§16. Галицьке і Волинське князівства у другій половині XII ст.

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

Назвіть і покажіть на карті (с. 93) князівства, що сформувалися в часи роздроблення Русі. З якими проблемами доводилося боротися жителям руських земель? Оцініть за допомогою карти географічне положення Галицької і Волинської земель.

На основі наданої карти можна виділити наступні князівства, що сформувалися в часи роздроблення Русі:

1. Київське князівство (позначене рожевим кольором)
2. Чернігівське князівство (блакитний колір на північному сході)
3. Переяславське князівство (жовтий колір на сході)
4. Волинське князівство (світло-зелений колір на заході)
5. Галицьке князівство (темно-зелений колір на південному заході)
6. Турово-Пінське

Жителям руських земель доводилося боротися з такими проблемами:

1. Постійна загроза нападів кочовиків, особливо половців (позначені помаранчевими символами на карті).
2. Міжусобні війни між князівствами, що призводили до втрати територій (позначено датами на карті, наприклад “1160”).
3. Зовнішня агресія з боку сусідніх держав, наприклад, похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців у 1185 році.

Оцінка географічного положення Галицької і Волинської земель:

1. Стратегічне розташування: Обидва князівства розташовані на заході Русі, що давало їм певну захищеність від нападів зі сходу.
2. Природні кордони: Карпати на півдні Галицького князівства служили природним захистом.
3. Доступ до торгових шляхів: Розташування вздовж річок (Дністер, Прут) забезпечувало доступ до важливих торгових маршрутів.
4. Близькість до європейських держав: Це сприяло розвитку політичних та економічних зв’язків з Угорщиною, Польщею та іншими країнами.
5. Віддаленість від степових кочовиків: На відміну від південно-східних князівств, Галицька і Волинська землі були менш вразливі до набігів половців.

Таке географічне положення створювало сприятливі умови для розвитку цих князівств та їхнього подальшого об’єднання у Галицько-Волинську державу, яка стала одним з найпотужніших утворень на теренах колишньої Київської Русі.

1. ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО

Діємо: практичні завдання

За уривком із праці Михайла Грушевського визначте, що сприяло піднесенню Галицького князівства в середині ХІІ ст. Хто був конкурентом князя в боротьбі за вплив на населення?

За уривком із праці Михайла Грушевського можна визначити кілька факторів, що сприяли піднесенню Галицького князівства в середині XII ст.:

1. Географічне положення: Галичина була захищена від половецьких нападів, які спустошували інші українські землі.
2. Політична стабільність: Галичину оминали князівські міжусобиці, що дозволяло їй розвиватися без внутрішніх конфліктів.
3. Міграція населення: Багато людей переселялося до Галичини з інших українських земель, шукаючи безпеки та кращих умов життя.
4. Об’єднання земель: Зібрання Галицьких земель під владою одного князя зробило князівство найсильнішим серед українських земель.

Конкурентом князя в боротьбі за вплив на населення були бояри. Грушевський зазначає, що бояри “забрали більшу силу в Галичині”, впливаючи як на населення, так і на самих князів. Це вказує на те, що боярство стало потужною політичною силою, яка могла конкурувати з княжою владою за вплив у князівстві.

Свідчать документи. Літопис руський про Ярослава Осмомисла

1. Визначте, якими рисами характеру наділила Ярослава Осмомисла літописна традиція.

1. Мудрість і красномовність
2. Богобійність і повага в усіх землях
3. Славний військовими успіхами, хоча сам не завжди ходив у походи, а посилав воєвод
4. Щедрість – роздавав милостиню, любив і годував прочан та жебраків
5. Побожність – любив чернецтво, воздавав їм честь, сповняв закон Божий, дбав про церковників

2. Назвіть досягнення і слабкі сторони правління Ярослава Осмомисла.

Досягнення Ярослава Осмомисла за літописом:

• Навів лад у своїй землі
• Здобув славу своїми військами

Слабкі сторони правління:

1. Можливо, недостатня особиста участь у військових кампаніях (оскільки зазначено, що він сам не ходив з полками)

Варто зазначити, що цей літописний уривок подає досить ідеалізований образ князя, акцентуючи на його позитивних якостях та досягненнях.

2. КОЧОВІ НАРОДИ СТЕПІВ УКРАЇНИ в Х-ХІІ ст.

Пригадайте з вивченого, з якими кочовими народами сусідила Русь-Україна протягом історії. Якими були взаємини з цими сусідами?

Згідно з текстом, Русь-Україна протягом історії сусідила з такими кочовими народами:

1. Гуни
2. Печеніги
3. Половці

Взаємини Русі з цими кочовими сусідами були різноманітними:

• Степовики продавали жителям Русі велику рогату худобу, овець і коней, а купували у них продукти землеробства.
• Русь і степовики укладали між собою угоди, воювали один з одним, разом виступали проти спільних ворогів.
• Через династичні шлюби князі родичалися з половецькою елітою.
• Частина кочовиків осідала в прикордонних землях Русі та винаймалась охороняти кордони від нападів інших кочовиків.
• Степовики були частими учасниками міжусобних війн, а після замирення князів могли стати об’єктами їх спільного нападу.

Отже, відносини Русі-України з кочовими народами включали як мирні торговельні та династичні контакти, так і військові зіткнення та союзи проти спільних ворогів.

Діємо: практичні завдання

Уважно розгляньте малюнок, опрацюйте схему на с. 102 та виконайте завдання.

1. Визначте, кого зображено на мініатюрі.

На мініатюрі зображено половців, які кочують у пересувних вежах — юртах на возах. Це видно з підпису під зображенням.

2. Поміркуйте, чим відрізнявся спосіб життя кочових сусідів Русі-України від способу життя слов’ян. Що на ілюстрації вказує на ці відмінності?

Спосіб життя кочових сусідів Русі-України відрізнявся від слов’ян наступним:

• Кочовий характер життя, на відміну від осілого у слов’ян
• Використання пересувних жител (юрт на возах), тоді як слов’яни мали постійні будинки
• Основне заняття — скотарство, а не землеробство як у слов’ян

На ілюстрації ці відмінності видно через зображення коней, возів з юртами та кочового способу пересування.

3. Визначте (за схемою), як складалися відносини між Руссю-Україною і кочовими народами. Які з контактів були взаємовигідними, а які — ні?

Взаємовигідні контакти:

• Торгівля (обмін продуктами скотарства та землеробства)
• Військові союзи проти спільних ворогів
• Династичні шлюби

Невигідні контакти:

• Військові конфлікти та напади
• Участь кочовиків у міжусобних війнах руських князів

4. Зверніться до слів Сергія Плохія на с. 11 і наведіть аргументи до його суджень на основі здобутих знань про контакти Русі-України з кочовиками.

На основі наведених слів Сергія Плохія та здобутих знань про контакти Русі-України з кочовиками, можна навести такі аргументи на підтвердження його суджень:

1. Географічне розташування: Україна дійсно знаходилась на межі Європи та Азії, що робило її “брамою Європи” і зоною контакту між осілими землеробськими та кочовими культурами.
2. Роль бар’єру: У періоди конфліктів Русь-Україна виступала своєрідним щитом для Європи від нападів кочових народів зі сходу (печенігів, половців), стримуючи їх просування далі на захід.

Ці аргументи підтверджують думку Сергія Плохія про те, що Україна відігравала роль “брами Європи”, будучи зоною активної взаємодії між різними культурами та цивілізаціями, що сприяло обміну людьми, товарами й ідеями між Європою та Азією.

Діємо: практичні завдання

Зіставте дані схеми з відомими вам фактами історії Русі-України та назвіть князів, які в зазначені в схемі періоди воювали з кочовиками.

На основі наданої схеми та відомих фактів історії Русі-України, можна назвати таких князів, які воювали з кочовиками у зазначені періоди:

1. Ігор (915 р.) – уклав мир з печенігами, коли ті вперше прийшли на Руську землю.
2. Володимир Великий (кінець X – початок XI ст.) – збудував Посульську оборонну лінію для захисту від печенігів.
3. Ярослав Мудрий (1036 р.) – розгромив печенігів під Києвом.
4. Ярославичі (Ізяслав, Святослав, Всеволод) (1068 р.) – зазнали поразки від половців у битві на річці Альта.
5. Святополк Ізяславич, Володимир Мономах та інші князі (1103, 1107, 1109, 1111 рр.) – здійснили переможні походи проти половців.
6. у 1060 р. об’єднані війська руських князів розгромили торків

Ці князі були найбільш активними у протистоянні з кочовими народами у періоди, зазначені в схемі.

3. КРИМ у Х – першій половині ХІІІ ст.

Діємо: практичні завдання

1. Схарактеризуйте за допомогою карти (с. 93) географічне положення Криму. Як воно впливало на історію Криму в давні часи?

Крим – це півострів, омивається Чорним та Азовським морями.

Його стратегічне розташування на перетині морських шляхів між Європою та Азією значно вплинуло на його історію:

• Зручне розташування сприяло розвитку торгівлі та мореплавства.
• Півострів був привабливим для різних народів та держав, що призвело до його багатої та складної історії.
• Природні умови (гори на півдні, степи на півночі) створювали різноманітні умови для розвитку господарства та поселень.

2. Пригадайте, які з відомих вам подій історії України пов’язані з Кримом. Скористайтеся допомогою хмаринки слів.

Аналізуючи хмаринку слів та спираючись на історичні факти, можна виділити кілька ключових подій та періодів в історії України, пов’язаних з Кримом:

1. Мала Скіфія – давньогрецька назва Криму, що вказує на присутність скіфів на півострові в античні часи.
2. Пантікапей – столиця Боспорського царства, важливе давньогрецьке місто-держава в Криму.
3. Херсонес – давньогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму, важливий культурний та економічний центр.
4. Володимир – ймовірно, згадка про князя Володимира Великого, який за легендою прийняв хрещення в Херсонесі.
5. Кримське ханство – держава, що існувала на території Криму з XV до кінця XVIII століття, мала складні відносини з українськими козаками.
6. Гуни – кочовий народ, який проходив через територію Криму під час Великого переселення народів.
7. 988 – рік хрещення Русі, пов’язаний з легендою про хрещення князя Володимира в Херсонесі.

Ці події та поняття охоплюють широкий історичний період – від античності до середини XX століття, демонструючи тривалу і складну історію взаємовідносин України та Криму. Вони відображають різні аспекти цих відносин: від античної колонізації та середньовічних конфліктів до сучасних політичних рішень.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Можу визначити характерні риси розвитку Галицького та Волинського князівств.

• Вигідне географічне розташування
• Важливі торговельні шляхи
• Багаті природні ресурси (зокрема, сіль)
• Сильний вплив боярства (особливо в Галичині)
• Контакти з європейськими державами

Можу схарактеризувати діяльність князя Ярослава Осмомисла.

• Правив у 1153-1187 роках
• Зміцнив Галицьке князівство
• Розширив територію та вплив
• Проводив активну зовнішню політику
• Залежав від боярства у внутрішній політиці

Можу розповісти про кочові народи, що сусідили з Руссю-Україною.

• Печеніги, половці, торки
• Складні відносини: війни та союзи
• Торгівля та культурний обмін
• Вплив на прикордонні території Русі

Можу визначити місце Криму в середньовічній історії.

• Стратегічне розташування
• Перехрестя торгових шляхів
• Взаємодія різних культур та народів
• Під впливом різних держав: Хозарський каганат, Візантія, Трапезундська імперія
• Важлива роль у міжнародній торгівлі

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Складіть задачі на лічбу часу, використовуючи події лінії часу та схеми на с. 102.

1. Битва на річці Альта (1068 р.)
2. Любецький з’їзд князів (1097 р.)
3. Похід князя Ігоря Святославича проти половців (1185 р.)
4. Правління Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.)
5. Перша літописна згадка назви “Україна” (1187 р.)

Приклади задач на лічбу часу:

Скільки років минуло від битви на річці Альта до першої літописної згадки назви “Україна”?

Розв’язання: 1187 – 1068 = 119 років

Скільки років пройшло між Любецьким з’їздом князів та походом князя Ігоря Святославича проти половців?

Розв’язання: 1185 – 1097 = 88 років

Скільки років тривало правління Ярослава Осмомисла?

Розв’язання: 1187 – 1153 = 34 роки

Скільки років минуло від початку правління Ярослава Осмомисла до першої літописної згадки назви “Україна”?

Розв’язання: 1187 – 1153 = 34 роки

На який рік правління Ярослава Осмомисла припав похід князя Ігоря Святославича проти половців?

Розв’язання: 1185 – 1153 = 32 рік правління

3. Завершіть роботу з укладання синхронізованої таблиці «Ключові події історії удільних князівств Русі в другій половині ХІ — у ХІІ ст.» 9(4с). Визначте за таблицею спільні та відмінні риси розвитку князівств.

Спільні риси:

1. Усі князівства були частинами колишньої єдиної Київської Русі та зберігали певні зв’язки між собою.
2. Князівства стикалися з зовнішніми загрозами, особливо з боку кочових народів (наприклад, половців).
3. У всіх князівствах відбувалися процеси політичної децентралізації та посилення місцевої знаті.

Відмінні риси:

1. Географічне положення: Київська та Переяславська землі були більш вразливими до нападів кочовиків, тоді як Галицька і Волинська землі мали тісніші зв’язки з європейськими державами.
2. Політична стабільність: Галицька та Волинська землі демонстрували тенденцію до об’єднання та зміцнення, тоді як Київська земля втрачала свій колишній статус.
3. Економічний розвиток: Галицька земля мала значні природні ресурси (соляні родовища) та вигідне розташування на торгових шляхах, що сприяло її економічному зростанню.
4. Культурні особливості: У Київській землі зберігалися традиції колишньої столиці Русі, тоді як в інших князівствах формувалися власні культурні центри.

4. Виконайте тренувальні онлайн-вправи.

5. Поясніть, які чинники сприяли зміцненню Волинського й Галицького князівств у другій половині ХІІ ст.

1. Вигідне географічне розташування – князівства були віддалені від степових кочівників і менше страждали від їхніх нападів.
2. Розвинута економіка – через ці землі проходили важливі торговельні шляхи, тут були великі родовища солі.
3. Густа заселеність території та наявність багатьох міст.
4. Сильні правителі – зокрема, діяльність Ярослава Осмомисла в Галичині та Романа Мстиславича на Волині.
5. Послаблення влади Києва, що дозволило місцевим князям проводити самостійну політику.
6. Підтримка з боку місцевого боярства (особливо в Галичині).
7. Зовнішньополітичні зв’язки з сусідніми державами – Угорщиною, Польщею.

6. Укладіть історичний портрет галицького князя Ярослава Осмомисла (скористайтеся пам’яткою на с. 191).

Роки правління: 1153-1187

Походження: син галицького князя Володимирка, представник династії Ростиславичів

Досягнення у внутрішній політиці:

• Об’єднав галицькі землі в єдине князівство
• Зміцнив князівську владу
• Сприяв економічному розвитку князівства
• Розбудовував міста, зокрема столицю Галич

Зовнішня політика:

• Розширив кордони князівства до гирла Дністра
• Встановив добрі відносини з Угорщиною, Польщею.
• Втручався у візантійську політику
• Воював з половцями, захищаючи південні кордони

Особисті якості:

• Був мудрим і красномовним правителем
• Мав військовий талант
• Підтримував церкву та культуру

Проблеми правління:

• Залежав від впливового галицького боярства

Історичне значення:

Перетворив Галицьке князівство на одне з наймогутніших у Русі, заклав основи для подальшого об’єднання з Волинню.

7. Дослідіть, хто з видатних історичних діячів світу жив одночасно з Ярославом Осмомислом. Виконайте творчий проєкт «Сучасники Ярослава Осмомисла»

Сучасники Ярослава Осмомисла:

Фрідріх I Барбаросса (1122-1190)

• Імператор Священної Римської імперії
• Відомий своїми військовими кампаніями в Італії та участю в Третьому хрестовому поході

Саладін (1137-1193)

• Султан Єгипту і Сирії
• Видатний мусульманський полководець, який відвоював Єрусалим у хрестоносців

Річард I Левове Серце (1157-1199)

• Король Англії
• Один з лідерів Третього хрестового походу

Філіп II Август (1165-1223)

• Король Франції
• Значно розширив королівський домен і зміцнив владу монарха

Чингісхан (1162-1227)

• Засновник і перший великий хан Монгольської імперії
• Хоча його основна діяльність припадає на пізніший період, він народився за життя Ярослава Осмомисла

Мануїл I Комнін (1118-1180)

• Візантійський імператор
• Намагався відновити колишню могутність Візантійської імперії

Томас Бекет (1118-1170)

• Архієпископ Кентерберійський
• Відомий своїм конфліктом з королем Англії Генріхом II

Генріх II Плантагенет (1133-1189)

• Король Англії
• Засновник династії Плантагенетів, провів важливі судові та адміністративні реформи

Роман Мстиславич (бл. 1152-1205)

• Князь волинський, а згодом галицько-волинський
• Об’єднав Галицьке і Волинське князівства після смерті Ярослава Осмомисла