§9. Сучасні історичні джерела: аудіо-, відео- і фотодокументи

Зміст гдз 5 клас 2022 Хлібовська

1. Фотографія і фотодокументи

1. За допомогою інтернет-ресурсів дослідіть, як змінювався фотоапарат упродовж історії.

Ось короткий огляд еволюції фотоапарата протягом історії:

1. Перша фотографія (1826 р.) – французький винахідник Жозеф Ньєпс зміг зафіксувати зображення на металевій пластині, покритій асфальтовим лаком. Це вважається першою в історії фотографією.
2. Дагеротипія (1839 р.) – перший комерційно успішний фотографічний процес, винайдений Луї Дагером. Зображення фіксувалося на мідній пластині.
3. Негатив (1840-і рр.) – Вільям Тальбот винайшов негативи, які дозволили робити кілька копій з одного знімка.
4. Зеркальний об’єктив (1865 р.) – Томас Саттон розробив фотоапарат з єдиним дзеркальним об’єктивом, що наблизило вигляд камери до сучасного.
5. Фотоплівка (1880-і рр.) – Джордж Істмен винайшов рулонну фотоплівку і випустив фотоапарат Kodak для роботи з нею, що зробило фотографію доступнішою.
6. Фотоапарат Leica (1925 р.) – компактна 35-мм камера, яка стала дуже популярною серед фотографів.
7. Цифрова фотографія (1990-і рр.) – поява цифрових фотоапаратів і поступовий перехід від плівки до цифрових сенсорів.

Отже, фотоапарат пройшов довгий шлях від камери-обскури до сучасних цифрових камер, стаючи компактнішим, простішим у використанні та доступнішим для широкого загалу.

1. Хто й коли винайшов фотографування?

Фотографію винайшли в 1839 році, коли француз Луї Дагер і англієць Генрі Фокс Талбот відкрили два протилежні процеси, які були покликані “закріпити тінь”. Першу фотографію зробив у 1826 році француз Жозеф Нісефор Ньєпс. Процес зйомки звичайного пейзажу тривав 8 годин.

2. Яка особливість фотодокументів як історичного джерела?

Особливістю фотодокументів як історичного джерела є можливість миттєво зафіксувати події, явища, емоції людей. Безпосередня фіксація історичної інформації у момент дії – одна з головних властивостей фотодокументів. Вони є цілком самодостатніми історичними джерелами, які потребують такої ж джерелознавчої критики, як і писемні документи.

3. На які види поділяють фотодокументи за змістом? Пригадайте, фотографій якого виду у вас найбільше. Чому?

Фотодокументи поділяють на такі види за змістом:

1. Зображують події, дії, факти життя.
2. Фіксують окремі предмети, місцевість, явища природи.
3. Зображують одну або кілька осіб.

У мене найбільше фотографій, які зображують події та людей, адже вони найкраще передають емоції та атмосферу моментів життя, які хочеться зберегти в пам’яті.

З джерела народної мудрості

Читаючи статтю в інтернеті про фотодокументи, Кліо натрапила на вислів: «Кожен дотик фотокамери до світу є створенням документа» (Анрі Вартанов). Чи згідні ви з цим твердженням? Відповідь обґрунтуйте.

Я згоден з висловом Анрі Вартанова “Кожен дотик фотокамери до світу є створенням документа”. Ось кілька аргументів на підтримку цієї думки:

1. Фотографія фіксує реальний момент часу. Кожен знімок – це документальне свідчення того, що відбувалося в конкретну мить у певному місці. Фотографія зупиняє мить, перетворюючи її на документ епохи.
2. Фотографії є цінним історичним джерелом. Вони дозволяють зафіксувати та зберегти інформацію, перенести її в часі та просторі. Завдяки фотодокументам історики можуть досліджувати минулі події, побут, зовнішній вигляд людей тощо.
3. Навіть випадковий знімок може стати важливим документом. Іноді фотограф не надає значення деталям, які потрапили в кадр. Але згодом ці деталі можуть виявитися важливими свідченнями епохи – елементами одягу, інтер’єру, побуту, які характеризують час і місце.
4. Фотографія – самодостатнє історичне джерело. Фотодокументи, як і писемні джерела, потребують джерелознавчого аналізу, але вони цілком самодостатні та здатні нести важливу інформацію самі по собі.

Отже, фотографія справді кожним своїм дотиком до реальності документує світ, фіксуючи мить, яка одразу ж стає частиною історії. Тому вислів Анрі Вартанова дуже влучно підкреслює документальну природу та історичну цінність фотографії.

2. Відеодокументи

1. Що таке відеодокументи?

Відеодокументи – це документи, які передають зображення та звуковий супровід до нього на певному носії та містять інформацію, зафіксовану за допомогою технічних засобів. На відміну від фотодокументів, де зображення завжди нерухоме, відеодокументи відносять до динамічних джерел, адже зображення на них рухоме.

Відеодокументи поділяють на два види:

• Кінофільми – сукупність фотозображень (кадрів), послідовно розташованих на кіноплівці чи іншому носії, які пов’язані сюжетом та призначені для відтворення проекційною апаратурою.
• Відеофільми – фільми із записом зображення та звуку на магнітну плівку, диск чи інший носій пам’яті для відтворення на екрані телевізора (монітора) за допомогою відеомагнітофона, mp3-плеєра, мобільного телефону.

2. Хто є винахідниками кінематографа?

Винахідниками кінематографа є брати Оґюст і Луї Люм’єр. Прем’єрні покази їхніх фільмів відбулися 1895 року в Парижі.

3. Яку інформацію можна дізнатися з відеодокументів?

З відеодокументів можна дізнатися таку інформацію:

• Назву кінофільму чи відеофільму, прізвища режисера та оператора, студію і рік зйомки – ці дані зазвичай вказують в описі до фільму.
• Історичні події, соціальні й культурні явища, відомих особистостей та організації, які стали темою документальних фільмів. Такі фільми є “живими” свідками історії, адже в їх основу покладені зйомки реальних подій та осіб.
• Атмосферу та дух епохи, відображеної у фільмі. При перегляді глядач занурюється в той час, співпереживає з героями, переживає низку емоційних реакцій.

3. Аудіодокументи

Барвограй ідей

Разом із Кліо опрацюйте схему. Визначте рейтинг кожного виду документа за шкалою від 1 до 5, де 1 — не має важливого значення в роботі історика, а 5 — має важливе значення в історичному дослідженні. Поясніть свій вибір.

На схемі представлені аудіодокументи, які поділяються за формою записаної інформації та за змістом відображення дійсності. Розглянемо кожен вид документа та визначимо їх рейтинг:

1. Офіційні (інформаційне радіомовлення) – це документи, що містять офіційну інформацію, наприклад, новини, промови державних діячів, офіційні заяви тощо. Їх значення для історика високе, оскільки вони відображають офіційну позицію влади або організацій у певний історичний момент. Рейтинг – 5.
2. Творчі (радіопередачі) – включають в себе радіоп’єси, музичні передачі, літературні читання тощо. Вони можуть бути корисними для вивчення культурного контексту епохи, але не завжди несуть пряму історичну інформацію. Рейтинг – 3.
3. Фонодокументи особистого походження – це особисті записи, як-от інтерв’ю, спогади, лекції. Вони мають велике значення для істориків, оскільки надають персональний погляд на події та особистості. Рейтинг – 4.

За змістом відображення дійсності:

1. Події (фонозаписи) – записи реальних подій, таких як мітинги, святкування, історичні моменти. Вони є безцінними для істориків, оскільки дають можливість “почути” історію. Рейтинг – 5.
2. Фонінтерв’ю – інтерв’ю з учасниками або свідками подій. Вони надають глибокий особистий контекст до історичних подій. Рейтинг – 5.
3. Фономемуари (фоноспогади) – спогади людей про минулі події. Ці документи важливі для розуміння особистих переживань та досвіду, пов’язаного з історичними подіями. Рейтинг – 4.

Кожен вид аудіодокументів має своє значення в історичному дослідженні. Офіційні документи та записи подій надають пряму інформацію про історичні моменти, тоді як творчі передачі та особисті фонодокументи допомагають зрозуміти культурний та особистісний контекст епохи.

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що в 2021 році відтворили голос Тараса Шевченка? Це результат спільної роботи істориків та програмістів.

1. Розкажіть, як відбувався процес роботи науковців над реконструкцією голосу.

Процес реконструкції голосу Тараса Шевченка включав аналіз історичних даних про поета та використання сучасних технологій. Команда науковців та програмістів використала посмертну маску Шевченка, щоб зробити припущення про можливі характеристики його голосу. Потім, за допомогою нейромережі, було створено синтезований голос, який читав вірші поета. Однак важливо розуміти, що це не є справжнім голосом Шевченка, а лише приблизним його відтворенням, створеним на основі наукових даних та технологічних можливостей.

2. Які емоції викликає у вас голос Великого Кобзаря?

Недостатньо достовірним або навіть неповажним до історичної постаті, оскільки ми не можемо бути впевнені, що синтезований голос точно відповідає реальному голосу Шевченка.

3. Голос якої історичної особистості ви б ще хотіли почути? Чому?

Голос якої історичної особистості хотілося б почути, залежить від особистих інтересів та історичного періоду, який вас найбільше цікавить. Наприклад, могло б бути цікаво почути голос Леонардо да Вінчі, щоб краще зрозуміти його думки та ідеї, або голос Клеопатри, щоб почути мовлення однієї з найвідоміших жінок античності.

Галявина творчості

Як ви зрозуміли, одним із напрямків діяльності істориків є робота з візуальними джерелами — фото-, відео- й аудіодокументами. Сьогодні ви теж побудете науковцями. Користуючись пам’яткою, дослідіть фотографію.

На фотографії зображено п’ять чоловіків, які позують для знімка. Вони одягнені в одяг, характерний для середини 19 століття: костюми, сорочки з краватками та жилети. Двоє чоловіків сидять на стільці, інші стоять навколо нього. Їхні пози та вирази облич вказують на те, що вони позують для фотографа, а не зайняті якоюсь діяльністю.

На задньому плані видно стіну та колону, що може бути частиною інтер’єру будівлі. На передньому плані немає виділяючихся об’єктів, крім самих осіб та стільця.

На мою думку, ця фотографія є своєрідним портретом групи друзів або колег, які зібралися разом для створення спільного знімка.

Ці люди – Тарас Шевченко та його друзі. Тарас Шевченко – відомий український поет, художник і мислитель. Об’єкти на фотографії – це одяг, стілець та архітектурні елементи приміщення.

Знімок був зроблений у 1859 році в Санкт-Петербурзі.

Пора року – зима, бо Шевченко в кожусі.

Фотографія виглядає постановочною, оскільки всі особи позують перед камерою, що було типово для того часу, коли процес фотографування вимагав тривалого нерухомого перебування перед об’єктивом.

Для перевірки вірності висновків щодо цієї фотографії можна використати інші історичні джерела, такі як листи, щоденники, інші фотографії та записи того часу, які можуть містити інформацію про Тараса Шевченка та його друзів, а також про їхні зустрічі та діяльність.

З інших історичних джерел відомо, що Тарас Шевченко був активним учасником культурного життя та мав широке коло знайомств серед інтелігенції того часу. Його творчість та життя добре документовані в історичній літературі.

Висновок: Фотографія є цінним історичним документом, який відображає Тараса Шевченка у колі друзів у Санкт-Петербурзі 1859 року. Це зображення дозволяє нам зрозуміти соціальні зв’язки та культурне середовище, в якому перебував Шевченко, а також стиль одягу та інтер’єр того часу.