Міркуємо
Роздивіться фотографії. Коли жили зображені на них люди? Чи знаєте ви, яким було життя в Україні 100 років тому? Звідки про це можна довідатися?
Дякую за цікаві фотографії! Судячи з підписів, вони були зроблені в 1911 та 1912 роках, тобто трохи понад 100 років тому.
Це був період, коли більша частина України входила до складу Російської імперії, а Західна Україна – до Австро-Угорщини. Життя тоді значно відрізнялося від сучасного:
- Переважна більшість населення жила в селах і займалася сільським господарством. Побут був простим, без сучасних зручностей.
- Міста були невеликими. В них зароджувалася промисловість, але фабрик і заводів було ще небагато.
- Освіта була малодоступною для простого народу. Багато людей були неписьменними.
- Суспільство було досить традиційним і патріархальним. Жінки мали обмежені права і можливості.
- Водночас це був період національного відродження. Розвивалася українська культура, література, преса.
Про життя в Україні тієї епохи можна довідатися з різних джерел:
- Літературні твори, мемуари, листи людей того часу
- Праці істориків та етнографів
- Музейні експозиції, присвячені побуту та культурі кінця 19 – початку 20 ст.
- Документальні фільми та реконструкції
Ці фотографії – цінні свідчення епохи. Вони показують, як виглядали й жили наші предки трохи більше століття тому. Це важливо для збереження історичної пам’яті народу.
Робота в парах
Яку науку називають історією?
Історією називають науку про минуле людства. Вона вивчає життя та діяльність людини, досліджує всілякі великі й малі події від найдавніших часів до дня вчорашнього, встановлює, як і чому людське життя змінювалося та вдосконалювалося, ставши таким, як тепер.
Чому давньогрецького вченого Геродота називають «батьком історії»?
Давньогрецького вченого Геродота називають “батьком історії”, оскільки він вважається першим істориком. Власне, наука історія зародилася в Давній Греції.
У яких інших значеннях уживають слово «історія»?
Крім значення науки про минуле, слово “історія” також вживають в таких значеннях:
- Пригода, випадок з життя людини
- Розповідь про якісь події
- Минуле, сукупність подій і фактів минулого
- Перебіг, хроніка подій
Розіграйте діалоги, у яких слово «історія» означає «пригода (випадок)», «розповідь», «минуле», «перебіг (хроніка)».
Значення “пригода”:
- Ти чув, яка історія сталася з Андрієм минулого тижня?
- Ні, а що трапилось?
- Він загубив ключі від квартири і мусив ночувати у друзів!
Значення “розповідь”:
- Бабусю, розкажи мені якусь цікаву історію зі свого дитинства.
- Гаразд, онучку, слухай. Колись давно, коли я була маленькою…
Значення “минуле”:
- Кожен народ має свою історію, сповнену визначних подій.
- Так, знати історію свого народу дуже важливо.
Значення “перебіг подій”:
- Я прочитав історію хвороби цього пацієнта. У нього був складний перебіг одужання.
- Добре, що тепер з ним все гаразд. Подивимось, як розвиватиметься історія далі.
Яке з поданих висловлювань про історію вважаєте найбільш суголосним своїм думкам? У яких значеннях вжите в них слово «історія»?
Мені більше імпонує висловлювання Оксани Забужко “Історія – це оповідь країни про себе”. У ньому слово “історія” вжите в значенні науки про минуле країни та народу. Це висловлювання підкреслює, що історія – це не просто збірка фактів, а певний наратив, який країна та народ створюють про своє минуле. Через історію нація осмислює свій шлях, досягнення, випробування. Знання історії формує ідентичність народу, розуміння того, хто ми є і звідки прийшли. Отже, історія – це своєрідна розповідь країни самій собі, яка має сенсотворче значення.
У висловлюванні Джоан Ролінґ слово “історія” вжито скоріше в значенні цікавої розповіді, яка може захопити і запам’ятатися слухачам надовго, можливо, назавжди. Це висловлювання швидше про силу та чарівність хорошої історії в широкому сенсі – як вигаданої, так і реальної. Воно менше стосується безпосередньо науки історії як такої.
Досліджуємо
Роздивіться фотографію. Які відчуття викликає у вас ця світлина? Доберіть кілька прикметників, що характеризують зображену родину. Як ви гадаєте, чи вплинула родина на формування світогляду та характеру видатної української поетеси Лесі Українки (Лариси Петрівні Косач). Як саме?
Ця світлина викликає відчуття згуртованості та інтелігентності. Родина на фото справляє враження дружньої, освіченої, творчої. Кілька прикметників, які спадають на думку, дивлячись на цю родину: інтелігентна, згуртована, освічена, небайдужа, патріотична.
Безперечно, родина мала величезний вплив на формування світогляду та характеру Лесі Українки. Вона зростала в атмосфері любові до України, поваги до освіти та творчості. Батьки Лесі, Петро Антонович Косач та Ольга Петрівна Драгоманова-Косач (письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка), були людьми прогресивних поглядів, палкими патріотами.
У родині плекали любов до рідної мови, історії, культури. Мати Лесі була письменницею і досліджувала фольклор, вона прищепила доньці любов до українського слова. Дядько Лесі, Михайло Драгоманов, був видатним вченим і громадським діячем. Він мав великий вплив на формування світогляду поетеси.
Родина дала Лесі чудову освіту, підтримувала її літературну творчість. Завдяки родині вона змалку долучилася до інтелектуальної еліти, що формувало її особистість.
У загальному колі поміркуйте, чи має підстави твердження, що історія народу – це історія наших родин. Чи є родини, які живуть «поза історією»? Чому?
Твердження, що історія народу – це історія наших родин, безперечно, має підстави. Адже народ складається з родин, і те, що відбувається з родинами, їхній досвід, їхні долі – це і є, по суті, історія народу. Кожна родина, навіть найпростіша, є частинкою свого народу і переживає разом з ним його історичний шлях.
Водночас варто зауважити, що є родини, які намагаються жити “поза історією”. Це родини, які свідомо відмежовуються від суспільного життя, не цікавляться подіями в країні, не беруть участі в громадському житті. Причини такої позиції можуть бути різні: страх, байдужість, зосередженість виключно на власних інтересах тощо.
Але навіть такі родини насправді не можуть повністю жити поза історією. Адже великі історичні події – війни, революції, кризи, суспільні трансформації – так чи інакше впливають на кожну родину. Змінюються умови життя, можливості, світогляд. Тож хоча родина може намагатися абстрагуватися від історичного процесу, вона все одно залишається його частиною.
Читаємо. Дайте відповіді на запитання до тексту.
Чому корисно вивчати історію?
Вивчати історію корисно, тому що вона:
- сприяє розвитку історичного мислення, тобто мислення в часі;
- допомагає усвідомити досвід – і свій власний, і досвід інших людей, і досвід попередніх поколінь;
- дає можливість, спираючись на досвід, прогнозувати майбутнє.
Що називають історичним мисленням?
Історичним мисленням називають мислення в часі, коли людина, міркуючи, повертається до своїх минулих учинків, здатна знаходити в них пояснення тому, що відбувається нині, планувати майбутнє, аби досягти бажаного
Як ви розумієте вислів «уроки історії»?
Вислів “уроки історії” означає ті висновки, які люди роблять з подій минулого, той досвід, який вони здобувають, вивчаючи історію. Ці уроки допомагають приймати правильні рішення в сьогоденні та планувати майбутнє.
За якою ознакою науки історія та футурологія є протилежними, а за якою – пов’язані одна з одною?
Історія та футурологія є протилежними за спрямованістю в часі: історія вивчає минуле, а футурологія – майбутнє. Водночас вони пов’язані тим, що футурологія, прогнозуючи майбутнє, спирається на знання законів і закономірностей розвитку суспільства, які досліджує історія. Тобто для передбачення майбутнього потрібно добре знати минуле.
Рефлексія. Про які значення слова «історія» йшлося на уроці? Що з матеріалів уроку видалося найцікавішим? Про що хотіли б дізнатися докладніше?
На уроці йшлося про такі значення слова “історія”:
- Наука, що вивчає минуле людства.
- Минуле, сукупність подій і фактів минулого.
- Розповідь про якісь події.
- Пригода, випадок з життя людини.
Найцікавішим для мене було обговорення впливу родини на формування особистості на прикладі Лесі Українки. Це дуже яскравий приклад того, як родинне середовище може виплекати видатну особистість.
Хотілося б дізнатися докладніше про футурологію – науку про майбутнє. Цікаво було б почути більше прогнозів футурологів щодо того, як може змінитися наше життя в найближчі десятиліття.
Оцініть себе. Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку.
Яку науку називають історією?
Історією називають науку про минуле людства.
Чим вабить історія?
Історія вабить тим, що дозволяє зрозуміти, звідки ми прийшли і куди прямуємо. Вона дає відчуття причетності до чогось більшого, ніж власне життя.
Як наука історія допомагає прогнозувати майбутнє?
Історія допомагає прогнозувати майбутнє, бо вона виявляє закономірності розвитку суспільства. Знаючи ці закономірності, можна передбачати, як розвиватимуться події.
Чому історія кожної людини є частиною історії її рідної землі?
Історія кожної людини є частиною історії її рідної землі, бо всі ми – частинки свого народу. Наші долі переплетені з долею нашої країни, ми творимо її історію своїм життям.
Поясніть, як ви розумієте вислови колесо історії; увійти в історію; влипнути в історію; вписати в історію золотими літерами. Складіть з поданими словосполученнями речення.
Пояснення висловів:
- Колесо історії – хід історичних подій, плин часу.
- Увійти в історію – стати відомим, залишити слід в історії.
- Влипнути в історію – потрапити в неприємну ситуацію.
- Вписати в історію золотими літерами – увічнити, зробити незабутнім.
Речення:
- Здавалося, колесо історії зупинилося на мить, коли країна завмерла в очікуванні змін.
- Цей винахідник увійшов в історію завдяки своєму геніальному відкриттю.
- Марко знову влип в історію, розбивши вікно сусідам м’ячем.
- Подвиг цих героїв буде вписано в історію золотими літерами.
Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/IUBFCoM або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.
У якому з поданих словосполучень слово «історія» вжито в тому самому значенні, що й у назві вашого нового навчального предмета?
Вписати в історію золотими літерами
Яке слово пропущене в українському прислів’ї «Не силою роби, а розумом, не серцем, а ____________________»?
Звичаєм
Про яку з перелічених нижче тем немає згадки в параграфі?
Яким буде шкільне навчання в майбутньому
Як називають дослідників, які прогнозують майбутнє?*
Футурологи
Яке слово у висловлюванні про значення історії найдоречніше вжити на місці пропуску: «Історія – це оповідь _______________ про саму себе?
Країни
У якому рядку наведено слова, що не стосуються літописів?*
Пора року – літо
Яким з походження є слово «історія» ?*
Грецьким
Що означає слово «досвід»?
Сукупність знань, здобуті протягом життя вміння
Яке твердження не стосується ролі історії для життя кожної людини?*
Кожна людина щастя розуміє по-своєму
Яке слово з перелічених нижче не можна об’єднати з іншими в одному реченні?*
Мрія
Яка з перелічених жінок отримала ступінь доктора історії?*
Олександра Єфименко
Хто з перелічених діячів не є українським істориком?*
Геродот
Домашнє завдання
Великий український поет Тарас Шевченко записав у щоденнику: «Історія мого життя є частиною історії моєї Батьківщини». Обміркуйте, чи є підстави вважати це твердження слушним для кожної людини. Міркуваннями поділіться в невеликому творі-роздумі (есе) «Історія Батьківщини – моя історія».
Есе “Історія Батьківщини – моя історія”
Слова великого Кобзаря “Історія мого життя є частиною історії моєї Батьківщини” змушують замислитися над тим, як тісно переплетені долі кожного з нас з долею нашої країни. І чим більше роздумуєш над цим, тим більше переконуєшся, що це твердження слушне для кожної людини.
Ми всі – діти своєї землі, свого народу. Від народження ми вбираємо в себе мову, культуру, традиції нашої Батьківщини. Вони формують нашу свідомість, наш характер, наше світобачення. Навіть якщо ми не завжди це усвідомлюємо, ми несемо в собі частинку історії свого краю.
Водночас, кожен з нас своїм життям творить цю історію. Наші щоденні справи, наші досягнення і поразки, наш вибір у вирішальні моменти – все це складається в історію нашої країни. Чи буде це історія звершень чи історія втрачених можливостей – залежить від кожного з нас.
Навіть якщо наше життя здається буденним і непримітним, воно все одно є частиною великого історичного полотна. Адже історія твориться не лише на полях битв чи на трибунах парламентів. Вона твориться в школах і університетах, на заводах і фермах, в лікарнях і лабораторіях. Кожен на своєму місці робить свій внесок в історію Батьківщини.
І хоч ми не можемо змінити минулого, але майбутнє нашої країни – в наших руках. Усвідомлюючи свою причетність до історії Батьківщини, ми маємо докласти всіх зусиль, щоб ця історія була такою, якою ми хочемо її бачити. Історія дає нам уроки і натхнення, а творити її – наш обов’язок і привілей.
Тож слова Тараса Шевченка – не просто красива фраза. Це глибока істина, яку має відчути кожен. Історія Батьківщини – це наша історія. І нам випало не просто бути її свідками, а бути її творцями.