Українські підприємці-меценати 2 пол. ХІХ ст. зробили значний внесок у розвиток економіки, культури та освіти України. Серед найвідоміших меценатських родин того часу були Симиренки, Терещенки, Харитоненки, Яхненки та Григорій Галаган.
Родина Симиренків походила з козацького роду, але наприкінці 18 ст. потрапила у кріпацтво. Вийшовши з неволі, Федір Симиренко разом з братами Яхненками заснував у 1843 році перший в Україні паровий пісково-рафінадний цукровий завод. Його сини Платон і Василь Симиренки продовжили справу і розвинули цукрове виробництво, ставши одними з найбільших підприємців галузі. Водночас вони активно займалися меценатством — фінансували видання українських книг і періодики, підтримували діяльність українських літераторів і науковців, таких як Михайло Грушевський, Леся Українка, Михайло Коцюбинський. Василь Симиренко заповів на потреби українства весь свій статок.
Рід Терещенків походив з козаків Глухова. Засновник династії Артемій Терещенко розпочав з дрібної торгівлі, а його син Нікола вже очолював величезну “цукрову імперію”, що включала понад 10 цукрових заводів. Терещенки були одними з найбагатших підприємців Російської імперії, але водночас і найщедрішими благодійниками. За заповітом Артемія, вони мали віддавати на потреби громади 80% прибутків. Терещенки фінансували будівництво лікарень, притулків, навчальних закладів, музеїв, храмів у Києві та Глухові. Завдяки їм були засновані або значно поповнені колекції музеїв, що нині носять назви Національний художній музей України та Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
Іван Харитоненко, виходець із селян, став одним із найбільших цукрозаводчиків і землевласників Російської імперії. Разом із сином Павлом він володів величезними маєтками й численними цукровими та рафінадними заводами. Харитоненки активно займалися доброчинністю — фінансували будівництво навчальних закладів, лікарень, притулків, храмів у Сумах та навколишніх селах. Їхнім коштом було споруджено Троїцький собор у Сумах.
Григорій Галаган, великий землевласник і промисловець, відомий насамперед своєю просвітницькою діяльністю. Він заснував у своєму маєтку в Сокиринцях школу для селянських дітей, а в Києві у 1871 році відкрив приватну гімназію, відому як Колегія Павла Галагана. Галаган заповів величезні кошти на розвиток освіти.
Отже, українські підприємці-меценати 2 пол. ХІХ ст. – Симиренки, Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Галаган — не лише розвивали провідні галузі економіки, але й спрямовували значну частину прибутків на суспільні потреби. Завдяки їхній підтримці розвивалися освіта, наука, культура, медицина, будувалися численні громадські установи. Своєю діяльністю вони зробили неоціненний внесок у модернізацію та розбудову України.