§14. Ярослав Мудрий і тріумвірат Ярославовичів

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Обставини, за яких Володимир Святославович посів княжий престол у Києві:

Володимир Святославович зайняв київський престол у 980 році після міжусобної боротьби зі своїм старшим братом Ярополком. Згідно з літописами, Володимир спочатку втік до Скандинавії, звідки повернувся з варязьким військом. Він обложив Київ, де замкнувся Ярополк. Внаслідок зради воєводи Блуда Ярополк був убитий, і Володимир став київським князем у віці 18-20 років.

Основні напрямки діяльності Володимира Святославовича:

• Адміністративна реформа: централізація влади, усунення місцевих князів і призначення на їх місце своїх синів.
• Релігійна реформа: спроба реформувати язичництво, а згодом – хрещення Русі у 988 році.
• Військова реформа: будівництво системи укріплень на південних кордонах для захисту від кочовиків.
• Фінансова реформа: карбування перших руських монет – златників і срібників[5].
• Зовнішня політика: розширення території держави, активна дипломатія, в тому числі шлюбна.

Пояснення понять:

“Принцип престолонаслідування” – це порядок передачі влади у державі. У Київській Русі не було чітко встановленого принципу престолонаслідування, що часто призводило до міжусобиць. Зазвичай влада передавалася від батька до старшого сина або брата, але були й інші варіанти.

“Тріумвірат” – це союз трьох правителів. У контексті історії Київської Русі цей термін застосовується до періоду 1054-1073 років, коли після смерті Ярослава Мудрого державою спільно правили його сини Ізяслав, Святослав і Всеволод. Вони разом вирішували державні справи, ухвалювали закони та вели зовнішню політику.

14.1. Боротьба між Володимировичами

1. Визначте основні етапи боротьби за владу в Києві між синами Володимира.

1. Смерть Володимира Великого (1015 р.): Після смерті Володимира Великого розпочалася жорстока міжусобна боротьба за владу між його синами. Святополк Володимирович захопив київський престол і наказав убити своїх братів Бориса, Гліба та Святослава, за що отримав прізвисько «Окаянний».
2. Боротьба Ярослава та Святополка (1015-1019 рр.): Ярослав Володимирович, князь Новгородський, зібрав військо і рушив на Київ. У 1019 році відбулася вирішальна битва на річці Альта, де Ярослав переміг Святополка і став великим князем київським.
3. Конфлікт з Мстиславом Володимировичем (1023-1036 рр.): Мстислав, князь Тмутороканський, намагався захопити Київ, але кияни його не прийняли. У 1024 році він завдав поразки Ярославу під Лиственом, після чого брати поділили Русь по Дніпру: Ярослав отримав Правобережжя, а Мстислав – Лівобережжя. Після смерті Мстислава у 1036 році Ярослав став одноосібним правителем Русі.

2. З ким і чому Ярослав Володимирович співуправляв упродовж десяти років?

Ярослав Володимирович співуправляв з братом Мстиславом Володимировичем упродовж десяти років (1026-1036 рр.). Після битви під Лиственом у 1024 році брати домовилися про поділ Русі: Ярослав правив у Києві та Правобережжі, а Мстислав – у Чернігові та Лівобережжі. Це співуправління було вимушеним компромісом для уникнення подальших конфліктів і забезпечення стабільності в державі.

3. Дайте власну оцінку міжкнязівській боротьбі за володарювання в Києві.

Міжкнязівська боротьба за владу в Києві мала як негативні, так і позитивні наслідки:

Негативні наслідки:

• Ослаблення держави: Часті війни між князями призводили до ослаблення Київської Русі, зниження її військової та економічної потужності.
• Зниження авторитету центральної влади: Постійні конфлікти між князями підривали авторитет великого князя і центральної влади загалом.
• Втрата людських ресурсів: Братовбивчі війни призводили до значних людських втрат, що негативно впливало на демографічну ситуацію в державі.

Позитивні наслідки:

• Консолідація влади: Врешті-решт, перемога Ярослава Мудрого та його подальші реформи сприяли консолідації влади й зміцненню держави.
• Розвиток державних інститутів: Внаслідок боротьби за владу відбувалося формування більш чітких принципів престолонаслідування і державного управління.

Загалом, міжусобні війни мали більше негативних наслідків, оскільки вони підривали стабільність і розвиток держави. Проте, перемога Ярослава Мудрого і його подальша діяльність сприяли відновленню і зміцненню Київської Русі.

14.2. Внутрішня та зовнішня політика князя Ярослава Володимировича

1. Визначте основні напрямки діяльності Ярослава Володимировича.

Внутрішня політика:

• Законодавство: Ярослав уклав першу письмову збірку законів Київської Русі – «Руську правду», яка регулювала правові відносини в державі, захищала право власності та встановлювала соціальний уклад життя.
• Будівництво: За Ярослава було зведено багато архітектурних споруд, зокрема Софійський собор у Києві, Золоті ворота, храми святого Георгія та святої Ірини.
• Освіта та культура: Ярослав заснував школи і бібліотеки, зокрема при Софійському соборі, сприяв перекладу та переписуванню книг, що зробило Київ важливим культурним центром.
• Церковна реформа: Ярослав розвивав Київську митрополію, поставив митрополитом руса Іларіона, що зміцнювало незалежність церкви від Візантії.

Зовнішня політика:

• Військові кампанії: Ярослав здійснив успішні походи проти ятвягів, литовських та балтійських племен, розширив кордони Русі до Балтійського моря, заснував місто Юр’єв (тепер Тарту).
• Дипломатія: Ярослав активно використовував шлюбну дипломатію, укладаючи династичні шлюби своїх дітей з представниками європейських королівських родин. Його доньки стали королевами Франції, Норвегії та Угорщини.
• Мирні договори: У 1043 році Ярослав уклав мирну угоду з Візантією після невдалого походу на Константинополь, що зміцнило міжнародні позиції Русі.

2. Охарактеризуйте міжнародні відносини Русі за часів правління Ярослава Мудрого.

За часів Ярослава Мудрого Київська Русь мала активні дипломатичні відносини з багатьма європейськими країнами, Візантією, скандинавськими державами та іншими сусідніми країнами. Основні аспекти міжнародних відносин включали:

• Шлюбна дипломатія: Ярослав укладав династичні шлюби, що зміцнювало політичні союзи й підвищувало міжнародний престиж Русі.
• Мирні договори: Укладення мирних угод з Візантією та іншими державами, що сприяло стабільності й безпеці держави.
• Військові союзи: Ярослав підтримував військові союзи з різними країнами, що допомагало захищати кордони Русі й забезпечувати її безпеку.

3. Чи доречно застосовувати для характеристики діяльності князя слова та словосполучення «Мудрий», «тесть Європи»? Власну думку аргументуйте.

«Мудрий»:

Це прізвисько цілком доречне для Ярослава Володимировича, оскільки він дійсно приймав мудрі рішення, які сприяли розвитку держави:

• Законодавчі реформи: Укладання «Руської правди» показує його прагнення до впорядкування правових відносин у державі.
• Культурний розвиток: Заснування шкіл, бібліотек, підтримка перекладів і переписування книг свідчать про його турботу про освіту і культуру.
• Церковна реформа: Розвиток Київської митрополії й призначення митрополита з місцевих священиків підкреслюють його далекоглядність у релігійних питаннях.

«Тесть Європи»:

Це прізвисько також доречне, оскільки Ярослав укладав династичні шлюби своїх дітей з представниками європейських королівських родин:

• Доньки Ярослава: Анна, Єлизавета та Анастасія стали королевами Франції, Норвегії та Угорщини відповідно, що зміцнювало міжнародні зв’язки Русі.
• Шлюбна дипломатія: Ця політика сприяла зміцненню політичних союзів і підвищенню міжнародного престижу Київської Русі.

Таким чином, обидва прізвиська – «Мудрий» і «тесть Європи» – цілком обґрунтовані і відображають значні досягнення Ярослава Володимировича у внутрішній та зовнішній політиці.

14.3. Тріумвірат князів Ярославовичів

1. Як ви розумієте терміни «тріумвірат», «снем»?

Тріумвірат – це форма правління, за якої влада належить трьом співправителям. У контексті Київської Русі, тріумвірат Ярославичів (1054-1073 рр.) був політичним союзом трьох синів Ярослава Мудрого – Ізяслава, Святослава і Всеволода, які спільно керували державою після смерті батька.

Снем – це колегіальний орган влади в Київській Русі, який складався з удільних князів. Снеми скликалися великим князем київським без визначеної періодичності для обговорення важливих державних питань. Вони мали номінальний вплив і не мали чітких організаційно-правових форм

2. Визначте основні етапи в правлінні Ярославовичів.

1. Початок тріумвірату (1054 р.): Після смерті Ярослава Мудрого його сини Ізяслав, Святослав і Всеволод утворили тріумвірат, розподіливши між собою основні землі: Київське князівство (Ізяслав), Чернігівське князівство (Святослав) і Переяславське князівство (Всеволод).
2. Спільне правління (1054-1072 рр.): Брати спільно ухвалювали закони, зокрема «Правду Ярославичів» у 1072 році, і проводили військові кампанії проти зовнішніх ворогів, таких як торки і половці. Вони також визволили свого дядька Судислава з в’язниці.
3. Поразка від половців і внутрішні конфлікти (1068-1073 рр.): У 1068 році Ярославичі зазнали поразки від половців у битві на річці Альта, що призвело до повстання в Києві і вигнання Ізяслава. У 1073 році Святослав і Всеволод змовилися проти Ізяслава, змусивши його втекти з Києва.
4. Кінець тріумвірату (1073-1076 рр.): Після смерті Святослава у 1076 році Ізяслав повернувся до Києва, але помер у 1078 році. Всеволод став одноосібним правителем до своєї смерті у 1093 році.

3. Чи успішною, на вашу думку, виявилась практика співправління / тріумвірату князів Ярославовичів. Власну думку аргументуйте.

Позитивні аспекти:

• Законодавчі реформи: Ухвалення «Правди Ярославичів» сприяло правовому розвитку держави і зміцненню центральної влади.
• Спільні військові кампанії: Брати разом виступали проти зовнішніх ворогів, що допомагало захищати державу від нападів.

Негативні аспекти:

• Внутрішні конфлікти: Постійні суперечки і змови між братами підривали стабільність держави. Змова Святослава і Всеволода проти Ізяслава у 1073 році є яскравим прикладом таких конфліктів.
• Поразка від половців: Поразка у битві на річці Альта у 1068 році і подальше повстання в Києві показали слабкість тріумвірату у військових питаннях і управлінні державою.

Висновок:

Практика співправління Ярославичів виявилася частково успішною, оскільки вони змогли ухвалити важливі законодавчі реформи і спільно захищати державу. Однак внутрішні конфлікти і поразки від зовнішніх ворогів підривали стабільність і єдність Київської Русі. Тріумвірат не зміг забезпечити довготривалу стабільність і єдність держави, що в кінцевому підсумку призвело до його розпаду.

Машина часу «Давні закони».

1) Які види правопорушень згадуються в документі?

У «Руській правді» згадуються такі види правопорушень:

• Вбивство: Убивство людини, за яке передбачена помста або сплата викупу (віри) у 40 гривень.
• Тілесні ушкодження: Побиття до крові або синців, відсічення пальця, руки, ноги тощо.
• Образа: Удар батогом, жердиною, чашею, мечем тощо.
• Крадіжка: Викрадення коня, зброї, одягу, худоби, човна, сільськогосподарських продуктів тощо.
• Пошкодження майна: Ломання копія, щита, одягу, межової межі тощо.
• Втеча челядина: Укриття челядина (раба) у варяга або колбяга.

2) Які види покарань передбачені правовими нормами?

У «Руській правді» передбачені такі види покарань:

• Штрафи: Грошові компенсації за різні правопорушення, наприклад, 40 гривень за вбивство, 12 гривень за побиття, 3 гривні за удар батогом тощо.
• Віра: Грошова компенсація за вбивство, яка сплачувалася родичам вбитого.
• Потік і розграбування: Конфіскація майна і вигнання з громади за тяжкі злочини.
• Кровна помста: Право родичів помститися за вбивство члена родини.

3) Які категорії населення згадуються в документі?

У «Руській правді» згадуються такі категорії населення:

• Князі: Правляча верхівка Київської Русі.
• Бояри: Вищий прошарок феодального суспільства.
• Дружинники: Військова еліта, що служила князям.
• Смерди: Вільні селяни, які володіли землею і худобою.
• Закупи: Напіввільні люди, які працювали на землі бояр за борг.
• Рядовичі: Люди, які уклали договір (ряд) на службу.
• Холопи: Раби або челядини, які не мали особистої свободи.

Порівняйте норми «Салічної правди» та «Руської правди». Визначте спільні та відмінні риси цих збірників законів.

Спільні риси:

• Обидва збірники законів регулювали правові відносини у феодальних суспільствах.
• Включали норми, що визначали покарання за вбивство, тілесні ушкодження, крадіжку та образу.
• Передбачали грошові компенсації (штрафи) за більшість правопорушень.

Відмінні риси:

• Салічна правда мала більш фрагментарний характер і включала казуїстичні норми, тоді як Руська правда була більш систематизованою і впорядкованою.
• У Салічній правді були поширені тілесні покарання, тоді як Руська правда більше акцентувала на грошових штрафах.
• Руська правда охоплювала ширший спектр соціальних категорій населення, включаючи смердів, закупів, рядовичів та холопів.

Таким чином, обидва збірники законів відображають правові системи своїх епох і регіонів, але мають свої унікальні риси і відмінності.

1. Вправа «Ментальна мапа».

Об’єднайтеся в групи. Створіть ментальні мапи за темами «Князь Ярослав Мудрий», «Ярославовичі» (на вибір або за вказівкою вчителя / вчительки)

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

1. Коли Ярослав Мудрий став великим князем київським?
2. Що передбачала «Руська правда» щодо покарань за вбивство?
3. Хто був ініціатором укладення «Руської правди»?
4. Де Ярослав Мудрий побудував Софійський собор?
5. Звідки ми можемо дізнатися про правові норми Київської Русі?
6. Чому Ярослава Володимировича називають «Мудрим»?
7. Як Ярослав Мудрий зміцнював міжнародні відносини Русі?
8. Який результат мав похід Ярослава на Константинополь у 1043 році?

2. Що з діяльності князя Ярослава ви вважаєте найбільш значимим? Чому?

На мою думку, найбільш значимою діяльністю князя Ярослава Мудрого було укладення «Руської правди». Цей перший письмовий збірник законів Київської Русі систематизував норми звичаєвого права і встановив правові основи для держави. «Руська правда» захищала право власності, регулювала соціальні відносини, встановлювала грошові компенсації за злочини, що сприяло гуманізації правової системи. Цей документ став фундаментом для подальшого розвитку правової культури на Русі і вплинув на правові системи інших держав.

3. Складіть історичний портрет князя Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий (978-1054)

Ярослав Мудрий був видатним державним діячем, реформатором і культурним діячем. Він зміцнив Київську Русь, розвивав законодавство, будував величні архітектурні споруди, підтримував освіту і культуру. Його правління стало епохою розквіту Київської Русі, і його внесок у розвиток держави і культури залишив значний слід в історії.

Походження та ранні роки:

• Народився близько 978 року у полоцької княжни Рогніди та Володимира Святославича.
• У 10 років був відправлений правити Ростовом, а згодом Новгородом.

Внутрішня політика:

• Законодавство: Уклав «Руську правду», яка стала першим письмовим збірником законів Київської Русі.
• Будівництво: Збудував Софійський собор, Золоті ворота, храми святого Георгія та святої Ірини.
• Освіта та культура: Заснував школи, бібліотеки, підтримував переписування книг. Поставив митрополитом русича Іларіона.
• Адміністративні реформи: Зміцнив центральну владу, призначив своїх синів на ключові посади.

Зовнішня політика:

• Військові кампанії: Переміг печенігів у 1036 році, здійснив успішні походи проти ятвягів, литовських та балтійських племен.
• Дипломатія: Використовував шлюбну дипломатію, укладаючи династичні шлюби своїх дітей з європейськими королівськими родинами.
• Мирні договори: Уклав мир з Візантією після походу на Константинополь у 1043 році.

Особисті риси:

• Мудрість та далекоглядність: Ярослав отримав прізвисько «Мудрий» завдяки своїм реформам і політичним рішенням.
• Рішучість та хоробрість: Успішно боровся за владу, перемігши Святополка Окаянного у битві на річці Альта.
• Культурний діяч: Сприяв розвитку освіти, культури та релігії, перетворив Київ на культурний центр.

Підсумки правління:

• За час правління Ярослава Мудрого Київська Русь досягла зеніту своєї могутності і стала однією з найпотужніших європейських держав.
• Його реформи в правовій, адміністративній та культурній сферах заклали основу для подальшого розвитку держави.

Таким чином, Ярослав Мудрий залишив значний слід в історії Київської Русі як мудрий правитель, реформатор і культурний діяч.

4. Нанесіть на стрічку часу дати найважливіших, на вашу думку, подій за час правління князя Ярослава та його синів.

Ярослав Мудрий (1019-1054)

• 1019: Ярослав Мудрий стає великим князем київським після перемоги над Святополком Окаянним у битві на річці Альта.
• 1030-1031: Польська кампанія, повернення Червенських міст під контроль Київської Русі.
• 1036: Розгром печенігів під Києвом.
• 1037: Завершення будівництва Софійського собору в Києві.
• 1043: Останній похід на Константинополь, укладення почесного миру з Візантією.
• 1051: Призначення митрополитом Київським Іларіона, першого русича на цій посаді.
• 1054: Смерть Ярослава Мудрого, початок правління його синів.

Ярославичі (1054-1093)

• 1054: Початок тріумвірату Ізяслава, Святослава та Всеволода Ярославичів.
• 1068: Поразка Ярославичів від половців у битві на річці Альта, вигнання Ізяслава з Києва.
• 1072: Вишгородський снем, ухвалення «Правди Ярославичів».
• 1073: Святослав і Всеволод виганяють Ізяслава з Києва.
• 1076: Смерть Святослава, повернення Ізяслава до Києва.
• 1078: Смерть Ізяслава, Всеволод стає великим князем київським.
• 1093: Смерть Всеволода, завершення правління Ярославичів.

5. Вправа «Порівняння». Створіть порівняльну таблицю діяльності князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

6. Вправа «Я вважаю, що…, тому що…». Поясніть, чому період правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого вважають часом розквіту держави із центром у Києві. Власну думку аргументуйте.

Я вважаю, що період правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого вважають часом розквіту держави із центром у Києві, тому що їхні реформи та політичні дії значно зміцнили і розвинули Київську Русь.

Аргументація

Володимир Великий

• Християнізація Русі (988 р.). Володимир Великий запровадив християнство як державну релігію, що сприяло культурному і політичному зближенню з Візантією та іншими християнськими державами. Це допомогло зміцнити внутрішню єдність країни та підвищити її міжнародний престиж.
• Адміністративні реформи. Володимир централізував владу, усунувши місцевих князів і посадивши на їхні місця своїх синів. Це сприяло зміцненню центральної влади і стабільності держави.
• Військові успіхи. Володимир розширив кордони Київської Русі, здійснивши успішні походи на сусідні племена і держави. Він також укріпив південні кордони держави для захисту від печенігів, збудувавши низку укріплень.
• Соціальні реформи. Володимир дбав про соціальне забезпечення населення, організовуючи бенкети для бояр і допомогу незаможним.

Ярослав Мудрий

• Законодавчі реформи: Ярослав уклав «Руську правду», перший письмовий збірник законів Київської Русі, що систематизував норми звичаєвого права і встановив правові основи для держави. Це сприяло правовому розвитку і стабільності держави.
• Культурний розвиток: Ярослав заснував школи, бібліотеки, підтримував переклади і переписування книг, що зробило Київ важливим культурним центром. Він також побудував Софійський собор і Золоті ворота в Києві.
• Міжнародні відносини: Ярослав активно використовував шлюбну дипломатію, укладаючи династичні шлюби своїх дітей з представниками європейських королівських родин. Це зміцнювало міжнародні зв’язки і підвищувало престиж Київської Русі.
• Військові успіхи: Ярослав здійснив успішні військові кампанії проти печенігів, литовських та балтійських племен, розширив кордони Русі до Балтійського моря.