Головна сторінка ГДЗ (зміст) – 9 клас Щупак
Посилення колоніальної експансії
Визначте за текстом причини втрати Великою Британією промислового лідерства в останній третині XIX ст.
- Застаріле обладнання на багатьох заводах, яке було створене ще у 18-19 століттях.
- Дуже дорогі нові технології та устаткування для виробництва.
- Наявність колоній з дешевою робочою силою та сировиною, що знижувало витрати на виробництво застарілої продукції. Це дозволяло отримувати великі прибутки.
- Вивезення грошей до США, Латинської Америки та колоній. Менше інвестицій у вітчизняну промисловість.
- Велика Британія почала сильно відставати від США та Німеччини в технологіях. Британські винаходи спочатку впроваджувалися в США та Німеччині.
- Уряд Великої Британії продовжував політику невтручання в бізнес і вільної торгівлі.
- Безмитне ввезення іноземної продукції створювало неконкурентні умови для британських підприємців.
- Експорт британських товарів в інші країни обкладався високим митом.
- Падіння цін на сільськогосподарську продукцію через дешеву імпортну пшеницю. Великі втрати доходів фермерів та землевласників.
Уявіть, що ви британський прем’єр-міністр тієї епохи — запропонуйте програму відновлення економічного статусу держави.
Програма відновлення економічного статусу держави:
- Зупинення політики фритрейдерства.
- Введення мита на імпорт товарів з-за кордону.
- Підтримка впровадження технологічних новинок у виробництві.
- Створення умов для обмеження експорту капіталу та розвитку його вітчизняним господарством.
Пригадайте, що таке протекціонізм як напрям державної політики. Поясніть, чому деякі британські виробники виступали за проведення політики протекціонізму.
Протекціонізм – це економічна політика держави, спрямована на підтримку національних виробників та захист їх від іноземної конкуренції. Це досягалося за допомогою високих мит на імпорт товарів з-за кордону. Таким чином, ціна на імпортні товари на внутрішньому ринку зростала. Це стимулювало вітчизняних виробників, оскільки їхні товари були дешевшими за імпортні.
Британські підприємці виступали за політику протекціонізму, щоб отримати більше можливостей для розвитку власного бізнесу. Проте багато підприємців продовжували використовувати ресурси численних колоній та не реформували свій бізнес.
Дайте оцінку парламентським реформам у Великій Британії. У чому полягало їх історичне значення для розвитку держави?
Парламентські реформи у Великій Британії у 1832, 1867 та 1884 роках мали велике значення. Вони сприяли розвитку демократії та залученню громадян до прийняття рішень. Ці реформи оцінюються позитивно, адже відіграли ключову роль у формуванні британської демократії.
Реформа 1832 року розширила виборче право та змінила систему виборів. Більше людей отримали право голосу. Також були змінені виборчі округи. Зменшився вплив земельної аристократії.
Реформа 1867 року дала право голосу частині робітників. Зменшилась дискримінація жінок.
Реформа 1884 року дала право голосу більшості робітників старше 21 року. Також збільшилося їх представництво в місцевій владі.
Реформи призвели до:
- Розширення виборчого права
- Зростання ролі політичних партій
- Демократизація політичної системи
- Зменшення соціальної нерівності
Ці реформи мали вирішальне значення для розвитку демократії у Великій Британії та стали прикладом для інших країн.
Розтлумачте задум автора карикатури у висвітленні шляхів вирішення ірландського питання.
Карикатурист зобразив вирішення ірландського питання англійським урядом у вигляді важкого паротягу, який руйнує всі вимоги ірландців, що перебували в напівколоніальному становищі в складі Британської імперії з обмеженим самоврядуванням.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
Укладіть запитання до «кросворду навпаки». Намагайтесь укладати питання так, щоб вони відображали особливості розвитку Великої Британії.
По горизонталі:
- Програма самоврядування Ірландії в рамках Британської імперії, висунута в 70-і роки XIX ст.
- Складова частина Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії, по суті – її напівколонія.
- Перший масовий політично оформлений пролетарський революційний рух, що виник в Англії у 30-х рр. ХІХ ст.
- Послідовники лібералізму, члени ліберальної партії.
- Королева Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії (1837 – 1901 рр.). Правління тривало понад 63 роки. Це був період промислових, політичних, наукових і військових змін у Сполученому Королівстві, який ознаменувався великим розширенням Британської імперії.
- Послідовники консерватизму, члени консервативної партії.
- Рух промислової буржуазії за вільну безмитну торгівлю, невтручання держави в приватну підприємницьку діяльність.
По вертикалі:
- Визначний британський державний та політичний діяч, консерватор, прем’єр-міністр уряду в 1868 та 1874—1880 роках
- Вищий державний законодавчий виборний орган.
- Члени однієї з провідних британських політичних партій соціал-демократичної орієнтації, пов’язаної з профспілковим рухом. Заснована 1900 р.
- Економічна політика держави, спрямована на підтримку та захист національного виробника від іноземної конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках.
- Нові профспілкові об’єднання, що виникли у Великій Британії наприкінці 80-х – на початку 90-х років XIX ст. Будувалися не за професійним, а виробничим принципом.
2. У чому полягали особливості економічного розвитку Великої Британії в останній третині XIX ст.?
Велика Британія втратила лідерство у світовій промисловості та торгівлі. Причиною цього стала застаріла технічна база її заводів та фабрик. Підприємці не поспішали оновлювати виробництво, адже нове обладнання було дуже дорогим. Крім того, вони звикли отримувати прибутки завдяки дешевим ресурсам із колоній (ринки збуту, дешева робоча сила та сировина).
Спостерігалося вивезення капіталу з країни, що гальмувало розвиток економіки Великої Британії. Щоб захистити вітчизняних виробників, уряд увів високі мита на імпортні товари. Водночас тривала колоніальна експансія – підприємці розраховували на прибутки з колоній та не модернізували власне виробництво вдома.
Велика Британія лишалася головним гравцем у світовій торгівлі, а Лондон зберігав статус фінансового центру.
У 1890-х роках відбулося створення монопольних об’єднань у колоніальній торгівлі, суднобудуванні та військовій промисловості.
3. Які зміни двопартійній системі Великої Британії відбулися на межі ХІХ–ХХ ст.?
Внутрішня політика Великої Британії була визначена конкуренцією між лібералами та консерваторами. Після виборів переможні партії формували уряд. Ліберальну партію підтримувала промислова і торговельна буржуазія, переважно зайнята у легкій промисловості. Ліберали впроваджували соціальні реформи, такі як державна початкова освіта та розширення прав орендарів землі щодо терміну договору оренди. В кінці ХІХ століття після політичних невдач лібералів владу в країні отримали консерватори.
Консервативну партію підтримувала земельна аристократія, великі фермери та англіканська церква.
Консерватори підтримували розширення зовнішнього ринку шляхом колонізації нових територій та виступали за політику протекціонізму.
4. У чому полягало історичне значення парламентської реформи 1884–1885 рр.?
Повне скасування майнового цензу, збільшення кількості виборців до 4,5 млн осіб (що становило 60% дорослого чоловічого населення), реорганізація виборчих округів. Всі жінки та чоловіки, молодші 21 року, залишалися без виборчих прав. Округ з кількістю виборців до 50 тисяч обирав 1 депутата парламенту, з 50-65 тисяч виборців – 2, понад 65 тисяч виборців – 3.
5. Які були основні причини відставання в 70–80-х роках XIX ст. Великої Британії від США й Німеччини?
- старі технічні засоби виробництва;
- дорогі нові технологічні засоби;
- колоніальні володіння з гарантованими ринками збуту, дешевою робочою силою та сировиною, що знижували вартість виробленої на старій техніці продукції й отримувати високі прибутки;
- вивезення капіталу до США, Латинської Америки, британських колоній і зменшення капіталовкладень у вітчизняну промисловість;
- британські винаходи спочатку впроваджували в США та Німеччині;
- вільна торгівля політикою уряду;
- безмитне надходження до країни з-за кордону продукції створювало для британських підприємців неконкурентні умови реалізації товарів;
- високе мито на англійські товари за кордоном.
6. Що свідчило про загострення «ірландського питання» в 60–80-х роках XIX ст.?
Падіння цін на зерно, яке вирощували селяни, через дешеві імпортні товари призвело до їх зубожіння. Це спричинило соціальну напругу і призвело до протестів і злочинів в сільському господарстві. У відповідь на це, британський уряд (Гладстон) був змушений провести аграрну реформу в 1881 році. Також тривала боротьба за самоврядування в Ірландії (Гомруль), і в 1886 році уряд лібералів ввів обмежене самоврядування для ірландців.
7. Покажіть на карті в шкільному атласі Ірландію, а також адміністративно-територіальні одиниці, що входили до Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.
Шотландія, Північна Ірландія, Уельс, Англія.
ІІ. Обговоріть у групі
1. У 1875 р. Б. Дізраелі заявив, що Велика Британія «втомилася від реформ» і «їй треба відпочити». Як ви вважаєте, що мав на увазі британський політик?
Дізраелі був членом Консервативної партії. Консерватори виступали за збереження існуючого стану речей у політиці та економіці. На відміну від лібералів, які проводили реформи, консерватори цінували стабільність.
Фраза Дізраелі вказує на його консервативний погляд. Він хотів зупинити реформи на певному етапі, щоб суспільство адаптувалося до змін і настав порядок у політичному та соціальному житті.
2. Чому, на ваш погляд, британські уряди в ХІХ ст. провадили політику реформізму? Яке це мало значення для стабілізації політичної системи Великої Британії?
Упродовж 19 століття Велика Британія зазнала значних соціальних, економічних та технологічних змін. Ці зміни спостерігалися в розвитку промисловості, швидкому зростанні числа міських жителів та розширенні виборчих прав. Ці явища призводили до соціальної напруги та необхідності проведення реформ для стабілізації суспільства. Таким чином, реформи сприяли попередженню соціальних конфліктів і політичних криз, забезпечуючи легітимність обраної влади..
3. Які факти з британської історії останньої третини XIX ст. свідчили про нові тенденції в розвитку демократії в британському суспільстві?
Виборчі реформи призвели до збільшення кількості виборців. Був скасований майновий ценз. У 1884-1885 роках право голосу отримали всі чоловіки старше 21 року (60% дорослого чоловічого населення).
Ірландія отримала право на самоврядування.
Робітничі спілки створювалися для захисту прав найманих працівників. Вони охоплювали як кваліфікованих, так і некваліфікованих робітників.
У 1900 році на Лондонському конгресі профспілок був створений Комітет робітничого представництва. Його метою був прямий вибір робітничих депутатів до парламенту. У 1906 році Комітет перетворився на Лейбористську партію, яка представляла інтереси робітників.
Хоч 29 місць лейбористів із 670 у парламенті було небагато, це стало важливим кроком у розвитку демократії.
4. Чому британці називають «Вікторіанську епоху» (1837–1901 рр.) «золотим століттям» історії своєї країни?
Протягом Вікторіанської епохи Велика Британія переживала свій економічний (індустріальна революція, зростання торгівлі та колоніальна експансія сприяли швидкому розвитку промисловості, залізничного транспорту, фінансового сектору), культурний (романи Чарльза Діккенса, Шарлотти Бронте, Артура Конан Дойла) розквіт. Це був період політичної стабільності і зміцнення парламентаризму.
Вікторіанська епоха була часом соціального реформування, орієнтованого на поліпшення життєвих умов широких верств населення. Почали діяти закони про дитячу працю, охорону праці, розширено виборче право та політичне представництво. Спостерігалися позитивні зміни в освіті та медицині.
Вікторіанський період був періодом розширення Британської колоніальної імперії, яка досягла свого максимального розмаху.
5. Співставте розвиток Великої Британії і Німеччини в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Зробіть висновки про можливі перспективи розвитку відносин двох держав
| Критерії порівняння | Велика Британія | Німеччина |
|---|---|---|
| Особливості політичної системи | Велика Британія – парламентська монархія з обмеженою владою монарха, конституцією та парламентом. Парламент складався з Палати громад (нижня палата) та Палати лордів (верхня палата). У нижній палаті депутати обирались за виборчими округами, а склад верхньої палати призначався монархом або передавався спадково. У другій половині ХІХ століття сформувалися Консервативна партія та Ліберальна партія, які змагалися за місця в Палаті громад для зміни політичного курсу країни. Реформи 1867 року та 1884-1885 років розширили виборче право для більшої частини чоловічого населення. | Під керівництвом канцлера Бісмарка Німецька імперія мала сильну централізовану владу. Бісмарк приймав політичні рішення та мав значний вплив на законодавчий процес. Імператор Вільгельм I символізував об’єднання Німеччини та зміцнення авторитаризму. Імператор мав обмежений вплив на законодавчий процес і діяв на порадах Бісмарка та військових посадовців. Німецька імперія була федеративною державою, що включала Пруссію, Баварію, Саксонію та інші землі. Землі мали свої закони та уряд, але центральна влада суттєво впливала на їх політику. Діяла двопалатна парламентська система з Бундестагом (нижня палата, що формувалася шляхом виборів) та Бундесратом (верхня палата, формувалася з представництва німецьких земель). Аристократія та впливові промисловці впливали на політику, на відміну від робітників, які не мали великої політичної ваги. Німецька імперія стикалася з суперечностями між промисловими та аграрними регіонами, що призводило до розколу і не сприяло стабільності політичної системи. Також зросла національна свідомість, що вплинула на політичні взаємовідносини з іншими країнами. Німецька імперія стала сильним імперським суб’єктом в Європі. |
| Економічний розвиток | Велика Британія була першою, хто завершив індустріалізацію. Вона стала світовим промисловим лідером у текстильній промисловості, вугільному добуванні, виплавці сталі, будівництві залізниць та суден. Її колоніальна імперія забезпечувала доступ до ресурсів та ринків у різних частинах світу. Підприємства Великої Британії стали найбільшими у світі, що дало змогу збільшити експорт товарів та послуг. Лондон став найбільшим фінансовим центром завдяки банкам та біржам. Велика Британія була лідером у розвитку залізниць та технологічних інновацій, що привело до зростання торгівлі та промисловості. Проте, економіка супроводжувалася соціальною нерівністю та важкими умовами праці робітників. Ці особливості допомогли Великій Британії стати однією з найбільш промислово розвинутих та впливових країн світу. Проте, Велика Британія почала відставати від інших провідних країн, особливо Німеччини та США, у розвитку економіки. Це було спричинено швидким ростом промисловості та зростанням конкуренції на світових ринках. Інші країни впроваджували нові технології в промисловість, тоді як Велика Британія продовжувала залежати від прибутків від колоній з дешевою робочою силою. Країна також зіткнулася з конкуренцією на своїх власних колоніальних ринках. Ці фактори призвели до втрати Великою Британією своєї позиції провідної промислової держави світу. Проте, варто зауважити, що країна все ще мала економічну силу, вплив у фінансовому секторі, світову торгівлю та колоніалізм. | Німецька імперія швидко індустріалізувалась, особливо в промислово розвиненій Пруссії. Розвиток промисловості сприяв зростанню залізниць, металургії, хімічної та текстильної промисловості. Капіталізм і ринок сприяли поширенню приватного підприємництва і зростанню конкуренції між підприємствами. Німеччина стала провідним світовим експортером товарів, включаючи машини та важкі металеві вироби. Пруссія, провідна в Німецькій імперії, розвинула господарську модель, поєднуючи промисловість з сільським господарством. Держава активно впливала на розвиток економіки, впроваджуючи соціальні та економічні реформи, такі як система соціального страхування. У другій половині ХІХ століття з’явилися монопольні форми виробництва, такі як промислові картелі, що призвело до зменшення конкуренції і стабілізації цін і виробництва. Ці особливості сприяли економічному розвитку Німеччини і збільшенню її впливу на світових ринках. Також вони стали джерелом соціальної та політичної напруги, що впливали на майбутню історію Німеччини. |
| Напрями зовнішньоїполітики | Велика Британія зосереджувалася на збереженні та розширенні своєї колоніальної імперії, була провідною морською державою з потужним військовим флотом, контролювала світові морські торговельні шляхи та прагнула зберігати баланс сил в Європі. Велика Британія також сприяла світовій стабільності та міжнародному порядку, підтримувала взаємовідносини з іншими великими державами, такими як США, Росія, Франція та Японія. | Німецька імперія об’єднала різні німецькомовні держави під проводом Пруссії з метою збереження та зміцнення держави. Після об’єднання, Німеччина стала провідною європейською державою, яка активно займалася зовнішньою політикою та прагнула підтримувати баланс сил в Європі. У другій половині ХІХ століття Німеччина зосередила зусилля на загарбанні колоній з метою забезпечення ресурсів та ринків збуту для своєї промисловості. Німецька імперія також збільшувала свою військову потужність для підтримки своїх зовнішньополітичних амбіцій. |
III. Мислю творчо й самостійно
Виконайте дослідницький проєкт «Королева Вікторія – жінка, політик». Доберіть інформацію, яка свідчить про вплив Вікторії на суспільну свідомість і політику.
Ось кілька ідей для дослідження ролі королеви Вікторії для учня 9 класу:
- Основні факти життя королеви Вікторії – дати, події, цікаві моменти.
- Як королева Вікторія впливала на політику – її стосунки з урядом та політиками.
- Роль королеви Вікторії у зовнішній політиці – відносини з іншими країнами та колоніями.
- Особливості епохи Вікторії – соціальні та економічні зміни у суспільстві.
- Королева Вікторія як жінка-правителька – ставлення до неї, її вплив на жінок.
- Наслідки правління та сприйняття королеви Вікторії у суспільстві.
Сподіваюсь, ці ідеї допоможуть з вибором напрямку дослідження. Будь ласка, дайте знати, якщо потрібна додаткова допомога!