Подумайте, що може свідчити про другу індустріальну революцію в місці, де ви живете; в Україні в цілому.
У тому місці, де ми живемо, ми використовуємо двигуни внутрішнього згорання, електрифікуємо помешкання та використовуємо багато побутових приладів та високотехнологічних пристроїв з електричним живленням, включаючи засоби зв’язку.
Друга індустріальна революція відбулась в другій половині XIX століття та спричинила багато змін у світовому промисловому виробництві. Для України та світу вона означала будівництво промислових підприємств, впровадження нових технологій у виробництво (конвеєр, хімічна промисловість, машинобудування, металургія), масове виробництво стандартизованої продукції розвиток транспортних комунікацій (включаючи повітряні) та поширення засобів зв’язку..
Деякі вчені вважають, що винахід парової машини Ватта мав таке саме вирішальне значення для розвитку людської цивілізації, як і винайдення вогню первісною людиною та луку зі стрілами; інші кажуть, що сила пари наповнила людське суспільство енергією до змін. Чи погоджуєтесь ви із цими думками? Відповідь аргументуйте.
Я погоджуюсь з думкою, що винахід парової машини мав вирішальне значення для розвитку людської цивілізації. Сила пари дала людству нові можливості в енергетиці та промисловості, що своєю чергою сприяло змінам в суспільстві.
Розвиток залізниці, пароплавства, шахт та інших індустрій відкривали нові можливості для економіки та населення. Парова машина також відіграла важливу роль у розвитку технології та науки, що мало істотний вплив на культуру та цінності суспільства. Однак, я не згоден з думкою, що пара наповнила людське суспільство енергією до змін. Сила пари була використана для просування навколо індустріальних цілей, а не для вирішення соціальних або політичних проблем.
Наведіть приклади використання принципу роботи парової машини в сучасній техніці.
Принцип роботи парової машини можна побачити в двигунах внутрішнього згоряння: енергія палива рухає поршень, перетворюючи його поступальний рух на обертальний рух колінчастого валу. У паровій машині поршень рухається за рахунок пари, що утворюється при кипінні води в котлах.
Які чинники визначили думку вчених про те, що в 1960-1970-і роки на зміну індустріальному суспільству прийшло постіндустріальне, інформаційне суспільство?
З’явлення нових засобів зв’язку (зокрема комп’ютерів і інших електронних пристроїв) призвело до значного розвитку інформаційної технології. Пізніше настала епоха мобільних телефонів та Інтернету. Важливу роль у формуванні постіндустріального суспільства відіграло розширення сфери послуг для населення.
Чому футбол сьогодні називають «видом спорту № 1»? Як ви розумієте вислів: «Футбол — це більше, ніж спорт»?
Футбол сьогодні називають «видом спорту № 1», оскільки він є найпопулярнішим видом спорту у світі. Це підтверджують численні турніри та чемпіонати, які проводяться на різних рівнях: від місцевих до міжнародних. Футбол є доступним видом спорту, так як його можна грати майже скрізь, потрібно лише м’яч та невеликий майданчик.
Вислів “Футбол – це більше, ніж спорт” може вказує на те, що футбол займає важливе місце не тільки у спорті, але й у культурі та суспільстві загалом.
Футбол об’єднує людей різних національностей та культур, сприяє розвитку здорового способу життя, а також стимулює економіку через туризм та спонсорські контракти.
Крім того, футбол може слугувати платформою для висловлення різних соціальних, політичних та культурних проблем. Таким чином, футбол дійсно може бути більше, ніж просто видом спорту.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Назвіть наслідки індустріальної революції для розвитку господарства.
Сталося перетворення з аграрної на промислову цивілізацію. Основною ознакою промислової цивілізації є виробництво товарів і послуг.
Змінюється структура суспільства: зменшується значення селянства, слабне роль земельної аристократії, ремісників і ремесла. Навпаки, збільшується кількість мешканців міст (процес урбанізації), в яких з’являється інтелігенція. Зростає протистояння між промисловою буржуазією (власниками підприємств) та найманими промисловими робітниками.
З’являється “середній клас” – власники невеликих підприємств, управлінці, висококваліфіковані працівники, інженери.
У політичній сфері залучається широкий шар платників податків, які стають виборцями, а не лише нечисельна дворянська еліта. Індустріальна епоха сприяла формуванню національної свідомості.
Змінюються умови праці: значно збільшується взаємозв’язок і взаємозалежність людей в рамках одного колективу.
2. Назвіть верстви суспільства, які складали основу індустріального суспільства.
Верстви суспільства, які складали основу індустріального суспільства, охоплює:
- буржуазію (власників підприємств),
- середній клас (власники невеликих підприємств, управлінці, висококваліфіковані працівники, інженери)
- наймані промислові робітники.
3. Назвіть види дозвілля, які стали доступними людям у ХІХ ст.
Театр, атракціони, кафе, ресторани, кіно, виставки, спорт.
II. Обговоріть у групі
1. Назвіть особливості становища жінок за індустріальної доби.
Позиція жінки залежала від її соціального статусу.
Жінки підприємців (буржуазія) мали матеріальну стабільність, домашню прислугу та достатньо вільного часу. Однак вони не могли працювати на заробіток і були повністю залежні від волі чоловіка.
Жінки-робітниці були обтяжені домашніми обов’язками, працювали на фабриках, мали робоче навантаження, рівне з чоловіками, але часто отримували меншу заробітну плату.
Жінки-селянки керували своїм господарством, працювали на своїй землі, доглядали за дітьми, виконували обов’язкову працю або працювали на землевласника.
2. Визначте позитивні і негативні аспекти урбанізації. Як, на вашу думку, цей процес впливав на традиційні цінності суспільства?
Позитиви урбанізації:
- Розвиток економіки завдяки індустрії, торгівлі, послугам та іншим видам діяльності.
- Зручний доступ до медичних, освітніх та інших послуг завдяки більш розвиненій міській інфраструктурі.
- Сприяння взаєморозумінню та пізнанню інших культур завдяки різноманітності людей різних національностей та культур.
- Більше можливостей для працевлаштування та освіти, що дозволяє реалізувати свій потенціал.
Негативи урбанізації:
- Проблеми з навколишнім середовищем та здоров’ям мешканців через велику кількість транспорту та інших джерел забруднення.
- Зростання цін та зниження якості житла для деяких мешканців через обмежену кількість доступного житла.
- Високий рівень безробіття, злочинності та соціальної нерівності.
- Надмірна залежність від технологій, що може вплинути на фізичне та психічне здоров’я та знизити якість життя.
Урбанізація змінює традиційні цінності суспільства через культурний обмін між людьми різних культур та національностей. Це призводить до зміни життєвого укладу та вимог до праці, що впливає на цінності, пов’язані з родиною, спільнотою та традиціями.
III. Мислю творчо й самостійно
Як ви вважаєте, які риси індустріальної цивілізації наявні в сучасній Європі, Україні, а які особливості, притаманні індустріальній цивілізації в ХІХ ст., сьогодні не існують чи значно менш виразні? Підготуйте розгорнутий план відповіді на запитання.
Сучасна Європа та Україна ще мають ознаки індустріальної цивілізації, які були характерні у XIX столітті. Але тепер вони можуть виглядати по-іншому або виражатися інакше.
Основні ознаки сучасної індустріальної цивілізації в Європі та Україні:
- Розвиток технологій та інновацій, таких як інформаційні технології, біотехнології, нові матеріали та енергетика.
- Розвиток промисловості.
- Глобалізація та світова економіка: Сучасна Європа та Україна є частинами світової економічної системи.
- Зростання населення та міських агломерацій.
- Сучасна індустріальна цивілізація все ще характеризується надмірним споживанням та експлуатацією природних ресурсів, що веде до екологічних проблем.
- Велика роль технологій та науки, наприклад, медицини, транспорту, телекомунікацій, електроніки та інших.
Розгорнутий план відповіді на запитання:
I. Вступ
- Визначення “індустріальна цивілізація”.
- Значення індустріальної революції для розвитку людства.
II. Риси індустріальної цивілізації в Європі та Україні
- Розвиток технологій та інновацій.
- Розвиток промисловості та сервісних секторів.
- Глобалізація та світова економіка.
- Зростання населення та міська агломерація.
- Експлуатація природних ресурсів.
III. Особливості індустріальної цивілізації в ХІХ ст.
- Розвиток вугільної промисловості та машинобудування.
- Експансія європейських держав.
- Зростання залежності від ручної праці.
- Відсутність соціального захисту для робітників.
IV. Висновки
- Порівняння рис індустріальної цивілізації в різні періоди.
- Значення збереження природних ресурсів та сталого розвитку.
- Важливість соціального захисту та розвитку людського потенціалу.