ПРОЄКТ «В ІМПЕРСЬКИХ ЛЕЩАТАХ»
Перед початком роботи укладіть реєстр відомих вам фактів з наступу Російської імперії на українську козацьку державність, заповнивши таблицю.
| Історичний факт | Події та їхні дати | Чого стосувалися | Кого стосувалися | Учасники | Причини | Привід | Наслідки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліквідація гетьманства | 1764 р. | Політичного устрою та автономії | Гетьмана К. Розумовського, старшини | Катерина II, К. Розумовський, П. Рум’янцев | Прагнення імперії до централізації та ліквідації автономії | Петиція старшини про спадкове гетьманство | Створення Другої Малоросійської колегії, втрата автономії |
| Скасування полкового устрою на Слобожанщині | 1765 р. | Адміністративного та військового устрою | Слобідського козацтва | Катерина II | Уніфікація управління та ліквідація козацьких привілеїв | Реформування війська на регулярний лад | Створення Слобідсько-Української губернії, формування гусарських полків |
| Зруйнування Запорозької Січі | 1775 р. | Військової та територіальної автономії | Запорозьких козаків | Катерина II, П. Калнишевський | Зникнення потреби в козацтві після війни з Туреччиною | Звинувачення у «захопленні» земель та непокорі | Знищення Січі, арешт старшини, заслання кошового до Соловків |
| Запровадження кріпацтва | 1783 р. (Непідтверджено джерелом щодо точної дати) | Соціально-економічного життя | Селян Лівобережжя та Слобожанщини | Катерина II, П. Рум’янцев | Потреба зрівняти соціальний лад України з російським (Непідтверджено джерелом) | Обмеження вільних переходів селян | Остаточне закріпачення селян |
Оберіть одну з подій на напишіть нарис за схемою.
Історичний нарис: Остаточне зруйнування Запорозької Січі (1775 рік)
- Події передувало завершення російсько-турецької війни 1768–1774 років, після якої кордони імперії просунулися на південь і потреба в захисній функції козацтва зникла. У червні 1775 року російські війська під командуванням генерала П. Текелія, повертаючись з фронту, несподівано оточили Нову (Підпільненську) Січ. Причинами акції були побоювання імперського уряду щодо волелюбності козаків та їхнього впливу на селянські повстання. Головними учасниками були імператриця Катерина II, яка видала маніфест про ліквідацію Січі, та останній кошовий отаман Петро Калнишевський, який вирішив не проливати кров і здав фортецю.
- Подія стосувалася військової, політичної та територіальної сфер суспільного життя. Російські імперські кола переслідували мету повністю ліквідувати осередок української вольниці та інтегрувати багаті південні землі до загальноімперської системи управління, де не було місця самоврядному козацькому устрою.
- Безпосереднім наслідком стало фізичне руйнування укріплень Січі, конфіскація козацького архіву та скарбниці, а також арешт старшини, зокрема Петро Калнишевський був засланий до Соловецького монастиря. Віддаленими у часі наслідками стали масова еміграція козаків за Дунай (заснування Задунайської Січі) та остаточне перетворення «Дикого поля» на пересічні провінції Російської імперії, що суттєво послабило військовий потенціал українства.
- На мою думку, такі форми імперського тиску спонукали українців до пошуку нових шляхів збереження ідентичності. Оскільки збройний опір став неможливим, інтелектуальна еліта згодом почала переосмислювати козацьку минувшину через літературу та історію. Я думаю, що саме втрата Січі як політичного центру дала поштовх до розвитку українського романтизму та формування національної свідомості, заснованої на пам’яті про козацьку славу.
ПРОЄКТ
Укладіть з готових нарисів літопис-хроніку, розташувавши дописи в хронологічній послідовності.
- Остаточна ліквідація гетьманства (1764 р.).
- Ліквідація полкового устрою на Слобожанщині (1765 р.).
- Початок Коліївщини (1768 р.).
- Ліквідація Запорозької Січі (1775 р.).
- Ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні (1781–1782 рр.).
- Утворення Волинського, Брацлавського та Подільського намісництв (1793–1796 рр.).
Підготуйте загальну презентацію проєкту для інформування шкільної громади.
Презентація проєкту «В імперських лещатах» має складатися з візуальної хронології наступу на українську автономію, коротких характеристик ключових постатей, таких як Кирило Розумовський та Петро Калнишевський, а також висновків про те, як імперська політика змінювала життя різних верств населення. Головною метою презентації є пояснення того, чому навіть після ліквідації державності українці змогли зберегти свою культурну ідентичність.
ЩОБ ПРИГАДАТИ ТА УЗАГАЛЬНИТИ МАТЕРІАЛ ТЕМИ, ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ
1. Пригадайте дати подій та розташуйте їх на лінії часу: а) ліквідація полкового устрою на Слобожанщині та утворення з козацьких п’яти гусарських полків; б) утворення Брацлавської, Волинської та Подільської губерній Російської імперії; в) остаточна ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні; г) початок Коліївщини; ґ) ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні.
Події у хронологічній послідовності розташовуються так:
- в) остаточна ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні — 1764 рік;
- а) ліквідація полкового устрою на Слобожанщині — 1765 рік;
- г) початок Коліївщини — 1768 рік;
- ґ) ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні — 1781–1782 роки;
- б) утворення Брацлавської, Волинської та Подільської губерній — 1793–1796 роки.
2. Попрацюйте з історичною картою.
Території яких держав позначені на картосхемі жовтим, світло-коричневим та зеленим кольорами?
Жовтим кольором на картосхемі позначено територію володінь Австрійської монархії (Габсбургів), світло-коричневим — землі Речі Посполитої, а зеленим кольором позначено територію Російської імперії.
Лінією якого кольору позначено терени Гетьманщини в часи скасування гетьманства та полкового устрою?
Терени Гетьманщини на картосхемі – синя лінія.
Якими буквами позначено українські землі, що належали Речі Посполитій?
На картосхемі українські землі, які входили до складу Речі Посполитої, позначено буквами А, В, Г.
Назвіть ці землі відповідно до літер.
Відповідно до літер на карті позначено такі історико-географічні регіони: А — Галичина, Г — Поділля, В — Волинь та Правобережжя.
Яку подію на картосхемі позначено замкненою пунктирною лінією червоного кольору?
Замкненою пунктирною лінією червоного кольору позначено територію, охоплену найбільшим гайдамацьким повстанням — Коліївщиною 1768 року.
Як на карті позначено міста, засновані в другій половині XVIII cт. на Півдні України?
Міста, засновані у цей період на Півдні (наприклад, Херсон, Миколаїв, Одеса), позначені на карті зеленими точками.
3. Про що йдеться в уривках з історичних джерел? Дайте історичний коментар описаним подіям за схемою: 1) про яку подію свідчить уривок; 2) коли вона відбулася; 3) хто з відомих історичних постатей брав у ній участь; 4) хто і чому залишив свідчення про неї; 5) яке її значення в перебігові історичних подій.
Уривок А
- Уривок свідчить про остаточну ліквідацію гетьманства на Лівобережній Україні та створення Другої Малоросійської колегії.
- Ця подія відбулася у 1764 році.
- У події брали участь російська імператриця Катерина ІІ, останній гетьман Кирило Розумовський та призначений генерал-губернатор Петро Рум’янцев.
- Свідчення залишені у формі імператорського указу Катерини ІІ, яка прагнула централізувати управління імперією та повністю знищити автономію українських земель.
- Значення події полягає у фактичній втраті Україною власної державної структури та перетворенні Гетьманщини на звичайну провінцію Російської імперії.
Уривок Б
- Уривок описує остаточне руйнування Запорозької Січі.
- Подія відбулася у червні 1775 року.
- Учасниками події були імператриця Катерина ІІ, генерал Петро Текелій, який керував військами, та останній кошовий отаман Петро Калнишевський.
- Свідчення зафіксовані у царському маніфесті Катерини ІІ, мета якого полягала в офіційному виправданні нищення козацтва як «непотрібного» та «небезпечного» після завершення війни з Туреччиною.
- Значення події полягає у ліквідації останнього осередку української військової та політичної свободи, що відкрило шлях до повного закріпачення селян на півдні України.
4. Підготуйте розповідь про одного з видатних діячів доби, використавши пам’ятку для характеристики історичної особистості, уміщену в матеріалах § 10–11.
Однією з найбільш знакових постатей цієї доби є Кирило Розумовський — останній гетьман Лівобережної України (1750–1764). Він народився в сім’ї простого козака Григорія Розума, але завдяки фавору свого брата Олексія при дворі отримав блискучу освіту в Європі та став президентом Російської академії наук у віці 18 років.
Ставши гетьманом, він намагався відродити автономію України: провів судову реформу, впровадив регулярне військо та планував відкрити університет у Батурині. Його діяльність свідчить про прагнення перетворити Україну на державу європейського типу під протекторатом імперії. Проте його амбіції щодо спадкового гетьманства налякали Катерину ІІ, що призвело до його вимушеної відставки. Я думаю, що Розумовський був майстерним політиком, який в умовах імперського тиску зміг дати Україні короткий період «золотої осені» її автономії.
5. Спираючись на подані ілюстрації, узагальніть досягнення української культури доби.
Подані ілюстрації демонструють високий рівень розвитку української культури XVIII століття, яка поєднувала європейські стилі з національними традиціями.
В архітектурі ми бачимо розквіт українського бароко та перехід до класицизму, що підтверджують собор Різдва Богородиці в Козельці (фото 5) та палац Розумовського в Батурині (фото 7). Особливим досягненням є дерев’яне зодчество, представлене Троїцьким собором у Новомосковську (фото 1), збудованим без жодного залізного цвяха Якимом Погребняком. Образотворче мистецтво представлене майстерною скульптурою Йоганна Пінзеля (фото 3), яка вражає динамікою, та портретним живописом (фото 6), що зберігав пам’ять про козацьку старшину. Поєднання релігійних та світських мотивів в іконописі (фото 4) свідчить про глибоку духовність тогочасного суспільства. Загалом, культура цієї доби досягла європейського рівня майстерності, зберігаючи при цьому свою самобутність.