§16. Русь-Україна. Практикум

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Посади правителів середньовічних держав:

• Князь – у слов’янських державах, зокрема в Київській Русі
• Король – у західноєвропейських монархіях
• Імператор – у Візантії, Священній Римській імперії
• Халіф – в арабських державах
• Хан – у кочових народів

Держави, з якими Русь підтримувала активні стосунки:

• Візантійська імперія
• Скандинавські країни
• Країни Центральної та Західної Європи
• Хозарський каганат
• Болгарія

Князі, з якими пов’язують розквіт Русі-України:

• Володимир Великий
• Ярослав Мудрий

Поняття “міжнародні відносини” можна визначити як сукупність політичних, економічних, дипломатичних, військових, культурних та інших зв’язків і взаємовідносин між державами та народами.

“Правляча династія” – це рід монархів, представники якого змінюють один одного на престолі за правом успадкування або спорідненості.

1. Вправа «Скільки та коли?» Пригадайте основні факти про розвиток Русі-України. Створіть власну стрічку часу, зазначивши на ній ключові події з історії Русі-України.

862 рік (9 століття): Літописне покликання варягів на Русь

882 рік (9 століття): Об’єднання Києва і Новгорода під владою Олега

907 рік (10 століття): Похід Олега на Константинополь

911 рік (10 століття): Укладення русько-візантійського договору

945 рік (10 століття): Загибель князя Ігоря

957 рік (10 століття): Візит княгині Ольги до Константинополя

980 рік (10 століття): Початок правління Володимира Великого

988 рік (10 століття): Хрещення Русі

1019 рік (11 століття): Початок правління Ярослава Мудрого

1036 рік (11 століття): Розгром печенігів під Києвом

1054 рік (11 століття): Смерть Ярослава Мудрого, початок роздробленості

1097 рік (11 століття): Любецький з’їзд князів

1187 рік (12 століття): Перша згадка назви «Україна» в літописах

1199 рік (12 століття): Утворення Галицько-Волинського князівства

1240 рік (13 століття): Захоплення Києва монголами

а) У яких століттях відбуваються події, нанесені на стрічку часу?

Події, нанесені на стрічку часу, відбуваються у 9-му, 10-му, 11-му, 12-му та 13-му століттях.

б) Яке значення, на вашу думку, мали ці події для внутрішнього розвитку держави, міжнародних відносин?

Внутрішній розвиток:

• Об’єднання Києва і Новгорода сприяло формуванню єдиної держави.
• Хрещення Русі вплинуло на формування та зміцнення феодальних відносин, розвиток державності та культури.
• Правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого призвело до розквіту Київської Русі, розбудови міст та укріплення кордонів.

Міжнародні відносини:

• Походи на Константинополь та укладення договорів з Візантією зміцнили міжнародний авторитет Русі.
• Хрещення Русі сприяло зростанню міжнародного авторитету держави.
• За часів Ярослава Мудрого Київська Русь стала в один ряд з найбільш потужними європейськими державами.

в) Складіть власну історичну задачу на основі укладеної хронології. Запропонуйте розв’язати її в класі.

“У 988 році відбулось хрещення Русі князем Володимиром Великим. Через 31 рік після цієї події почав правити князь, відомий своєю мудрістю та розбудовою держави. А ще через 17 років цей князь здобув визначну перемогу над кочовиками під стінами столиці Русі.

Запитання:

1. Про якого князя йдеться?
2. В якому році він почав правити?
3. В якому році відбулась згадана битва з кочовиками?
4. Яке значення мала ця перемога для Русі?”

Ця задача дозволить учням попрактикуватися у роботі з датами, пригадати ключові події та постаті, а також поміркувати над значенням історичних подій.

2. Вправа «Що? Коли? Як?» Доберіть цитати, що характеризують події, нанесені вами на стрічку часу

Для характеристики подій, нанесених на стрічку часу, я підібрав відповідні цитати з Літопису Руського:

1. Покликання варягів на Русь (862 р.): “І сказали руси чудь, словени, і кривичі, і весь: «Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами».”
2. Об’єднання Києва і Новгорода під владою Олега (882 р.): “І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським».”
3. Похід Олега на Константинополь (907 р.): “Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців, котрі є пособниками.”
4. Укладення русько-візантійського договору (911 р.): “Послав Олег мужів своїх налагодити мир і укласти договір межи Греками і Руссю. І послав він, мовлячи: «Згідно з другою угодою, що відбулась при тих же цесарях, Льві й Олександрові, ми, [мужі] від народу руського…”
5. Загибель князя Ігоря (945 р.): “І послали древляни ліпших мужів своїх, числом двадцять, у човні до Ігоря, і пристали вони під Іскоростенем у човні, бо тут стояв Ігор. І сказали вони Ігореві: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І послухав їх Ігор, і вийшов він із города Іскоростеня, і древляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало.”

Ці цитати яскраво характеризують ключові події ранньої історії Русі-України, відображаючи процес формування держави, її зовнішньої політики та внутрішніх конфліктів. Вони демонструють важливість цих подій для розвитку держави та її міжнародних відносин, показуючи, як Русь поступово ставала впливовою силою на міжнародній арені, розширювала свої території та встановлювала дипломатичні зв’язки з іншими державами, зокрема з Візантією.

3. Вправа «Що? Хто? Де? Коли?». Зіставте запропоновану контурну карту сучасної Європи з картами, що в параграфах розділу 1.

а) Міста-столиці та країни:

• Ромейська імперія (Візантія) – столиця Константинополь (сучасний Стамбул)
• Імперія Карла Великого – столиця Аахен (сучасна Німеччина)
• Русь-Україна – столиця Київ
• Лондон, Париж, Рим
• Сучасні Греція, Швеція, Велика Британія, Італія, Франція, Польща, Україна

б) Торговельні шляхи та напрямки походів:

• Торговий шлях “із варяг у греки” проходив від Балтійського моря через Східну Європу до Чорного моря та Візантії.
• Напрямки походів норманів охоплювали узбережжя Західної Європи, Британські острови, Ісландію, Гренландію та навіть Північну Америку.
• Походи угрів (мадярів) були спрямовані на Центральну та Західну Європу в IX-X століттях.

в) Території та держави:

• Прабатьківщина слов’ян – приблизно між Віслою та Дніпром
• Розселення слов’янських племен на теренах сучасної України – вздовж Дніпра, Прип’яті, Десни
• Великоморавська держава – територія сучасних Чехії, Словаччини, частини Угорщини
• Ромейська імперія – Балкани, Мала Азія, частина Італії
• Держава франків за часів Хлодвіга – сучасна Франція та західна Німеччина
• Імперія Карла Великого – Франція, Німеччина, північна Італія, частина Іспанії
• Хозарський каганат – між Волгою та Дніпром, Північний Кавказ
• Угорське королівство – Паннонська рівнина
• Норманські держави – узбережжя Франції (Нормандія), Сицилія, південна Італія
• Кочування печенігів та половців – степи між Дунаєм та Волгою

г) Специфічні місця:

• Столиця держави, де була королевою Анна Ярославна – Париж, Франція
• Столиця правителя, чиє “прізвище” носив Володимир Мономах – Константинополь
• Місто хрещення князя Володимира – Херсонес (сучасний Севастополь)
• Місце загибелі князя Святослава – дніпровські пороги
• Держава, король якої видав заміж Інгігерду за Ярослава Мудрого – Швеція

Ці об’єкти можна приблизно розташувати на контурній карті сучасної Європи, використовуючи історичні карти з підручника для порівняння та орієнтації.

4. Вправа «Русь на міжнародній арені» Опрацюйте фрагменти з історичних джерел. Визначте за текстом джерела:

а) Яку інформацію про взаємовідносини Русі з іншими країнами можна віднайти в джерелах?

1. Русь мала дипломатичні відносини з Візантійською імперією та Франкською державою вже у 839 році, що підтверджується згадкою про руське посольство у Бертинській хроніці.
2. Русь укладала міжнародні договори, зокрема з Візантією у 911 році, що регулювали торговельні та дипломатичні відносини.
3. Руси здійснювали далекі морські походи та були відомі своєю військовою могутністю, про що свідчать записи перського письменника.
4. Русь активно займалася міжнародною торгівлею, особливо з Візантією, що підтверджується умовами договору 911 року.

б) Чи можна вважати Русь активним учасником середньовічних міжнародних відносин? Обґрунтуйте свої міркування.

1. Дипломатична активність: Русь відправляла посольства до інших держав (Візантія, Франкська імперія) вже на ранніх етапах свого існування.
2. Міжнародні договори: Укладення договорів з Візантією свідчить про визнання Русі як рівноправного партнера на міжнародній арені.
3. Торговельні зв’язки: Активна участь у міжнародній торгівлі, особливо з Візантією, вказує на економічну інтеграцію Русі у середньовічний світ.
4. Військова могутність: Згадки про військові походи русів та їхню силу свідчать про вплив Русі на регіональну політику.
5. Географічний розмах: Русь підтримувала зв’язки з різними регіонами – від Західної Європи до Близького Сходу.
6. Культурний обмін: Дипломатичні та торговельні контакти сприяли культурному обміну між Руссю та іншими державами.

Таким чином, наведені джерела переконливо демонструють, що Київська Русь була активним і впливовим учасником міжнародних відносин раннього середньовіччя, взаємодіючи з провідними державами того часу у різних сферах – від дипломатії та торгівлі до військової справи.

5. Вправа «Порівнюємо» Укладіть порівняльну таблицю розвитку Візантійської імперії, Франкської імперії, Русі.

6. Вправа «До витоків слави» Огляньте віртуальну експозицію Національного історичного музею України (зала 7 і 8).

На основі віртуальної експозиції Національного історичного музею України та матеріалів підручника, я підготував коротке повідомлення на тему “Русь. Чому мені цікаво вивчати українське середньовіччя?”:

Вивчення українського середньовіччя, зокрема періоду Київської Русі, є надзвичайно захоплюючим та важливим для розуміння нашої історії. Ось чому це так цікаво:

1. Багата культурна спадщина: Експонати музею, такі як ювелірні вироби, зброя та предмети побуту, демонструють високий рівень майстерності наших предків. Особливо вражають золоті прикраси з перегородчастою емаллю, які свідчать про розвинене мистецтво того часу.
2. Міжнародні зв’язки: Артефакти візантійського походження та скандинавські впливи в культурі Русі показують, що наша держава була важливим гравцем на міжнародній арені середньовіччя.
3. Розвиток писемності: Берестяні грамоти та книги, представлені в експозиції, ілюструють високий рівень освіченості в Київській Русі.
4. Військова міць: Зброя та обладунки руських воїнів свідчать про потужну військову організацію держави.
5. Духовне життя: Християнські артефакти, такі як хрести та ікони, демонструють важливість релігії у формуванні культури Русі.

Вивчення цього періоду допомагає зрозуміти витоки української державності, культури та ідентичності. Це дозволяє простежити зв’язок між минулим і сучасністю, усвідомити глибину нашої історії та пишатися досягненнями предків. Крім того, знання про Київську Русь допомагає краще розуміти місце України в європейській історії та культурі.Отже, українське середньовіччя – це захоплюючий період, який розкриває багатство нашої історії та культури, і його вивчення є ключовим для розуміння нашого минулого та формування національної свідомості.