§2. Слов’янство у V—VII ст.

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. Що таке Велике переселення народів? Коли і як воно розпочалося?

Велике переселення народів — це історичний період, що охоплює IV–VII століття, коли різні племена та народи Європи мігрували в різних напрямках. Цей процес розпочався з вторгнення гунів у північну частину Римської імперії в 375 році. Це було однією з причин падіння Західної Римської імперії. Основними причинами переселення були приріст населення, різка зміна клімату, нестача земель, прагнення до завоювань та тиск кочівників зі Сходу.

2. Як відбувалося розселення слов’янства під час Великого переселення народів?

Розселення слов’ян відбулося в другій половині 5-7 століттях і було частиною Великого переселення народів. Слов’яни розділилися на південні, західні та східні групи. Головну роль у цих переселенських потоках відіграли слов’янські племена антів і склавинів. В результаті, на території сучасної України оселилися сім східнослов’янських союзів племен

3. Працюємо в парах. Обговоріть і наведіть основні характеристики способу життя варварських племен напередодні й на початку середньовіччя.

Варварські племена, які оселилися на території Західної Римської імперії, створювали свої власні держави.

Цей період в історії Європи був часом великих змін, коли народи шукали нові території для проживання, утворювали нові держави та культури.

Велике переселення народів та розселення слов’ян мали далекосяжні наслідки для історичного розвитку Європи.

1. Велике розселення слов’янства

Якими стали результати Великого розселення слов’янства?

  1. Розселення слов’янських племен антів і склавинів на великих територіях Центрально-Східної Європи, зокрема на Балканському півострові, вздовж Дунаю, Ельби (Лаби), на північ і північний схід.
  2. Заселення слов’янами земель, що раніше належали балтським та угро-фінським племенам.
  3. Боротьба слов’ян з кочовими племенами аварів у другій половині VI ст., що призвела до підкорення аварами частини склавинів і розпаду антського об’єднання племен.
  4. Поява нових територіальних об’єднань слов’ян в результаті опанування ними великих просторів Центрально-Східної Європи.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, що повідомляв автор про склавинів та антів.

Згідно з уривком з “Історії війн Юстиніана” візантійського історика Прокопія Кесарійського (VI ст.), автор повідомляв про склавинів та антів наступне:

  1. Склавинами й антами не править один правитель, а здавна ними керує громада. Всі справи, добрі чи погані, вирішуються громадою.
  2. В усіх інших справах у цих двох варварських народів встановилися однакові порядки здавна.
  3. Вони визнають єдиного бога, що насилає блискавку, вважають його єдиним владикою всіх і приносять йому в жертву худобу.
  4. Вони не визнають долі (фатуму) і не вірять, що вона має якусь владу над людьми.
  5. Коли комусь загрожує явна смерть від хвороби чи на війні, вони обіцяють богу пожертвувати за своє життя, якщо не загинуть. Врятувавшись, вони приносять обіцяну жертву, вважаючи, що цим врятували собі життя.

2. Спосіб життя слов’янства

Які характерні риси мав спосіб життя слов’янських племен?

  1. Слов’яни вели осілий спосіб життя. Основу їхнього господарства становило землеробство – підсічно-вогневе у лісовій зоні та перелогове у лісостеповій. Вирощували пшеницю, просо, ячмінь.
  2. Займалися присадибним скотарством – розводили велику рогату худобу, коней, свиней. Також полювали, рибалили, займалися бортництвом, збирали гриби та ягоди.
  3. Розвивалися ремесла – ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння, чинбарство, ткацтво.
  4. Житла зводили переважно з дерева, заглиблюючи їх наполовину в землю. Посередині розташовувалися печі без димарів.
  5. Жили сусідськими громадами, які складалися з великих патріархальних сімей. Кілька громад утворювали плем’я, племена об’єднувалися в союзи.
  6. Найважливіші питання вирішували на народних зборах старійшини та вождь (князь). Існувала воєнна демократія.
  7. Сповідували язичництво – обожнювали сили природи, поклонялися різним богам (Перун, Велес, Даждьбог та ін.), шанували предків.

Працюємо в парах Використовуючи текст параграфа, розкрийте наведені у схемі ознаки розвитку слов’янства.

Заняття:

  • Землеробство: слов’яни займалися підсічно-вогневим та перелоговим землеробством, вирощували зернові культури (пшеницю, просо, ячмінь).
  • Городництво: не згадується в тексті.
  • Скотарство (присадибне, вигінне): розводили велику рогату худобу, коней, свиней.
  • Промисли (полювання, рибальство, бортництво тощо): полювали на хутрових звірів, займалися рибальством та бортництвом (найдавнішою формою бджільництва).
  • Ремесла: розвивалися ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння, чинбарство, ткацтво.
  • Торгівля та обмін: не згадуються в тексті.

Суспільний устрій:

  • Родова громада: слов’яни жили сусідськими громадами, які складалися з великих патріархальних сімей.
  • Сусідська громада: кілька громад утворювали плем’я, племена об’єднувалися в союзи племен.

Політичний устрій:

  • Воєнна демократія: найважливіші питання вирішували на народних зборах старійшини та вибраний вождь (князь). Існувало народне ополчення та дружина вождя.
  • Ранньодержавні утворення: не згадуються в тексті.

Вірування (язичництво):

  • Культ предків: було поширене поклоніння і шанування предків.
  • Обожнювання явищ природи: слов’яни обожнювали незрозумілі й непідвладні їм сили природи.
  • Самобутні культи: існував язичницький культ із поклонінням богам (Перун, Велес, Даждьбог та ін.), встановленням ідолів та жертвопринесеннями.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте:

1. Що можна дізнатися про склавинів та антів за джерелом?

  • Склавини й анти близькі за способом життя, звичаями та любов’ю до волі. Їх неможливо схилити до рабства чи покори у своїй країні.
  • Вони численні, витривалі, легко переносять спеку, холод, дощ, наготу, нестачу їжі.
  • До чужинців ставляться ласкаво, виявляють повагу, охороняють їх при переході з місця на місце. Якщо чужинець зазнає шкоди через недбалість приймаючого, той мститься за чужоземця.
  • Полонених не тримають у рабстві необмежений час, а пропонують вибір – викупитися чи залишитися як вільні друзі.
  • Мають велику кількість худоби та врожаїв, особливо проса і пшениці.

2. Яким було, на вашу думку, ставлення автора до склавинів та антів? Чому ви так вважаєте?

На мою думку, автор ставився до склавинів та антів досить прихильно і з повагою. Він підкреслює їхню любов до волі, гостинність до чужинців, людяне ставлення до полонених. Також автор відзначає їхню витривалість, численність та багатство худобою і врожаями. Такий опис свідчить про позитивне сприйняття автором цих племен, попри те, що він називає їх “варварськими”.

Сформулюйте судження про…

Результат Великого розселення слов’янства

Велике розселення слов’янства мало далекосяжні наслідки для історичного розвитку Європи. Воно призвело до заселення слов’янами великих територій Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, зміни етнічної та політичної карти континенту. В результаті розселення слов’яни розділилися на три гілки – південну, західну та східну, що заклало основи для формування сучасних слов’янських народів та держав, зокрема Русі-України. Взаємодія з іншими народами в ході міграцій сприяла культурним запозиченням та утворенню нових етнічних спільнот.

Рівень розвитку слов’янських племен у цей період.

У період Великого розселення слов’янські племена перебували на стадії розкладу первіснообщинного ладу та зародження ранньофеодальних відносин. Вони вели осілий спосіб життя, займалися землеробством, скотарством, ремеслами, що свідчить про досить високий рівень господарського розвитку. Слов’яни мали розвинуті суспільні інститути – сусідську громаду, племена, союзи племен. Управління здійснювалося через народні збори, старійшин та вождів (князів) в умовах воєнної демократії. Слов’яни сповідували язичництво з розвинутим пантеоном богів. Візантійські автори відзначали їх численність, витривалість, войовничість, гостинність та повагу до волі. Все це дозволяє говорити про те, що слов’янські племена в цей період досягли значного рівня суспільно-політичного, господарського та культурного розвитку.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Тривалі аваро-слов’янські війни призвели

Б розпаду антського союзу племен

2. Яким роком датується остання згадка про антів?

Остання згадка про антів датується 602 роком.

3. Прочитайте назву терміна, переставивши сукупність букв. Поясніть його значення.

Термін, утворений з переставлених букв – язичництво. Це система релігійних вірувань та обрядів, що існувала у слов’ян до прийняття християнства. Вони обожнювали сили природи, поклонялися різним богам (Перун, Велес, Даждьбог та ін.), шанували предків.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Яким було значення Великого розселення слов’янства для подальшого розвитку регіону, у якому воно відбулося? Дайте аргументовану відповідь.

Велике розселення слов’янства мало величезне значення для подальшого розвитку регіону. Воно призвело до заселення слов’янами великих територій Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, зміни етнічної та політичної карти. Розселення заклало основи для формування сучасних слов’янських народів та держав, зокрема Русі-України. Взаємодія з іншими народами сприяла культурним запозиченням та утворенню нових етнічних спільнот.

5. Укажіть характерні ознаки розвитку слов’янської спільноти в цей період

  • осілий спосіб життя, основу господарства становило землеробство та скотарство
  • розвиток ремесел (ковальство, гончарство, ткацтво та ін.)
  • проживання сусідськими громадами, які складалися з великих патріархальних сімей
  • об’єднання племен у союзи, управління здійснювалося через народні збори, старійшин та вождів (князів) в умовах воєнної демократії
  • язичницькі вірування з розвинутим пантеоном богів

6. Якою мірою життя слов’янських племен залежало в цей час від природного середовища? Поясніть свою думку

Життя слов’янських племен у цей період значною мірою залежало від природного середовища. Вони займалися землеробством, використовуючи підсічно-вогневу систему в лісах та перелогову в лісостепу, що вимагало освоєння нових територій. Скотарство, полювання, рибальство, бортництво, збиральництво також були тісно пов’язані з природними умовами. Крім того, природа була об’єктом релігійного поклоніння слов’ян-язичників. проживання.

7. Візантійський імператор Константин Багрянородний писав: «Зіслов’янилася вся наша земля і стала варварською». Поясніть його думку. Якими стали результати цієї події для Візантії та слов’янства?

Візантійський імператор Константин Багрянородний у своєму висловлюванні «Зіслов’янилася вся наша земля і стала варварською» мав на увазі масштабне розселення слов’ян на територіях Візантійської імперії в VI-VII ст. Це твердження відображало занепокоєння візантійців слов’янською експансією.

Наслідки для Візантії

  1. Втрата контролю над частиною територій: Слов’яни захопили й заселили значні області на Балканах, що належали Візантії.
  2. Зміни в етнічному складі: Масова міграція слов’ян призвела до «слов’янізації» деяких регіонів імперії та зміни демографічної ситуації.
  3. Послаблення обороноздатності: Візантія змушена була відволікати військові сили на боротьбу зі слов’янами, що послабило її позиції.

Результати для слов’янства

  1. Розширення ареалу розселення: Слов’яни освоїли нові землі на Балканах і створили там свої поселення.
  2. Створення нових державних утворень: На завойованих територіях виникли такі слов’янські держави, як Перше Болгарське царство.
  3. Посилення політичної ваги: Успішні походи проти Візантії сприяли зростанню могутності й впливу слов’янських племен.

Застосовуємо і творимо

8. Покажіть на карті території розселення слов’янських племен

Слов’янські племена розселилися на великих територіях Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, зокрема на Балканському півострові, вздовж Дунаю, Ельби (Лаби), просуваючись на північ і північний схід.

9. Обчисліть, скільки часу минуло від завершення Великого розселення слов’янства до наших днів.

Велике розселення слов’янства завершилося приблизно наприкінці VII століття. Від 700 року до 2023 року минуло близько 1323 років.

10. Працюємо в малих групах. Проведіть конкурс невеликих розповідей-інсценівок на тему «Один день у слов’янському поселенні».

Розповідь-інсценівка “Один день у слов’янському поселенні”

(Сцена: Слов’янське поселення. Ранок. Сонце сходить над горизонтом. З хат виходять люди і починають займатися своїми справами.)

Оповідач: У слов’янському поселенні починається новий день. Люди прокидаються зі сходом сонця і беруться до роботи.

(З однієї хати виходить чоловік з дружиною)

Чоловік: Доброго ранку, люба! Сьогодні гарна погода для роботи в полі.

Дружина: Так, я приготую тобі їжу, поки ти будеш працювати. Нехай боги благословлять наш урожай!

(Чоловік бере знаряддя праці і йде в поле. Дружина починає готувати їжу на вогнищі біля хати.)

Оповідач: Тим часом в іншій частині поселення збираються мисливці.

Мисливець 1: Сьогодні ми повинні принести багато здобичі. Наші сім’ї потребують м’яса.

Мисливець 2: Так, і хутро теж потрібне для обміну. Ходімо до лісу!

(Мисливці беруть зброю і вирушають до лісу)

Оповідач: В центрі поселення біля капища зібралися старійшини на чолі з князем.

Князь: Наші розвідники повідомляють, що чужинці наближаються до наших земель. Ми повинні бути готові захищати наші домівки!

Старійшина: Мудро кажеш, князю. Потрібно скликати всіх воїнів і готуватися до можливої битви. Принесемо жертви богам, щоб вони були прихильні до нас.

(Князь дає розпорядження, всі розходяться виконувати накази)

Оповідач: Так минає день у слов’янському поселенні. Кожен займається своєю справою. Ввечері всі збираються біля вогнища, щоб поділитися новинами і відпочити після трудового дня.

Дружина: Ось, я приготувала смачну вечерю. Сподіваюся, боги були прихильні до тебе сьогодні в полі.

Чоловік: Так, врожай буде добрим. А як пройшов твій день?

(Всі жителі поселення збираються разом, спілкуються, сміються. Поступово сутеніє і всі розходяться по домівках.)

Оповідач: Ніч опускається на слов’янське поселення. Люди відпочивають, набираючись сил перед новим днем. І так день за днем вони живуть у гармонії з природою і одне з одним, дотримуючись споконвічних традицій своїх предків.

(Завіса)

11. 3а допомогою додаткових джерел, рекомендованих учителем (учителькою), складіть перелік експонатів для віртуального музею «Велике розселення слов’янства». Обґрунтуйте свій вибір.

Для віртуального музею “Велике розселення слов’янства” я б запропонував включити такі експонати:

  • Карти з позначенням напрямків та етапів розселення слов’ян.
  • Зразки зброї та обладунків слов’янських воїнів того періоду.
  • Макети слов’янських жител напівземлянкового типу.
  • Реконструкції знарядь праці – залізних серпів, мотик, сох з наконечниками.
  • Зразки кераміки, прикрас та інших виробів слов’янських ремісників.
  • Ідоли слов’янських богів, що відображають язичницькі вірування. Ці експонати допоможуть відтворити спосіб життя, матеріальну та духовну культуру слов’ян періоду Великого розселення, що є важливим для розуміння тогочасних історичних процесів.

Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Товсті й тонкі запитання» опрацюйте матеріал параграфа та представте результати своєї роботи на обговорення класу.

Товсті запитання (потребують розгорнутої відповіді, пояснення, міркування):

  1. Якими були причини та наслідки Великого розселення слов’янства?
  2. Як відбувалося Велике розселення слов’янства і які території були охоплені цим процесом?
  3. Як вплинула боротьба з аварами на розвиток слов’янських племен?
  4. Яким чином язичницькі вірування відображали світогляд давніх слов’ян?

Тонкі запитання (потребують однозначної короткої відповіді):

  1. Коли розпочалося Велике розселення слов’янства?
  2. Які племінні об’єднання слов’ян були найактивнішими під час Великого розселення?
  3. Коли востаннє згадуються анти в історичних джерелах?
  4. Які основні заняття слов’ян у господарстві?
  5. Як називалися слов’янські вожді?

Працюємо разом. За допомогою методу «Два— чотири—усі разом» обговоріть проблему. Візантійський імператор Константин Багрянородний писав: «Зіслов’янилася вся наша земля і стала варварською». Поясніть його думку. Якими стали результати цієї події для Візантії та слов’янства?

Слова візантійського імператора Константина Багрянородного про те, що “зіслов’янилася вся наша земля і стала варварською”, свідчать про масштабне розселення слов’ян на територіях Візантійської імперії, зокрема на Балканах. Це призвело до значних демографічних та етнічних змін, коли слов’янське населення стало домінувати в регіоні. Для Візантії це означало втрату контролю над частиною територій та культурні впливи з боку слов’ян, яких візантійці вважали “варварами”. Для слов’янства ж розселення дало можливість освоїти нові землі, розвинути свою культуру та закласти основи майбутніх держав.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *