§16. Монополізація економіки

Головна сторінка ГДЗ (зміст) – 9 клас Шупак

Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу

1. Яку роль в ринковій економіці відіграє конкуренція?

Конкуренція між виробниками товарів є важливим фактором, що призводить до значних змін у сфері виробництва. Вона стимулює застосування наукових винаходів у виробництві, сприяє технологічному прогресу та покращенню якості товарів. Крім того, конкуренція сприяє розширенню асортименту виробів, здешевленню виробництва та регулюванню вартості товару на ринку. Відкритий і конкурентний ринок сприяє розвитку економіки та стимулює інноваційні зміни у галузях виробництва. Таким чином, конкуренція між виробниками є суттєвим фактором, що впливає на розвиток ринку та підвищення якості та доступності товарів для споживачів.

2. Які верстви суспільства відіграють вирішальну роль у функціонуванні індустріального суспільства?

Підприємці (буржуазія), які являють собою власників підприємств і займаються комерційною діяльністю, та наймані робітники, які працюють на цих підприємствах, є основними учасниками економічного процесу. Крім того, до цих учасників входять фахівці наукового, освітнього, технічного та економічного напрямів, які забезпечують розвиток інновацій та продуктивність. Державні службовці також грають важливу роль як регулятори ринкових відносин, забезпечуючи дотримання правил та стабільність у суспільстві.

На які негативні впливи монополізації на розвиток економіки звертає увагу автор карикатури?

Автор зосереджується на концентрації промисловості з монополіями у багатьох галузях. Монополізація господарства призводить до відсутності конкуренції між виробниками зі всіма негативними наслідками цього процесу – втратою якості товарів і послуг, незбалансованістю цін, зменшенням асортименту продукції, зупинкою прогресу в виробництві. У сучасний час держави створюють антимонопольні закони для протидії негативним явищам монополізації господарства. Однак, процеси монополізації все ще можливі сьогодні.

Проаналізуйте карикатуру як історичне джерело. Поміркуйте, чи може бути карикатура актуальною і в наш час. Наведіть аргументи на користь своєї думки.

Автор акцентує увагу на важливості концентрації капіталу та надприбутків власників монополій порівняно з прибутками, які отримують найняті працівники. Це означає, що власники монополій мають можливість отримувати значно більші доходи, ніж прості працівники, що може призводити до соціальної нерівності та нерівноправності. Однак, це також може стимулювати власників монополій до подальшого розвитку і інновацій, що може мати позитивний вплив на економіку в цілому. Тому, розуміння цього явища і пошук способів збалансування інтересів власників монополій та працівників є важливим завданням сучасного суспільства.

Висловіть припущення, чому в розвиткові «середнього класу» могли бути зацікавлені влада і заможні верстви суспільства?

Влада зацікавлена у розвитку “середнього класу”, оскільки він є стабілізуючою соціальною групою (у протистоянні соціальним конфліктам) та основним платником податків до бюджету. Заможні верстви суспільства зацікавлені у численному середньому класі, оскільки він є важливою складовою внутрішнього ринку як споживач товарів та послуг, а також кваліфікованою робочою силою.

На основі відомої вам інформації про розвиток провідних держав у XIX ст. назвіть приклади держав кожного представленого в схемі типу.

Варто зазначити, що політичні системи можуть змінюватися з часом. Списки не є вичерпними.

• Конституційні монархії:
  • Велика Британія
  • Нідерланди
  • Бельгія
  • Данія
  • Норвегія
  • Швеція
  • Баварія
  • Греція
• Абсолютні монархії:
  • Російська імперія
  • Австрійська імперія
  • Османська імперія
  • Іспанія
  • Португалія
• Президентські республіки:
  • Франція
  • Швейцарська конфедерація
  • Португальська республіка
  • Швеція
  • Іспанія
• Парламентські республіки:
  • Греція
  • Сардинська республіка

Пригадайте, з якою метою просвітники пропонували систему поділу влади на три гілки: законодавчу, виконавчу, судову. Поміркуйте, чи можна побудувати громадянське суспільство у державі, де немає системи поділу влади.

Поділ на влади гілки планувався з метою унеможливлення узурпації влади. Кожна з владних гілок мала певні противаги для збереження балансу повноважень та неможливістю присвоювати не притаманні функції.

Будувати громадянське суспільство без розподілу владних повноважень не можна, адже зосередження влади призводить до її одноособової узурпації і наступної диктатури. Така форма правління ставить під сумнів існування громадянського суспільства, адже громадянське суспільство передбачає взаємні права і обов’язки громадянина і держави. Диктатура обмежує права громадян, залишаючи лише обов’язки, чим знищує інститут громадянства в державі.

1. На основі здобутих знань про розвиток держав у XIX ст. визначте причини міграцій населення.

Індустріалізація, розвиток транспортних сполучень, пошук роботи, війни, колоніалізм, релігійні утиски – це лише кілька ключових аспектів, що вплинули на суспільство та культуру. Зростання промисловості та залізнична мережа привели до значного розширення можливостей для людей у знаходженні роботи та розвитку. Одночасно, світові конфлікти та колоніальна політика сильно змінили геополітичну карту світу. Не можна забувати й про релігійні утиски, які впливали на віруючих та формування соціальних структур. Всі ці фактори мають велике значення в історії та формуванні сучасного світу.

2. Чому, на вашу думку, найбільший потік мігрантів спрямовувався до США і Канади?

Відсутність пережитків феодалізму, наявність багатства природних ресурсів та наділення езкоштовною землею (гомстедами), розвинуте ринкове господарство та демократична правова система визнаються ключовими елементами.

3. Якими рисами характеру володіли переселенці?

Сміливість, витривалість, адаптивність, підприємливість – ці риси характеру важливі для досягнення успіху в будь-якій сфері життя. Сміливість дає нам силу пробувати нові речі і ризикувати, не боячись можливих втрат або невдач. Витривалість допомагає нам не здаватись перед труднощами і продовжувати йти до своїх цілей, навіть коли здається, що шлях непростий. Адаптивність важлива в світі, що постійно змінюється, допомагаючи нам пристосовуватись до нових умов і ситуацій. А підприємливість дає нам здатність бачити можливості і брати на себе ініціативу для досягнення успіху. Всі ці риси разом створюють сильну особистість, готову братись за будь-які виклики і досягати високих результатів.

4. Підготуйте коротке повідомлення-замітку про життя перших українських мігрантів в Америці.

У першій половині ХІХ століття тисячі українців вирушили у невідому подорож через Атлантичний океан, надіючись знайти краще життя в Америці. Життя перших українських мігрантів було дуже важким, але вони проявляли силу духу і стійкість.

Мігранти не знали англійської та французької мов, що становило велику перешкоду. Але вони були наполегливими та працьовитими, докладаючи неймовірних зусиль для адаптації до нового та складного життя. Вони не боялися працювати в сільському господарстві або на промислових підприємствах, щоб прогодувати своїх дітей.

Українські мігранти створювали спільноти, де зберігали свою культуру та традиції. Ці спільноти стали центрами соціального життя, де люди спілкувалися та допомагали одне одному.

Мігранти передали свою наснагу до успіху наступним поколінням. Вони відіграли важливу роль у формуванні української діаспори в Америці, зберігаючи свої національні риси та розвиваючи українську культуру.

Запитання та завдання

I. Знаю й систематизую нову інформацію.

1. Поставте у відповідність назви форм монополій і пояснення їх змісту.

1. Концерн – В. Група компаній, учасники якої зберігають свою незалежність, але підпорядковуються спільному фінансовому керівництву.
2. Картель – А. Угода між підприємцями щодо регулювання виробництва, умов продажу продукції та найму робочої сили, встановлення цін на товари, обміну виробничою та комерційною інформацією та інше.
3. Синдикат – Д. Форма монополії, при якій учасники зберігають юридичну і виробничу самостійність, а комерційну діяльність проводять разом.
4. Трест – Б. Форма монополії, при якій учасники втрачають комерційну, виробничу і часто юридичну самостійність. Це угода між підприємцями, яка передбачає регулювання виробництва, умов продажу продукції та найму робочої сили, встановлення цін на товари, обміну виробничою та комерційною інформацією.
5. Акціонерне товариство – Г. Підприємство, створене шляхом об’єднання капіталу, власники якого мають право на отримання частки прибутку.

2. Назвіть передумови і наслідки концентрації виробництва і капіталів.

• Початкові умови: **значне збільшення обсягів виробництва, висока ціна на нову техніку й технології, сильне зростання конкуренції під час продажу продукції.
• Наслідки: **поява різних форм монополій і фінансового капіталу.

3. Назвіть факти, які підтверджують тезу про зростання ролі держави в XIX ст.–

Індустріалізація. Держава стала провідним регулятором ринкових відносин для стимулювання економічного розвитку.

• Розвиток транспортного сполучення. Держави фінансували будівництво доріг для покращення зв’язку між частинами країни та розвитку торгівлі і індустріалізаційних процесів в регіонах.
• Соціальна реформа. Держава зміцнює роль у соціальному захисті незаможних верств населення шляхом прийняття законів, що покращують умови роботи, обмежують працю дітей, встановлюють мінімальну заробітну плату та соціальну допомогу.
• Колоніальна політика. Держави активно займалися колоніальною політикою, загарбанням нових територій та їх контролем.
• Зовнішня торгівля та цінова політика. Держави встановлювали ціни та заборони на торгівлю з метою захисту внутрішнього виробництва та регулювання зовнішніх торговельних відносин.

Усі ці тези підтверджують, що держава у XIX столітті стала регулятором економічного, соціального та політичного життя, активно втручаючись в економіку, забезпечуючи соціальну справедливість та регулюючи міждержавні відносини.

4. За схемою на с.136 визначте форми правління держав:

• Липнева монархія у Франції – конституційна монархія;
• Російська імперія – абсолютна монархія (самодержавство);
• Велика Британія – парламентська монархія;
• Німецька імперія – конституційна монархія;
• Італія – парламентська монархія.

5. Поясніть значення термінів і понять:

“Середній клас” – широка соціальна група, яка об’єднує середню буржуазію, верхівку дрібної буржуазії, а також представників технічної та творчої інтелігенції (інженерів, лікарів, юристів, викладачів тощо), високооплачуваних службовців приватних компаній і державних установ, офіцерів. У розвинених країнах “середній клас” є найбільш численною групою населення. “Середній клас” традиційно забезпечує стабільність суспільства.

Громадянське суспільство – суспільство з розвинутими економічними, культурними, правовими та політичними відносинами між його членами, які сприяють утворенню зворотного зв’язку між суспільством та державою.

Міграція – переміщення людей через кордони територій зі зміною місця проживання назавжди, на тривалий час або з регулярним поверненням до нього.

6. Проаналізуйте оголошення в газеті 1890-х рр. як історичне джерело.

Оголошення в українській газеті пропонує мандрівку до Канади в пошуках кращого життя. Багато українців з Західної України, яка належала до Австро-Угорської імперії, приєдналися до цієї подорожі. Оголошення вказує на розмір земельного наділу, який можна отримати кожним мігрантом. Крім землі, Канада обіцяла свободу та можливість працювати, чого не було в їхній батьківщині.

ІІ. Обговоріть у групі

1. Чому «середній клас» стабілізує суспільство?

Середня верства населення володіє приватною власністю, яку не бажає втрачати у разі можливих суспільних потрясінь. Ця група населення не підтримує радикальних змін у суспільстві і виступає за помірковані реформи уряду. «Середній клас» проявляє найбільший інтерес до зміцнення ролі громадянського суспільства, яке формується.

2. На зміну революціям, державним заколотам, що відбувалися у Франції в перші 70 років XIX ст., в останній третині XIX ст. в цій країні настає час реформ. Як ви думаєте, чому це сталося?

Це сталося через те, що верхній прошарок суспільства, після революцій, зрозумів, що потрібно внести деякі зміни, щоб уникнути майбутніх революцій. Тому були розпочаті помірковані реформи, перш за все в сфері соціального забезпечення, що мали на меті покращення якості життя населення. Крім того, для стабільного розвитку економіки і забезпечення конкурентоспроможності на зовнішньому ринку, держава впроваджувала регулюючі механізми на ринку, щоб забезпечити ефективний економічний розвиток. Таким чином, будь-які суспільні катаклізми, як-от революції, могли б негативно позначитися на цьому розвитку.