§19. Воєнно-політичні події 1650—1653 рр

Назад до змісту

1. Відновлення воєнних дій. Битва під Берестечком

➡️ Чи змінила характер збройної боротьби битва під Берестечком?

Так, битва під Берестечком, що відбулася в 1651 році, суттєво змінила характер збройної боротьби. Поразка в цій битві змусила Богдана Хмельницького укласти вкрай невигідний для України Білоцерківський мирний договір. Цей договір значно обмежував козацькі права та території. Внаслідок цього гетьман почав активніше шукати нових військово-політичних союзників, що змінило подальшу стратегію ведення війни.

Що, на вашу думку, спричинило поразку в ній козаків?

Поразку спричинив кримський хан Іслям III Ґерай, який полишив поле бою. Хан забрав із собою Богдана Хмельницького. Це показало ненадійність Кримського ханства як союзника. Відсутність лідера негативно вплинула на боєздатність війська. Серед селянських загонів, які проривалися, виникла паніка, чим скористався противник. Польська артилерія також змусила татар відступити, зосередивши на них вогонь. Місце бою було більш придатним для польської кінноти.

📄 Працюємо з джерелом:

Зі щоденника польського жовніра С. Освенцима про загибель Д. Нечая (1651 р.)

Яку оцінку дав автор останнім діям Д. Нечая?

Автор щоденника, хоч і був ворогом, дав діям Данила Нечая високу й поважну оцінку. Він підкреслив його особисту хоробрість та відвагу, зазначивши, що Нечай “мужньо обороняючись, поліг” і “робив сам те, що належало робити доброму юнакові”. Це свідчить про те, що навіть супротивники визнавали його як гідного та сміливого воїна.

За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про козацького полковника Д. Нечая.

Данило Нечай був одним із найвидатніших полководців часів Хмельниччини та найближчим соратником гетьмана. Він обіймав посаду брацлавського полковника і мав настільки великий авторитет серед козацтва, що його вважали “першим після Хмельницького”.

Згідно зі свідченнями сучасників, Нечай був одним із найголовніших лідерів повстанців. Він загинув у бою в 1651 році. За словами польського жовніра, Нечай до останнього намагався організувати оборону і загинув як справжній герой, мужньо захищаючись. Його смерть стала великою втратою для козацького війська.

2. Укладення Білоцерківського договору

➡️ Чи міг Білоцерківський договір забезпечити тривалий мир? Поясніть свою думку.

На мою думку, Білоцерківський договір не міг забезпечити тривалий мир. Він був підписаний під тиском, після важкої поразки козацького війська під Берестечком, тому його умови були вкрай невигідними для України й не влаштовували більшість населення.

По-перше, договір суттєво обмежував права козаків: реєстр скорочувався з 40 до 20 тисяч, а територія їхнього проживання — лише до Київського воєводства. По-друге, польській шляхті дозволялося повертатися у свої маєтки, що означало відновлення старих порядків і гніту для селян. Такі умови викликали величезне незадоволення і не могли бути прийняті народом, який вже відчув смак свободи. До того ж, у Речі Посполитій цим договором були незадоволені і Сейм відмовився його ратифікувати. Тому цей договір був радше тимчасовим перемир’ям, а не основою для довготривалого миру, і нова війна була неминучою.

3. Молдавські походи козацького війська. Битва під Батогом

➡️ Якою була головна мета молдавських походів?

Головною метою молдавських походів було схилити Молдавське князівство до укладення династичного союзу шляхом одруження Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря Василя Лупу Розандою. Також через територію Молдавського князівства Річ Посполита могла здійснити черговий наступ на українські землі. Крім того, друга дочка Василя Лупу була одружена з литовським князем Янушем Радзивіллом, із яким воював Богдан Хмельницький, і гетьман хотів забезпечити нейтралітет Великого князівства Литовського. Богдан Хмельницький сподівався через шлюб сина започаткувати власну династію в Гетьманщині, щоб зрівнятися з іншими державами Європи.

Дипломатичні зусилля гетьмана були спрямовані на те, щоб збільшити свої сили й мати додатковий тиск на противника (Річ Посполиту), використовуючи союз із Кримським ханатом і Молдавським князівством, за якими стояла Османська імперія. Гетьман також прагнув узаконити свою владу через династичний союз із Молдавським князівством.

📄 Працюємо з джерелом:

1. Про що повідомляв М. Калиновського гетьман Б. Хмельницький?

Гетьман Богдан Хмельницький повідомив, що його син Тиміш зібрав кілька тисяч війська, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря. Хмельницький застерігав М. Калиновського, щоб той відступив з військом до польського кордону. Він також вимагав звільнити волоське порубіжжя, яке займав Калиновський. Гетьман попереджав, що його син Тиміш “за характером запальний і на вашій особі може зробити першу пробу свого воєнного щастя”.

2. Чому, на вашу думку, М. Калиновський вважав зміст листа образою його гідності?

На мою думку, Марцін Калиновський вважав лист образою, оскільки він був написаний у зневажливому та принизливому тоні. По-перше, Богдан Хмельницький, якого в Речі Посполитій вважали бунтівником, фактично віддавав накази коронному гетьману, вимагаючи відступити. По-друге, погроза, що його досвідчене військо може стати лише “першою пробою” для молодого Тимоша, була відвертим приниженням військової честі та гідності високопоставленого польського полководця. Це був не просто лист, а зухвалий виклик.

➡️ За додатковими джерелами підготуйте біографічну довідку про життєвий шлях Розанди Лупу. Як ви вважаєте, яким чином особисті трагедії та втрати вплинули на неї? Які приклади з її життя можуть ілюструвати це?

Розанда Лупу (також відома як Роксана або Руксандра) народилася близько 1630 року в родині молдовського господаря Василя Лупу. Вона вважалася однією з найвродливіших дівчат свого часу, а її родина — однією з найбагатших у Європі, що робило її бажаною нареченою. 31 серпня 1652 року Розанда вийшла заміж за Тимоша, сина Богдана Хмельницького, що стало результатом військово-політичного союзу між Гетьманщиною та Молдовським князівством.

Подружнє життя Розанди було коротким і трагічним. Вже у 1653 році, менш ніж через рік після весілля, Тиміш загинув під час облоги Сучави. Незадовго до або відразу після смерті чоловіка Розанда народила дітей. За одними даними, це були двоє синів-близнюків. За іншою версією, діти народилися мертвими. Після смерті Тимоша вона деякий час жила в Суботові, а згодом гетьман подарував їй маєток Зіньківський ключ на Полтавщині та місто Рашків на Поділлі. Доля Розанди склалася нещасливо. За однією з версій, вона загинула близько 1686 року, страчена поляками як невістка Богдана Хмельницького.

📄 Працюємо з джерелом:

Із Літопису Григорія Грабянки про перемогу козаків під Жванцем

Як проявився в цій ситуації талант полководця Б. Хмельницького?

У цій ситуації талант полководця Богдана Хмельницького проявився насамперед у його вмінні використовувати військову хитрість та психологічний тиск на ворога.

4. Облога Жванця. Внутрішньо і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

➡️ У чому, на вашу думку, полягала складність внутрішньо- і зовнішньополітичного становища Козацької держави наприкінці 1653 р.?

Зовнішньополітичні складнощі:

• Виснажлива війна. Тривала війна з Річчю Посполитою спустошила країну, але не принесла остаточної перемоги.
• Ненадійність союзників. Кримське ханство виявилося вкрай ненадійним союзником.
• Провал на міжнародній арені. Провалом завершився останній молдовський похід і спроба створити антипольську коаліцію. Загибель Тимоша Хмельницького та ворожі дії правителів Молдови, Валахії та Трансільванії залишили Гетьманщину в міжнародній ізоляції.
• Загроза з усіх боків. Країна опинилася затиснутою між ворожою Річчю Посполитою та ненадійним Кримським ханством, не маючи реальної підтримки від інших держав.

Внутрішньополітичні складнощі:

• Економічна руїна. Роки війни призвели до жахливого спустошення земель, занепаду господарства та збідніння населення.
• Людські втрати та втома. Народ був виснажений постійними боями, татарськими набігами та епідеміями. Країна втратила багато людей, зокрема й важливих полководців.
• Загроза існуванню держави. Без зовнішньої допомоги продовжувати війну було неможливо. Існувала реальна загроза того, що Річ Посполита зможе придушити повстання і знищити Козацьку державу.

💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

Особливості перебігу воєнних дій у 1650—1653 рр.

Воєнні дії в цей період були інтенсивними та характеризувалися значною мінливістю успіхів і поразок. Війна тривала на тлі дипломатичної нестабільності, особливо через ненадійність Кримського ханату як союзника. Головні події включали: поразку під Берестечком у червні 1651 року, коли хан Іслям III Ґерай полишив поле бою, забравши гетьмана Богдана Хмельницького, що призвело до укладення менш вигідного Білоцерківського договору; велику перемогу козаків у битві під Батогом у червні 1652 року, завдяки якій владу було швидко відновлено в межах 1649 року; стратегічну облогу польського короля під Жванцем восени 1653 року, яка була зірвана Кам’янецькою угодою між ханом і королем, укладеною без участі гетьмана. Також кампанія 1653 року була ускладнена внутрішнім невдоволенням та гострою нестачею продовольства.

Значення молдавських походів для Козацької держави

Головною метою молдавських походів (1650, 1652, 1653 рр.) було створення династичного союзу через шлюб сина гетьмана Тимоша Хмельницького і доньки молдавського господаря Розанди, що мало забезпечити військово-політичний союз Молдови з Гетьманщиною. Богдан Хмельницький також прагнув започаткувати власну династію, щоб зрівняти Козацьку державу з іншими європейськими державами. Хоча перші походи були успішними і союз було укладено, останній, четвертий похід у серпні-вересні 1653 року закінчився поразкою і смертю Тимоша Хмельницького. Історики вважають молдавські походи зовнішньополітичним прорахунком гетьмана, який призвів до створення коаліції проти Війська Запорозького і погіршення його становища наприкінці 1653 року.

Можливі шляхи подолання кризи в Гетьманщині наприкінці 1653 р.

Наприкінці 1653 року внутрішнє становище держави ускладнилося через зневіру й розчарування в лавах козаків, а зовнішньополітичне становище погіршилося через ненадійність союзника (Кримського хана) та неврегульовані стосунки з Річчю Посполитою. У такій ситуації було очевидно, що держава зможе вистояти лише за підтримки сильних союзників. Можливим шляхом подолання кризи було звернення до сильних держав, якими гетьман вважав Османську імперію та Московське царство. Після того, як Кримський хан зрадив козаків під Жванцем, Козацька держава, втративши надію на врегулювання відносин із Річчю Посполитою, почала налагоджувати відносини з Московією.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Яка битва була вирішальною у воєнній кампанії 1651 р.?

Вирішальною битвою воєнної кампанії 1651 року була битва під Берестечком, яка розпочалася в червні.

2. Укажіть основні відмінності між умовами Зборівської угоди та Білоцерківського договору.

Білоцерківський договір, на відміну від Зборівської угоди, мав значно гірші умови для Гетьманщини. Територія козацької держави обмежувалася лише Київським воєводством, а козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч осіб. Гетьман втрачав право на самостійні дипломатичні відносини та мав розірвати союз із Кримським ханством. Усі нереєстрові козаки мали повернутися до попереднього соціального стану, а шляхта отримувала дозвіл повернутися до своїх маєтків.

3. Якими були причини й наслідки битви під Батогом?

Причиною битви стала спроба гетьмана Речі Посполитої Марціна Калиновського перешкодити походу козацького війська до Молдови, метою якого було змусити молдавського господаря Василя Лупу виконати союзницькі зобов’язання. Наслідком битви стала повна поразка польського війська, поновлення козацько-молдавського союзу та весілля Тимоша Хмельницького з Розандою Лупу. Ця перемога дозволила швидко відновити владу в межах 1649 року.

4. Як відбувалися воєнні дії в 1653 р.? Назвіть основні битви. Якими були їхні результати?

Воєнні дії в 1653 році були складними. На початку року коронне військо вторглося на Брацлавщину, але було розгромлене козаками Івана Богуна під Уманню. У серпні-вересні 1653 року відбувся черговий похід Тимоша Хмельницького, під час якого він був тяжко поранений і невдовзі помер. Це ускладнило становище Гетьманщини. Восени відбулася Жванецька битва, де військо Речі Посполитої було оточене Богданом Хмельницьким та кримським ханом. Облога завершилася Кам’янецькою угодою в грудні 1653 року, укладеною в усній формі між ханом Іслямом ІІІ Гераєм та королем Яном ІІ Казимиром. Угода передбачала припинення воєнних дій і виплату хану викупу. Після цієї угоди Хмельницький був змушений зняти облогу. Втративши надію на врегулювання відносин із Річчю Посполитою, Козацька держава почала налагоджувати відносини з Московією.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

5. Простежте за картою атласу напрямки основних воєнних походів і вкажіть місця битв у 1651—1653 рр.

Основні воєнні походи в 1651—1653 рр. включали:

1. Кампанія 1651 року: рух польського війська на Поділля. Головна битва відбулася під Берестечком (червень 1651 р.). Також була битва під Ріпками, після якої литовське військо захопило Київ.
2. Кампанія 1652 року: козацько-татарське військо рушило до Молдови (другий молдавський похід). Битва під Батогом (червень 1652 р., Вінницька область).
3. Кампанія 1653 року: вторгнення коронного війська на Брацлавщину та битва під Уманню (козаки І. Богуна розгромили противника). Останній молдавський похід (Сучавська фортеця, загибель Тимоша Хмельницького). Облога Жванця (осінь 1653 р., Хмельницька область).

6. Продовжте складати таблицю «Хмельниччина».

7. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1. Скільки років минуло від часу укладення Люблінської унії до битви під Берестечком?

Люблінська унія була укладена в 1569 році, а битва під Берестечком відбулася в 1651 році. Минуло 82 роки.

2. Національний банк України випустив ювілейну монету до 350-річчя битви під Батогом. Коли з’явилася ця монета?

Битва під Батогом відбулася в 1652 році. Ювілейна монета з’явилася у 2002 році (1652 + 350).

8. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Поміркуйте, чому Кам’янецька угода могла стати лише тимчасовим перемир’ям.

Кам’янецька угода була укладена між польським королем і кримським ханом за спиною козаків, ігноруючи їхні інтереси. Вона не вирішувала головного конфлікту між Гетьманщиною та Річчю Посполитою, а лише давала змогу полякам та татарам тимчасово припинити бойові дії. Для Богдана Хмельницького такий договір був черговим доказом ненадійності кримського хана як союзника і не міг стати основою для тривалого миру.

9. Працюємо разом. Метод «Барометр». Чи можна стверджувати, що воєнно-політичні події 1650—1653 рр. засвідчили здатність Б. Хмельницького визнавати та виправляти свої помилки? Чому?

Так, можна стверджувати, що воєнно-політичні події 1650—1653 рр. засвідчили здатність Богдана Хмельницького визнавати та виправляти свої помилки.

Після тяжких умов Білоцерківського договору (1651 р.), який був менш вигідний, ніж Зборівський, Хмельницький швидко відновив сили. Він здобув блискучу перемогу під Батогом у червні 1652 року, що дозволило відновити владу над територіями в межах 1649 року.

Гетьман остаточно усвідомив ненадійність Кримського ханства. Хан Іслям III Ґерай зрадив його під Берестечком (1651 р.), залишивши поле бою та прихопивши Хмельницького, а також уклав сепаратну Кам’янецьку угоду з польським королем під Жванцем (1653 р.), проігнорувавши інтереси козаків.

Зважаючи на складне внутрішнє та зовнішньополітичне становище наприкінці 1653 року (включаючи зрив походу та загострення воєнних дій), і втративши надію на врегулювання відносин із Річчю Посполитою, Хмельницький змушений був шукати нових сильних союзників. Він вирішив звернутися по протекторат до Московського царства чи Османської імперії, змінюючи зовнішньополітичний курс.

✍️ Оцінюємо і створюємо

10. Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Оцініть перебіг подій 1650—1653 рр., дії в них сторін конфлікту та результати, яких вони досягли.

Події 1650—1653 рр. були періодом відновлення інтенсивних воєнних дій і дипломатичних криз.

Дії та результати Козацької держави:

1. У 1650 р. гетьман Богдан Хмельницький провів успішний перший молдавський похід, уклавши військово-політичний союз з Молдовою та династичну угоду про шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою.
2. Після поразки під Берестечком (червень 1651 р.) Іван Богун вивів основні сили армії з оточення. Гетьман був змушений підписати Білоцерківський договір (вересень 1651 р.) на важких умовах (скорочення реєстру, обмеження території).
3. Козаки блискуче перемогли польське військо під Батогом (червень 1652 р.), що перекреслило Білоцерківський договір і дозволило відновити владу в межах 1649 року.
4. Молдавські династичні плани зазнали краху після поразки та загибелі Тимоша Хмельницького в останньому поході (1653 р.).
5. Внутрішнє невдоволення козаків грабунками татар і нестача продовольства, ненадійність союзу з татарами призвели до зриву походу Хмельницького у травні 1653 року.

Дії та результати Речі Посполитої:

1. Речі Посполитій вдалося зібрати велике військо і здобути перемогу в найбільшій битві під Берестечком (1651 р.).
2. Польське військо зазнало нищівного розгрому під Батогом (1652 р.).
3. Коронне військо було розгромлене козаками під Уманню у лютому 1653 року.
4. Під час облоги Жванця (1653 р.) король Ян II Казимир уклав сепаратне перемир’я з ханом, що дозволило врятувати коронне військо від капітуляції.

Дії та результати Кримського ханства:

1. Хан Іслям III Ґерай був ненадійним союзником.
2. Під Берестечком хан полишив поле бою, забравши Б. Хмельницького, що стало причиною поразки козаків.
3. Хан діяв у власних інтересах, прагнучи не допустити зміцнення ані Козацької держави, ані Речі Посполитої.
4. Хан уклав усну Кам’янецьку угоду з польським королем під Жванцем (1653 р.), згорнувши воєнні дії та ігноруючи інтереси гетьмана.

Загальний результат:

Події 1650—1653 рр. призвели до критичного ускладнення внутрішньо- і зовнішньополітичного становища Гетьманщини. Зрада хана спонукала Хмельницького до пошуку протекторату сильних держав, таких як Османська імперія або Московське царство.

11. Створіть добірку експонатів віртуального музею до експозиції «Битва під Берестечком». Поясніть, чому ви обрали саме їх.