§20. Кревська унія 1385 р. та українські землі. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. Коли відбулася битва на Синіх Водах?

Битва на Синіх Водах відбулася між 24 вересня та 25 грудня 1362 року.

2. Які українські землі увійшли до складу Польського королівства наприкінці XIV ст.?

До складу Польського королівства увійшла Галичина.

1. Кревська унія. Ліквідація удільних князівств на українських землях

Що таке унія? Коли була укладена Кревська унія? Як вона вплинула на відносини Польського королівства і Великого князівства Литовського?

Унія — це союз або об’єднання двох чи більше держав, зазвичай через угоду, яка передбачає спільне управління або співпрацю.

Кревська унія була укладена у 1385 році.

Кревська унія об’єднала Польське королівство і Велике князівство Литовське. Литва втратила незалежність, її землі мали бути приєднані до Польщі, а населення — охрещене за католицьким обрядом. Великий князь литовський Ягайло став королем Польщі, активно взявся за виконання умов унії, почавши хрестити литовців за католицьким обрядом, після чого вони отримали такі самі привілеї, що й поляки.

Васальна залежність удільних князів Великого князівства Литовського від польського короля проявлялася у сплаті щорічної данини та необхідності надавати йому військову допомогу. У всіх інших питаннях вони мали свободу

2. Боротьба Вітовта за зміцнення незалежності Великого князівства Литовського

Коли Вітовт став намісником Великого князівства Литовського?

Вітовт став намісником Великого князівства Литовського у 1392 році.

Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про битву на річці Ворскла від особи одного з її учасників: Вітовта, литовського воїна, монгольського хана, монгольського воїна.

Вітовт:

Битва на Ворсклі сталася 12 серпня 1399 року. Я, Вітовт, великий князь Литовський, очолив союзне військо, яке складалося з литовців, русинів, поляків, молдаван, волохів та тевтонських лицарів. Ми зібралися в Києві, щоб допомогти Тохтамишу повернути золотоординський престол. Наша армія була численною, але ми зазнали поразки від військ Золотої Орди під командуванням хана Тимур-Кутлука та еміра Едигея. Ворог використав тактику удаваного відступу, заманивши нас у пастку. Битва завершилася оточенням і майже цілковитим винищенням нашого війська. Я ледве врятувався, а більшість наших князів загинули.

Литовський воїн:

Я був одним із тих, хто брав участь у битві на Ворсклі. Наша армія була добре підготовлена, але ми не очікували такої хитрої тактики від татар. Вони вдали відступ, і ми, захоплені бажанням переслідувати їх, залишили наш табір. Коли ми віддалилися від наших гармат, татари несподівано атакували нас з усіх боків. Битва була жорстокою, і багато наших воїнів загинули. Я бачив, як падали наші князі, як татари захопили наш табір і використали нашу ж артилерію проти нас. Це була страшна поразка.

Монгольський хан Тимур-Кутлук:

Я, Тимур-Кутлук, хан Золотої Орди, разом з еміром Едигеєм, зустрів військо Вітовта на річці Ворсклі. Ми знали, що вони мають чисельну перевагу, але наша тактика була бездоганною. Ми запропонували перемир’я на три дні, щоб дозволити нашим військам підготуватися, але насправді це дало нам час для підходу підкріплення. Коли битва почалася, ми вдали відступ, заманивши ворога в пастку. Наші воїни оточили їх і знищили майже всіх. Це була велика перемога для нас, яка зміцнила нашу владу в Орді.

Монгольський воїн:

Я брав участь у битві на Ворсклі під командуванням хана Тимур-Кутлука. Ми знали, що ворог має велику армію, але наш план був простим і ефективним. Ми вдали відступ, і коли ворог кинувся за нами, ми оточили їх. Я бачив, як наші стрільці закидали їх стрілами, а наша важка кіннота атакувала з усіх боків. Ворог не мав шансів. Ми захопили їхній табір і використали їхні гармати проти них. Це була велика перемога.

Битва під Грюнвальдом. Розгляньте ілюстрацію. Яку зброю використовували під час битви?

На ілюстрації Яна Матейка до битви під Грюнвальдом зображено різноманітну зброю, яку використовували воїни того часу. Серед них:

• Мечі: Воїни тримають у руках мечі різних типів, зокрема довгі мечі, які були основною зброєю лицарів.
• Списи: Видно, що багато воїнів мають списи, які використовувалися для атак на відстані.
• Арбалети: Також зображені арбалетники.
• Булавки та молоти: Деякі воїни мають у руках булавки та молоти, які використовувалися для ближнього бою.
• Топори: Видно воїнів з бойовими топорами.
• Щити: Воїни використовують щити для захисту від ударів.

3. «Велике князівство Руське». Битва під Вількомиром та її наслідки

Яким був наслідок битви під Вількомиром для розвитку Великого князівства Литовського?

Битва під Вількомиром (1435 р.) завершилася поразкою Свидригайла та його прихильників. Це мало такі наслідки для Великого князівства Литовського:

1. Зміцнення влади Сигізмунда Кейстутовича: Після перемоги Сигізмунд зміг відновити контроль над усією територією князівства.
2. Занепад ідеї створення “Великого князівства Руського”: Руська знать втратила можливість реалізувати свої прагнення до автономії.
3. Зрівняння в правах католицької та православної знаті: У 1432 і 1434 роках були видані акти, які зменшили напругу між різними релігійними групами в князівстві.

Таким чином, битва сприяла централізації влади у Великому князівстві Литовському та послабила вплив руської знаті.

4. Приєднання Західного Поділля до Польського королівства

Коли були створені Руське й Подільське воєводства?

Руське воєводство було створене у 1434 році в Галичині, а Подільське воєводство — того ж року в Західному Поділлі. Це сталося після приєднання цих земель до Польського королівства.

5. Завершення об’єднання українських земель із Великим князівством Литовським. Виступи руської православної знаті

Коли було ліквідовано Київське удільне князівство?

Київське удільне князівство було ліквідовано у 1471 році після смерті останнього київського князя Семена Олельковича. Великий князь литовський Казимир IV Ягеллончик замість князя призначив у Києві воєводу, чим завершив існування князівства як окремої адміністративної одиниці.

Працюємо з джерелом «Додаток до Іпатіївського літопису» про ліквідацію Київського князівства (1471 р.)

1. Які причини ліквідації Київського удільного князівства назвав Ян Длугош?

Ян Длугош зазначив, що литовські пани прагнули перетворити Київське князівство на звичайну провінцію Великого князівства Литовського, як і інші руські князівства. Вони вимагали від короля Казимира призначити намісником Мартіна Гаштольда, щоб зміцнити централізовану владу.

2. Чому кияни не прийняли литовського воєводу?

Кияни не хотіли приймати Мартіна Гаштольда, бо він був “ляхом” (поляком), а це викликало недовіру та опір серед місцевого населення. Проте вони були змушені погодитися під тиском.

3. Чи була ліквідація удільних князівств неминучою?

Ліквідація удільних князівств була неминучою через прагнення литовської влади до централізації управління. Це дозволяло зміцнити контроль над територіями, зменшити вплив місцевих князів і забезпечити стабільність держави.

Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Акваріум» обговоріть наслідки виступів руської православної знаті.

Наслідки виступів руської православної знаті

1. Посилення контролю литовської влади: Після придушення виступів руської православної знаті, Велике князівство Литовське зміцнило свою централізовану владу. Удільні князівства були ліквідовані, а їхні території перейшли під управління намісників.
2. Обмеження впливу православної знаті: Руська православна знать втратила значну частину своїх політичних і економічних привілеїв. Це послабило їхню позицію у Великому князівстві Литовському.
3. Зміцнення католицької знаті: Католицька знать отримала більше прав і привілеїв, що сприяло її домінуванню в управлінні державою.
4. Змова 1481 року: Позбавлені влади нащадки руських князів організували змову з метою відновлення своїх володінь і приєднання до Московського князівства. Змову викрили, а її учасників стратили.
5. Повстання Михайла Глинського (1508 р.): Останній значний виступ православної знаті, який мав на меті відновлення Київської держави, також зазнав поразки. Глинський утік до Московії, а його рух не отримав підтримки інших князів.
6. Піднесення Московської держави: Втрата підтримки руської знаті сприяла зміцненню позицій Московського князівства, яке почало активно боротися за спадщину Русі та приєднало Чернігово-Сіверщину і Смоленщину.

6. Українські землі у складі Московської держави

Які українські землі на початку ХVІ ст. потрапили під владу Московської держави?

На початку XVI століття під владу Московської держави потрапили Чернігово-Сіверщина (Чернігово-Стародубського і Новгород-Сіверського князівств). Це сталося внаслідок воєн між Московською державою та Великим князівством Литовським, зокрема після битви на річці Ведроші в 1500 році, де московські війська здобули перемогу.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Яка унія заклала основи зближення Великого князівства Литовського й Польського королівства?

В. Кревська.

2. Коли в Луцьку відбувся з’їзд європейських монархів?

У січні 1429 року.

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву битви, яка перетворила Тевтонський орден на другорядну державу.

Грюнвальдська.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що за правління Вітовта Велике князівство Литовське досягло вершини своєї могутності. Визначте здобутки внутрішньої та зовнішньої політики князя.

Факти, що підтверджують вершину могутності:

• Ліквідація удільних князівств на українських землях і централізація влади, що зміцнило контроль над територіями.
• Підтримка української знаті, яка вбачала у Вітовті захисника від Московського князівства та монгольських нападів.
• Приєднання частини володінь Великого князівства Московського (Рязанське і Тверське князівства визнали васальну залежність).
• Розширення територій до Чорного моря та сприяння унезалежненню Кримського ханату для захисту південних кордонів.
• Участь у Грюнвальдській битві 1410 року разом із Польщею, яка завершилася перемогою над Тевтонським орденом.
• Проведення Луцького з’їзду 1429 року, де обговорювалася коронація Вітовта як «короля Литовського та Руського».

Факти, що спростовують вершину могутності:

• Поразка у битві на річці Ворскла в 1399 році від монголів, що послабило позиції князівства.
• Васальна залежність Великого князівства Литовського від Польщі після укладення Кревської унії (1385) та Віленської унії (1401), що обмежувало його незалежність.
• Проти коронації Вітовта виступили поляки, посилаючись на унію 1385 р. Корону було викрадено, а Вітовт раптово помер у жовтні 1430 р.

Висновок: За правління Вітовта Велике князівство Литовське дійсно досягло значного піднесення завдяки централізації влади, розширенню територій та успішній зовнішній політиці. Однак васальна залежність від Польщі та поразка від монголів та й коронація не увінчалася успіхом свідчать про певні обмеження цієї могутності.

5. Висловіть обґрунтоване оцінне судження щодо спроб православної знаті зберегти удільний устрій українських земель. Чому вони були невдалими?

Спроби православної знаті зберегти удільний устрій українських земель були невдалими через політичну централізацію Великого князівства Литовського, боротьбу за владу між литовськими та руськими елітами, а також зовнішній тиск Польщі та Московського князівства.

Причини невдач:

1. Централізація влади: Велике князівство Литовське прагнуло зміцнити свою державу шляхом ліквідації удільних князівств. Вітовт активно замінював місцевих князів своїми намісниками, що позбавляло руську знать автономії.
2. Залежність від Польщі: Унії з Польщею (Кревська 1385 р., Віленська 1401 р.) посилили вплив католицької знаті та обмежили права православних князів.
3. Внутрішні конфлікти: Руська знать не змогла об’єднатися для захисту своїх інтересів. Наприклад, змова Олельковичів 1481 року була викрита, а учасників страчено.
4. Зовнішній тиск: Московське князівство, яке позиціонувало себе як спадкоємця Русі, активно втручалося у справи українських земель.

Висновок: Попри численні спроби, православна знать не змогла зберегти удільний устрій через сильнішу централізацію влади в Литві, польський вплив і внутрішню роздробленість.

6. Доведіть або спростуйте твердження, що українська знать опиралася союзу Великого князівства Литовського й Польського королівства.

Доведення: Українська знать дійсно опиралася союзу через низку причин:

• Релігійний фактор: Кревська унія 1385 року передбачала перехід Великого князівства Литовського на католицизм і привілейоване становище католиків, що викликало невдоволення православної знаті.
• Політичні обмеження: Городельська унія 1413 року закріпила нерівність між католицькою та православною шляхтою, забороняючи православним займати вищі посади.
• Ліквідація автономії: Литовські князі поступово ліквідовували удільні князівства на українських землях, що позбавляло місцеву знать самостійності.

Спростування: Однак частина української знаті підтримувала союз:

• Вона бачила у Литві захисника від монгольських нападів і Московського князівства.
• Союз із Польщею відкривав можливості для інтеграції в політичну систему.

Висновок: Більшість української знаті опиралася союзу через втрату автономії та релігійні обмеження, хоча частина підтримувала його з прагматичних міркувань.

7. Порівняйте політику правителів Великого князівства Литовського й Польського королівства щодо українських земель.

Висновок: Політика Литви була більш лояльною до українських земель на початкових етапах, тоді як Польща активно насаджувала свої порядки та обмежувала права місцевого населення.

8. Чому наприкінці XIV ст. на українських землях були ліквідовані удільні князівства, згодом відновлені та зрештою остаточно ліквідовані в другій половині XV ст.?

• Ліквідація наприкінці XIV ст.: Після Кревської унії 1385 року Велике князівство Литовське прагнуло централізувати владу. Вітовт замінював місцевих князів на своїх намісників, щоб зміцнити контроль над українськими землями.
• Відновлення удільних князівств: У середині XV століття Київське та Волинське князівства були відновлені через повстання руської знаті та прагнення Казимира IV Ягеллончика зберегти лояльність православної еліти.
• Остаточна ліквідація: У другій половині XV століття, після смерті останніх удільних князів (Семена Олельковича у 1471 р. і Свидригайла у 1452 р.), литовська влада остаточно ліквідувала князівства, замінивши їх на воєводства. Це було зумовлено прагненням зміцнити централізацію та занепокоїння щодо зростання могутності князівств.

9. Висловіть та обґрунтуйте своє ставлення до твердження, що війни між Великим князівством Литовським і Великим князівством Московським були зумовлені боротьбою за спадщину Русі.

З твердженням можна погодитися, адже боротьба за спадщину Русі була ключовим фактором конфліктів.

Обґрунтування:

• Московські князі проголосили себе спадкоємцями Русі після падіння Києва та звільнення від монгольського панування. Іван III прийняв титул “государя всієї Русі”, що загострило відносини з Литвою.
• Велике князівство Литовське контролювало більшість руських земель і претендувало на роль захисника православ’я, що викликало суперництво з Москвою.
• Серія воєн (1487–1537 рр.) була спрямована на контроль над Чернігово-Сіверщиною, Смоленщиною та іншими руськими землями, які обидві держави вважали своєю спадщиною.

Це протистояння було не лише політичним, а й ідеологічним — за право бути центром “Русі”.

11. Виконайте завдання за історичною картою атласу

1. Території, які увійшли до складу Великого князівства Литовського за часів правління князя Вітовта:

• Київщина, Поділля, Волинь, Чернігово-Сіверщина, Полоцька та Вітебська землі.
• Землі на півдні до Чорного моря, включаючи Причорномор’я.
• Частина Смоленщини та Рязанського князівства визнали васальну залежність від Вітовта.

2. Території, які підтримали виступ князя Свидригайла та утворили «Велике князівство Руське»:

Східне Поділля, Волинь, Київщина, Сіверщина, Полоцька, Вітебська та Смоленська землі.

3. Території Волинського й Київського удільних князівств:

• Волинське князівство: охоплювало сучасну Волинську область України та частину Рівненської області.
• Київське князівство: включало території сучасної Київської області та прилеглі землі.

Застосовуємо і творимо

12. Працюємо в парах. Складіть хронологію основних подій перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського.

1. 1340–1362 рр. – Приєднання більшості українських земель до Великого князівства Литовського за князювання Гедиміна та Ольгерда (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля).
2. 1362 р. – Битва на Синіх Водах, перемога Ольгерда над монголами, звільнення Поділля від Золотої Орди.
3. 1385 р. – Кревська унія між Великим князівством Литовським і Польським королівством, початок впливу Польщі на українські землі.
4. 1392 р. – Острівська угода: Вітовт став намісником Великого князівства Литовського, розпочав централізацію влади та ліквідацію удільних князівств на українських землях.
5. 1399 р. – Поразка Вітовта у битві на річці Ворскла від монгольських військ.
6. 1410 р. – Грюнвальдська битва: участь литовсько-руських військ у перемозі над Тевтонським орденом.
7. 1413 р. – Городельська унія: посилення позицій католиків, обмеження прав православної знаті.
8. 1430–1435 рр. – Виступ Свидригайла, утворення «Великого князівства Руського», поразка в битві під Вількомиром (1435 р.).
9. 1452 р. – Ліквідація Волинського удільного князівства після смерті Свидригайла.
10. 1471 р. – Остаточна ліквідація Київського удільного князівства після смерті Семена Олельковича, запровадження воєводської адміністрації.

Ці події відображають поступову інтеграцію українських земель до Великого князівства Литовського, боротьбу за автономію та вплив Польщі на ці території через унії та адміністративні реформи.

13. Складіть розгорнутий план відповіді за темою «Українські землі у складі Великого князівства Литовського».

1. Вступ: історичні умови входження українських земель до складу Великого князівства Литовського
   • Ослаблення Київської Русі та монгольська навала.
   • Розширення територій Великого князівства Литовського під час правління Гедиміна та Ольгерда.
   • Битва на Синіх Водах (1362 р.) як ключова подія звільнення українських земель від монголів.
2. Політика Великого князівства Литовського щодо українських земель
   • Збереження місцевого права («Статут на волоки», «Руська правда»).
   • Підтримка православної церкви на початковому етапі.
   • Ліквідація удільних князівств і централізація влади (політика Вітовта).
3. Кревська унія 1385 року та її наслідки
   • Умови унії: перехід Литви на католицизм, об’єднання з Польщею.
   • Дискримінація православної знаті після Городельської унії 1413 року.
   • Розширення польського впливу на українські землі.
4. Діяльність князя Вітовта (1392–1430 рр.)
   • Ліквідація удільних князівств на українських землях.
   • Розширення кордонів до Чорного моря.
   • Участь у Грюнвальдській битві 1410 року.
5. Боротьба за незалежність Великого князівства Литовського
   • Луцький з’їзд 1429 року: спроба коронації Вітовта.
   • Виступ Свидригайла та утворення «Великого князівства Руського» (1432–1435 рр.).
   • Битва під Вількомиром (1435 р.) та поразка руської знаті.
6. Остаточна ліквідація удільних князівств
   • Ліквідація Волинського князівства (1452 р.).
   • Ліквідація Київського князівства (1471 р.).
7. Вплив польсько-литовських уній на українські землі
   • Зростання впливу католицької церкви та латинізації діловодства.
   • Обмеження прав православної знаті.
8. Висновок: значення перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського
   • Позитивні аспекти: захист від монголів, збереження культурної спадщини Русі, розвиток міст і торгівлі.
   • Негативні аспекти: ліквідація автономії, дискримінація православної знаті, поступова полонізація.

Цей план охоплює ключові події, політичні процеси та наслідки перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського.