Зміст гдз 5 клас 2022 Хлібовська
1. Значення археології для дослідження минулого
1. Складіть самостійно речення зі словами «археологія» та «артефакт»
Археологія вивчає минуле людства за допомогою артефактів – матеріальних залишків життєдіяльності давніх людей.
2. Яке завдання археології як науки?
Завдання археології як науки – дослідити матеріальну та духовну культуру давніх суспільств, реконструювати історичне минуле на основі речових джерел – археологічних знахідок.
Археологія вивчає поселення, городища, могильники різних епох – від кам’яного віку до пізнього середньовіччя. Під час розкопок археологи знаходять знаряддя праці, зброю, прикраси, посуд, залишки жител та інші артефакти, які дозволяють відтворити спосіб життя, господарство, суспільний устрій давніх людей
3. Коли в Україні відбулися перші археологічні розкопки?
Перші археологічні розкопки в Україні провів митрополит Петро Могила ще в 1630-х роках у Києві, на місці зруйнованої Десятинної церкви. Проте ці розкопки мали швидше символічний характер.
Систематичні наукові дослідження археологічних пам’яток в Україні розпочалися лише в XIX столітті. Археологи досліджували античні міста Північного Причорномор’я, скіфські кургани, слов’янські городища.
Попрацюйте в трійках. Знайдіть у рубриці 3 факти, які доводять, що Тарас Шевченко захоплювався археологією.
Ось 3 факти з тексту, які доводять, що Тарас Шевченко захоплювався археологією:
- У дитинстві та юності Тарас захоплено слухав легенди про кургани-могили. Він був переконаний, що в них хоронили загиблих у бою козаків. У поезіях Шевченка кургани-могили згадуються понад 200 разів.
- Працюючи художником у Київській археографічній комісії, Тарас Шевченко брав участь у розкопках групи курганів-могил. Як талановитий художник він створив низку замальовок «Краєвид з кам’яними бабами», «Чумаки серед могил», а як письменник — здійснив описи пам’яток в «Археологічних замітках», «Щоденнику» та багатьох художніх творах.
- У «Щоденнику» Шевченко написав: «Я люблю археологію. Я поважаю людей, які присвятили себе цій таємничій матері історії.»
Отже, Тарас Шевченко цікавився археологією з дитинства, брав участь в археологічних розкопках і замальовував знахідки, а також висловлював своє захоплення археологією у творах. Це свідчить про його глибокий інтерес до цієї науки.
2. Як працюють археологи
1. Як археологи дізнаються, де варто проводити розкопки?
Щоб дізнатися, де варто проводити розкопки, археологи спочатку проводять розвідки – досліджують місцевість, спілкуються з місцевими жителями. Потім роблять невеликий пробний розкоп, щоб оцінити перспективність об’єкта.
2. Як відбувається процес розкопок?
Процес розкопок відбувається так:
- Археологи отримують дозвільні документи – відкритий лист від Інституту археології НАНУ та дозвіл від Мінкультури.
- Розкопки проводять невеликими лопатками, знахідки акуратно очищають щіточками.
- Весь процес фотографують, замальовують, замірюють. Висувають версії щодо знахідок.
- Артефакти пакують, шифрують по квадратах, описують у звіті, який відправляють до Інституту археології.
- Про результати досліджень археологи пишуть статті, виступають на конференціях.
3. Доведіть чи спростуйте твердження: «Археологи працюють цілий рік»
- Польові розкопки тривають з березня по жовтень, коли земля не замерзла. В цей період експедиція живе в наметах
- У холодну пору року археологи займаються обробкою матеріалів – оглядом, описом знахідок, написанням звіті
- Але якщо під час будівництва знаходять артефакти, то розкопки проводять незалежно від пори року, використовуючи спеціальне спорядження для роботи в складних умовах
Острів цікавинок
1. Кого називають «чорними археологами»?
“Чорними археологами” називають грабіжників, які незаконно проводять розкопки з метою наживи, а не для наукових досліджень. Вони шукають цінні артефакти, щоб потім продати їх колекціонерам чи перекупникам.
2. Яку шкоду для вивчення історії завдають «чорні археологи»?
“Чорні археологи” завдають величезної шкоди для вивчення історії:
- Вони руйнують археологічні пам’ятки, знищують культурний шар. Через це втрачається безцінна інформація про давні епохи, яку могли б отримати справжні вчені під час фахових розкопок
- “Чорні археологи” викрадають унікальні артефакти, які часто потрапляють до приватних колекцій і стають недоступними для дослідників. Без цих знахідок неможливо повноцінно реконструювати історичне минуле
- Грабіжницькі розкопки призводять до втрати археологічного контексту – зв’язку між артефактами та умовами їх залягання. Для науки важливо не лише самі знахідки, а й те, в якому шарі й з чим разом вони були виявлені. “Чорні археологи” знищують цей контекст
- Через дії грабіжників багато археологічних пам’яток вже безповоротно втрачені для науки. Наприклад, скіфські кургани перетворюються на суцільні копанки, де важко щось дослідити.
Барвограй ідей
Об’єднайтеся в міні групи. Обговоріть і висловіть свої припущення, як археологи використовують під час польових досліджень зображені предмети
Під час польових досліджень археологи використовують різноманітні інструменти та обладнання. Розгляньмо деякі з них:
- Лопата, совок, кельма – це основні знаряддя для розкопок. Ними обережно знімають шари ґрунту, щоб не пошкодити знахідки.
- Щітки, пензлики потрібні для акуратного очищення артефактів від землі. Археологи делікатно прочищають ними кожну знахідку.
- Рулетка, лінійка, висок використовуються для замірів глибини розкопу, розташування знахідок. Це важливо для фіксації археологічного контексту.
- Польовий щоденник, олівець необхідні для запису всіх деталей розкопок – умов залягання артефактів, їх опису, зроблених висновків.
- Фотоапарат, креслярські інструменти потрібні для фотофіксації та замальовок розкопу і знахідок. Це дозволяє детально задокументувати весь процес досліджень.
Поміркуйте, де зберігають речі, знайдені під час розкопок
Після завершення розкопок всі знайдені артефакти спочатку потрапляють до польової лабораторії. Там їх очищують, шифрують, описують, готують до транспортування. Далі знахідки передають до Інституту археології, де їх детально вивчають фахівці – проводять датування, визначають матеріал і призначення речей. Після наукової обробки артефакти потрапляють до музеїв, де їх належним чином зберігають, консервують і надалі експонують для відвідувачів. В музеях знахідки введені до науково обігу і доступні для дослідників.
3. Культурний шар та археологічна культура
1. Що таке культурний шар?
Культурний шар – це товща ґрунту, яка містить сліди життєдіяльності давніх людей. Він формується внаслідок накопичення залишків поселень, поховань, господарських об’єктів. Товщина культурного шару залежить від тривалості та інтенсивності проживання людей на певній території. Дослідження культурного шару дозволяє археологам вивчити технології, заняття та спосіб життя давнього населення.
2. Як з’явилися назви археологічних культур?
Назви археологічних культур найчастіше походять від:
- Населених пунктів, де вперше відкрито пам’ятки певного типу (трипільська, зарубинецька, черняхівська культури).
- Типів поховальних споруд (ямна, катакомбна, зрубна культури доби бронзи).
- Форми чи оздоблення посуду (культура кулястих амфор, лійчастого посуду, багатопружкової кераміки)
3. Чому дослідження археологічних культур важливе для історії?
Дослідження археологічних культур надзвичайно важливе для вивчення дописемного періоду історії. Археологічна культура дозволяє:
- Впорядкувати археологічні джерела, визначивши їх місце у просторі й часі.
- Реконструювати спосіб життя, господарство, суспільний устрій давніх народів.
- Простежити походження окремих етносів, напрямки міграцій та культурних зв’язків
1. За допомогою інтернет-ресурсів дослідіть, хто з українських жінок професійно займалися чи займаються археологією як і Катерина Мельник-Антонович
- Лариса Іванівна Крушельницька – найвідоміша у світі українська археологиня, професорка. Померла у 2018 році на 89 році життя
- Анастасія Карцова (в дівоцтві Миклашевська) – разом з Катериною Мельник-Антонович належить до перших двох жінок в Україні, які вели самостійні археологічні розкопки, і до чотирьох перших жінок-археологів у всій Російській імперії
- Валерія Євгенівна Козловська – одна з перших жінок-археологів України. Є автором понад 50 наукових праць
- Наталія Полонська-Василенко – історик, археолог. У 1917 році виступила одним з ініціаторів заснування Київського археологічного інституту, де у 1918-1924 роках працювала вченим секретарем
Галявина творчості
Намалюйте в зошиті веселку. Як ви думаєте, якими рисами характеру повинні володіти археологи? На кожному кольорі веселки запишіть по одній рисі характеру.
Отже, на мою думку, археологи повинні мати такі риси:
- Червоний – Допитливість. Археологи мають бути дуже зацікавлені в дослідженні минулого.
- Помаранчевий – Терплячість. Розкопки та дослідження можуть тривати дуже довго, тому важливо бути терплячим.
- Жовтий – Уважність. Археологи мусять помічати найменші деталі під час розкопок.
- Зелений – Відповідальність. Вони відповідальні за збереження історичних пам’яток та артефактів.
- Блакитний – Креативність. Часто доводиться знаходити творчі рішення під час досліджень та реконструкцій.
- Синій – Наполегливість. Археологічна робота може бути дуже складною, тому важливо не здаватися.
- Фіолетовий – Пристрасть. Справжні археологи мають бути закохані у свою справу.
Сподіваюся, ці підказки допоможуть тобі заповнити кольори веселки. Бажаю творчого натхнення!