ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Чому англієць звертає увагу на цей аспект державного правління Московії?
Джайлс Флетчер звернув увагу на тиранію та варварські методи правління, оскільки був вражений контрастом між тим, як правителі поводяться з підданими, і християнською вірою, яку вони сповідують. Він зазначав, що всі дії царя розраховані лише на власну користь, а методи правління є «беззастережними».
ПОМІРКУЙТЕ
Які риси, на вашу думку, були для нього характерні?
На мою думку, для самодержавства були характерні такі риси: необмежена влада одного правителя, відсутність будь-яких прав у населення та жорстоке придушення будь-якої незгоди. Цар контролював усі сфери, включно з церквою, яка стала опорою самодержавства.
Знайдіть підтвердження чи спростування своїх висновків у тексті параграфа.
Текст параграфа підтверджує мої висновки. Там зазначено, що Василій III «придушував найменші прояви опозиційності», а Іван IV Грозний запровадив «опричнину» — систему терору, страт і репресій для зміцнення своєї влади. Також англійський посол описував стан народу як «гноблення й рабство».
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте схему на с. 134. За її допомогою схарактеризуйте правління Івана IV Грозного та зробіть загальний висновок про наслідки його політики для Московії.
Спираючись на схему, можна сказати, що правління Івана IV поєднувало важливі державні реформи та агресію. Він запровадив новий «Судебник», реформував військо, скликав Земський собор та прийняв «Стоглав» для церкви, але водночас вів завойовницькі війни та створив жорстоку опричнину. Я роблю висновок, що його політика централізувала владу, але через терор і постійні війни виснажила країну, що призвело до глибокої кризи.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому протягом тривалого періоду в Московському царстві не було стабільної влади?
Стабільної влади не було через боротьбу за трон після смерті сина Івана Грозного, що призвело до періоду Смути (1598–1613 рр.). Ситуацію ускладнювали поява самозванців (Лжедмитрій І та ІІ), селянські повстання (Івана Болотникова) та іноземна інтервенція з боку Речі Посполитої.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте картину українського радянського художника Михайла Хмелька «Навіки з Москвою, навіки з російським народом». Чи можна стверджувати, що це пропагандистський твір? Чому?
Так, картину Михайла Хмелька можна вважати пропагандистським твором. Вона написана в 1951 році і відображає радянський погляд на історію під гаслом «Навіки з Москвою». Це суперечить історичним фактам, наведеним у підручнику, про те, що Московське царство порушувало домовленості (Березневі статті) і прагнуло підпорядкувати українські землі.
ПОМІРКУЙТЕ
З курсу історії України пригадайте, якими були відносини Швеції, Гетьманщини та Московського царства в XVII ст.
У XVII столітті ці держави були конкурентами за вплив у регіоні. Швеція та Московське царство постійно воювали за контроль над Балтикою. Гетьманщина ж намагалася маневрувати між ними, шукаючи союзників для збереження власної незалежності.
Чому для московитів було важливо отримати вихід до Балтійського моря?
Петро І прагнув долучити Московське царство до світової торгівлі та модернізувати економіку, а для цього був необхідний вихід до Балтійського моря. Це дозволило б побудувати флот і подолати відставання від західноєвропейських країн.
ДОСЛІДІТЬ
Запропонуйте власний аргумент, чому гетьман перейшов на бік Карла XII.
Я думаю, що вирішальним аргументом стала зрада Петром I обов’язку захищати Гетьманщину. Коли цар наказав застосувати тактику “випаленої землі” проти українських міст замість їх оборони, Мазепа зрозумів, що для Москви Україна є лише витратним матеріалом, а не рівноправним союзником.
Який образ правителя Московського царства, а в майбутньому Російської імперії намагався створити художник?
Художник Поль Деларош створив образ рішучого лідера-воєначальника. Петро І зображений у військовому мундирі, спираючись на гармату, що підкреслює його роль як завойовника та реформатора армії, який прагне перетворити державу на імперію.
Чи відповідав цей образ історичній дійсності? Чому?
Цей образ відповідає історичній дійсності, оскільки Петро І проводив активну завойовницьку політику (Північна війна, Азовські походи). Він особисто займався реорганізацією армії та будівництвом флоту, що дозволило проголосити Росію імперією.
ПОМІРКУЙТЕ
Яких заходів варто було б вжити для швидкої та ефективної модернізації Московського царства?
На мою думку, для ефективної модернізації варто було б розвивати освіту та науку, запрошувати іноземних фахівців не лише для військових потреб, а й для цивільних. Також доцільно було б підтримувати вільну торгівлю та розвивати економіку без використання примусової праці кріпаків, що стимулювало б людей працювати краще.
Порівняйте свої міркування з текстом параграфа.
На відміну від ліберального шляху, Петро І проводив модернізацію насильницькими методами: посилив кріпацтво на мануфактурах, збільшив податковий тиск і провів бюрократизацію управління. Реформи здійснювалися не в інтересах підданих, а задля потреб війни.
ДОСЛІДІТЬ
Використовуючи карту, поставте кілька запитань про напрямки територіальної експансії Московського царства.
- Які ханства були приєднані до Московського царства в результаті східних походів Івана IV у середині XVI століття?
- Які території на узбережжі Балтійського моря відійшли до Росії за результатами Північної війни 1700–1721 років?
- Яка частина українських земель, згідно з картою, увійшла до складу Московського царства у XVII столітті?
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Назви найважливіші характеристики правління Івана IV Грозного.
Найважливіші характеристики: прийняття титулу царя, скликання Земського собору, видання нового «Судебника», військова реформа. Також правління позначилося завойовницькими війнами (Казань, Астрахань, Лівонська війна) та запровадженням політики терору — опричнини.
2. Що таке Смутні часи і чому цей історичний період дістав таку назву?
Смутні часи (Смута) — це період боротьби за владу в Московському царстві у 1598–1613 рр.. Назву період отримав через відсутність стабільної влади, династичну кризу, появу самозванців, селянські повстання та іноземну інтервенцію.
3. Коли в Московському царстві встановилося царювання Романових?
Царювання династії Романових встановилося у 1613 році, коли Земський собор обрав царем Михайла Романова.
4. Якою була зовнішня політика Петра І? Зовнішня політика Петра І була спрямована на розширення територій та отримання виходу до морів. Вона включала Азовські походи (вихід до Азовського моря) та тривалу Північну війну зі Швецією (1700–1721), яка забезпечила вихід до Балтійського моря.
**5. Назви роки, коли тривала Північна війна і коли було проголошено Російську імперію.**Північна війна тривала з 1700 по 1721 рік. Російську імперію було проголошено у 1721 році.
6. Порівняй правління Івана IV Грозного, Олексія Михайловича та Петра І — визнач спільні та відмінні риси.
Спільне: Усі троє зміцнювали самодержавство, вели загарбницькі війни та посилювали кріпацтво.
Відмінне:
- Іван IV спирався на терор (опричнина) і зазнав поразки у Лівонській війні.
- Олексій Михайлович створив Таємний приказ і підпорядкував церкву державі, але діяв менш радикально, ніж Петро.
- Петро І провів європеїзацію, проголосив країну імперією, ліквідував патріаршество (створив Синод) і переміг у боротьбі за Балтику.
7. Схарактеризуй наслідки Північної війни для Росії.
Перемога у Північній війні дозволила Росії отримати контроль над узбережжям Балтійського моря (Естляндія, Ліфляндія та ін.). Це дало змогу Петру І проголосити державу Російською імперією, а самому стати імператором, що значно посилило роль країни на міжнародній арені.
8. Чи є слушною думка американського дослідника? Чому?
Думка Тімоті Снайдера є слушною. Ослаблення Османської імперії та її васала Кримського ханства дійсно зменшило загрозу з півдня, що «відкрило шлях» для просування Москви. Це дозволило Росії зосередити ресурси на експансії та перетворенні на імперію.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Склади історичний портрет (на вибір) Івана IV Грозного, Олексія І Михайловича або Петра І.
Іван IV народився 25 серпня 1530 року в селі Коломенське, поблизу Москви.
Він зростав у Москві в атмосфері постійної жорстокої боротьби за владу між боярськими родами, оскільки його батько помер, коли йому було 3 роки, а мати — коли було 8. Хлопчик зазнавав зневаги та образ від опікунів, що залишило слід у його душі.
Його погляди формувалися під впливом церковної літератури та усвідомлення себе «помазаником Божим». Він рано переконався в необхідності необмеженої царської влади та жорсткого підкорення підданих, що згодом вилилося в ідею самодержавства.
Підозрілість, жорстокість і мстивість царя призвели до запровадження опричнини — політики терору та репресій. Водночас його освіченість та енергійність дозволили на початку правління провести важливі реформи (військову, судову).
Мені імпонує його прагнення до знань і рішучість у державних справах. Проте мені зовсім не подобається його неврівноваженість, надмірна підозрілість та жорстокість, яка часто була безглуздою.
Іван IV першим прийняв титул царя, провів реформи (новий Судебник 1550 р., створення стрілецького війська), завоював Казанське та Астраханське ханства, розпочав Лівонську війну за вихід до Балтійського моря та запровадив опричнину.
Успіхом було значне розширення території держави на схід і південь. Головними невдачами стали програш у Лівонській війні та глибока економічна криза в країні, спричинена опричниною.
Його підтримувало дворянство, яке отримувало землі та посади за службу. Не підтримували старі боярські роди, чию владу він нищив, та селяни, становище яких погіршилося через війни та закріпачення.
На початку правління друзями були члени «Вибраної ради» (наприклад, Адашев), які допомагали в реформах. Ворогами він вважав боярську аристократію та всіх, кого підозрював у зраді, часто безпідставно.
Сучасники зазнали великого горя від терору, війн та господарського розорення.
Для нащадків він залишив централізовану державу з необмеженою владою монарха, але водночас заклав основи для майбутньої Смути (періоду безвладдя).
Людство пам’ятає його як суперечливого правителя: реформатора і завойовника, який перетворився на кривавого тирана, відомого як Іван Грозний.
Його діяльність викликає страх і осуд через кількість невинних жертв, хоча не можна заперечувати його вплив на історію.
Я негативно ставлюся до його методів, особливо до опричнини. Вважаю, що ніяка державна мета не може виправдати терор, катування та вбивства тисяч власних підданих.