ПРИГАДАЙТЕ
Що таке монархія?
Монархія — це форма державного правління, за якої верховна влада в країні повністю або частково належить одній особі (монарху) та зазвичай передається у спадок.
Які особливості мала монархічна влада в країнах Західної Європи?
У ранньому Середньовіччі монархи перетворилися з військових ватажків на вищих феодальних сеньйорів та «Божих помазаників» зі спадковою владою. Однак у час політичної роздробленості їхня реальна влада часто обмежувалася лише власними родовими володіннями, і вони залежали від підтримки васалів.
ПОМІРКУЙМО!
Пригадайте, чому заможна аристократія вважала монарха тільки «першим серед рівних».
Впливова аристократія вважала монарха лише «першим серед рівних», оскільки володіла значними земельними ресурсами та військовою силою, що робило її майже незалежною. Король сприймався як верховний сеньйор, але не як абсолютний володар, чиїм наказам потрібно беззаперечно коритися.
Які особливості соціального становища надавали заможним і знатним родинам можливість не дослухатися до монархів?
Таку можливість аристократам забезпечували великі земельні володіння, наявність власних васалів і військових загонів, а також традиційні феодальні права, які обмежували втручання короля у справи їхніх маєтків.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Яким міг бути вплив станових представницьких органів влади на монархів?
Станові органи влади (парламент, Генеральні штати, кортеси, сейм) мали значний вплив, оскільки без їхнього схвалення монархи не могли запроваджувати нові податки. Це змушувало королів домовлятися з представниками станів та враховувати їхні інтереси.
Чому монархи змушені були зважати на інтереси різних станів суспільства?
Монархи потребували підтримки духівництва, шляхти та містян, щоб обмежити свавілля вищої аристократії та зміцнити свою владу. Крім того, фінансова залежність (необхідність згоди на податки) змушувала королів шукати компромісу зі станами.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Про яке ставлення до монарха свідчить документ?
Документ (цитата Жана Бодена) свідчить про ставлення до монарха як до суверенного володаря та представника Бога на Землі, але водночас підкреслює, що його влада не є безмежною сваволею. Монарх має діяти в межах правових норм і моральних настанов.
Як ви розумієте вислів Жана Бодена «закони природи»?
Під «законами природи» автор, ймовірно, мав на увазі фундаментальні, встановлені Богом принципи справедливості, які є вищими за волю будь-якої людини, включаючи короля. Зокрема, це стосується права на власність, яке володар не може порушувати безпідставно.
Про які саме порушення з боку володаря міг говорити автор?
Автор говорив про свавільне накладання податків без згоди підданих та безпідставне відбирання майна. Жан Боден наголошував, що навіть суверенний володар не має права на грабіж своїх підданих.
ПОМІРКУЙМО!
Пригадайте, як називалися продаж і купівля церковних посад у Середні віки.
Продаж і купівля церковних посад у Середні віки називалися симонією.
Як ви розумієте поняття «корупція»?
Корупція — це зловживання службовим становищем заради особистої вигоди. У контексті раннього Нового часу це явище часто проявлялося у продажу державних посад, хабарництві чиновників та використанні влади для збагачення, що було поширеним явищем при дворах монархів.
Чи існує подібне явище у сучасному світі?
Так, корупція існує і в сучасному світі, хоча в більшості країн вона є кримінальним злочином. Вона проявляється у хабарництві, розкраданні бюджетних коштів та зловживанні владою.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Яке ставлення до війни демонструє автор?
Нікколо Мак’явеллі демонструє ставлення до війни як до основного і природного обов’язку правителя. Він стверджує, що володар не повинен мати інших турбот, окрім військової справи, оскільки це запорука збереження влади.
Подумайте, чому війні надавалося таке велике значення.
Війні надавалося велике значення, оскільки в епоху становлення абсолютизму та централізованих держав війна була головним інструментом захисту суверенітету, розширення територій, здобуття ресурсів та утвердження могутності монарха на міжнародній арені.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, як пов’язані між собою зображені на наступній сторінці історичні постаті.
Зображені постаті — кардинал Рішельє, Наполеон I та Шарль-Моріс Талейран — пов’язані з історією французької державності та дипломатії. Кардинал Рішельє стояв біля витоків централізації Франції та створення професійної дипломатичної служби. Наполеон I використовував дипломатію та військову силу для побудови імперії, а Талейран був видатним дипломатом, який служив міністром закордонних справ, зокрема і за часів Наполеона, забезпечуючи зовнішньополітичні інтереси Франції.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Коли з’явилася у Франції посада міністра закордонних справ?
Посада державного секретаря закордонних справ, що вважається початком професійної дипломатії у Франції, з’явилася у 1589 році.
Хто зараз займає цю посаду (у Франції / в Україні) та які основні функції у державі виконує?
Станом на кінець 2024 року:
- У Франції посаду міністра Європи та закордонних справ обіймає Жан-Ноель Барро.
- В Україні міністром закордонних справ є Андрій Сибіга.
Основні функції міністра включають реалізацію зовнішньої політики держави, захист національних інтересів та прав громадян за кордоном, керівництво дипломатичними установами та ведення переговорів з іншими країнами.
ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
Дайте визначення поняттям: «абсолютизм», «меркантилізм», «протекціонізм», «дипломатія».
Абсолютизм — це форма державного правління у країнах Західної Європи за раннього Нового часу, за якої верховна влада належить монарху та здійснюється без участі представницьких органів.
Меркантилізм — це державна політика, яка передбачає втручання держави в економічні відносини, торгова та фінансова політика абсолютистських держав XVI–XVIIІ ст.
Протекціонізм — це політика захисту внутрішнього ринку, що полягає в заохоченні вивозу (експорту) та обмеженні завезення (імпорту) іноземних товарів.
Дипломатія — це система регулювання міжнародних відносин, що включає постійні посольства, канцелярії іноземних справ і дипломатичні контакти.
Якими були основні риси абсолютних монархій у Європі?
Зосередження всієї влади в руках монарха, створення розгалуженого державного апарату (чиновництва), формування постійної професійної найманої армії, запровадження загальнодержавної податкової системи, кодифікація законодавства та проведення економічної політики меркантилізму.
ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
Обговоріть, про які складові абсолютистської держави ви дізналися з матеріалів параграфа.
Ключовою складовою такої держави був розвинений державний апарат, який замінив вплив старої аристократії. Я думаю, що не менш важливими були постійна професійна армія, яка дозволяла монарху підтримувати порядок і вести війни, та політика меркантилізму, що забезпечувала наповнення державної скарбниці. Також, на мій погляд, важливою складовою стала дипломатія, яка дозволяла регулювати відносини між державами, що визначалися династичними інтересами.
За результатами обговорення створіть інфографіку.
Інфографіка «Складові абсолютистської держави»:
- Центр влади: Монарх — джерело верховної влади, що здійснюється без участі представницьких органів.
- Армія: Створення постійного професійного війська (часто з іноземних найманців), підпорядкованого королю.
- Бюрократія: Розгалужений державний апарат чиновників для управління країною та збору податків.
- Податки: Запровадження загальнодержавної податкової системи для фінансування армії та державного апарату.
- Економіка: Політика меркантилізму та протекціонізму (підтримка власного виробництва і торгівлі).
- Дипломатія: Створення постійних посольств та канцелярій для ведення міжнародних справ.
Продемонструйте (прокоментуйте) результати роботи у класі.
На основі вивчених матеріалів я можу стверджувати, що абсолютизм став способом подолання кризи середньовічного суспільства через централізацію влади. Головним інструментом монарха стала відмова від скликання станових зборів (або обмеження їхніх функцій), що дозволило королю приймати рішення одноосібно. Особливу роль відігравала постійна армія та податкова система, які забезпечували силу та фінансову стабільність держави.
МИСЛИМО ТВОРЧО
Уявіть себе правителем / правителькою європейської держави XVI ст. Які рішення / дії ви мали б здійснити, щоб побудувати абсолютну владу та перетворити державу на абсолютну монархію?
Для побудови абсолютної влади я б насамперед припинив скликати станові збори, щоб позбутися контролю з боку шляхти та містян над податками. Я думаю, що необхідно було б створити постійну професійну армію з найманців, яка буде віддана лише мені. Для наповнення скарбниці я б запровадив політику меркантилізму, підтримуючи розвиток мануфактур і обмежуючи імпорт іноземних товарів. Також я б призначив на державні посади професійних чиновників, які б забезпечували виконання моїх указів та збір податків. Нарешті, я б перетворив великих землевласників на придворних та офіцерів, щоб вони стали опорою моєї влади, а не суперниками.