11.1. Живе спілкування. Вербальні і невербальні засоби спілкування. Вміти сказати і вміти почути
⚡ Міркуємо і діємо
Що таке комунікація і яке її основне призначення?
Комунікація — це процес передачі інформації від однієї людини до іншої за допомогою звуків, письма, рухів тіла чи електронних засобів. Основне призначення комунікації полягає в тому, щоб ділитися інформацією та робити її спільною, що дозволяє нам здобувати знання, засвоювати суспільні цінності та взаємодіяти між собою.
Які складові комунікативної компетентності?
Комунікативна компетентність має три основні складові: бажання спілкуватися, знання про те, як це робити, та вміння застосовувати ці знання на практиці.
Назвіть форми і види комунікації.
Існують різні форми комунікації, які розрізняють за тим, між ким вона відбувається: внутрішньоособистісна (розмова із самим собою), міжособистісна (між двома або кількома людьми) та масова (спрямована на велику аудиторію). Залежно від використання мови, комунікація буває вербальною (словесною) та невербальною (без слів).
Поясніть різницю між вербальною та невербальною комунікацією. Наведіть власні приклади.
Вербальна комунікація — це спілкування за допомогою слів, як-от розмова з другом або написання повідомлення. Невербальна комунікація відбувається без слів, через жести, міміку чи пози, наприклад, усмішка для вираження радості або схрещені на грудях руки, що може свідчити про закритість.
11.2. Спілкування онлайн
🤝 Працюємо разом
«Аналіз інтернет-повідомлень». Оберіть реальний приклад інтернетспілкування (коментарі, пости) і визначте, які принципи та правила онлайн-комунікації були дотримані або порушені.
Давайте проаналізуємо гіпотетичну ситуацію в соціальній мережі під постом про вихід нового українського фільму.
Пост:
Автор, @user1: «Щойно подивився новий фільм „Тіні забутих предків 2“. Я в захваті! Чудова акторська гра та неймовірний сюжет. Раджу всім!»
Приклад коментарів:
Коментар 1 (порушення правил):
Коментатор, @anonim_hater: «Ти взагалі щось розумієш у кіно? Фільм — повний провал, актори грають жахливо. чув що всі гроші на зйомки вкрали. не витрачайте свій час на це сміття!!!»
Аналіз:
У цьому коментарі порушено кілька правил онлайн-спілкування:
- Неповага до честі та гідності: Автор коментаря переходить на особистості, ставлячи під сумнів компетентність автора поста («Ти взагалі щось розумієш у кіно?»).
- Поширення неперевіреної інформації: Використовується фраза «чув що», що є поширенням чуток, а не достовірних даних.
- Використання мови ворожнечі: Вживаються образливі слова («сміття», «провал»), що створює токсичну атмосферу.
Коментар 2 (дотримання правил):
Коментатор, @kino_lover: «Дякую за вашу думку! Цікаво буде подивитись. Мені, чесно кажучи, попередня частина не дуже сподобалась, але я чув багато позитивних відгуків про операторську роботу в новому фільмі. Можливо, дам йому шанс.»
Аналіз:
Цей коментатор дотримується правил онлайн-комунікації:
- Ввічливість: Він дякує за думку і висловлює свою позицію коректно, без образ.
- Повага до співрозмовника: Він не заперечує думку автора поста, а висловлює власну, альтернативну точку зору.
- Конструктивність: Коментар підтримує дискусію, згадуючи конкретний аспект, який його зацікавив (операторська робота).
«Створіть блогпост». Напишіть невеликий пост або коментар на тему, яка вас цікавить, дотримуючись правил онлайн-спілкування, звертаючи увагу на грамотність, ввічливість і конфіденційність.
Ось приклад невеликого блогпосту на тему хобі:
Чому варто знаходити час для хобі?
Привіт усім!
Останнім часом замислився, наскільки важливо мати хобі, особливо у нашому швидкому світі. Для мене таким захопленням стало складання моделей кораблів.
Спочатку здавалося, що це просто спосіб зайняти вільний час, але потім я зрозумів, що це набагато більше. Коли я зосереджуюсь на дрібних деталях, усі щоденні турботи відходять на другий план. Це чудова медитація, яка допомагає «перезавантажити» мозок. Крім того, я дізнався багато нового про історію вітрильників.
А яке у вас хобі? Поділіться в коментарях, що допомагає вам відпочивати та знаходити натхнення! Буде цікаво почитати.
⚡ Міркуємо і діємо
Як можна захистити особисту інформацію під час онлайн-спілкування?
- Не діліться зайвим. Ніколи не публікуйте свою адресу, номер телефону чи дані документів.
- Використовуйте надійні паролі. Створюйте складні та різні паролі для кожного сайту.
- Налаштовуйте приватність. У соціальних мережах зробіть свій профіль закритим для незнайомців.
- Будьте обережні з публічним Wi-Fi. У кафе чи аеропортах ваші дані можуть перехопити, тому краще використовувати VPN.
- Не відкривайте підозрілі посилання. Це може бути спроба вкрасти ваші дані (фішинг).
- Дотримуйтесь конфіденційності. Пам’ятайте, що все опубліковане в інтернеті може залишитись там назавжди.
Хто такі блогери й інфлюенсери і чому вони повинні нести відповідальність за свої дії в інтернеті?
Блогер — це людина, яка створює та регулярно публікує контент у власному блозі, висловлюючи свої думки на різні теми. Інфлюенсер — це блогер, чия думка має значний вплив на аудиторію. Вони несуть відповідальність, оскільки їхні слова впливають на думки та поведінку багатьох людей, а поширення незаконної інформації, як-от закликів до насильства, може мати кримінальні наслідки.
Які фізичні та соціальні перешкоди долає онлайн-спілкування?
Онлайн-спілкування усуває фізичні перешкоди, дозволяючи спілкуватися з людьми незалежно від відстані, а також соціальні, оскільки анонімність в інтернеті зменшує значення таких бар’єрів, як вік, стать, зовнішність чи соціальний статус.
Що таке анонімність в інтернет-спілкуванні? Назвіть її позитивні та негативні сторони.
Анонімність — це можливість спілкуватися в інтернеті, не розкриваючи свою особу. Її позитивна сторона полягає в тому, що вона дає змогу вільно висловлюватися сором’язливим людям. Негативна ж сторона — це так зване токсичне розгальмування, коли люди, відчуваючи безкарність, поводяться агресивно, використовують лайку та вдаються до кібербулінгу.
Що таке асинхронність в онлайн-спілкуванні? Які її плюси та мінуси?
Асинхронність означає, що спілкування відбувається не в реальному часі, і відповідь на повідомлення може прийти із затримкою. Мінус цього в тому, що діалог може перерватися, якщо відповідь надходить не одразу. Плюс — у вас є час, щоб краще обміркувати свою відповідь.
Чому дефіцит емпатії може бути проблемою в онлайн-спілкуванні?
Дефіцит емпатії стає проблемою, оскільки без невербальних сигналів, таких як тон голосу чи вираз обличчя, важко зрозуміти справжні емоції людини та співпереживати їй.
11.3. Свобода слова і відповідальність
🤝 Працюємо разом
А. Обміркуйте в парах чи групах, як в умовах війни інформація може використовуватися як зброя.
В умовах війни інформація стає справжньою зброєю, оскільки агресор може використовувати її для досягнення своїх цілей. Це називається інформаційною війною, і вона ведеться кількома способами:
- Дезінформація та фейки. Створення та поширення неправдивих новин для того, щоб посіяти паніку, хаос та недовіру до власної влади та армії.
- Пропаганда. Поширення ідей, які виставляють ворога в негативному світлі, а свої дії — у позитивному. Це робиться для маніпуляції громадською думкою як усередині країни, так і за кордоном.
- Кібератаки на інформаційні ресурси. Злам урядових сайтів, медіа та поширення через них неправдивої інформації для підриву довіри.
- Психологічний тиск. Поширення інформації, яка має на меті деморалізувати військових та цивільне населення, наприклад, чутки про великі втрати або неминучу поразку.
Б. Дослідження прикладів обмеження свободи слова. Знайдіть у новинах або історичних джерелах приклади, коли свобода слова була обмежена. Обговоріть, чи ці обмеження були виправданими.
Свобода слова не є абсолютною і може обмежуватися, якщо це необхідно для захисту інших важливих цінностей.
Приклад 1: Заборона публікації інформації про переміщення військ під час воєнного стану.
В Україні, як і в багатьох інших країнах під час війни, діє заборона на поширення даних про місцезнаходження та пересування військової техніки та особового складу.
Чи було це виправдано? Так, це обмеження є повністю виправданим. Публікація такої інформації може допомогти ворогу завдавати точних ударів, що призведе до загибелі військових та провалу оборонних операцій. У цьому випадку, право на життя та безпека держави є важливішими за абсолютну свободу поширення інформації. Це відповідає умові обмеження свободи слова для захисту національної безпеки.
Приклад 2: Заборона «мови ворожнечі» в законодавстві багатьох європейських країн.
У Німеччині, Франції та інших країнах існують закони, що забороняють публічні висловлювання, які розпалюють ненависть до певних груп людей за расовою, національною чи релігійною ознакою.
Чи було це виправдано? Так, це обмеження є виправданим. «Мова ворожнечі» може призвести до реального насильства, дискримінації та порушення прав інших людей. Обмеження свободи слова в цьому випадку необхідне для захисту гідності та безпеки громадян, а також для збереження миру в суспільстві.
⚡ Міркуємо і діємо
Що таке свобода слова і чому вона є важливою?
Свобода слова — це право людини вільно висловлювати свої думки та погляди. Вона є важливою, оскільки становить основу демократичного суспільства, дозволяючи громадянам отримувати інформацію, критикувати дії влади та відкрито обговорювати суспільні проблеми.
Як свобода слова сприяє функціонуванню демократичного суспільства?
Свобода слова забезпечує вільний потік інформації та ідей, що дозволяє виборцям бути поінформованими та приймати свідомі рішення, що є ключовим для демократії. Вона також дає можливість вирішувати суспільні конфлікти шляхом відкритого обговорення, а не силою.
Чи є свобода слова абсолютною? Поясніть свою відповідь.
Ні, свобода слова не є абсолютною. Вона може обмежуватися законом, коли йдеться про захист репутації та гідності інших, національну безпеку, або для протидії мові ненависті, расизму та іншим формам дискримінації.
Назвіть три умови, за якими може бути обмежена свобода слова.
Обмеження свободи слова можливе за трьох умов: вони мають бути чітко прописані в законі, служити благу людини і суспільства, а також бути необхідними та адекватними для досягнення цієї мети.
Які легітимні причини обмеження свободи слова згадуються в тексті?
Законні причини для обмеження свободи слова: захист репутації та гідності людини, загрози національній безпеці, мова ненависті, порнографія, расизм та інші види дискримінації чи насильства.
Чому обмеження свободи слова не повинні використовуватися для цензури політичних думок?
Свобода слова є основою демократії, яка передбачає вільний обмін думками та можливість критики влади. Використання обмежень для цензури суперечило б цим принципам, оскільки їх мета — захист суспільства, а не придушення інакомислення.
Для завершення теми
1. Що таке анонімність в інтернет-спілкуванні? Назвіть її позитивні та негативні сторони.
Анонімність в інтернет-спілкуванні — це можливість залишатися невідомим та непомітним, через що люди відчувають себе більш вільними від можливих наслідків своїх слів та дій.
- Позитивні сторони: анонімність допомагає висловитися людям, яким важко спілкуватися в реальному житті, наприклад, сором’язливим, інтровертам або тим, хто має порушення мовлення.
- Негативні сторони: вона може призводити до «токсичного розгальмування» — антисоціальної поведінки, такої як використання ненормативної лексики, погроз, образ та кібербулінгу.
2. Назвіть правила, яких слід дотримуватися під час спілкування в мережі.
Під час спілкування в мережі слід дотримуватися таких правил:
- Поважати честь і гідність інших людей, спиратися на норми моралі.
- Перевіряти інформацію, використовувати лише достовірні дані та не поширювати чутки.
- Бути ввічливим, грамотним і пам’ятати про конфіденційність.
- Не коментувати теми, в яких ви не є фахівцем.
- Пам’ятати, що за поширення незаконної інформації (наприклад, закликів до війни, насильства, пропаганди тероризму) передбачена кримінальна відповідальність.
3. Як невербальні сигнали можуть вплинути на вербальне спілкування?
Невербальні сигнали, такі як жести, міміка та інтонація, можуть суттєво доповнювати або навіть змінювати сенс сказаного. Наприклад, людина може погодитися на словах, але її міміка (стиснуті губи чи закочені очі) покаже справжню незгоду. Часто саме невербальні сигнали передають справжні почуття та емоції, і на них припадає більша частина інформації, яку ми отримуємо під час розмови.
4. Зобразіть у схемі різні види комунікації та доповніть прикладами.
Комунікацію можна розділити за двома основними принципами :
За тим, між ким вона відбувається:
- Внутрішньоособистісна — це спілкування із самим собою. Приклад: роздуми, мрії, записи у щоденнику.
- Міжособистісна — це спілкування між двома або більше людьми. Приклад: розмова з друзями, діалог з учителем.
- Масова — це комунікація, спрямована на велику аудиторію через ЗМІ. Приклад: новини по телебаченню, статті в газетах.
За використанням мови:
- Вербальна — це спілкування за допомогою мови. Приклад: усна розмова, листування, мова жестів для людей з порушенням слуху.
- Невербальна — спілкування за допомогою міміки, жестів, рухів тіла. Приклад: усмішка, потиск руки, схрещені на грудях руки.
5. Поясніть, як критичне мислення може допомогти уникати дезінформації.
Критичне мислення допомагає уникати дезінформації, тому що воно вчить не приймати на віру все, що ми чуємо чи читаємо, а перевіряти факти та аналізувати інформацію. Людина з розвиненим критичним мисленням буде перевіряти джерела, уникати поширення чуток та сумнівних даних. Це є важливим інструментом для захисту від пропаганди та інформаційних атак.
6. «Аналіз публічних висловлювань». Виберіть кілька публічних висловлювань відомих людей. Проаналізуйте їх з погляду відповідальності за слова: чи могли б ці висловлювання порушувати права інших або спричинити негативні наслідки?
Аналізуючи публічні висловлювання, треба пам’ятати, що свобода слова не є абсолютною і кожна людина несе відповідальність за свої слова. Висловлювання може порушувати права інших, якщо воно містить мову ненависті, ображає честь і гідність, поширює расизм чи інші форми дискримінації, або містить заклики до насильства. Публічні особи, як-от блогери, повинні спиратися на моральні норми, перевіряти факти та не підбурювати до руйнівних дій. Отже, будь-яке публічне висловлювання потрібно оцінювати з позиції того, чи не завдає воно шкоди іншим людям або суспільству загалом.