§20. Монгольська навала на українські землі. Утворення улусу Джучі (Золотої Орди)

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

Хто такі кочовики? З якими кочовими народами контактувала Русь протягом Х–ХІІ ст.? Коли і за яких обставин утворився улус Джучі (Золота Орда)?

Кочовики — це народи або племена, що не мають постійного місця проживання і переміщуються з одного місця на інше в пошуках нових пасовищ для худоби або ресурсів для життя. Вони ведуть кочовий спосіб життя, займаючись переважно випасним скотарством.

Протягом Х-ХІІ ст. Русь контактувала з хозарами, печенігами, торками та половцями. Відносини з ними були різними: від ворожнечі до союзництва.

Улус Джучі (Золота Орда) утворився у 1240 році після монгольських завоювань під час походів на західні землі. Він був частиною Монгольської імперії, а його засновником став Джучі, син Чингісхана

Свідчать документи “Багдадський урядовець Алі Ібн-ал-Асір про битву на Калці”

1. Визначте, яку стратегію боротьби з монголами було обрано.

Русько-половецькі війська обрали стратегію наступу на монголів. Вони переправилися через Дніпро і вирушили в степи, щоб дати бій монголам на лівому березі річки Калка.

2. Які чинники заважали цій боротьбі?

Основними чинниками, що заважали боротьбі, були:

• Відсутність єдності та координації між руськими князями.
• Різні стратегії й суперечки між князями, що призвело до неузгоджених дій.
• Перевага монголів у тактиці та організації війська, зокрема їхня здатність маневрувати й використовувати пастки.

3. За допомогою схеми розстановки сил на річці Калка визначте, яка сторона перебувала у вигіднішому становищі. Чому?

Монголи перебували у вигіднішому становищі. Вони змогли оточити й розбити русько-половецькі війська завдяки кращій тактиці та організації. Монголи діяли злагоджено і використовували маневри, щоб обійти з флангів та розбити Русько-половецькі війська.

4. Як результати битви відображені в писемному джерелі?

У писемному джерелі Алі Ібн-ал-Асіра зазначено, що битва була однією з найзапекліших і тривала кілька днів, але врешті татари (монголи) здобули перемогу. Русько-половецькі війська зазнали цілковитої поразки, а ті, хто врятувався, повернулися в Русь у найнещаснішому стані.

Свідчать документи. Із Галицько-Волинського літопису

Розповідь від імені учасника оборони Києва 1240 р.

Мене звуть Іван, я один із захисників Києва. Коли монголи на чолі з Батиєм підійшли до нашого міста, ми знали, що нас чекає важка битва. Вороги оточили Київ з усіх боків, і їх було так багато, що земля навколо була заповнена їхніми телегами, верблюдами та кіньми. Ми чули постійний гуркіт і шум від їхнього війська.

Наші сили були обмежені, але ми не здавалися. Ми тримали оборону на стінах міста, відбиваючи атаки монголів день і ніч. Воєвода Дмитро керував нами з великою хоробрістю. Проте монголи були сильніші й краще організовані. Вони використовували облогові машини, щоб пробити наші укріплення.

Коли ворог прорвався в місто, ми відступили до Десятинної церкви — це був останній наш притулок. Ми боролися до останнього, але церква не витримала натиску й завалилася, поховавши під своїми уламками багатьох із нас. Київ упав, і місто було захоплене монголами…

Опрацюйте історичну карту та виконайте завдання до неї

1. Покажіть на карті князівства Русі, які першими зазнали нападу монголів під час навали 1239 р., місце першої поразки руських військ на річці Калка.

На карті видно, що першими зазнали нападу монголів у 1239 році Переяславське та Чернігівське князівства. Місце першої поразки руських військ — битва на річці Калка — відбулася в 1223 році, на схід від сучасного Маріуполя.

2. Якими містами пролягав шлях монгольських орд на захід після зруйнування Києва?

Після зруйнування Києва в 1240 році монгольські орди рушили на захід через такі міста: Володимир, Кам’янець, Ізяслав, Галич і далі в напрямку Польщі та Угорщини.

3. Які держави зазнали ударів монголів у 1241 р., 1250-х роках?

У 1241 році удари монголів зазнали Польща та Угорщина. У 1250-х роках монгольські походи охопили Волинсько-Галицьке князівство та прилеглі території (міста, де на вимогу Бурундая Данило Романович мусив знести укріплення в 1259 р.)

Запитання і завдання

Знаю нове

1. Можу за картою розповісти про монгольську навалу на українські землі.

Монгольська навала на українські землі розпочалася у 1239 році. Першими зазнали нападу Переяславське та Чернігівське князівства, які були зруйновані монголами. У 1240 році монголи під проводом Батия захопили Київ. Після цього вони рушили на захід, спустошивши такі міста, як Володимир, Кам’янець, Ізяслав і Галич. Монгольські орди продовжили свій шлях до Польщі та Угорщини.

2. Можу назвати прояви залежності українських земель від монгольської держави.

• Українські князі мусили отримувати ярлик (дозвіл) від хана Золотої Орди на право правління.
• Князі були зобов’язані виплачувати данину Орді та брати участь у її військових походах.
• На українських землях діяли баскаки — монгольські урядовці, які збирали данину і контролювали місцеву владу.

3. Можу пояснити поняття «улус Джучі (Золота Орда)», «ярлик», «баскак».

• Улус Джучі (Золота Орда) — це держава, утворена внаслідок завоювань монголів у Східній Європі й Центральній Азії, яка існувала з 1240 по 1502 рік. Вона була частиною Монгольської імперії й пізніше стала незалежною (1260 років).
• Ярлик — це грамота-дозвіл від монгольського хана, яку видавали підлеглим князям для підтвердження їхньої влади.
• Баскак — це представник монгольського хана на завойованих землях, який здійснював контроль за місцевою владою, збирав данину та вів облік населення.

4. Можу назвати наслідки монгольського панування на українських землях.

• Руйнування міст і сіл, що призвело до значного скорочення населення.
• Економічний занепад через постійні виплати данини та знищення ремесел.
• Ослаблення політичної влади руських князівств і їхня залежність від Золотої Орди.
• Призупинення розвитку культури та торгівлі через часті набіги та вивезення майстрів до Орди.

2. Виконайте тренувальні онлайн-вправи

«Монгольська навала. Утворення улусу Джучі:

• 1206 р. Хан Темучин (згодом – Чингісхан) об’єднав племінні союзи монголів під своєю владою
• 1223 р. битва на Калці
• 1239 р. похід монгольського війська на чолі з ханом Батиєм на Русь-Україну
• 1240 р. облога і розорення Києва військами хана Батия
• 1241 р. Похід монголів на Польщу та Угорщину

«Улус Джучі: поняття та їхні визначення»:

1. Назва монгольської держави: улус Джучі (Золота Орда).
2. Баскак: намісник монгольського хана, який мав широкі повноваження на завойованих землях.
3. Ярлик: грамота-дозвіл на княжіння, яку видавав хан
4. Орда: військо кочовиків або місце, де перебувала ставка хана.
5. Хан: вождь або голова держави у монголів.

Досліджую і аналізую

3. Обговоріть у класі історію монгольської навали на українські землі. Поміркуйте, якими були причини поразок князів у боротьбі з монголами. Чи можна було запобігти монгольській навалі?

Причини поразок князів у боротьбі з монголами:

• Відсутність єдності серед князів: Руські князі не мали спільного плану дій і часто діяли окремо, що призводило до неузгоджених дій під час битв. Наприклад, під час битви на річці Калка в 1223 році руські війська були розбиті через відсутність координації.
• Військова перевага монголів: Монголи мали добре організовану армію, яка використовувала передові тактики ведення бою, зокрема маневрування й оточення ворога. Їхня мобільність і дисципліна значно перевищували можливості руських військ.
• Психологічний тиск: Монголи використовували терор як засіб залякування, що деморалізувало місцеве населення та війська.
• Нестача ресурсів і часу на підготовку: Монгольська навала була раптовою і швидкою. Руські князівства не встигли належним чином підготуватися до оборони.

Чи можна було запобігти монгольській навалі?

Запобігти навалі було вкрай складно через вищезгадані причини. Однак, якби руські князі об’єдналися і діяли спільно, можливо, вони могли б затримати або частково відбити монгольське вторгнення. Також важливою була б краща підготовка до оборони міст і використання природних перешкод для стримування ворога.

Мислю творчо

4. Поміркуйте, яких заходів варто було вживати князям для звільнення Русі-України від монголів.

• Об’єднання руських князівств: Однією з головних причин поразок руських князів у боротьбі з монголами була відсутність єдності та координації між ними. Князі часто діяли окремо, що призводило до розрізнених і неефективних дій. Для успішної боротьби з монгольською навалою необхідно було створити єдиний військовий союз між князівствами, щоб спільно протистояти ворогу.
• Покращення військової організації: Монголи мали добре організовану армію, яка використовувала передові тактики ведення бою, зокрема маневрування, оточення і раптові атаки. Руським князям слід було реформувати свою армію, запозичивши деякі елементи монгольської тактики, а також краще підготувати оборонні укріплення міст.
• Зміцнення укріплень і оборонних споруд: Монголи захоплювали міста завдяки використанню облогових машин і чисельної переваги. Для протидії цьому князям слід було зміцнювати фортеці та міста, будувати нові оборонні споруди, що могли б затримати монгольські війська.
• Дипломатичні заходи: Князі могли спробувати встановити дипломатичні відносини з іншими європейськими державами або сусідніми народами, щоб отримати військову підтримку або допомогу в боротьбі з монголами. Наприклад, союз із Польщею чи Угорщиною міг би посилити оборону західних рубежів.
• Евакуація населення та ресурсів: Під час навали князі могли організувати евакуацію населення та важливих ресурсів із міст і сіл, які перебували під загрозою нападу. Це дозволило б зменшити втрати серед мирного населення і зберегти частину економічних ресурсів.
• Партизанська війна: Руські князі могли використовувати тактику партизанської війни проти монголів, організовуючи невеликі мобільні загони для раптових нападів на ворога. Це могло б послабити монгольські війська і затримати їх просування.

Таким чином, поєднання військових реформ, дипломатичних заходів і зміцнення оборони могло б значно покращити шанси руських князівств у боротьбі з монгольською навалою.