§13. Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

Пригадайте, які настанови давав Ярослав Мудрий своїм синам у заповіті. Від яких загроз він намагався застерегти нащадків? За потреби скористайтеся документом на с. 59.

Згідно з історичними джерелами, у своєму заповіті Ярослав Мудрий дав такі основні настанови своїм синам:

1. Жити в мирі та злагоді між собою. Ярослав закликав синів підтримувати братню любов і єдність.
2. Слухатися старшого брата Ізяслава, якому Ярослав передав київський престол. Ізяслав мав замінити батька для молодших братів.
3. Не переступати братніх уділів, тобто поважати територіальний розподіл земель між братами.
4. Дотримуватися встановленої системи престолонаслідування за принципом старшинства (сеньйорату).

Основні загрози, від яких Ярослав намагався застерегти нащадків:

1. Міжусобні війни та боротьба за владу між братами. Ярослав розумів, що це може призвести до ослаблення держави.
2. Зовнішні вороги, особливо кочівники зі степу. Єдність князів була необхідна для ефективного захисту кордонів.
3. Втрата авторитету київського князя та центральної влади. Ярослав прагнув зберегти єдність держави через систему старшинства.
4. Порушення територіального розподілу земель між братами, що могло спровокувати конфлікти.

Таким чином, головною метою заповіту Ярослава Мудрого було збереження єдності Русі-України та запобігання руйнівним міжусобицям між його нащадками після його смерті.

1. ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ

Читаємо й розуміємо

1. На основі навчального тексту визначте причини та наслідки політичної роздробленості Русі-України.

Причини:

• Розподіл земель між синами Ярослава Мудрого
• Міжусобні війни між братами
• Розвиток нових центрів ремесла і торгівлі, які конкурували між собою
• Боротьба за владу і землі між руськими князями

Наслідки:

• Втрата єдності держави
• Ослаблення центральної влади київського князя
• Вразливість перед зовнішніми загрозами (напади половців)
• Необхідність створення нових механізмів управління (князівські з’їзди)

2. Визначте, до яких дій вдавалися князі, щоб подолати роздробленість. Наскільки їхні дії були успішними?

Дії князів для подолання роздробленості:

• Створення тріумвірату Ярославичів (1054-1073)
• Проведення князівських з’їздів (Любецький з’їзд 1097 р., з’їзди 1100 та 1103 рр.)
• Укладання угод про припинення міжусобиць
• Спроби об’єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів (половців)

Успішність цих дій була обмеженою. Хоча вони приносили тимчасове примирення та дозволяли об’єднувати сили проти спільних ворогів, міжусобиці швидко відновлювалися, а єдність держави не була відновлена повністю.

3. Результати своєї роботи оформіть у вигляді карти пам’яті.

Карта пам’яті “Політична роздробленість Русі-України”

Причини

• Розподіл земель між синами Ярослава
• Міжусобні війни
• Розвиток нових економічних центрів
• Боротьба за владу

Наслідки

• Втрата єдності держави
• Ослаблення центральної влади
• Вразливість перед зовнішніми загрозами
• Створення нових механізмів управління

Спроби подолання

• Тріумвірат Ярославичів
• Князівські з’їзди
• Угоди про припинення міжусобиць
• Об’єднання проти зовнішніх ворогів

Результати

• Тимчасове примирення
• Обмежена успішність
• Продовження роздробленості

Визначте на мініатюрі переможців і тих, хто зазнав поразки.

На мініатюрі з Радзивіллівського літопису, що зображує битву на річці Альта 1068 року, можна визначити:

Переможці: половці (кочівники)

• Зображені в лівій частині мініатюри
• Атакують і переслідують руських воїнів
• Мають характерне озброєння кочівників (луки, криві шаблі)

Ті, хто зазнав поразки: руські війська (Ярославичі)

• Зображені в правій частині мініатюри
• Відступають і тікають від половців
• Деякі воїни падають з коней, що символізує поразку

Мініатюра чітко передає нищівну поразку війська Ярославичів від половців у цій битві. Половці зображені як активна атакуюча сторона, а руські воїни – у стані відступу та розгрому

2. ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД КНЯЗІВ

Поміркуймо! Поясніть, як впливали міжусобиці на становище в Русі-Україні. Який вихід із ситуації, що склалася, ви запропонували б князям?

Міжусобиці негативно впливали на становище Русі-України:

1. Ослаблювали центральну владу та єдність держави.
2. Виснажували військові та економічні ресурси князівств.
3. Робили Русь вразливою перед зовнішніми ворогами, особливо половцями.
4. Перешкоджали ефективному управлінню та розвитку держави.

Можливі варіанти виходу з ситуації, які можна було б запропонувати князям:

1. Провести з’їзд князів для досягнення компромісу та укладання угоди про припинення міжусобиць.
2. Встановити чіткі правила престолонаслідування та розподілу земель.
3. Створити спільну раду князів для вирішення важливих державних питань.
4. Об’єднати зусилля для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів, особливо половців.
5. Запровадити систему взаємних гарантій та санкцій за порушення домовленостей між князями.
6. Зосередитися на розвитку економіки та торгівлі у своїх уділах замість військового протистояння.

Саме такі кроки й були частково реалізовані під час Любецького з’їзду 1097 року, який тимчасово стабілізував ситуацію в Русі-Україні.

Поясніть символіку пам’ятника:

1. Що символізує головна постать пам’ятника?

Головна постать пам’ятника символізує Володимира Всеволодовича Мономаха, ініціатора Любецького з’їзду. Він зображений сидячим, що підкреслює його важливу роль у зібранні князів та прагнення до миру і єдності. Його поза та вираз обличчя відображають мудрість, рішучість та авторитет.

2. Поміркуйте, кого автор зобразив у барельєфах на постаменті.

Барельєфи на постаменті, ймовірно, зображують інших князів, які брали участь у з’їзді: чернігівського, смоленського, волинського і теребовлянського князів. Вони символізують різні князівства, які об’єдналися для досягнення спільної мети – припинення міжусобиць та боротьби проти половців.

3. Які емоції і настрої учасників Любецького з’їзду намагався втілити в їхніх образах автор пам’ятника?

Емоції та настрої учасників з’їзду, які автор намагався втілити:

• Рішучість: У виразах облич князів відображена рішучість і готовність діяти спільно.
• Єдність: Композиція пам’ятника підкреслює єдність князів, які стоять разом спільної мети.
• Серйозність: Вирази облич князів і загальна атмосфера пам’ятника передають серйозність моменту та важливість прийнятих рішень.
• Надія: Пам’ятник також відображає надію на мир і стабільність, які могли б бути досягнуті через припинення міжусобиць.

Свідчать документи

Визначте за текстом підручника та уривком документа причини, рішення та наслідки Любецького з’їзду князів.

Причини:

• Постійні міжусобиці та боротьба за владу між князями після смерті Ярослава Мудрого.
• Ослаблення центральної влади та єдності держави.
• Загроза з боку половців, які здійснювали напади на руські землі.

Рішення:

• Закріпити за собою батьківські землі, щоб уникнути подальших конфліктів.
• Припинити усобиці та укласти мир між князями.
• Об’єднатися для спільної боротьби з кочовиками-половцями.

Наслідки:

• Тимчасове припинення міжусобиць та стабілізація ситуації в державі.
• Об’єднані зусилля князів у боротьбі проти зовнішніх ворогів, що дозволило провести успішні воєнні кампанії проти половців.
• Створення прецеденту для подальших князівських з’їздів, які стали важливим механізмом управління та прийняття рішень у державі.

Любецький з’їзд князів став важливою подією в історії Русі-України, яка сприяла тимчасовому миру та зміцненню держави перед загрозою зовнішніх ворогів.

Думки істориків

Як, згідно з баченням історика, змінилася система управління Русі-України після Любецького з’їзду?

Згідно з баченням історика Івана Крип’якевича, після Любецького з’їзду система управління Русі-України змінилася наступним чином:

• Княжі з’їзди стали постійною установою: Вони перетворилися на свого роду державну раду, де вирішувалися всі найважливіші питання.
• Спільна згода всіх князів: Питання державного значення можна було провести тільки за спільною згодою всіх князів, що підкреслювало важливість колективного прийняття рішень.
• Зміцнення координації між князями: З’їзди сприяли кращій координації дій князів, особливо в питаннях оборони та зовнішньої політики.

Таким чином, Любецький з’їзд став важливим кроком у напрямку стабілізації внутрішньої політики та зміцнення обороноздатності Русі-України.

Вправа «Правління Ярославичів»

За кілька років до своєї смерті Ярослав Мудрий розділив між своїми синами землі Русі на окремі князівства (уділи). Після його смерті у 1054 р. на Русі розпочалися міжусобні війни між синами Ярослава. Розуміючи, які нещастя несуть ці війни, три брати — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали союз для спільного управління державою – тріумвірат Ярославичів. У 1071 р. вони доповнили батьківську збірку «Руську правду» новими законами. Ця збірка законів дістала назву «Правда Ярославичів». У цей час Русь стала об’єктом нападів нових ворогів — половців. Вирішальна битва на річці Альта 1068 р. завершилася нищівною поразкою війська тріумвірату Ярославичів. Під загрозою з боку половців у листопаді 1097 року у місті Любечі зібрався з’їзд князів. Рішення цього з’їзду закріпили поділ Русі на удільні князівства.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Можу визначити причини, прояви та наслідки політичної роздробленості Русі-України

Причини політичної роздробленості Русі-України:

• Розподіл земель між синами Ярослава Мудрого
• Міжусобні війни між князями
• Розвиток нових центрів ремесла і торгівлі, що конкурували між собою

Прояви:

• Поділ держави на окремі князівства (уділи)
• Боротьба за владу між князями

Наслідки:

• Послаблення єдності держави
• Зменшення авторитету київського князя
• Виникнення князівських з’їздів як нової форми управління

Можу назвати, коли і з якою метою було скликано Любецький з’їзд князів

• Відбувся у 1097 році
• Мета: подолати розбрат між князями та об’єднатися для боротьби з половцями

Можу пояснити, яку загрозу для Русі-України Треба несли половці

• Постійні напади на руські землі
• Поразка війська Ярославичів у битві на річці Альта у 1068 році

Можу показати на карті місце битви на Альті, проведення Любецького з’їзду.

• Річку Альта – місце битви 1068 року
• Місто Любеч – місце проведення князівського з’їзду 1097 року

2. Історія в ребусах. Розгадайте ребуси й утворіть логічні пари із закодованих у ребусах слів та їхніх пояснень.

Логічні пари:

1. Уділи – Б: Частини Русі-України, якими наділив Ярослав Мудрий своїх синів
2. Альта – В: Річка, на берегах якої в 1068 р. Ярославичі зазнали першої поразки від половців
3. Любеч – А: Місто, у якому був скликаний князівський з’їзд з метою подолання усобиць та організації відсічі ворогам

3. Поміркуйте, чи можна було уникнути князівських усобиць після смерті Ярослава Мудрого.

Уникнути князівських усобиць було складно через відсутність чіткої системи спадкоємності та сильні амбіції князів. Відсутність єдиного лідера та розподіл земель між синами Ярослава сприяли конфліктам.

Уникнути теоретично можливо. Для цього потрібно було б:

• Створити чіткий механізм престолонаслідування.
• Забезпечити сильну центральну владу в Києві.
• Розробити систему противаг між князівствами.
• Виховати у князів почуття відповідальності за єдність держави.

4. Уявіть себе впливовим нащадком Ярослава Мудрого. Запропонуйте власну стратегію протистояння зовнішнім ворогам.

Як впливовий нащадок Ярослава Мудрого, я б запропонував:

• Об’єднання князів: Закликати до єдності та створити союз між князями для спільного протистояння ворогам.
• Зміцнення оборони: Будівництво укріплень та фортець на кордонах для захисту від нападів.
• Дипломатія: Встановлення союзів з сусідніми державами для спільної боротьби проти спільних ворогів.
• Мобілізація війська: Створення регулярного війська та проведення військових навчань для підготовки до можливих нападів.