Ассирія була стародавньою державою у Північному Дворіччі (Месопотамії). Вона розташовувалася у верхній та середній течії річки Тигр на території сучасного Іраку.
Назва “Ассирія” походить від імені верховного бога ассирійців – Ассура (Ашшура).
Розквіт припадає на 9-7 століття до н.е.. Створила величезну імперію, що охоплювала майже весь Близький Схід.
Досягла могутності завдяки сильній армії та жорстокому підкоренню інших народів.
Занепала через кліматичні зміни (посуху), внутрішні суперечності, повстання підкорених народів.
Ключові дати та події з історії стародавніх ассирійців
- Близько 2000 р. до н.е. – ассирійці звільняються від залежності від шумерів та аккадців
- 2000-1450 рр. до н.е. – існування Стародавньої Ассирійської імперії
- 1813-1781 рр. до н.е. – правління Шамшиадада, великого ассирійського полководця та засновника імперії
- 1363-1000 рр. до н.е. – період існування Середньої Ассирійської імперії
- 1298 р. до н.е. – ассирійський цар Ададнерарі I приймає титул “Царя Всесвіту”
- 1000-612 рр. до н.е. – період Нової Ассирійської імперії, яка об’єднала завойовані ассирійцями народи
- 900-625 рр. до н.е. – період постійних війн між Ассирією та Вавилоном
- 883-859 рр. до н.е. – правління царя Ашшурнасірпала II, за якого було збудовано легендарний палац у місті Німруд
- 745-727 рр. до н.е. – правління царя Тіглатпаласара III, найбільший розквіт Ассирії. Були підкорені Сирія, Фінікія, частина Мідії. До держави приєднано Вавилонське царство, сам Тіглатпаласар коронувався царем Вавилона
- 721-705 рр. до н.е. – правління Саргона II. Був підкорений Ізраїль, зруйновані його міста, євреї переселені. Завдано остаточного удару по державі Урарту. Збудовано нову столицю Дур-Шаррукін.
- 668-627 рр. до н.е. – царювання Ашшурбаніпала. Здійснювалися військові походи до Єгипту, Еламу, Фінікії. Столицею зроблено Ніневію, яку було прикрашено новими палацами
- 612 р. до н.е. – зруйнування Ніневії військами вавилонян і мідян, падіння Ассирійської держави.
Характерні риси військового мистецтва ассирійців
- У VIII столітті до н.е. ассирійці першими в стародавньому світі оснастили свою армію залізною зброєю.
- Було створено постійну армію, що перебувала на повному державному забезпеченні й займалася виключно веденням війни.
- Основу армії становила важка та легка піхота. Важка піхота мала захисне озброєння. Легка піхота воювала з луками й пращами.
- Головну ударну силу становили бойові колісниці. Їх екіпаж складався з лучника й візничого, який був озброєний списом і захищав великим щитом лучника
- Були спеціальні загони для спорудження доріг, мостів, розвідники.
- Використовували кінноту, озброєну списами й луками.
- Застосовували спеціальні пристрої для облоги міст – тарани, облогові башти, метальні машини.
Завоювання ассирійських царів
На заході:
- Кілікія, Сирія, Фінікія, Ізраїль, Іудея
На півночі:
- Урарту
На сході:
- Мідія, Елам
На півдні:
- Вавилонія, Єгипет
Отже, ассирійські царі здійснювали активну завойовницьку політику.
Причини загибелі Ассирійської держави
- Зміна клімату та посуха. За даними дослідження сталагмітів у печері Куна-Ба, приблизно за 60 років до падіння Ассирії в регіоні розпочалася тривала посуха. Це призвело до неврожаїв, голоду та послаблення держави.
- Вавилонія на відміну від Ассирії розвинула у себе зрошуване землеробство. Це дозволило Вавилонії уникнути проблем з продовольством, попри зміну клімату і посуху. Натомість Ассирія сильно залежала від дощів. Вчені зазначають, що Ассирія намагалася розвинути зрошувальне землеробство, припинивши далекі військові походи. Проте ці спроби виявилися невдалими й не врятували Ассирію від продовольчих проблем.
- Надмірна експансія та мілітаризація. Ассирія вела постійні завойовницькі війни, внаслідок чого значна частина населення була мобілізована в армію. Це послабило економіку та сільське господарство
- Незадоволення підкорених народів. Завойовані Ассирією території прагнули незалежності, що спричиняло численні повстання. Це також послаблювало державу