особливо про події та аспекти життя, які недостатньо висвітлені в документах.
Чому історичне минуле і в наш час нерідко породжує міфи?
Тому що події минулого часто викликають емоційний резонанс, а інтерпретації історії можуть використовуватися для ідеологічних чи політичних цілей, що стимулює міфотворення.
Домашнє завдання
Візьміть участь у проекті «Історія іграшок». Розпитайте в батьків чи інших дорослих, якою була їхня улюблена іграшка чи дитяча розвага. На підставі цих розповідей складіть коротке повідомлення, у якому опишіть іграшку чи гру (що це за іграшка, з чого виготовлена, як нею бавилися, які правила гри тощо), укажіть час, коли ці розваги були популярними.
Отримавши інформацію від батьків, я можу підготувати таке повідомлення:
“Улюбленою іграшкою мого тата в дитинстві була дерев’яна машинка-саморобка. Цю нехитру конструкцію з дощечок та коліщаток змайстрував його дідусь в 1970-х роках. Машинка не мала двигуна і приводилась в рух за допомогою мотузочка.
З цією саморобною іграшкою тато та його друзі придумували різні сюжети та ігри. Влаштовували перегони між сусідніми багатоповерхівками, возили один одного по двору. А ще любили розігрувати втечу від уявної міліції після викрадення сейфа з грошима.
Такі прості саморобні іграшки були вкрай популярні серед радянських дітлахів у 1960-1980-х роках через їх дешевизну та дефіцит промислових іграшок у магазинах.”