§20. Козацько-селянські повстання 20-х – 30-х років XVII століття. «Ординація реєстрового Війська Запорозького»

Назад до змісту

1. Передумови і причини повстань

1. Хто такі випищики? Як вони пов’язані з новою хвилею козацько-селянських повстань?

Випищики — це козаки, яких після Хотинської війни виключили з реєстру (тобто не внесли до офіційного списку реєстрових козаків) і зобов’язали повернутися під владу шляхти та міських корпорацій. Вони стали основною рушійною силою нової хвилі козацько-селянських повстань, бо не бажали втрачати здобуті у війні права і свободи, тому приєднувалися до повстань разом із селянами та містянами.

2. Чому королівський уряд двояко ставився до морських походів козаків?

Королівський уряд з одного боку був задоволений, що козаки захищали країну від османської загрози, але з іншого — їхні морські походи ускладнювали відносини з Османською імперією, оскільки після Хотинської битви між державами було укладено перемир’я, яке козаки порушували своїми нападами.

3. Як реагував польський уряд на вимоги козаків розширити права?

Польський уряд відмовлявся задовольняти вимоги козаків щодо розширення прав і вольностей. Це підтверджувалося ухвалами сейму, які передбачали покарання для козаків-бунтівників.

2. Повстання 1625 та 1630 років

1. Що передбачали умови Куруківської угоди 1625 року?

Куруківська угода 1625 року передбачала амністію для всіх учасників повстання; збільшення козацького реєстру з 3 до 6 тисяч осіб; поділ реєстровців на 6 територіальних полків; обов’язок тисячі реєстровців постійно перебувати на Запорожжі для запобігання втечам селян; козаки могли обирати гетьмана, але його затверджував король; заборонялися морські походи та самостійні відносини з іншими державами; ті, хто не потрапив до реєстру, мали повернутися до попереднього стану.

2. До чого закликав в універсалах Тарас Федорович у 1630 році?

Тарас Федорович у 1630 році в універсалах закликав усіх, хто був коли-небудь козаком або хоче ним стати, битися за віру і давні вольності. Він звертався до випищиків, селян, містян, закликаючи їх приєднуватися до повстання.

3. Які умови Переяславської угоди? Що спонукало королівський уряд до її підписання?

Переяславська угода загалом повторювала умови Куруківської, але збільшувала козацький реєстр до 8 тисяч осіб. Королівський уряд був змушений підписати цю угоду через збройну перевагу козаків під час повстання 1630 року, коли польське військо зазнало значних втрат і не змогло придушити виступ силою.

Відлуння минулого

Куруківська угода 1625 року (витяг)

1. Кого було затверджено старшим над козаками?

Старшим над козаками було затверджено Михайла Дорошенка, якого обрали самі козаки, а затвердив король.

2. Назвіть права й обов’язки козаків, визначені Куруківською угодою.

• Козаки мали право обирати свого старшого (гетьмана), але він мав бути затверджений королем.
• Із 6000 реєстрових козаків 1000 або більше мали постійно перебувати на Низу за порогами, виконуючи службу: подавати відомості про ворогів, не допускати їх переправ і захищати ці місця.
• Решта козаків, проживаючи по волостях, зобов’язані були йти в похід за наказом коронних гетьманів для допомоги регулярному війську або туди, куди буде потрібно, утримуючись у дорозі від утискання місцевих жителів.

3. Зруйнування фортеці Кодак. «Ординація реєстрового Війська Запорозького…»

1. Чому загін, очолюваний Іваном Сулимою, зруйнував фортецю Кодак?

Загін Івана Сулими зруйнував фортецю Кодак, бо козаки сприйняли її як порушення своїх прав. Фортеця була збудована для контролю над Запорожжям, перекриття шляхів постачання та втечі селян, а також для приборкання козацької вольниці. Тому козаки вважали Кодак загрозою своїй свободі й відповіли нападом і знищенням гарнізону.

2. Назвіть очільників повстання 1637—1638 років та його наслідки.

Очільниками повстання 1637—1638 років були Павло Бут (Павлюк), Яків Острянин (Остряниця), Карпо Скидан і Дмитро Гуня. Наслідком повстання стала поразка козаків: частина загонів відійшла на Слобідську Україну або на Дон, а польський уряд запровадив «Ординацію реєстрового Війська Запорозького», яка суттєво обмежила права і вольності козацтва та встановила контроль над Січчю.

3. Коли й для кого настало десятиліття «золотого спокою»?

Десятиліття «золотого спокою» настало для Речі Посполитої після придушення повстання 1638 року і тривало з 1638 до 1648 року, коли не було великих козацьких виступів. Однак цей спокій був тимчасовий і тримався на примусі.

Острів цікавинок

1. Поміркуйте, до яких наслідків призвело прийняття «Ординації…» в майбутньому.

Прийняття «Ординації реєстрового Війська Запорозького» 1638 року призвело до значного обмеження прав і вольностей козацтва: скорочення реєстру, скасування виборності старшини, ліквідації козацького суду, встановлення жорсткого контролю з боку шляхетського комісара, заборони самовільно йти на Запорожжя під загрозою смертної кари. Це викликало глибоке невдоволення серед козаків і селян, посилило соціальну напругу та призвело до тимчасового «золотого спокою» — відсутності великих повстань у 1638–1648 роках, але цей спокій був примусовим і нестійким. У майбутньому такі обмеження стали однією з головних причин вибуху нового масштабного повстання під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році, оскільки козацтво не погоджувалося з втратою своїх прав і прагнуло їх відновлення.

Барвограй ідей

1. Віднайдіть на карті територію біля Курукового озера.

Курукове озеро знаходиться неподалік сучасного міста Кременчук, на лівому березі Дніпра. На карті воно позначене як місце битви 1625 року.

2. Знадіть фортецю Кодак. Поміркуйте, чому це місце вибрав польський уряд для її будівництва.

Фортеця Кодак розташована на Дніпрі, нижче від сучасного міста Дніпро. Це місце обрали, бо воно контролювало важливий переправний шлях на Запорожжя, перекривало шляхи, що дозволяло тримати під контролем козацьку вольницю.

3. Назвіть місто, поблизу якого відбувся бій «Тарасова ніч». Який підсумок цієї події?

Бій «Тарасова ніч» відбувся поблизу міста Переяслав. Підсумок: козаки під проводом Тараса Федоровича (Трясила) розгромили добірну частину польського війська, знищивши «золоту роту» коронного гетьмана. Коронний гетьман змушений був того ж року укласти більш вигідну для козаків Переяславську угоду.

4. Простежте напрям руху козацьких загонів під час повстання 1637—1638 років. Біля яких міст вони зазнали поразки?

Під час повстання 1637—1638 років козацькі загони рухалися з Запорожжя на північ, у напрямку Черкащини. Вони зазнали поразки біля села Кумейки (нині Черкаська область) у грудні 1637 року та біля села Жовнин (нині Черкаська область) у червні 1638 року.

5. Складіть таблицю «Козацько-селянські повстання 20-х — 30-х років XVII століття»: