Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Щупак 2024
Пригадайте/дізнайтеся значення слів історичної хмаринки. Що може бути причинами представлених у добірці явищ?
Розглянувши історичну хмаринку, можна виділити кілька ключових понять та явищ, які тісно пов’язані між собою та мають спільні причини:
Міграція – переміщення людей з одного місця проживання в інше.
Еміграція – виїзд громадян зі своєї країни в іншу на постійне проживання.
Колонізація – заселення та освоєння нових територій.
Клімат – довготривалий режим погоди, характерний для певної місцевості.
Ландшафт – природний комплекс, що складається з взаємодіючих природних компонентів.
Карантин – обмежувальні заходи для запобігання поширенню інфекційних захворювань.
Основні причини цих явищ можуть бути наступними:
- Кліматичні зміни: Протягом Середньовіччя відбувалися значні кліматичні коливання, які впливали на сільське господарство, демографію та міграційні процеси.
- Демографічні фактори: Зростання населення в Європі призводило до необхідності освоєння нових земель через внутрішню та зовнішню колонізацію.
- Економічні причини: Пошук нових ресурсів, торгових шляхів та земель для ведення господарства стимулював колонізаційні процеси.
- Епідемії: Спалахи інфекційних захворювань, зокрема “чорна смерть” (чума) у XIV столітті, призводили до масової смертності, міграцій та запровадження карантинних заходів.
- Військові конфлікти: Завойовницькі походи, такі як “натиск на Схід” німецьких князів, спричиняли переселення народів та зміну етнічного складу регіонів.
- Релігійні фактори: Хрестові походи та місіонерська діяльність стимулювали колонізаційні процеси та міграції.
- Технологічний прогрес: Удосконалення сільськогосподарських знарядь та методів господарювання дозволяло освоювати нові території.
Усі ці фактори були взаємопов’язаними та комплексно впливали на історичні процеси, представлені у хмаринці слів. Вони формували складну картину середньовічного суспільства, де зміни клімату, демографічні процеси, економічні потреби та епідемії призводили до масштабних переміщень населення, колонізації нових земель та трансформації ландшафтів.
ПОМІРКУЙМО!
Що, на вашу думку, мав на увазі вчений? Змоделюйте життєві ситуації середньовічної людини, у яких їй потрібні були багатства лісу.
Французький історик Марк Блок, говорячи про те, що ліс супроводжував селянина “від колиски до домовини”, підкреслював надзвичайно важливу роль лісових ресурсів у повсякденному житті середньовічної людини. Розглянемо кілька життєвих ситуацій, які ілюструють це твердження:
Народження та дитинство:
- Колиска для немовляти виготовлялася з деревини.
- Іграшки для дітей часто робили з дерева або використовували природні матеріали з лісу.
Побут та господарство:
- Будівництво житла: деревина використовувалася для стін, даху, підлоги.
- Виготовлення меблів: столи, лави, ліжка, шафи.
- Створення знарядь праці: плуги, борони, граблі, коси.
- Паливо для опалення та приготування їжі.
Харчування:
- Збирання ягід, грибів, горіхів у лісі.
- Полювання на диких тварин.
- Випасання свиней у дубових та букових лісах.
Ремесла:
- Деревообробка: виготовлення бочок, відер, посуду.
- Виробництво деревного вугілля для ковальської справи.
- Збір лікарських рослин для народної медицини.
Духовне життя:
- Використання деревини для будівництва церков.
- Виготовлення ікон та релігійних скульптур.
Смерть та поховання:
- Виготовлення трун з деревини.
- Використання деревини для поховальних ритуалів.
Таким чином, ліс був невід’ємною частиною життя середньовічної людини, забезпечуючи її основними ресурсами для виживання, розвитку господарства та підтримки культурних традицій. Це пояснює, чому Марк Блок використав таку яскраву метафору, підкреслюючи всеохоплюючу роль лісу в житті середньовічного селянина від народження до смерті.
Визначте за змістом таблиці, чи могли негативні природні зміни стимулювати прогрес у розвитку суспільства. Наведіть приклади за таблицею.
Так, негативні природні зміни могли стимулювати прогрес у розвитку суспільства. Згідно з таблицею, можна навести такі приклади:
- Під час Малого льодовикового періоду (XIV-XIX ст.) криза сільського господарства спонукала до пошуку ефективніших способів заробітку, зокрема розвитку торгівлі, ремесла та мореплавства.
- Погіршення кліматичних умов призвело до вдосконалення одягу, зокрема використання гудзиків, петель та плетіння білизни.
- Епідемії та голод XIV ст. посилили соціальні протиріччя, що могло стимулювати суспільні зміни та реформи.
Отже, несприятливі природні умови змушували людей шукати нові способи господарювання, вдосконалювати технології та переосмислювати суспільний устрій, що в підсумку сприяло прогресу.
Опрацюйте навчальний текст на с. 84-85, з’ясуйте причини і наслідки колонізаційних процесів у Середні віки. За результатами роботи доповніть схему.
Внутрішня колонізація (у межах країни)
Причини:
- Зростання чисельності населення
- Потреба в освоєнні нових земель для ведення сільського господарства
- Заохочення землевласниками освоєння цілинних земель
Наслідки:
- Прогрес у сільськогосподарському виробництві
- Винайдення нових знарядь праці
- Зростання врожаїв
- Поліпшення життя людей
- Стрімке зростання населення (з 38 млн наприкінці X ст. до 75 млн на початок XIV ст.)
Зовнішня колонізація (за межі країни, континенту)
Причини:
- Зменшення площ вільної землі в Європі
- Пошук нових ресурсів та торгових шляхів
- Релігійні мотиви (хрестові походи)
- Завойовницькі амбіції (наприклад, “натиск на Схід” німецьких князів)
Наслідки:
- Розширення меж впливу європейської цивілізації
- Поширення християнства
- Розширення контактів європейців з іншими народами
- Зміна етнічного складу колонізованих територій
- Розвиток торгівлі та економічних зв’язків
- Культурний обмін між різними народами
Ця схема відображає основні причини та наслідки внутрішньої та зовнішньої колонізації в Середні віки, базуючись на наданій інформації.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте фрагменти середньовічного календаря. Розташуйте їх у хронологічному порядку виконання сільськогосподарських робіт. Виконайте дослідження ілюстрацій як історичного джерела (скористайтеся пам’яткою на с. 207).
Для виконання цього завдання розглянемо три фрагменти середньовічного календаря, зображені на ілюстрації:
- Перший фрагмент показує збір врожаю зернових. Двоє селян косять збіжжя серпами.
- Другий фрагмент зображує викорчовування землі.
- Третій фрагмент демонструє сівбу. Селянин розкидає насіння на зораному полі.
Хронологічний порядок виконання цих сільськогосподарських робіт буде наступним:
- Викорчовування (другий фрагмент)
- Сівба (третій фрагмент)
- Збір врожаю (перший фрагмент)
Дослідження цих ілюстрацій як історичного джерела:
- Тип джерела: Візуальне, іконографічне джерело – мініатюри з середньовічного календаря.
- Час створення: Ймовірно, пізнє Середньовіччя (XIV-XV ст.), судячи зі стилю зображення.
- Зміст: Ілюстрації відображають основні етапи сільськогосподарських робіт середньовічних селян.
- Достовірність: Зображення реалістичні, показують типові знаряддя праці та одяг селян того часу.
- Значення: Ці ілюстрації дають уявлення про:
- Технології обробітку землі
- Сезонність сільськогосподарських робіт
- Одяг та зовнішній вигляд середньовічних селян
- Важливість землеробства в середньовічному суспільстві
Ці мініатюри є цінним джерелом для вивчення повсякденного життя та господарської діяльності середньовічних селян, доповнюючи інформацію з письмових джерел.
Уважно перегляньте фрагмент відеофільму та дайте відповіді на запитання.
1. З якої країни поширилася чума в XIV ст.? Чому вона розпочалася саме в торговельних центрах Європи та інших регіонах?
Чума XIV століття поширилася з Китаю. Вона розпочалася в торговельних центрах Європи та інших регіонах через активну міжнародну торгівлю, особливо вздовж Шовкового шляху. Торгові кораблі та каравани сприяли швидкому поширенню хвороби.
2. Як пояснювали причину епідемії в середньовічному суспільстві?
У середньовічному суспільстві причини епідемії пояснювали по-різному:
- Божою карою за гріхи людства
- Впливом несприятливого розташування планет
- Отруєнням колодязів євреями
- Поширенням отруйних випарів (міазмів) з землі
3. Що ви дізналися про кількість жертв «чорної смерті» в Європі?
За оцінками, “чорна смерть” забрала життя від 30% до 60% населення Європи. В абсолютних цифрах це могло становити від 25 до 50 мільйонів людей.
4. На кого покладали провину за епідемію і які дії застосовували щодо них?
Провину за епідемію часто покладали на маргінальні групи, особливо євреїв. Їх звинувачували в отруєнні колодязів та поширенні хвороби. Це призвело до погромів, вигнання та масових вбивств єврейського населення в багатьох європейських містах.
5. Які уроки, зокрема моральні, могло винести людство з епідемії XIV ст.?
Уроки, які могло винести людство з епідемії XIV ст.:
- Важливість гігієни та санітарії для запобігання поширенню хвороб
- Необхідність наукового підходу до розуміння причин хвороб
- Небезпека забобонів та пошуку “цапів-відбувайлів” під час кризи
- Цінність людського життя та солідарності перед лицем глобальної загрози
- Потреба в кращій організації медичної допомоги та карантинних заходів
- Усвідомлення взаємозв’язку між різними регіонами світу та необхідності міжнародної співпраці у боротьбі з епідеміями
Ці уроки залишаються актуальними і в наш час, особливо в контексті сучасних глобальних епідемій та пандемій.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Можу пояснити, як природа впливала на спосіб життя людей у Середні віки
Природа суттєво впливала на життя середньовічних людей:
- Клімат і ландшафт визначали основні види господарської діяльності. На рівнинах біля водойм розвивалось землеробство, у посушливих степах – скотарство.
- У гірській місцевості розводили кіз та овець, вирощували виноград.
- Річки й озера слугували природними перепонами, захищаючи від нападів ворогів.
- Водойми мали важливе значення для торгівлі – основні торговельні маршрути пролягали через річки й моря.
- Кліматичні зміни впливали на зміни в господарстві, способі життя людей та суспільні відносини.
Можу назвати приклади внутрішньої та зовнішньої колонізації у Середні віки
Внутрішня колонізація:
- Освоєння нових земель на окраїнах європейських країн.
- Вирубування лісів, осушення боліт, перетворення їх на родючі поля.
Зовнішня колонізація:
- Хрестові походи на Близький Схід та Піренейський півострів.
- “Натиск на Схід” німецьких князів на землі полабських слов’ян і балтів.
- Колонізація вікінгами Ісландії, Гренландії та інших районів Європи.
Можу назвати причини і наслідки середньовічних міграцій
Причини:
- Природні катастрофи: Часті голод і епідемії змушували людей шукати кращі умови життя.
- Війни та завоювання: Постійні війни і завоювання змушували народи переселятися на нові території.
- Економічні фактори: Пошук нових земель для землеробства та кращих економічних можливостей.
Наслідки:
- Зміна етнічної карти: Велике переселення народів змінило етнічний склад населення Європи.
- Соціальні зміни: Міграції призвели до зміни суспільних відносин і розвитку нових соціальних структур.
- Розвиток міст: Міграції сприяли розвитку міст як центрів ремісничого виробництва і торгівлі.
Можу на прикладі епідемії чуми розповісти про вплив хвороб на розвиток людства
Епідемія чуми, відома як “Чорна смерть”, мала катастрофічні наслідки для Європи у XIV столітті:
- Масова смертність: Загинуло до половини населення Європи, що призвело до значного скорочення робочої сили.
- Соціальні наслідки: Зменшення населення сприяло підвищенню вартості праці та покращенню умов для селян. Влада міст почала ретельніше стежити за чистотою громадського простору.
- Культурні зміни: Епідемія викликала страх і забобони, що призвело до переслідування євреїв та інших груп населення, яких звинувачували в бідах.
- Технічний прогрес: Дефіцит робочої сили стимулював ширше використання механізмів і пришвидшив технічний прогрес.
Таким чином, природа, міграції, колонізація та епідемії значно впливали на розвиток середньовічного суспільства, змінюючи його соціальні, економічні та культурні аспекти.
2. Перевірте, як ви зрозуміли матеріал, виконавши онлайн-вправу.
Заселення і господарське освоєння людьми вільних земель своєї країни – це
Внутрішня колонізація
Який з перерахованих процесів можна віднести до зовнішньої колонізації?
А Хрестові походи
Коли почалася внутрішня колонізація у Європі?
XI
Яка з подій є прикладом зовнішньої колонізації земель східних слов’ян?
Німецький “натиск на Схід”
Що стало причиною розгортання зовнішньої колонізації у Європі?
Зменшення кількості вільної землі
Позначте позитивний наслідок внутрішньої колонізації у Європі?
Розвиток сільського господарства сприяв зростанню чисельності населення
3. Обговоріть у класі наслідки колонізаційних процесів доби Середньовіччя. Визначте, які з них були позитивними, а які — ні.
Позитивні наслідки
- Економічний розвиток: Зростання сільськогосподарського виробництва: Внутрішня колонізація сприяла освоєнню нових земель, що підвищило врожайність і забезпечило населення їжею. Винайдення нових знарядь праці також сприяло зростанню врожаїв і поліпшенню життя селян. Розвиток торгівлі: Колонізація нових земель сприяла розвитку торгівлі, оскільки нові території ставали частиною торговельних маршрутів, що з’єднували різні регіони Європи.
- Соціальні зміни: Зростання населення: Освоєння нових земель дозволило прогодувати більше людей, що сприяло зростанню населення Європи до 75 млн осіб на початок XIV століття. Покращення умов життя: Збільшення врожаїв і розвиток сільського господарства дозволили забути про голодні роки, що позитивно вплинуло на умови життя середньовічних людей.
- Культурний обмін: Контакти з іншими культурами: Зовнішня колонізація сприяла розширенню меж впливу європейської цивілізації та християнської церкви, а також контактам з іншими народами, що сприяло культурному обміну.
Негативні наслідки
- Військові конфлікти: Завойовницькі походи: Зовнішня колонізація часто супроводжувалася військовими конфліктами і насильством. Наприклад, хрестові походи та завойовницькі походи німецьких князів на землі слов’ян і балтів призводили до численних жертв і руйнувань.
- Експлуатація та пригнічення: Експлуатація місцевого населення: Колонізація часто супроводжувалася експлуатацією місцевого населення. Переселенці отримували пільги та землю, натомість зобов’язувалися підтримувати графа та сплачувати певний податок, що могло призводити до соціальної нерівності та конфліктів.
- Культурні та релігійні конфлікти: Релігійні переслідування: Зовнішня колонізація часто супроводжувалася релігійними переслідуваннями. Наприклад, завоювання земель слов’ян і балтів німецькими князями було мотивоване їхньою язичницькою релігією, що призводило до насильницького навернення на християнство.
Таким чином, колонізаційні процеси доби Середньовіччя мали складні та неоднозначні наслідки, включаючи як економічний і соціальний розвиток, так і військові конфлікти та експлуатацію місцевого населення.
4. Проаналізуйте середньовічну мініатюру як історичне джерело (скористайтеся пам’яткою на с. 207). Порівняйте мініатюру та сучасне фото. Знайдіть спільний елемент.
Елементи мініатюри
- Сільськогосподарські роботи: На мініатюрі зображено жнива, що свідчить про важливість землеробства у середньовічному суспільстві. Люди працюють на полі, збираючи врожай, що вказує на сезонність робіт і залежність від природних умов.
- Архітектура: На задньому плані мініатюри видно міські стіни і будівлі, що свідчить про існування укріплених міст і замків, які були центрами політичного, економічного і культурного життя.
Порівняння мініатюри та сучасного фото
На сучасному фото зображено церкву Сент-Шапель у Парижі, яка також присутня на мініатюрі братів Лімбургів. Це дозволяє зробити кілька важливих висновків:
- Безперервність архітектурної спадщини: Спільний елемент — церква Сент-Шапель — свідчить про збереження важливих архітектурних пам’яток з часів Середньовіччя до сьогодення.
- Еволюція міського ландшафту: Порівняння мініатюри та сучасного фото показує зміни у міському ландшафті. Середньовічні укріплення і будівлі поступилися місцем сучасним будівлям, але історичні пам’ятки збереглися і стали частиною культурної спадщини.
- Соціальні зміни: Сучасне фото показує туристів і мешканців міста, що свідчить про зміну соціальної структури і способу життя. Середньовічні міста були центрами ремісництва і торгівлі, тоді як сучасні міста стали центрами туризму і культури.
Аналіз середньовічної мініатюри братів Лімбургів і порівняння з сучасним фото церкви Сент-Шапель у Парижі дозволяє зрозуміти важливі аспекти життя у Середні віки, а також оцінити зміни, що відбулися з часом. Спільний елемент — церква Сент-Шапель — підкреслює безперервність архітектурної спадщини і значення історичних пам’яток у сучасному світі.