Комплексний хронологічний огляд ключових подій української історії.
НАЙДАВНІШІ ЧАСИ
Близько 1,4 млн років тому – Перші кроки прадавньої людини на українських землях у Закарпатті
1,4 млн – 11 тис. років тому – Доба палеоліту. Час виживання серед льодовиків і полювання на мамонтів.
100-40 тис. років тому – Середній палеоліт. Неандертальці будували житла з кісток мамонтів — винахідливі пристосування до суворих умов.
40-35 тис. років тому – Поява людини розумної.
40-10 тис. років тому – Пізній палеоліт. Розквіт первісного мистецтва та складних знарядь праці.
X-VII тис. до н. е. – Мезоліт. Винайдення лука і стріл — технологічний прорив!
VI-IV тис. до н. е. – Неоліт. Перехід від збиральництва до землеробства.
IV-III тис. до н. е. – Енеоліт. Перші бронзові вироби.
IV – середина III тис. до н. е. – Розквіт трипільської культури. Протоміста та яскравий мальований посуд.
II-І тис. до н. е. – Бронзовий вік. Міцна бронза породила нові можливості та зброю.
І тис. до н. е. – Ранній залізний вік. Залізо стало рушієм прогресу.
IX-VII ст. до н. е. – Панування в Причорномор’ї кіммерійців — перших відомих кочовиків нашого степу.
VIII-VI ст. до н. е. – Велика грецька колонізація. Елліни принесли свою культуру на чорноморські береги.
VII-III ст. до н. е. – Скіфи в Північному Причорномор’ї. Майстерні воїни й творці неповторного “звіриного стилю”.
515 р. до н. е. – Війна скіфів із персами. Могутній Дарій не зміг підкорити скіфів!
VI-V ст. до н. е. – Заснування грецьких колоній Ольвія, Пантікапей, Тіра, Херсонес — центрів античної цивілізації.
480 р. до н. е. – Утворення Боспорського царства — першої повноцінної держави на українських землях.
V-IV ст. до н. е. – Розквіт Скіфської держави. Золото скіфських курганів досі вражає уяву.
339 р. до н. е. – Загибель скіфського царя Атея у битві з македонським царем Філіппом.
III ст. до н. е.- III ст. н. е. – Панування сарматських племен у Північному Причорномор’ї.
Кінець II ст. н. е. – Вторгнення готів, які витіснили сарматів з причорноморських степів.
375 р. – Навала гунів. Знищення Боспорського царства, готів і Малої Скіфії.
IV-VI ст. – Велике переселення народів. Бурхлива зміна етнічної карти наших земель.
Кінець V-початок VI ст. – Заснування Києва. За легендою, три брати Кий, Щек, Хорив та сестра Либідь заклали місто.
V-VII ст. – Розселення слов’ян. Формування племінних союзів.
КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА
840-882 рр. Князювання Аскольда і Діра у Києві.
860 р. Похід Аскольда і Діра на Візантію – перший відомий військовий похід русів на Константинополь.
882 р. Об’єднання руських земель Олегом. Він вбив Аскольда і Діра, підкорив Київ собі й зробив його столицею.
882-912 рр. Князювання Олега в Києві. За цей час він створив основу Київської держави.
907, 911 рр. Походи Олега на Візантію.
912-945 рр. Князювання Ігоря в Києві.
941, 944 рр. похід Ігоря на Візантію.
945-964 рр. Правління княгині Ольги після вбивства її чоловіка Ігоря. Вона впорядкувала збір податків і стала першою з правителів, хто прийняв християнство.
964-972 рр. Князювання Святослава – сина Ольги. Він воював з хозарами, болгарами і Візантією, але загинув у сутичці з печенігами.
972-980 рр. Перша усобиця між синами Святослава після його загибелі.
980-1015 рр. Князювання Володимира Великого. Він розширив кордони держави і об’єднав східнослов’янські племена.
988 р. Хрещення Русі. За наказом Володимира кияни прийняли масове хрещення у Дніпрі, що символізувало хрещення всієї Київської Русі.
1019-1054 рр. Князювання Ярослава Мудрого.
1026 р. Дуумвірат Ярослава з братом Мстиславом – спільне правління до 1036 року.
1036 р. Відновлення одноосібного правління Ярослава, розгром печенігів, укладення “Правди Ярослава”.
1051 р. Заснування Києво-Печерського монастиря і призначення Іларіона першим митрополитом слов’янського походження.
1054-1073 рр. Тріумвірат синів Ярослава. Після смерті Ярослава сини поділили державу.
1068 р. Повстання у Києві, внаслідок якого Ізяслав I втратив владу.
1072 р. Укладання синами Ярослава «Правди Ярославичів»
1097 р. З’їзд князів у Любечі
1113-1125 рр. Князювання Володимира Мономаха.
1125-1132 рр. Князювання Мстислава Володимировича, після смерті якого Русь остаточно розпалася.
1169 р. Спалення і пограбування Києва військами Андрія Боголюбського. Місто грабували три дні, залишивши в руїнах старе місто і княжий двір.
1187 р. Створення “Слова о полку Ігоревім” – видатна літературна пам’ятка Київської Русі.
1187 р. Найдавніша згадка назви “Україна” в Київському літописі.
1153-1187 рр. Князювання Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві.
Волинсько-Галицьке князівство
1199 р. – Роман Мстиславович, мудрий волинський князь, об’єднав Галицьке й Волинське князівства, створивши потужну державу на заході руських земель.
1199-1205 рр. – Коротке, але яскраве правління Романа Мстиславовича. За цей час він значно зміцнив кордони та авторитет новоствореної держави.
1205-1238 рр. – Князівство розпалося на частини, настав складний період чвар і боротьби за владу.
1238-1264 рр. – Данило Галицький, син Романа, відновив єдність держави й правив твердою рукою. Його правління – золота доба князівства.
1223 р. – Руські війська разом з половцями зазнали нищівної поразки від монголів на річці Калка.
1238 р. – Данило Галицький розгромив хрестоносців під Дорогочином.
1239 р. – Монголи захопили Переяславське та Чернігівське князівства.
1240 р. – Монголи захопили Київ.
1241 р. – Монголи вторглися на землі Галицько-Волинського князівства.
1245 р. – Данило Галицький отримав ярлик від Золотої Орди – вимушений крок для збереження відносної незалежності.є
1245 р. – Битва під Ярославом (17 серпня) — бій між військами галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів і їх спільників половців з одного боку та силами угорців, поляків та галицької боярської опозиції з іншого.
1253 р. – Папа Римський коронував Данила Галицького.
1264-1269 рр. – Василько Романович формально називався великим князем, але фактично княжив лише у Володимирі
1264-1301 рр. – Лев Данилович розширив кордони, приєднавши Люблін.
1301-1308 рр. – Юрій I Львович прийняв титул «король Русі»
1315-1323 рр. – Андрій та Лев II правили як «князі всієї Русі».
1325-1340 рр. – Князювання Болеслава-Юрія II
Українські землі у складі іноземних держав у II пол. XIV- XV ст.
1340 – Входження Волині до складу Великого князівства Литовського.
1345-1377 рр. – Великий князь литовський Ольгерд керує державою.
1349 р. – Польща захопила більшість земель Галицько-Волинського князівства.
1359 р. – Шипинська земля (Буковина) відійшла до Молдавського князівства, яке у 1519 році підкорилося Османській імперії.
1362 р. – Князь Ольгерд розбив монголів на річці Сині Води. Київщина та Східне Поділля увійшли до складу ВКЛ.
1377-1385 рр. – Ягайло Ольгердович князює у ВКЛ (з 1385 р. – король Польщі).
1385 р. – Кревська унія: ВКЛ і Польща об’єдналися.
1387 р. – Польща остаточно приєднала Галичину.
1392 р. – Острівська угода: влада у ВКЛ переходить до Вітовта.
1393 р. – Польща захопила Поділля.
1398 р. – Проголошено Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське.
1399 р. – Литовсько-руські князі зазнали поразки від монголів на річці Ворскла.
1410 р., 15 липня – Польсько-литовсько-руське військо розгромило тевтонців у Грюнвальдській битві.
1413 р. – Городельська унія зрівняла в правах польську і литовську знать.
1434 р. – Польща створила Руське, Подільське та Волзьке воєводства.
1435 р. – Свидригайло й руські князі програли Ягайлу у битві під Вількомиром.
1441 р. – З’явилося Кримське ханство. Заснована Хаджі І Ґераєм внаслідок політичного розпаду Золотої Орди.
1452 р. – Волинське князівство ліквідовано.
1471 р. – Київське князівство ліквідовано.
1474 р. – Кримські татари вперше напали на Поділля й Галичину.
1478 р. – Кримське ханство стало васалом Османської імперії.
1482 р. – Кримські татари розгромили Київ.
1489 р. – Перша письмова згадка про українських козаків
1490-1492 рр. – Повстання Мухи в Галичині.
1503 р. – Чернігів і Новгород-Сіверський стали частиною Московського князівства.
1514 р. – Битва під Оршею — перемога литовського війська на чолі з Костянтином Острозьким над військом Московії
Українські землі у складі Речі Посполитої II пол. XVI
1529 р. Перший литовський статут. Статут містив норми як публічного, так і приватного права: державного, адміністративного, цивільного, кримінального, судово-процесуального тощо
1556 р. Заснування Дмитром Вишневецьким Запорозької Січі на острові Мала Хортиця
1556-1561 рр. Створення «Пересопницького Євангелія»
1566 р. Видання Другого Литовського статуту
1569 р. Люблінська унія – Польща й Литва об’єдналися, з’явилася Річ Посполита.
1572 р. Упровадження реєстрового козацтва. Польський король Сигізмунд II Август ввів реєстр для 300 козаків.
1574 р. Із заснованої Іваном Федоровичем у Львові друкарні вийшли перші друковані книжки – «Апостол» і «Буквар».
1578 р. Польський король Стефан Баторій збільшив козацький реєстр до 600 осіб.
1586 р. У Львові створено Успенське ставропігійне братство.
1588 р. Видано Третій Литовський статут, який остаточно закріпачив селянство.
1581 р. Іван Федоров видав Острозьку Біблію – перше повне видання Біблії (як Нового, так і Старого Завіту) церковнослов’янською мовою.
1591–1593 рр. Козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського. .
1594–1596 рр. Козацьке повстання під проводом Северина Наливайка.
1596 р. Укладення Берестейської церковної унії, створення греко-католицької церкви.
Українські землі у складі речі посполитої в І пол. XVII ст.
1615 р. – У Києві засновано Братську школу. Цей навчальний заклад став основою для майбутньої Києво-Могилянської академії.
1616-1622 рр. – Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного. Він став гетьманом Війська Запорозького у 1616 році, проявивши себе як талановитий полководець і лідер.
1616 р. – Козаки на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним захопили турецьку фортецю Кафу.
1618 р. – Похід козаків під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву.
1620 р. – Польське військо зазнало поразки від турків під Цецорою.
1620 р. – Єрусалимський патріарх Феофан відновив православну ієрархію в Україні та висвятив Іова Борецького на Київського митрополита.
1621 р. – Перемога польсько-козацького війська над турками під Хотином.
1625 р. – Козацько-селянське повстання під проводом Марка Жмайла. Результатом стало підписання Куруківського договору.
1630 р. – Козацько-селянське повстання під проводом Тараса Трясила (Федоровича). Переяславський договір.
1632 р. – Злиття Київської братської та лаврської шкіл у колегіум.
1632 р. – Польський сейм затвердив «Пункти заспокоєння руського народу».
1632 р. – Обрання Петра Могили Київським митрополитом.
1635 р. – Повстання під проводом Івана Сулими. Козаки зруйнували польську фортецю Кодак.
1637-1638 рр. – Поразка козацько-селянських повстань під проводом Павла Бута, Дмитра Гуні та Якова Острянина.
1638 р. – Польський сейм ухвалив «Ординацію Війська Запорозького реєстрового».
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.
1648–1657 рр. – Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.
1648 рік, травень, вересень – Козацьке військо впевнено розбиває поляків під Жовтими Водами (5–6 травня), Корсунем (15–16 травня) та Пилявцями (13 вересня).
1649 рік, серпень – Під Зборовом козаки знову громлять польське військо. Зборівська угода.
1650 рік – Перший молдавський похід.
1651 рік – Під Берестечком козаки зазнають болючої поразки. Підписано Білоцерківський договір.
1652 рік – Під Батогом козаки знову перемагають поляків.
1653 рік – Тиміш Хмельницький гине під час походу на Молдавію. Восени козаки облягають польське військо під Жванцем. Відновлено Зборівської угоди.
1654 рік, 8 січня – У Переяславі козацька рада присягає московському цареві.
1654 рік, березень – Підписані Березневі статті, що визначають політичний і правовий статус України у складі Московської держави.
1656 рік – Москва та Річ Посполита підписують Віленське перемир’я.
1657 рік, 27 липня – Смерть Богдана Хмельницького.
Козацька Україна у 50-80-ті pp. XVII СТ.
1657-1659 рр. – Іван Виговський очолює гетьманство.
1658 р. – Укладено Гадяцький договір між Україною, Польщею і Литвою.
1659 р. – Козацько-татарське військо розбиває московське під Конотопом.
1659 р. – Іван Виговський зрікається гетьманства.
1659 р. – Юрій Хмельницький стає гетьманом, підписує Переяславські статті з Москвою.
1660 р. – Юрій Хмельницький зазнає поразки від поляків під Чудновом, підписує Слободищенський трактат.
1663-1668 рр. – Іван Брюховецький керує Лівобережжям, підписання Батуринських й Московськиї статей.
1663-1665 рр. – Петро Тетеря гетьман Правобережжя.
1665-1668 рр. – Петро Дорошенко гетьман Правобережжя; між 1668-1676 рр. – гетьман обох берегів Дніпра.
1667 р. – Андрусівське перемир’я між Росією та Польщею, Україна розділена на Лівобережну (Росія) і Правобережну (Польща).
1668-1672 рр. – Дем’ян Многогрішний гетьман Лівобережжя, підписує Глухівські статті.
1669 р. – Петро Дорошенко укладає Корсунську угоду про перехід Правобережної України під протекторат Османської імперії.
1672 р. – Підписано Бучацький мирний договір між Османською імперією та Річчю Посполитою.
1672-1687 рр. – Іван Самойлович гетьман Лівобережжя, підписує Конотопські статті.
1674 р. – Виходить перше видання «Синопсиса» Памва Кохановського – першого українського підручника з історії.
1677, 1678 рр. – Турки здійснюють Чигиринські походи на Правобережжя.
1678-1679 рр. – «Великий згін» – насильницьке переселення населення Правобережжя на Лівобережжя.
1681 р. – Бахчисарайський договір між Росією, Туреччиною та Кримським ханством.
1686 р. – «Вічний мир» Москви і Речі Посполитої.
1686 р. – Константинопольський патріарх передає Київську митрополію під владу Московського патріархату.