Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Васильків
4.1. Як співіснували людина і природа в Ранньому Середньовіччі?
1. Чи справедливо історики називають Раннє Середньовіччя періодом занепаду в Європі?
Історики мають підстави називати Раннє Середньовіччя періодом занепаду в Європі. В цей час занепадали міста, пустіли села, погіршувалися умови для сільського господарства через кліматичні зміни та відсутність догляду за зрошувальними системами. Постійні війни та чвари також негативно впливали на життя людей.
2. Що можна дізнатися про «відносини» природи і людини, розглянувши мініатюру «Смаження дикого кабана»?
Мініатюра “Смаження дикого кабана” свідчить про те, що полювання на дичину було важливим джерелом їжі для ранньосередньовічних європейців. Ліси давали деревину для будівництва та опалення, мед, ягоди, гриби. Водночас ліси були небезпечними через диких звірів та розбійників.
3. Як ранньосередньовічні європейці ставилися до довкілля? Як громадяни держав теперішньої Європи «поводяться» з природою?
Ранньосередньовічні європейці досить жорстоко ставилися до природи, вирубуючи ліси та виснажуючи землі. Але це було зумовлено передусім необхідністю виживання, а не бажанням наживи. Сучасні європейці більш дбайливо ставляться до довкілля, усвідомлюючи необхідність його збереження.
4.2. Чому відбувався рух населення в середньовічній Європі? Що таке внутрішня та зовнішня колонізація?
1. Чому відбувалися рухи населення у Європі?
Рухи населення у Європі в Середньовіччі відбувалися з кількох основних причин:
- Несприятливі природні умови на батьківщині змушували людей шукати кращих місць для життя. Наприклад, скандинави через це часто завойовували чужі землі.
- Люди змушені були залишати свої домівки через військові дії, переслідування та насильство. Війни між феодалами, релігійні конфлікти та вторгнення зовнішніх загарбників (наприклад, вторгнення угрів, печенігів, монголів) призводили до масових переселень
- Зростання населення в селах призводило до нестачі родючих земель, тому селяни переселялися в пошуках вільних угідь.
- Влада і знать сприяли внутрішній колонізації, запрошуючи працівників на свої землі і надаючи їм привілеї. Це робилося для освоєння занедбаних територій.
- Торговці та купці були першопрохідцями, які відкривали нові торгові шляхи та сприяли заснуванню нових поселень. Феодали заохочували переселенців для освоєння нових територій
- Епідемії, зокрема чума в 14 ст., призводили до масової загибелі людей. Ті, хто вижив, мігрували в безпечніші місцевості.
2. Чи можлива мирна зовнішня колонізація?
Мирна зовнішня колонізація малоймовірна. Зовнішня колонізація у Західній Європі здебільшого відбувалася збройно, шляхом завоювання чужих земель. Наприклад, експансія вікінгів, хрестові походи, захоплення арабами Іспанії тощо. Мирне освоєння закордонних територій було радше винятком.
3. Розгляньте мініатюру, де змальовано повсякдення селян. Чому відбувалися їхні переселення? Поясніть свої міркування.
На мініатюрі зображено, як селяни обробляють землю феодала. Їхні переселення відбувалися через нестачу родючих угідь у рідних селах внаслідок зростання населення. Феодали сприяли цьому, запрошуючи селян на свої землі й надаючи їм певні права та свободи. Це була внутрішня колонізація з метою освоєння занедбаних територій всередині країни. Коли ж вільних земель всередині не вистачало, починалася зовнішня колонізація шляхом завоювань.
4.3. Як відбувалася зовнішня колонізація у Західній Європі? Що таке міграції?
1. Що спільного і що відмінного між словами «експансія», «колонізація», «міграція»? Складіть із цими словами речення та запишіть їх у зошит.
- Експансія – це розширення сфери впливу держави, часто шляхом завоювання нових земель. Наприклад: “Експансія вікінгів призвела до заселення ними нових територій”.
- Колонізація – це заселення і освоєння нових територій, як всередині країни (внутрішня), так і за її межами (зовнішня). Наприклад: “Колонізація незайманих земель сприяла розвитку сільського господарства”.
- Міграція – це переміщення людей зі зміною місця проживання, як в межах країни, так і за кордон. Наприклад: “Міграція селян до міст була викликана пошуком кращої долі”.
2. Згадайте значення слів «русь», «русинка»/«русин», «Русь». Чи взаємопов’язувались причини міграцій у Європі та на теренах Русі-України? Які їхні основні наслідки?
Слова “русь”, “русин/русинка”, “Русь” стосуються середньовічної держави на території сучасної України. Причини міграцій в Європі та на Русі були подібними – пошук кращих умов для життя, втеча від війн, епідемій, голоду. Наслідками були зміни етнічного складу населення, культурні взаємовпливи, освоєння нових земель.
3. Чому хвороби спричиняли переселенські рухи? Чи спостерігаємо такі випадки тепер?
Епідемії, зокрема чума в 14 ст., призводили до масової загибелі людей. Ті, хто вижив, мігрували в безпечніші місцевості. В наш час масштабні міграції через епідемії не такі поширені завдяки розвитку медицини. Але локальні переміщення людей, наприклад евакуація із зон спалаху небезпечних хвороб, трапляються і зараз.
Перевіримо себе
Орієнтуємося в історичному часі і просторі.
1. Скільки століть минуло: від початку Великої грецької колонізації до початку Великого переселення народів; від початку переселення угрів у Паннонію до витіснення монголами половців із Північного Причорномор’я? Для зручності обчислень позначте вказані дати на лінії/стрічці/шкалі часу.
Від початку Великої грецької колонізації (VIII ст. до н.е.) до початку Великого переселення народів (IV ст. н.е.) минуло приблизно 12 століть. Від початку переселення угрів у Паннонію (IX ст.) до витіснення монголами половців із Північного Причорномор’я (середина XIII ст.) минуло близько 4 століть.
Позначення на шкалі часу:
- VIII ст. до н.е. – Велика грецька колонізація
- IV ст. н.е. – Велике переселення народів
- IX ст. – Переселення угрів у Паннонію
- Середина XIII ст. – Витіснення монголами половців
2. Уявіть, що Вам потрібно потрапити із середньовічного Києва в Париж. Послуговуючись мапами, поміщеними в попередніх параграфах, прокладіть для себе сухопутний та водний маршрути. Який із них виявиться коротшим? Який безпечнішим? Які країни ви відвідаєте?
Сухопутний: Київ – Львів – Краків – Прага – Нюрнберг – Страсбург – Париж. Цей шлях проходить через Русь, Польщу, Чехію, Священну Римську імперію, Францію.
Водний: Київ – Дніпро – Чорне море – Середземне море – Атлантичний океан – Ла-Манш – Сена – Париж. Цей маршрут довший, але, можливо, безпечніший, оскільки менше перетинає кордонів різних держав. Хоча морські подорожі теж були небезпечними.
Отже, сухопутний шлях коротший, але менш безпечний через необхідність перетину багатьох країн. Водний – довший, але відносно безпечніший.
Працюємо з історичною інформацією.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли відбувалося переселення угрів у Паннонію?
- Що таке внутрішня і зовнішня колонізація?
- Хто такі вікінги і яку роль вони відіграли в колонізаційних процесах?
- Де розташовувалася Паннонія?
- Звідки ми можемо дізнатися про міграції в середньовічній Європі?
- Чому влада сприяла переселенським рухам?
- Як епідемії впливали на міграційні процеси?
- Який результат мала експансія арабів в Іспанії?
4. А. Заповніть пропуски в тексті:
Влада сприяла переселенським рухам. Знатні та заможні спеціально запрошували працівників, гарантуючи їм певні привілеї: права та свободи. Так відбувалася внутрішня колонізація — заселення й освоєння вільних земель усередині країни. За браком “внутрішніх” територій зазіхали на закордонні володіння, завойовуючи їх, що виливалося в зовнішню колонізацію.
Синоніми до слова “колонізація”: заселення, освоєння.
Б. Розташуйте словосполучення в логічній послідовності: внутрішня колонізація; зростання потреб у землях, придатних для господарювання; збільшення кількості населення; освоєння занедбаних територій. Можливі взаємозалежності позначте стрілками: «→», «←», «↔». Поясніть свої міркування.
Логічна послідовність:
- Збільшення кількості населення
- Зростання потреб у землях, придатних для господарювання
- Внутрішня колонізація
- Освоєння занедбаних територій
Взаємозалежності:
Збільшення кількості населення → Зростання потреб у землях ↔ Внутрішня колонізація → Освоєння занедбаних територій
Пояснення: Зростання населення призводило до нестачі земель для господарювання. Це спонукало до внутрішньої колонізації – заселення вільних територій всередині країни. Внаслідок цього відбувалося освоєння занедбаних земель. Тобто ці процеси були взаємопов’язані і випливали один з одного.
Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.
5. Ураховуючи те, що європейці Середньовіччя займалися здебільшого сільським господарством, обміркуйте відповідь на запитання: «Чому в параграфі майже не йдеться про природні “багатства”, які впливали на землеробство і скотарство, натомість детально розповідається про значення лісів?»
Параграф майже не згадує про природні багатства, які впливали на землеробство і скотарство, а детально розповідає про значення лісів, тому що:
- Ліси були найважливішим природним ресурсом для середньовічних європейців. Вони давали деревину для будівництва, опалення, виготовлення предметів побуту.
- Ліси були джерелом додаткової їжі – там полювали на дичину, збирали мед, ягоди, гриби, горіхи. Це було важливим доповненням до сільськогосподарських продуктів.
- Ліси відігравали важливу роль в уявленнях людей того часу, були місцем, де жили міфічні істоти. Тобто мали не лише господарське, а й культурне значення.
- Натомість про інші природні ресурси для землеробства і скотарства (родючі ґрунти, пасовища) не згадується, бо вони сприймалися як даність. Увага приділена саме лісам як найбільш значущому і багатофункціональному природному багатству.
6. За допомогою пошукового сервісу «Ґуґл» дізнайтеся про перебіг «чорної смерті» на теренах Русі-України. Чи спричинила ця хвороба внутрішні переселенські рухи?
За результатами пошуку в Google, можна зробити такі висновки про перебіг “чорної смерті” (пандемії чуми в середині XIV ст.) на теренах Русі-України:
- Епідемія чуми досягла території колишньої Русі у 1352 році, спустошивши Псков, Смоленськ, Київ, Чернігів, Переяслав і Суздаль.
- На території нинішньої України перша хвиля легеневої чуми бушувала в період від 1346 до 1349 року. На XIV століття припали ще три хвилі епідемії.
- Чума спричинила значні демографічні втрати. Від неї у XIV столітті вимерла значна частина населення Криму.
- Епідемія мала суттєві соціальні, економічні та культурні наслідки. Почали змінюватися цивілізаційні розклади.
- Зміцнювались зв’язки Русі з Європою, де в середині XIV ст. лютувала “чорна смерть”, від котрої за 10 років вимерло не менше половини населення.
Щодо внутрішніх переселенських рухів, спричинених чумою на Русі, в результатах пошуку прямих згадок не знайдено. Але, враховуючи масштаби демографічних втрат і соціально-економічні зміни, можна припустити, що якісь переміщення населення, втеча з охоплених епідемією міст і регіонів могли відбуватися. Однак для точної відповіді потрібні додаткові історичні джерела.