§17. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Власов

Які особливості політичного життя Київського князівства другої половини XII – першої половини XIII ст. впливали на його історичний розвиток?

Політичне життя Київського князівства в цей період характеризувалося частими змінами правителів, які відбувалися кожні 6-8 років або навіть частіше. Це було зумовлено боротьбою за київський престол серед князів з роду Рюриковичів, оскільки Київ залишався найбільшим і найбагатшим містом. У Києві мешкало до 50 тис. осіб. Авторитет міста підтримувала й церква, адже тут була резиденція митрополитів.

Постійні збройні конфлікти та змови, в яких брало участь київське боярство, суттєво впливали на стабільність князівства. Співправління Святослава та Рюрика (1176-1202) стало одним із найдовших періодів стабільності, коли вони спільно організували походи проти половців, поклали край міжкнязівським чварам.

Політичний та соціально-економічний розвиток удільних князівств на українських теренах у середині XII – першій половині XIII ст.

Роздивіться сучасні світлини архітектурних пам’яток першої половини ХІІ – початку ХІІІ ст. Які деталі відрізняють ці споруди від Софійського собору в Києві? Поділіться припущеннями, чим ці зміни зумовлені. Які спільні риси притаманні зображеним церквам? Як ви думаєте, чому храми, споруджені в київській, чернігівській та переяславській землях у зазначений період, набули рис фортечних споруд із вікнами-бійницями та масивним декором?

Порівняно з Софійським собором, ці храми мають:

1. Менші розміри
2. Простішу архітектурну композицію
3. Менше декоративних елементів
4. Масивніші стіни
5. Вужчі вікна, схожі на бійниці

Ці зміни могли бути зумовлені:

1. Потребою в оборонних спорудах через постійну загрозу нападів
2. Обмеженими ресурсами в період роздробленості
3. Зміною архітектурних стилів та смаків

Спільні риси:

1. Хрестово-купольна конструкція
2. Масивні стіни
3. Вузькі вікна-бійниці
4. Монументальний вигляд
5. Використання цегли як основного будівельного матеріалу

Храми набули рис фортечних споруд через:

1. Необхідність захисту від нападів кочовиків та міжусобних війн
2. Потребу використовувати церкви як останній прихисток під час облоги
3. Прагнення продемонструвати міць та незалежність удільних князівств
4. Поєднання релігійних та оборонних функцій в одній споруді

Прочитайте уривок з поеми «Слово про Ігорів похід».

Чи маємо підстави вважати наведені рядки поетичним утіленням доби політичної роздробленості?

Так, наведені рядки з поеми “Слово про Ігорів похід” можна вважати поетичним відображенням доби політичної роздробленості Русі. Автор описує характерні ознаки цього періоду:

1. Князі перестали воювати з “невірними” (половцями) і зосередилися на міжусобній боротьбі за володіння.
2. Дрібні чвари між князями стали сприйматися як щось важливе, в той час, як оборона від зовнішніх ворогів відійшла на другий план.
3. Через князівські міжусобиці половці отримали можливість нападати на руські землі з різних сторін.

Яка ідея, висловлена поетом, підтверджує, що Русь і за доби роздробленості лишалася єдиною державою?

Поет говорить про “Землю Руську” як про єдине ціле, яке страждає від нападів половців через чвари між князями. Це свідчить, що попри політичну роздробленість, ідея єдності Русі зберігалася в суспільній свідомості.

Чому поетичного втілення ця ідея набула саме наприкінці XII ст., а не за доби розквіту?

Наприкінці XII ст. негативні наслідки політичної роздробленості стали очевидними:

1. Князівські міжусобиці послаблювали Русь перед зовнішніми ворогами.
2. Єдність і могутність держави, характерні для періоду розквіту, були втрачені.
3. Тому саме в цей період ідея єдності набула особливої актуальності й знайшла відображення в літературі, зокрема в “Слові про Ігорів похід”.

Я завітав на сайт Національного заповідника “Софія Київська” та розглянув 3D-модель Києва X-XII ст.

Які частини міста зображено?

На 3D-моделі зображено стародавній Київ:

• Верхнє місто з Софійським собором
• Поділ – торгово-ремісничий район
• Київський дитинець з князівськими палацами
• Копирів кінець

Які деталі свідчать, що Київ був найзаселенішим містом Руси, релігійним та торговельним центром?

Про статус Києва як найбільшого міста та центру Русі свідчать:

1. Велика кількість житлових будинків, що вказує на значне населення.
2. Наявність величних храмів – Софійського собору та Михайлівського Золотоверхого монастиря, які були релігійними центрами.
3. Розвинений Поділ з торговими рядами та ремісничими майстернями, що підтверджує роль Києва як торгово-ремісничого центру.
4. Укріплений дитинець з князівськими палацами – символ політичної влади.

Що мав на увазі літописець, коли писав: “І хто ж бо не полюбить Київського княжіння”?

Літописець мав на увазі, що Київ був найпрестижнішим і найбажанішим містом для князювання через:

1. Статус політичного центру та столиці Русі.
2. Багатство та розвиненість міста.
3. Релігійне значення як центру митрополії.
4. Контроль над важливими торговими шляхами.

Розповідь мандрівника-чужинця про Київ на основі 3D-моделі:

Я, мандрівник з далеких земель, був зачарований красою та величчю стольного града Києва. Місто вразило мене своїми золотими банями церков, які сяяли на сонці. Особливо величним був Софійський собор у центрі Верхнього міста.

Спустившись на Поділ, я опинився у вирі міського життя. Скрізь вирували торги, майстри працювали у своїх майстернях. Було очевидно, що Київ – центр ремесел і торгівлі.

Київський дитинець на високому пагорбі, оточений могутніми стінами, свідчив про велич князівської влади. А Михайлівський Золотоверхий монастир вражав своєю неземною красою.

Без сумніву, Київ – це перлина Русі, наймогутніше і найбагатше місто, справжній політичний, релігійний і культурний центр. Тепер я розумію, чому літописець писав, що кожен мріє про Київське княжіння. Це воістину великий і славний град.

Доведіть або спростуйте, що за доби роздробленості пожвавилося суспільне та господарське життя Руси, розвивалися державницькі традиції та культура.

Можна довести, що за доби роздробленості на Русі відбувалося пожвавлення суспільного та господарського життя, розвивалися державницькі традиції та культура. Аргументи на користь цього твердження:

1. Внаслідок господарського піднесення в цей період розбудовувалися міста – ремісничі й торговельні центри. Зростання їхньої ролі зумовлювалося поглибленням суспільного поділу праці, пожвавленням ремесла і торгівлі.
2. У цей період створено такі літературні твори, як “Слово о полку Ігоревім”, які відображають культурний розвиток та суспільні настрої.
3. Будівництво кам’яних споруд, таких як Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, свідчить про розвиток архітектурних традицій.
4. У Києві практикувалося співправління князів, як-от Святослава та Рюрика, що свідчить про спроби уникнути міжусобних воєн і забезпечити стабільність.

Отже, попри політичну роздробленість, на Русі в XII-XIII ст. продовжувався розвиток економіки, міст, культури, з’являлися нові політичні та культурні центри в окремих князівствах. Це свідчить про те, що суспільне та господарське життя не занепадало, а навпаки пожвавлювалося, хоча й на регіональному рівні.

1. Скільки років минуло від найдавнішої згадки назви «Україна» в літописі? Скільки минуло років від початку князювання в Києві Мстислава, сина Володимира Мономаха, до походу новгород-сіверського князя Ігоря проти половців?

Найдавніша згадка назви «Україна» датується 1187 роком у Київському літописі, де йдеться про смерть переяславського князя Володимира Глібовича. Станом на 2024 рік минуло 837 років від цієї події.

Мстислав Володимирович (Великий) почав князювати в Києві в 1125 році після смерті свого батька Володимира Мономаха і правив до 1132 року. Похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців відбувся у 1185 році. Отже, між початком князювання Мстислава в Києві та походом Ігоря минуло 60 років.

2. Схарактеризуйте розташування та природно-географічні умови Київського, Чернігівського та Переяславського князівств. Покажіть на карті основні географічні об’єкти в кожному та найбільші міста.

Київське князівство

• Розташування: Знаходилося в центрі Русі, охоплюючи території вздовж Дніпра. Межувало з Чернігівським і Переяславським князівствами на півночі та сході.
• Природно-географічні умови: Родючі чорноземи сприяли розвитку сільського господарства. Через вигідне розташування на торговельних шляхах (Дніпро) активно розвивалася торгівля. Найбільшими містами були Київ, Вишгород, Білгород.

Чернігівське князівство

• Розташування: На північний схід від Києва, охоплювало території вздовж Десни та її приток.
• Природно-географічні умови: Чернігівська земля також мала родючі ґрунти та густу мережу річок (Десна, Сейм). Найбільші міста — Чернігів, Любеч, Новгород-Сіверський.

Переяславське князівство

• Розташування: На південний схід від Києва, межувало зі Степом і було своєрідним “щитом” від кочовиків.
• Природно-географічні умови: Територія була менш родючою порівняно з іншими князівствами через близькість до степових зон. Основними річками були Сула, Псел і Ворскла. Найбільші міста — Переяслав, Прилуки.

3. Наведіть історичні факти, які підтверджують єдність Руси в XII – першій половині XIII ст.

• Любечський з’їзд (1097 р.): На цьому з’їзді було узгоджено принцип спадковості земель серед князів — «Кожен хай держить отчину свою!». Це рішення сприяло певній стабілізації внутрішньої політики Русі та спільній боротьбі проти зовнішніх ворогів, таких як половці.
• Спільні походи проти половців: Князі різних земель Русі неодноразово об’єднували свої сили для боротьби з кочовиками. Наприклад, у 1111 році Володимир Мономах організував великий похід проти половців за участю багатьох руських князівств.
• Битва на Калці: битва між русько-половецьким військом на чолі з галицьким князем Мстиславом Удатним і київським князем Мстиславом Старим проти монгольського війська.
• Церковна єдність: Незважаючи на політичну роздробленість, Русь залишалася єдиною в церковному плані. Православна віра та митрополія з центром у Києві продовжували об’єднувати різні землі Русі до середини XIII століття.

4. Перейдіть за посиланням або кодом та виконайте завдання онлайн.

Яке з тверджень є хибним у переліку умов, що визначали історію Київського князівства в середині XII – першій половині XIII ст.?

Хибним є твердження: “Воно було найменш заселеним князівством держави”. Насправді, Київське князівство було одним із найбільш заселених на Русі.

Яке з тверджень є хибним у переліку умов, що визначали історію Переяславського князівства в середині XII – першій половині XIII ст.?

Хибним є твердження: “Це було найбільш заселене князівство. Літопис згадує близько 80 міст i містечок, розташованих тут”. Переяславське князівство не було найбільш заселеним, і кількість міст тут була значно меншою порівняно з Київським князівством.

Кому за заповітом Ярослава Мудрого належали землі Чернігівського князівства?

Чернігівське князівство за заповітом Ярослава Мудрого належало його синові Святославу.

У якому рядку перелічено міста, розташовані в Київському князівстві?

Правильний рядок: Вишгород, Білгород, Іскоростень, Овруч, Корсунь, Юр’їв (сучасна Біла Церква).

Із якою метою заходами великих князів київських було закладено міста Городець Остерський, Прилуки, Лубни?

Ці міста були закладені як військові фортеці, що згодом стали центрами поселень

У зв’язку з подіями в якому князівстві в літописі зроблено запис: «Він бо любив дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і всякими чеснотами був сповнений. За ним же Україна багато потужила»?

Цей запис стосується Переяславського князівства і описує смерть переяславського князя Володимира Глібовича у 1187 році.

У якому рядку названо князів, що володарювали в Чернігівському князівстві?

Правильний рядок: Олег і Давид (Ольговичі).

Який князь ініціював військовий похід, мету якого автор славнозвісної поеми втілив у словах: «Хочу чи списа зламати при полі Половецькому та й наложити головою, чи шоломом пити воду з Дону»?

Цей похід ініціював новгород-сіверський князь Ігор Святославович, що описано в «Слові о полку Ігоревім».

Чи правда, що в Києві у XII – першій половині XIII ст. було зведено 19 кам’яних споруд?

Так, це правда. Літописи згадують про будівництво 19 кам’яних споруд у Києві в цей період.

Чи правда, що Чернігів у середині XII – першій половині XIII ст. був найбільшим містом Руси?

Ні, це неправда. Найбільшим містом Руси залишався Київ.

Яке князівство слугувало щитом від нападників, які залишили по собі пам’ятки, подібні до зображеної?

Переяславське князівство слугувало щитом від нападників через своє розташування на кордоні зі Степом.

Під яким роком у літописі вперше вжито назву Україна?

Назва “Україна” вперше згадується під 1187 роком у літописах. (але в тестах показує 1185 р. правильна відповідь)