ГДЗ Історія України 7 клас Власов
Роздивіться ілюстрації. Яких періодів історії стародавнього світу вони стосуються? За якими ознаками ви це визначили? За якою спільною ознакою об’єднано зображені пам’ятки? Що вам відомо про життя на теренах України за найдавніших часів?
Отже, на ілюстраціях зображені пам’ятки таких періодів історії:
- Браслет з бивня мамонта (20 тис. років тому) – палеоліт, кам’яна доба. Використання каменю та кістки для виготовлення знарядь праці та прикрас.
- Трипільський посуд (V тис. до н.е.) – неоліт. Розвиток землеробства та скотарства, виготовлення кераміки з орнаментом.
- Скіфська пектораль (IV ст. до н.е.) – залізна доба, античні часи. Розвиток кочового скотарства, високий рівень металургії та ювелірного мистецтва.
- Рибний таріль з Німфею (IV ст. до н.е.) – античні часи. Існування грецьких колоній на Північному Причорномор’ї, розвиток торгівлі та ремесел.
- Застібка-фібула (III-IV ст.) – римський період. Вплив Римської імперії.
- Глечик з календарем (IV ст.) – пізньоримський період, черняхівська культура.
- Застібка-фібула (VI-VII ст.) – раннє середньовіччя.
Спільна ознака – це пам’ятки матеріальної культури, що були знайдені на території України.
У найдавніші часи на території України мешкали племена мисливців та збирачів. Вони полювали на мамонтів, ведмедів, оленів. Знаряддя виготовляли з каменю, кістки, бивня. Займалися збиральництвом.
1. Які хронологічні межі середньовічної історії України?
Середньовіччя в Україні охоплює період від V до початку XVI століття.
Виділяють такі основні періоди:
- Раннє середньовіччя (V-IX ст.) – формування східнослов’янських племінних союзів, предків українців.
- Розвинене середньовіччя (IX-XIV ст.) – час Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
- Пізнє середньовіччя (XIV- до XVI ст.) – входження українських земель до складу інших держав, утворення Кримського ханства.
Періодизація українського середньовіччя збігається із загальноєвропейською.
Позначте на лінії часу періоди українського середньовіччя. Створіть на основі тексту емблему кожного, використовуючи назви, поняття, дати, важливі для розповіді про них.
Ось лінія часу періодів українського середньовіччя з відповідними емблемами:
- 476 р. – початок доби середньовіччя
- Доба раннього середньовіччя V – IX ст. Емблема: Велике переселення народів, формування східнослов’янських племінних союзів
- Доба розвиненого середньовіччя Кінець IX – середина XIV ст. Емблема: Київська Русь, Королівство Руське (Волинсько-Галицька держава)
- Доба пізнього середньовіччя. Друга половина XIV – початок XVI ст. Емблема: Входження українських земель до Литовського князівства, Польського й Угорського королівств, утворення Кримського ханства
Прочитайте уривок з праці Михайла Грушевського. Як учений пояснює наявність різних назв, уживаних щодо українського народу впродовж його історичного розвитку? Чому обстоює назву «Україна-Русь»? Яку ідею уособлює ця назва?
За Михайлом Грушевським, наявність різних назв на позначення українського народу (“малоруський”, “південно-руський”, “руський”, “русинський”) пояснюється історичними змінами, які довелося пережити цьому народові.
Вчений наголошує, що справжнє, історичне ім’я українців – це Русь, Русин, руський. Проте з 14 століття українське політичне життя зосередилось у Галицько-Волинській державі, тому поширилася назва “Україна”. Згодом, у міру усвідомлення безперервності національного розвитку, ця назва поширилася на всю історію українського народу.
Грушевський обстоює назву “Україна-Русь”, щоб підкреслити зв’язок нового українського життя зі старими традиціями. Ця назва уособлює ідею спадкоємності української нації від Київської Русі.
2. Кому завдячуємо вивченням середньовічної історії України та як учені дізнаються про події того періоду?
Першовідкривачами дослідження українського середньовіччя у XIX столітті були М. Максимович, І. Срезневський, М. Костомаров.
Згодом дослідження проводили Ф. Ліске, В.Антонович, М.Грушевський та інші науковці.
Використовувалися такі джерела: речові пам’ятки, графіті, фольклор, літописи, іноземні хроніки та документи.
Зіставляючи усі доступні джерела, вчені змогли відтворити картину життя доби середньовіччя.
Спираючись на матеріал параграфа та раніше набуті знання, доберіть приклади історичних джерел, за якими вчені досліджують епоху середньовіччя. Заповніть таблицю
Ось приклади історичних джерел для вивчення епохи середньовіччя:
- Речові – знаряддя праці, посуд, прикраси, зброя, монети
- Писемні – літописи, грамоти, договори, щоденники мандрівників
- Усні – пісні, перекази, думи
- Зображальні – фрески, ікони, мініатюри, графіті
На прикладі українського сьогодення поясніть, у чому небезпека подібних міфів. Поділіться припущеннями, як запобігти поширенню псевдоісторичних міфів і яка роль уроків історії в протидії пропаганді.
Небезпека подібних міфів полягає в тому, що вони:
- Позбавляють народ історичної пам’яті та національної ідентичності.
- Виправдовують загарбницьку політику та порушення територіальної цілісності.
Як приклад – сучасна російська пропаганда щодо Криму та Донбасу, яка ґрунтується на історичних міфах та викривленнях.
Щоб запобігти поширенню псевдоісторичних міфів, потрібно:
- Поширювати об’єктивні історичні знання.
- Розвінчувати міфи фактами та доказами.
- Підвищувати критичне мислення громадян.
Важливу роль у цьому відіграють уроки історії, адже вони формують історичну пам’ять та свідомість на основі наукових фактів.
Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрацію. Чому літописи вважають найціннішими джерелами для вивчення історії українського середньовіччя?
Літописи вважають найціннішими джерелами для вивчення історії українського середньовіччя, оскільки:
- Вони містять докладний виклад подій в хронологічній послідовності.
- Описують як внутрішньополітичні події (діяльність князів, війни), так і побут та звичаї людей того часу.
- Мають цінну деталізацію, яка дозволяє точно встановити дати та обставини окремих подій.
- Є одними з небагатьох писемних пам’яток, що збереглися з того періоду. Більшість інших документів було втрачено.
- Спираються також на інші джерела, недоступні сьогодні (давніші літописи, документи тощо).
Тому саме завдяки літописам історики можуть детально відтворити перебіг подій доби середньовіччя.
Підсумок
Що довідалися про визначальні риси доби середньовіччя на уроках всесвітньої історії? Які факти, що про них йшлося на уроці, розширили ваші уявлення про середні віки? Які явища сучасного життя сягають доби середньовіччя?
На уроках всесвітньої історії я довідався, що середньовіччя мало такі визначальні риси:
- Панування феодалізму як суспільно-економічної системи.
- Великий вплив церкви та релігії на всі сфери життя.
- Переважання сільського господарства, ремесла та торгівлі у формі цехів.
- Занепад міст та культури порівняно з античними часами.
- Часті війни між феодальними володіннями та напади кочовиків.
Розширили мої уявлення факти про хрестові походи, лицарство, середньовічні ярмарки, будівництво готичних соборів тощо.
До середньовіччя сягають такі явища сучасного життя, як геральдика, традиції лицарства, ремесла (ковальство, гончарство тощо), церковні свята (Різдво, Великдень) та багато іншого.
1. Витлумачте поняття: середньовічна історія України, Русь, джерела з історії українського середньовіччя
Середньовічна історія України – період історії українських земель та українського народу від V до початку XVI ст.
Русь: середньовічна держава, що існувала на території України, Росії та Білорусі з IX до XIII ст. Русь відіграла важливу роль у становленні української націй.
Джерела з історії українського середньовіччя: писемні (літописи, грамоти, договори) та речові (знаряддя праці, посуд, прикраси, зброя, монети) пам’ятки, які дають уявлення про життя людей у той період.
2. Укажіть хронологічні межі періодів середньовічної історії України. Стисло схарактеризуйте кожен період
- Доба раннього середньовіччя (кінець V – IX ст.) – час Великого розселення слов’ян і формування східнослов’янських племінних союзів.
- Доба розвинутого середньовіччя (кінець IX – середина XIV ст.) – час Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Хрещення Русі 988 р. Розвиток культури, писемності, мистецтва
- Доба пізнього середньовіччя (друга половина XIV – початок XVI ст.) – роздробленість, входження українських земель до складу інших держав: Литовського, Польського королівства, Московського князівства. Утворення Кримського ханства. Зародження козацтва
3. Назвіть дослідників українського середньовіччя
Дослідники українського середньовіччя: М. Максимович, І. Срезневський, М. Костомаров, М. Грушевський, В. Антонович та інші.