§19. Найдавніші цивілізації Дворіччя

Головна сторінка (зміст) – 6 клас Хлібовська

Разом із Кліо розгляньте хмаринку слів. Висловіть припущення, як вона пов’язана із назвою параграфа.

Хмаринка, пов’язана з назвою параграфа, оскільки вона представляє ключові терміни або концепції, обговорені в тексті. Вона служить візуальним вираженням основних ідей та тем, які розглядаються в розділі.

1. Природа та населення

1. Доповніть речення: «Дворіччя, Месопотамія — це …»

Дворіччя, Месопотамія — це давня цивілізація, розташована між річками Тигр і Євфрат.

2. Охарактеризуйте природні умови Дворіччя

Дворіччя розташоване між річками Тигр і Євфрат. На півночі цих земель клімат різкий, з жарким літом і холодною зимою. На півдні, біля Перської затоки, панує спекотна погода. Північна частина Межиріччя складається з пагорбів і степів, тоді як південна частина є рівниною, утвореною наносами мулу від Тигру та Євфрату. Кожного року, весною, коли сніг тане в горах і йдуть дощі, обидві річки виходять з берегів і затоплюють місцевість, іноді навіть всю територію Дворіччя. Ця область відома міфом про Всесвітній потоп, який, за легендою, руйнував все живе на землі. Місцеві мешканці жили в страху перед повенями. Після того, як вода поступово відступала, залишався родючий шар мулу. Дворіччя також було багатим на корисні копалини, такі як металеві руди, срібло і якісна глина.

3. Які народи початково заселили Месопотамію?

Месопотамію початково заселили шумери та аккадці.

Барвограй ідей

1. Між якими річками містилася Месопотамія?

Месопотамія містилася між річками Тигр і Євфрат.

2. У якій частині Азії протікають ці ріки?

Месопотамія знаходиться в південно-західній частині Азії.

3. Яку частину Межиріччя заселили шумери?

Шумери заселили південну частину Межиріччя.

4. Де розташовувалася держава Аккад?

Держава Аккад розташовувалася в північній частині Межиріччя.

2. Господарство

1. Назвіть головні заняття мешканців Дворіччя

Головними заняттями мешканців Дворіччя було рільництво і скотарство.

2. Чому фінікові пальми місцеві жителі називали «деревами життя»?

Фінікові пальми були дуже важливими для мешканців Дворіччя, оскільки з їхніх плодів виготовляли хліб і мед, а з деревини і листя робили плетені вироби. Крім того, кісточки фінікових пальм використовували як корм для худоби й замість вугілля. Таким чином, фінікові пальми були джерелом їжі, матеріалу для ремесел і палива, що забезпечувало життя мешканців і надавало їм важливі ресурси.

3. Які види ремесел були поширені в Межиріччі?

Жителі Месопотамії володіли різноманітними ремеслами. Вони вміли робити гончарні вироби, виготовляти цеглу, ткати й прясти тканини, будувати колісниці та робити з міді й бронзи різноманітні інструменти та зброю. Крім цього, вони були майстрами у виготовленні посуду, дитячих іграшок, а також серпів. Вони також розробили інноваційні винаходи, такі як рало, сіялку і вітрило, які були використані іншими народами.

Барвограй ідей

Кліо запропонувала вам відповісти на запитання: «Чи можна стверджувати, що Тигр і Євфрат були для жителів Дворіччя дарунком долі, як Ніл для єгиптян?» Свою відповідь сформулюйте трьома реченнями.

  • Я вважаю, що Тигр і Євфрат були для жителів Дворіччя дарунком долі, так само як Ніл для єгиптян.
  • Тигр і Євфрат забезпечували родючі ґрунти та воду для поливу, що сприяло успішному вирощуванню різних культур і забезпеченню харчування населення.
  • Як приклад можуть слугувати високі врожаї пшениці, ячменю та інших зернових, які давали змогу забезпечити достаток харчів і розвиток цивілізації у Дворіччі.

3. Міста-держави в Південному Межиріччі

1. Що таке місто-держава?

Місто-держава – це форма політичної організації, де місто є центром держави та володіє самостійністю і владою над прилеглими сільськими територіями. Кожне місто-держава мало свої закони, казну й органи управління. Це була поширена форма організації суспільства у Дворіччі, де кожне місто було столицею невеликої держави й володіло своїм військом та чиновниками. Міста-держави розробляли ремісниче виробництво, займалися торгівлею і мали значний вплив на розвиток цивілізації у Дворіччі.

2. Чому міста-держави називають розвиненими цивілізаціями?

Міста-держави називають розвиненими цивілізаціями через різноманітні аспекти їхнього розвитку. Вони мали розвинене ремісниче виробництво та торгівлю. Міста-держави володіли власними законами, казною і органами управління, а їхні правителі мали війська і чиновників. Вони також випереджали інші цивілізації у винаходах та інноваціях, таких як гончарні вироби, будівництво, використання металів та розвиток писемності. Торгівля з іншими народами сприяла обміну різними ресурсами і розвитку економіки. Такі досягнення свідчать про високий рівень розвитку цивілізацій міста-держави у Дворіччі.

3. Кому із правителів Аккаду вдалося утворити велику державу? Які території увійшли до неї?

Це був правитель Саргон II Стародавній (2334-2270 роки до нашої ери), якому вдалося утворити велику державу. До неї увійшли Сирія та інші території.

Острів цікавинок

1. Чому основним будівельним матеріалом у Дворіччі була глина.

Глина була основним будівельним матеріалом у Дворіччі через її широке поширення в цьому регіоні. Вона була легко доступною і мала властивості, які дозволяли використовувати її для будівництва різних споруд. З глини робили цеглу, яку можна було сушити на сонці, а потім використовувати для спорудження житлових будинків, храмів, палаців та інших споруд.

2. Чи споруджували на теренах України будівлі з глини? Чи збереглися вони у вашому регіоні?

На теренах України також споруджували будівлі з глини. Традиційні глиняні будівлі, такі як глиняні хати, були поширені у селах і мали свої особливості в архітектурі. В деяких регіонах України можна знайти збережені глиняні будівлі, які стали пам’ятками архітектури та культурної спадщини.

Галявина творчості

Проєкт-порівняння: Виникнення та розвиток землеробських цивілізацій Давнього Єгипту та Месопотамії

При виконанні проєкту-порівняння між Давнім Єгиптом та Месопотамією, зверніть увагу на наступні аспекти:

  • Вплив природи на заняття мешканців Єгипту та Месопотамії: Обидві цивілізації сформувалися на територіях з річками, такими як Ніл і Тигр-Євфрат. Завдяки цим річкам, які забезпечували воду для поливу, землеробство розвинулося в обох регіонах.
  • Будівництво іригаційних споруд: Як в Єгипті, так і в Месопотамії, були побудовані іригаційні системи для поливу сільськогосподарських угідь. В Єгипті це було пов’язано з регулярними повенями Нілу, а в Месопотамії — зі штучними каналами й канатами.
  • Розвиток ремесел: Як в Єгипті, так і в Месопотамії, виникла різноманітна галузь ремесел. В Єгипті це були такі ремесла, як ткацтво, ремісництво, кераміка та ювелірна справа. В Месопотамії розвинулося виробництво гончарних виробів, текстилю, металургії та інших ремесел.
  • Спільні й відмінні риси в господарському житті єгиптян і мешканців Дворіччя: Обидві цивілізації займалися землеробством та скотарством. Вони мали подібні проблеми й завдання, пов’язані з поливом, зберіганням жита та розвитком торгівлі. Однак, в єгипетському суспільстві було більше централізованого керівництва, тоді як в Месопотамії існували різні місцеві держави.

Зіставляючи ці дві цивілізації, можна виявити спільні тенденції у їх розвитку, а також відмінності в культурних, соціальних та економічних аспектах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *