§20. Історичні дослідження на теренах України

Зміст ГДЗ 5 клас 2022 Хлібовська

Разом із Кліо розгляньте ілюстрації. Висловте припущення, чому саме вони розміщені на початку параграфа. По закінченні уроку перевірте, чи відповідали ваші міркування вивченому на уроці.

На ілюстраціях зображені старі будівлі, які, ймовірно, є університетами у різних містах України: Львові, Харкові та Києві. Ці фотографії можуть бути розміщені на початку параграфа, щоб показати історичні будівлі вищих навчальних закладів, які мають велике значення для освіти та культури країни. Вони можуть слугувати вступом до теми про розвиток освіти в Україні, історію університетів або архітектурну спадщину. Після уроку можна перевірити, чи обговорювалася історія цих університетів, їх вплив на освіту та науку, або ж роль університетів у суспільному житті України.

1. Як відбувалися становлення і розвиток історичної науки на українських землях?

1. У складі яких держав перебували українські землі у XIX столітті?

У XIX столітті українські землі перебували у складі Російської та Австрійської (з 1867 року — Австро-Угорської) імперій.

2. Назвіть центри поширення історичних знань

Центрами поширення історичних знань стали університети: Львівський, Харківський, Київський, Новоросійський (в Одесі) та Чернівецький.

3. Яку роль відіграє історична наука в сучасній Україні?

З проголошенням незалежності України історична наука отримала новий імпульс для розвитку – вона стала помічницею у творенні держави. Розширилися теми наукових досліджень, почали вивчати раніше заборонені сторінки історії українського народу.

Барвограй ідей

Попрацюйте в парах. Дайте відповіді на питання:

1. Яким повинен бути історик чи історикиня?

Історик чи історикиня повинні бути чесними та сумлінними дослідниками, як зазначив Микола Костомаров. Вони мають об’єктивно та неупереджено ставитися до фактів.

Історики повинні багато читати та знайомитися з різними джерелами, щоб мати широкий кругозір, як радив Володимир Антонович. Це допомагає краще зрозуміти контекст подій.

Вивчення минулого необхідне для розуміння сучасного, як слушно зауважив Михайло Грушевський. Історія дає уроки, контекст і перспективу для аналізу поточних подій.

2. Чому потрібно писати історію?»

Історію потрібно писати об’єктивно та правдиво, щоб нащадки могли зрозуміти минуле свого народу та уникнути помилок предків. Це допомагає будувати краще майбутнє.

2. Минуле у працях українських істориків

1. З приводу чого сперечаються науковці?

Історики сперечаються з приводу пояснення історичних фактів, подій та явищ, адже кожен науковець пояснює їх по-своєму.

2. Про кого і про що писали вчені?

Вікентій Хвойка досліджував господарство, побут, вірування трипільців.

Борис Мозолевський вивчав племена скіфів.

Михайло Брайчевський писав про життя давніх слов’ян та історію Русі.

Дмитро Яворницький та Олена Апанович описували військове мистецтво козаків, діяльність гетьманів і кошових отаманів.

3. Де можна дізнатися про істориків та їхні дослідження?

Про істориків та їхні дослідження можна дізнатися з енциклопедій та на сайтах пошукових систем.

Барвограй ідей

Кліо замислилася над питанням: «Якими рисами повинен володіти сучасний історик?» і запропонувала ось цей перелік. Що ви могли б ще доповнити до нього?

Ось ще кілька рис, які, на мою думку, важливі для сучасного історика:

  • Критичне мислення – вміння аналізувати та оцінювати історичні джерела і твердження з різних позицій.
  • Об’єктивність – прагнення до неупередженого висвітлення подій, врахування різних точок зору.
  • Ерудиція – ґрунтовні знання не лише з історії, а й суміжних галузей – політології, соціології, економіки тощо.
  • Комунікабельність – вміння донести складний історичний матеріал до широкого загалу цікаво і зрозуміло.
  • Відкритість новим ідеям – не зациклюватися на усталених поглядах, а розвивати науку далі.

3. Чому створюють музеї та архіви?

В експозиції «Вітряки» Національного музею української архітектури і побуту в Пирогові (біля Києва) зібрана унікальна колекція вітряків. Ознайомтеся з нею, здійснивши віртуальну мандрівку, і дайте відповіді на питання:

1. Чому ці споруди так названі?

Вітряки так названі, оскільки використовують енергію вітру для обертання вітрового колеса та приведення механізмів в рух.

2. Для чого їх використовували і де будували?

Вітряки використовувалися для помелу зерна, видобутку води, подрібнення сировини тощо. Їх зазвичай будували у степовій місцевості з сильними вітрами

1. Де зберігають історичні пам’ятки?

Історичні пам’ятки зберігаються в архівах та музеях.

2. Хто може користуватися матеріалами архівів?

Матеріалами архівів можуть користуватися всі громадяни України, а також іноземці

3. Що таке музей?

Музей – це спеціальний заклад, в експозиціях якого розміщені речові й писемні пам’ятки для огляду, вивчення та збереження

Острів цікавинок

1. Чому ви обрали саме цю екскурсію?

Я обрав віртуальну екскурсію Національним музеєм історії України у Другій світовій війні. Ця тема мені особливо цікава, адже війна залишила глибокий слід в історії нашої країни

2. Що вас найбільше вразило в експозиції музею?

Мене вразила величезна кількість унікальних експонатів – фотографій, документів, зброї, нагород тощо. Все це допомагає краще уявити ті дramaтичні події та героїзм українців

3. Чи запропонували ви б своїм однокласникам чи однокласницям побувати віртуально в цьому музеї?

Так, я б запропонував своїм однокласникам також побувати на цій віртуальній екскурсії. Це чудова нагода дізнатися багато нового про одну з найважливіших сторінок в історії нашої країни

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *