§55-56. Міждержавні конфлікти Стародавнього світу

Зміст ГДЗ Васильків зошит 6 клас

Доповни речення:

Перелічи військові конфлікти давнини, про які йшлося в параграфі.

1. Завойовницькі походи фараонів Єгипту (Тутмос III, Рамсес II).
2. Троянська війна (XII ст. до н.е.).
3. Завоювання Ассирією (VIII ст. до н.е.) Сирії, Фінікії та Ізраїльського царства
4. Завоювання Персією (VI ст. до н.е.) Халдейського царства, Єгипту, Палестини, Ізраїлю, Фінікії, Сирії та інш.
5. Греко-перські війни (500-449 рр. до н.е.).
6. Пунічні війни між Римом і Карфагеном (264-146 рр. до н.е.).

Які етапи війни виокремлюють дослідники? Зазнач послідовність цих етапів міждержавних конфліктів.

1. Підготовка до війни — мобілізація ресурсів, створення армії, розробка стратегії.
2. Початок війни — перші бойові дії, визначення основних напрямків наступу чи оборони.
3. Основний етап війни — активні військові дії, великі битви, захоплення територій.
4. Завершення війни — укладання мирних договорів або капітуляція однієї зі сторін.
5. Наслідки війни — відновлення територій, виплата контрибуцій, політичні зміни.

Уяви себе укладачем / укладачкою енциклопедії про стародавні військові конфлікти. Про які війни ти б готував / готувала повідомлення? Придумай доречні заголовки.

1. Завойовницькі походи фараонів Єгипту: від Тутмоса III до Рамсеса II
2. Троянська війна: міфи та реальність давнього конфлікту
3. Ассирійські завоювання: депортації та жорстокість
4. Перське царство: від Кіра Великого до греко-перських війн
5. Греко-перські війни: битви при Марафоні, Фермопілах і Саламіні
6. Пунічні війни: боротьба Риму і Карфагена за панування у Середземномор’ї

Склади план розповіді про греко-перські війни.

1. Завоювання Іонічної Греції персами. Іонійське повстання (500 р. до н.е.) та оголошення війни Афінам та Еритреї.
2. Перший похід персів (492 р. до н.е.). Переправа через Геллеспонт. Невдачі через супротив фракійців і шторм.
3. Битва при Марафоні (490 р. до н.е.). Висадка персів на Марафонській рівнині. Перемога афінян над чисельно переважаючим ворогом.
4. Другий похід персів (480-479 рр. до н.е.). Підготовка Ксеркса І до вторгнення: понтонні мости, канал через Халкіду. Битва при Фермопілах: героїзм Леоніда та спартанців. Захоплення й знищення Афін.
5. Морська битва при Саламіні (480 р. до н.е.). Роль стратега Фемістокла у підготовці флоту. Розгром перського флоту грецькими трієрами.
6. Битва при Платеях (479 р. до н.е.). Остаточна перемога об’єднаного грецького війська над персами.
7. В 449 році до н.е. було укладено «Каліїв мир». Втрата персами контролю над Егейським, Іонічним та Чорним морями. Економічний і політичний розвиток Греції, утворення Афінського морського союзу.

Заповни схему, виписавши особливості кожної з Пунічних воєн.

1. Перша Пунічна війна (264–241 рр. до н.е.):
   • Війна за контроль над Сицилією.
   • Карфаген мав перевагу на морі, але Рим збудував флот і здобув перемогу.
   • Сицилія перейшла до Риму, Карфаген сплатив контрибуцію.
2. Друга Пунічна війна (218–201 рр. до н.е.):
   • Ганнібал здійснив похід через Альпи, переміг римлян у битві при Каннах.
   • Римляни атакували Карфаген, перемогли у битві при Замі.
   • Карфаген втратив більшість своїх територій, Рим став провідною силою в Середземномор’ї.
3. Третя Пунічна війна (149–146 рр. до н.е.):
   • Остаточне знищення Карфагена через його відновлення економічної могутності.
   • Місто було зруйноване, жителів знищено або продано в рабство.
   • Карфаген був повністю знищений, його територія стала римською провінцією Африка.

Один із римських сенаторів, Марк Порцій Катон, усі свої промови завершував словами: «А Карфаген має бути зруйновано!». Цей вислів навіть став крилатим. Поміркуй, який сенс криється в цих словах.

У цих словах криється глибокий політичний сенс – Рим вбачав у Карфагені постійну загрозу своєму пануванню в Середземномор’ї. Навіть після двох програних війн та важких умов миру, Карфаген зумів відновити свою економічну могутність, що викликало серйозне занепокоєння римлян. Катон розумів, що доки існує Карфаген, він залишатиметься потенційним суперником Риму, який може знову спробувати взяти реванш. Тому сенатор наполягав на повному знищенні міста-конкурента, щоб назавжди усунути загрозу римському пануванню.

Сучасний український історик Ярослав Грицак в одному з інтерв’ю називає грецько-перські війни «війною свободи і несвободи». А також стверджує, що свобода завжди перемагає. Аргументуй правдивість цих думок.

Перська імперія прагнула підкорити грецькі поліси, які були незалежними та цінували свободу. Грецькі міста-держави, особливо Афіни та Спарта, боролися за збереження своєї незалежності проти централізованої імперії Ахеменідів, яка символізувала несвободу. Таким чином, війна дійсно була протистоянням двох систем: демократичної свободи греків і авторитарної імперської влади персів.

Перемога греків у ключових битвах (Марафон, Саламін, Платеї) підтверджує це твердження. Попри чисельну перевагу персів, греки завдяки єдності, стратегії та бажанню захистити свою свободу здобули перемогу. Це стало доказом того, що боротьба за свободу може подолати навіть потужнішу силу.

Отже, слова Грицака є правдивими, адже греко-перські війни стали яскравим прикладом перемоги свободи над несвободою.