§14. Культура Русі-України у другій половині XI — першій половині ХІІІ ст

ГДЗ Історія України 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Які риси культури Русі-України у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. відображають, на вашу думку, наведені пам’ятки? Зверніть увагу на матеріал і техніку виконання прикрас. Запишіть 6-7 опорних слів, які характеризують розвиток культури, та поясніть їхнє значення. Порівняйте свої думки з міркуваннями однокласників та однокласниць, а потім — з інформацією підручника.

Культура Русі-України у другій половині XI — першій половині XIII століття була багатогранною і відзначалася значними досягненнями в різних сферах. Нижче наведені основні риси цієї культури, а також опорні слова, які допоможуть зрозуміти її розвиток.

Основні риси культури Русі-України

• Архітектура: У цей період активно розвивалося будівництво мурованих храмів з цегли та білого каменю. Характерним було хрестово-купольне планування соборів, що підкреслювало християнську символіку.
• Образотворче мистецтво: Значного розвитку набули фрески, мозаїки та іконопис. Мозаїки Києва, наприклад, стали важливими пам’ятками монументального мистецтва.
• Ювелірне мистецтво: Вироби з дорогоцінних металів, такі як діадеми, персні та браслети, демонстрували високу майстерність руських майстрів. Вони використовували техніки перегородчастої емалі та зерні.
• Література та писемність: Розвивалася давньоруська писемність завдяки впровадженню кирилиці. Літературні твори, такі як «Повість минулих літ» і «Слово о полку Ігоревім», стали класикою світової літератури.
• Музика: Поширення отримали народні пісні та церковний спів. Музичне мистецтво включало використання різноманітних інструментів, таких як гуслі.
• Релігія: Прийняття християнства мало значний вплив на культуру Русі-України, об’єднавши її з європейським християнським світом і сприявши розвитку церковної архітектури та мистецтва.

Опорні слова

1. Архітектура – розвиток мурованих храмів.
2. Мозаїка – монументальне декоративне мистецтво.
3. Ювелірне мистецтво – обробка дорогоцінних металів.
4. Писемність – впровадження кирилиці.
5. Іконопис – розвиток релігійного живопису.
6. Музика – народні пісні та церковний спів.

Ці риси відображають високий рівень культурного розвитку Русі-України в зазначений період і демонструють її інтеграцію в європейський культурний простір.

1. Як розвивалися освіта та книгописання

ПОМІРКУЙТЕ

Як у часи Русі-України здобували й передавали знання? Чому храми та монастирі були важливими освітніми центрами?

Знання здобували в школах, заснованих Володимиром Великим і Ярославом Мудрим, які продовжували діяти у другій половині XI–XII ст. Навчання було доступним для різних верств населення, включаючи боярські родини, купців та ремісників. Існували школи для дітей знаті, школи «книжного вчення» для священників і школи грамоти для купецького та ремісничого населення. Освітою вищого рівня вважалося вивчення богослов’я, філософії, риторики, граматики, співів та іноземних мов.

Храми та монастирі були важливими освітніми центрами, оскільки при них існували школи, де навчалися не лише майбутні священники, а й представники інших верств населення. Вони також слугували місцями зберігання книжок і рукописів.

Дослідіть

Чому в межах сучасної України збереглося мало берестяних грамот? Зауважте, що стрижні для письма по бересті археологи знаходять у великій кількості.

Мало берестяних грамот збереглося через кліматичні умови, які не сприяли їхньому збереженню. Береста, як матеріал, є чутливою до вологи та перепадів температури, що призводить до її швидкого руйнування. Хоча археологи знаходять багато стрижнів для письма, самі грамоти не збереглися через ці несприятливі умови.

Дослідіть

Опишіть за зображеннями найдавніші книги. У чому їхня цінність?

Мстиславове Євангеліє

Мстиславове Євангеліє — це рукописна книга початку XII століття, яка належала князю Мстиславу Великому. Вона відзначається коштовним окладом XVI століття, що включає срібну золочену дошку, скань (ажурний металевий візерунок), емалеві іконки, напівдорогоцінні камені та перлини. Цінність цієї книги полягає в її художньому оформленні та історичному значенні як зразка давньоруського книжкового мистецтва.

Ізборник 1073 року

Ізборник 1073 року — це рукописна збірка статей та уривків з різних книжок, створена для князя Святослава Ярославича. Вона містить твори візантійських учених, які пояснюють біблійні сюжети і дають настанови. Ізборник є цінним як енциклопедія знань того часу та свідчення високої майстерності письма й ілюстрування.

Перше зображення людей з Ізборника 1073 року

Це зображення Святослава Ярославича та його сім’ї є важливим як один з найдавніших прикладів портретного живопису в давньоруській книжковій справі. Воно має культурну цінність, демонструючи розвиток іконографії та художнього стилю того часу.

Поштова марка «1000 років літописанню і книжковій справі в Україні»

Поштова марка, створена художником О. Штанком, присвячена 1000-річчю літописання і книжковій справі в Україні. Вона символізує багатовікову традицію писемності та збереження культурної спадщини на українських землях.Цінність цих книг полягає не лише в їхньому змісті, але й у мистецькому оформленні, що відображає високу культуру Русі-України. Вони є важливими джерелами для вивчення історії, літератури та мистецтва того часу.

2. Як розвивались архітектура й образотворче мистецтво Русі-України у другій половині XI — першій половині XIII ст.

Поміркуйте

Як зміни в політичному й соціальному житті в руських землях вплинули на розвиток архітектури та образотворчого мистецтва?

Зміни в політичному й соціальному житті руських земель у другій половині XI — першій половині XIII століття значно вплинули на розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

Архітектура

1. Оборонні споруди: Через князівські міжусобиці та постійні загрози, архітектура зосереджувалась на зведенні оборонних споруд. Це включало будівництво замків і фортець для захисту від ворогів. Міста, такі як Київ, Переяслав і Чернігів, були укріплені кількома лініями оборони, що включали земляні вали та стіни.
2. Церковне будівництво: Основним напрямом розвитку архітектури залишалося церковне будівництво. Зводили нові кам’яні храми та монастирі, такі як собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого та Печерського монастирів у Києві.

Образотворче мистецтво

1. Мозаїки та фрески: Храми прикрашали традиційними мозаїками та фресками на біблійні сюжети. Відомими є мозаїки з Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Печерського монастиря.
2. Іконопис: Ікони, які писали на дошках, стали важливим елементом оздоблення храмів. Майстерня Києво-Печерського монастиря була осередком іконопису, де працював відомий художник Аліпій Печерський.

Таким чином, політична нестабільність сприяла розвитку оборонної архітектури, тоді як соціальні зміни та релігійний вплив стимулювали розквіт церковного будівництва і мистецтва.

Дослідіть

1. Як архітектори використовували природний ландшафт у зведенні оборонних споруд? Які особливості розвитку архітектури ХІ-ХІІІ ст. відображено на ілюстраціях?

Архітектори Русі-України використовували природний ландшафт, зокрема рельєф місцевості, для підвищення обороноздатності своїх споруд. Фортеці та замки часто будували на пагорбах або біля річок, що забезпечувало природний захист від нападників. Наприклад, діорама Стародавнього Києва демонструє, як місто було розташоване на високих берегах Дніпра, що ускладнювало доступ ворогам.

Які особливості розвитку архітектури XI–XIII ст. відображено на ілюстраціях?

1. Діорама Стародавнього Києва: Показує використання природного рельєфу для оборонних цілей та складну структуру міських укріплень.
2. Замок Володимира Мономаха в Любечі: Сучасна реконструкція ілюструє типові риси оборонних споруд того часу, зокрема міцні стіни та башти.
3. Успенський собор Києво-Печерської лаври: Відображає розвиток церковного будівництва з використанням каменю та цегли, а також багатий декор інтер’єру.
4. П’ятницька церква в Чернігові: Демонструє перехід до більш компактних форм храмів.
5. Успенський собор у Чернігові: Ілюструє розвиток архітектури з акцентом на монументальність.

Ці особливості свідчать про високу майстерність давньоруських архітекторів і їх здатність адаптуватися до змін у політичному та соціальному житті.

2. Що спільного й відмінного було в будівлі замків Володимира Мономаха та європейських феодалів ХІ ст.?

Спільним для замків Володимира Мономаха та європейських феодалів XI століття було те, що обидва типи споруд слугували оборонними фортецями, призначеними для захисту від ворогів. Вони мали міцні стіни, башти та інші оборонні елементи. Відмінності полягали в архітектурних стилях і матеріалах: руські замки часто будували з дерева та каменю, використовуючи місцевий ландшафт для підвищення обороноздатності, тоді як європейські замки частіше зводили з каменю і мали більш складні архітектурні форми

3. Визначте основні риси й особливості архітектури тогочасних культових споруд ХІ-ХІІ ст.

Основними рисами архітектури культових споруд XI–XII століть були:

• Хрестово-купольне планування: Храми мали форму хреста з центральним куполом, що символізувало небесний світ.
• Використання каменю та цегли: Це забезпечувало довговічність і величність споруд.
• Декорування мозаїками та фресками: Інтер’єри храмів прикрашали сценами на біблійні сюжети.
• Іконопис: Використовували ікони як важливу частину оздоблення храму.
• Масивність і монументальність: Храми відзначалися великими розмірами та потужними стінами.

Ці риси свідчать про високий рівень розвитку архітектури Русі-України, а також про значний вплив візантійської традиції.

ДОСЛІДІТЬ

Якими були особливості розвитку живопису в XI — першій половині XIII ст.?

Особливості розвитку живопису в XI — першій половині XIII ст. включали:

1. Мозаїки та фрески: Ці техніки були основними у декоруванні храмів. Мозаїка «Євхаристія» в Михайлівському Золотоверхому соборі є прикладом високої майстерності, характерної для цього періоду. Фрески, такі як у церкві Спаса на Берестові, відображали біблійні сюжети і слугували важливою частиною церковного інтер’єру.
2. Іконопис: Ікони писали на дошках і вважали їх оберегами храму та вірян. Відомий іконописець Аліпій Печерський створив кілька чудодійних ікон, з яких збереглася «Богоматір Свенська-Печерська». Іконопис мав значний вплив на духовне життя тогочасного суспільства.
3. Вплив візантійської традиції: Живопис Русі-України зазнав значного впливу візантійського стилю, що проявлялося в техніці виконання та виборі сюжетів.
4. Розвиток майстерень: Києво-Печерський монастир став важливим центром розвитку живопису, де працювали видатні художники, такі як Аліпій Печерський.

Ці особливості свідчать про високу майстерність давньоруських художників і значну роль живопису в культурному житті Русі-України.

Перевір себе

1. Які напрями в руській культурі розвивались у другій половині XI — початку XIII ст.?

У цей період активно розвивалися література, архітектура, образотворче мистецтво та освіта. Література представлена такими творами, як «Повість минулих літ» і «Слово о полку Ігоревім». Архітектура зосереджувалася на будівництві церков і монастирів, зокрема Успенського собору Києво-Печерської лаври. Образотворче мистецтво включало мозаїки та фрески, а також розвиток іконопису. Освіта розвивалася через школи при монастирях і церквах.

2. Як розвивалася освіта і книжкова справа?

Освіта на Русі розвивалася завдяки школам при монастирях і церквах, заснованих Володимиром Великим і Ярославом Мудрим. Навчання було доступним для різних верств населення, включаючи боярські родини та ремісників. Вищу освіту здобували в Києві при Софійському соборі, а пізніше — при Печерському монастирі. Книжкова справа включала створення рукописів, таких як Ізборники 1073 і 1076 років, які відзначалися високою майстерністю письма та ілюстрацій.

3. Які типи будівель переважали в архітектурі?

Основними типами будівель в архітектурі Русі-України були церковні споруди, такі як собори і монастирі. Також значну роль відігравали оборонні споруди — замки та фортеці, які будувалися для захисту від ворогів. Церковне будівництво було основним напрямом розвитку архітектури в цей період.

4. Що таке мозаїка, фреска, ікона?

• Мозаїка — це художня техніка, яка полягає у створенні зображень або візерунків шляхом укладання маленьких шматочків кольорового скла, каменю або інших матеріалів. Вона використовувалася для прикрашання стін і підлог у храмах.
• Фреска — це техніка настінного живопису, при якій фарби наносяться на вологу штукатурку. Цей метод дозволяє фарбам проникати в штукатурку, що робить зображення довговічним. Фрески часто використовували для декорування інтер’єрів церков.
• Ікона — це релігійний образ, зазвичай написаний на дерев’яній дошці. Ікони вважалися святими і використовувалися в богослужіннях та як обереги.

5. Чи можна стверджувати, що культура періоду роздробленості розвивалась? Чому ти так вважаєш?

Так, можна стверджувати, що культура періоду роздробленості розвивалася. Незважаючи на політичну нестабільність, у цей час активно розвивалися література, архітектура і мистецтво. З’являлися нові літературні твори, зводилися численні церкви та монастирі, розвивалася іконописна традиція. Це свідчить про те, що культурний розвиток тривав навіть в умовах політичної роздробленості.

6. Які чинники сприяли розвитку культури Київської держави другої половини XI — першої половини XIII ст., а які — гальмували його?

Сприятливі чинники:

• Релігія: Прийняття християнства сприяло розвитку літератури та мистецтва, зокрема через переклади релігійних текстів і будівництво храмів.
• Освіта: Заснування шкіл при монастирях і церквах забезпечувало поширення знань.
• Міжнародні контакти: Торгівля та дипломатичні зв’язки з іншими країнами сприяли культурному обміну.

Гальмуючі чинники:

• Політична нестабільність: Князівські міжусобиці та зовнішні загрози відволікали ресурси від культурного розвитку.
• Економічні труднощі: Війни та конфлікти могли призводити до економічних спадів, що обмежувало можливості для фінансування культурних проектів.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Разом із друзями створи хмарину слів, яка відображала не лише основні пам’ятки культури цього періоду, але й твоє ставлення до них.

Для створення хмари слів, яка відображала б основні пам’ятки культури Русі-України другої половини XI — першої половини XIII ст., а також твоє ставлення до них, можна використати такі слова:

• Києво-Печерська лавра
• Мстиславове Євангеліє
• Ізборник
• Повість минулих літ
• Мозаїка
• Фреска
• Ікона
• Освіта
• Архітектура
• Література

Ці слова відображають ключові елементи культури того часу, такі як важливі літературні твори, архітектурні пам’ятки, мистецькі техніки та розвиток освіти. Твоє ставлення до цих пам’яток може бути виражене через додаткові слова, такі як “велич”, “майстерність”, “духовність”, “спадщина”, що підкреслюють твоє захоплення і повагу до культурних досягнень цього періоду.

Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до § 14.