§38. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Підкорення Кримського ханства Росією

Назад до змісту

Пригадайте, що впливало на відносини Російської імперії з Українською козацькою державою у XVIII ст. З якими загрозами доводилося боротися гетьманам і козацькій старшині після Полтавської битви?

Впливали перемога Росії у Північній війні, поразка Української держави у Полтавській битві, прагнення імперії до централізації й обмеження автономії, зміцнення самодержавства, загроза з боку Османської імперії та кримських татар, інтриги козацької старшини, конфлікти всередині суспільства та реформи Петра І.

Головними загрозами були:

• Обмеження автономії та ліквідація основних прав Гетьманщини
• Втручання російських чиновників у управління
• Репресії проти незгідної козацької еліти
• Переслідування за підтримку Мазепи
• Перетворення козацьких полків на регулярні російські, закріпачення селян та насадження імперських порядків.

📝 Діємо: практичні завдання

Поміркуйте, чи мали шанси К. Розумовський відстояти автономію Гетьманщини, а запорозькі козаки — існування Запорозької Січі.

Кирило Розумовський, попри свої намагання, мав дуже мало шансів відстояти автономію. Його влада повністю залежала від волі російської імператриці, яка в будь-який момент могла її скасувати. Коли Катерина ІІ вирішила остаточно ліквідувати українську автономію, гетьмана просто змусили зректися посади.

Запорозькі козаки також не мали шансів зберегти Січ. Після перемоги у війні з Туреччиною Російська імперія більше не потребувала козаків для захисту кордонів. Січ із її вольностями заважала планам імперії щодо повного контролю над землями, тому її знищення було лише питанням часу.

✨ Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про обставини відновлення гетьманства

1. Поясніть, які обставини, окрім кохання цариці й українського козака, сприяли відновленню гетьманства.

Окрім особистих симпатій імператриці Єлизавети Петрівни, відновленню гетьманства сприяли й прагматичні причини. Російська імперія потребувала стабілізувати ситуацію на своїх південних кордонах. Українська козацька держава розглядалася як надійний бар’єр проти Кримського ханства, Османської імперії та Речі Посполитої. Також важливу роль відіграли наполегливі прохання козацької старшини, з якими вона звернулася до імператриці під час її подорожі в Україну у 1744 році.

2. Поміркуйте, які обставини робили становище відродженого гетьманства хитким.

Становище відродженого гетьманства було вкрай хитким, оскільки його існування залежало не від юридичних угод, а від особистої прихильності та волі однієї людини — імператриці Єлизавети Петрівни. Навіть за її правління політика обмеження автономії продовжувалася: було ліквідовано митний кордон з Росією, встановлено фінансову звітність перед Петербургом та пряме імперське управління над Києвом. З приходом до влади нової імператриці, Катерини II, яка мала на меті повну уніфікацію імперії, гетьманство було швидко скасоване у 1764 році, що довело його цілковиту залежність від волі монарха.

1. Проаналізуйте політику К. Розумовського й визначте, які заходи й наміри гетьмана свідчили про прагнення відновити політичні права Гетьманщини.

Політика Кирила Розумовського була спрямована на відновлення автономії Гетьманщини. Про це свідчать як його конкретні заходи, так і наміри.

Заходи:

• Скликання старшинських з’їздів: Гетьман відновив традицію генеральних зборів старшини, що посилювало її роль в управлінні державою.
• Судова реформа: Було проведено реформу, яка запроваджувала станові суди за зразком Речі Посполитої, що виводило судочинство з-під контролю російської адміністрації.
• Реформування війська: Розумовський модернізував козацьке військо, ввівши уніформу та вдосконаливши артилерію, що підвищувало боєздатність армії.
• Економічні заходи: Він захищав інтереси української торгівлі та намагався перенести столицю до Батурина, що мало б відновити її статус як гетьманської резиденції.

Наміри:

• Спадкове гетьманство: Розумовський прагнув закріпити гетьманську владу за своїм родом, що перетворило б Гетьманщину на спадкову монархію.
• Відновлення зовнішньої політики: Він хотів повернути право на самостійні міжнародні відносини.
• Договірні відносини з Росією: Намір відновити відносини на основі статей Богдана Хмельницького свідчив про бажання повернутися до формату військово-політичного союзу, а не підпорядкування.
• Розвиток освіти: Плани відкрити університети в Батурині та на базі Києво-Могилянської академії сприяли б зміцненню культурної самобутності.

2. Висловте припущення, якою була реакція царського уряду на політику гетьмана.

Царський уряд, особливо за правління Катерини II, відреагував на таку політику вкрай негативно. Прагнення Розумовського до відновлення автономії Гетьманщини суперечило курсу Російської імперії на централізацію та уніфікацію управління. З приходом до влади Катерини II тиск посилився, оскільки вона бачила в автономії Гетьманщини загрозу єдності імперії. У результаті Кирила Розумовського змусили зректися булави, а в 1764 році гетьманство було остаточно ліквідовано.

Пригадайте, коли і за яких обставин постала Нова Січ. Яким, на вашу думку, було ставлення російського уряду до запорожців? Чому?

Нова Січ постала у 1734 році, коли російський уряд дозволив козакам повернутися на свої землі, оскільки потребував їхньої допомоги у війні з Туреччиною.

Ставлення уряду до запорожців було ворожим, бо Січ вважали осередком небезпечної «вольності». Коли після перемоги у війні з турками військова потреба в козаках зникла, їхні землі стали потрібні імперії для колонізації. Крім того, демократичний устрій Січі суперечив російському самодержавству, тому в 1775 році її було остаточно зруйновано.

✨ Свідчать документи

З маніфесту Катерини II про ліквідацію Запорозької Січі

1. Визначте за документом офіційні причини ліквідації Запорозької Січі.

Згідно з маніфестом, офіційними причинами ліквідації Січі були:

• Образа імператорської величності.
• Зухвалі вчинки та непокора наказам.
• Претензії козаків на землі, завойовані Росією у війні з Туреччиною.
• Прийом до своїх лав утікачів, зокрема селян з Малоросії, всупереч заборонам уряду.

2. Назвіть справжні причини ліквідації Січі.

Справжніми причинами були:

• Втрата військової потреби: Після перемоги у війні з Туреччиною Росія отримала вихід до Чорного моря, і Запорозька Січ перестала бути потрібною як прикордонний захист.
• Зацікавленість у землях: Уряд хотів роздати родючі землі запорожців російським дворянам для колонізації.
• Несумісність устрою: Демократичні порядки та волелюбність Січі суперечили абсолютистському ладу Російської імперії, яка прагнула до повної централізації та уніфікації. Січ була останнім осередком української автономії, що заважало цим планам.

Розгляньте схему та визначте заходи царського уряду, які слугували для реалізації принципу «поділяй і володарюй».

Заходи царського уряду, які слугували реалізації принципу «поділяй і володарюй», стосувалися упровадження суспільного устрою за російським зразком.

Це виявилося у двох діях, що розкололи українське суспільство:

1. Остаточне закріпачення селянства (1783 р.): Цей крок перетворив більшість населення на безправну масу, прикріплену до землі.
2. Надання козацькій старшині й шляхті прав російського дворянства (1785 р.): Цим царський уряд «купив» лояльність української еліти, зрівнявши її у правах та привілеях з російськими дворянами.

Таким чином, уряд поглибив прірву між верхівкою та простим народом. Козацька старшина отримала владу над закріпаченими селянами і стала частиною імперської системи, втративши спільні інтереси з рештою українців. Це унеможливило їхнє об’єднання для боротьби за спільні права.

📝 Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом, визначте чинники, які сприяли підкоренню Кримського ханства Росією. За результатом роботи укладіть логічну схему.

1. Послаблення Кримського ханства та посилення Росії

• У XVIII столітті Російська імперія значно зміцніла, тоді як Кримське ханство вже не могло самостійно давати відсіч ворогам.
• Внутрішні проблеми в ханстві: слабкість правителів-ханів та суперечності серед правлячої верхівки.

2. Цілеспрямована політика Росії

• Дипломатичний тиск:
  • Росія схилила на свій бік васалів ханства — Буджацьку та Єдисанську ногайські орди.
  • Серед кримської еліти поширювались проросійські настрої та обіцянки привілеїв в обмін на лояльність.
• Військова агресія:
  • У 1771 році Катерина II наказала окупувати Крим російськими військами.
• Політичне втручання:
  • На ханський престол було посаджено ставленика Росії Сагіба II Ґерая, а потім — Шагіна Ґерая, який був маріонеткою в руках імперії.
  • За Кючук-Кайнарджійським миром 1774 року Османська імперія визнала незалежність Криму, через що ханство залишилося без підтримки сам на сам з Росією.

3. Ліквідація ханства

• Непопулярні реформи та підвищення податків останнім ханом Шагіном Ґераєм спричинили масові заворушення, що стало приводом для втручання Росії.
• Влада хана трималася лише на російських військах.
• У 1783 році Шагін Ґерай, розуміючи свою безпорадність, зрікся престолу.
• 19 квітня 1783 року Катерина II видала маніфест про приєднання Криму до Російської держави, що завершило підкорення ханства.

Історичні подробиці

З книжки «Історія Криму та кримськотатарського народу» (Бекірова Г., Іванець А., Тищенко Ю., Громенко С., Аблаєв Б., 2020р.)

Оцінка діяльності Шагін Ґерая та його долі

Діяльність Шагін Ґерая — це невдала спроба модернізації ханства. Його реформи за європейським зразком провалилися, бо не враховували місцевих традицій, а підвищення податків викликало народні повстання.

Уникнути своєї долі він не міг. Хан був маріонеткою, влада якого трималася лише на російських військах. У ситуації, коли Росія прагнула захопити Крим, а місцеве населення було налаштоване проти нього, втрата престолу була неминучою.

Які основні причини призвели до послаблення Кримського ханства наприкінці XVIII ст.?

Послаблення Кримського ханства було спричинене зростанням військової могутності Російської імперії та, навпаки, неспроможністю ханства самостійно чинити опір. Також на це вплинули внутрішні проблеми: слабкість правителів-ханів, поширення проросійських настроїв серед кримської знаті та перехід ногайських орд, які були васалами Криму, на бік Росії. Російська імперія активно втручалася у внутрішні справи ханства, окупувала Крим у 1771 році та поставила на престол своїх ставлеників, що зрештою призвело до повної втрати незалежності.

1. Покажіть на карті загарбані наприкінці XVIII ст. Росією території Півдня України. Поясніть, чим цей регіон приваблював Російську імперію.

Наприкінці XVIII століття Російська імперія загарбала Кримський півострів, острів Тамань та всю Кубанську сторону у 1783 році. Пізніше, за Ясським мирним договором після війни з Османською імперією 1787–1792 років, до Росії відійшла також територія між Південним Бугом і Дністром.

Цей регіон приваблював Російську імперію своїм стратегічним положенням. Він надавав вихід до Чорного моря, що було критично важливо для військового домінування в регіоні та для розвитку морської торгівлі. Крім того, ці землі розглядалися як важливий плацдарм для захисту південних кордонів імперії.

2. Тривалий час вважалося, що південні міста України (названі в схемі) були засновані російським урядом. Дізнайтеся з додаткових джерел, від якого часу насправді ведуть історію південних міст сучасні історики.

Сучасні історики доводять, що південні міста, такі як Кропивницький, Запоріжжя, Дніпро, Херсон, Миколаїв, Одеса та Маріуполь, ведуть свою історію з часів, що існували задовго до приходу Російської імперії. На схемі вказано, що відбулося “перетворення давніх поселень на центри російської влади і морської торгівлі”. Це свідчить про те, що російський уряд не створював міста “з нуля”, а розбудовував, захоплював і перейменовував уже існуючі поселення, серед яких були козацькі зимівники, слободи та фортеці.

3. Поміркуйте, чому в питанні заснування міст півдня України важливо встановити історичну правду.

Встановлення історичної правди щодо заснування міст на півдні України є принциповим для спростування російського імперського міфу про “освоєння диких земель”. Цей міф був створений, щоб зобразити Росію як цивілізаційну силу, яка принесла розвиток на нібито порожні території, ігноруючи при цьому багатовікову історію українців та інших народів у цьому регіоні. Відновлення правди підкреслює безперервність української історії на цих землях і є важливим елементом збереження національної пам’яті та ідентичності.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати дати ліквідації гетьманства та Запорозької Січі.

Гетьманство було ліквідовано указом імператриці Катерини II у листопаді 1764 року. Запорозьку Січ було зруйновано російськими військами у червні 1775 року, а в серпні того ж року Катерина II видала маніфест про її остаточну ліквідацію.

Можу розповісти про реформи К. Розумовського.

Під час свого гетьманування (1750-1764 рр.) Кирило Розумовський намагався відновити автономію Гетьманщини. Він провів судову реформу, реорганізував козацьке військо, запровадивши однакові однострої, та скликав старшинські з’їзди для обговорення важливих справ. Також гетьман хотів перенести столицю з Глухова до Батурина, прагнув добитися визнання спадковості гетьманської посади за своїм родом та відновити право на самостійну зовнішню політику.

Можу визначити причини ліквідації гетьманства та Запорозької Січі.

Головною причиною ліквідації гетьманства та Запорозької Січі було прагнення російської імператриці Катерини II до повної централізації влади та уніфікації всіх земель імперії. Гетьманщина зі своїми прагненнями до автономії та Січ як осередок волелюбності заважали цим планам. Після російсько-турецької війни 1768–1774 років Запорозька Січ втратила своє військове значення як захисник південних кордонів від татар, тому її існування стало для імперії непотрібним і навіть небезпечним.

Можу пояснити, чому Російській імперії вдалося знищити Кримське ханство.

Російській імперії вдалося знищити Кримське ханство через кілька причин. По-перше, військова міць Росії значно зросла, тоді як ханство ослабло і не могло самостійно протистояти агресії. По-друге, Росія активно втручалася у внутрішні справи ханства, підтримуючи проросійськи налаштовану знать та використовуючи слабкість ханів. По-третє, після російсько-турецької війни 1768-1774 років Османська імперія була змушена визнати “незалежність” Криму, що залишило його сам на сам із Росією. Зрештою, останній хан Шагін Ґерай був маріонеткою Росії, що дозволило імперії повністю підкорити та анексувати ханство у 1783 році.

2. Упорядкуйте історичне лото. Упізнайте діячів та розкрийте роль кожного з них в історії українських земель у XVIII ст.

Останнє гетьманство у XVIII ст. — Кирило Розумовський (портрет праворуч).

Він був останнім гетьманом України (1750–1764 рр.). Протягом свого правління він намагався відновити автономію Гетьманщини, провівши судову та військову реформи, і навіть мріяв про спадковість гетьманської влади. Однак у 1764 році Катерина II змусила його зректися булави, після чого гетьманство було остаточно ліквідовано.

Ліквідація Запорозької Січі — Петро Калнишевський (портрет у центрі).

Це останній кошовий отаман Запорозької Січі. Коли у 1775 році російські війська зруйнували Нову Січ, його разом з іншою старшиною було заарештовано. Петра Калнишевського заслали до Соловецького монастиря, де він провів в ув’язненні 25 років.

Установлення влади Російської імперії над Кримом — Шагін Ґерай (портрет ліворуч).

Він був останнім кримським ханом (1777–1783 рр.). Його влада була нестійкою і трималася на підтримці російських військ, що робило його маріонеткою в руках імперії. Невдалі реформи та високі податки викликали народне невдоволення. Зрештою, у 1783 році він зрікся престолу, що дозволило Катерині II видати маніфест про приєднання Криму до Російської імперії.

Обговорюємо в групі

3. Зіставте історію знищення козацького устрою в Україні та підкорення Кримського ханства. Що спільного в діях Російської імперії і причинах її успіху в цьому процесі?

Спільним у діях Російської імперії було те, що вона використовувала схожі методи для досягнення своєї мети — повної централізації влади та ліквідації будь-якої автономії.

Спільні риси в діях Російської імперії:

• Розкол еліти: І в Гетьманщині, і в Криму Росія робила ставку на розкол місцевої верхівки. Козацькій старшині запропонували зрівнятися в правах з російським дворянством, що відділило її від решти козацтва. Кримській знаті також обіцяли різні привілеї в обмін на лояльність.
• Втручання у внутрішні справи: Імперія активно втручалася у вибори гетьманів та кримських ханів, просуваючи своїх ставлеників (наприклад, останній хан Шагін Ґерай був фактично маріонеткою Росії).
• Військовий тиск: І Запорозька Січ, і Кримське ханство були ліквідовані за допомогою прямої військової сили. Російські війська оточили Січ у 1775 році, а Крим був окупований у 1771 році, і влада хана-ставленика трималася на російських багнетах.
• Використання сприятливого моменту: Ліквідація Січі відбулася одразу після закінчення російсько-турецької війни 1768-1774 рр., коли запорожці стали “непотрібними” для оборони кордонів. Підкорення Криму стало можливим після того, як Османська імперія була змушена визнати його “незалежність”, залишивши ханство без свого головного союзника.

Причини успіху Російської імперії в обох випадках були схожими:

1. Військова перевага Російської імперії.
2. Внутрішні суперечності та слабкість як в українському козацькому суспільстві, так і в Кримському ханстві.
3. Поступовий наступ на автономію, який послаблював опір.
4. Успішна політика “поділяй і володарюй”, яка дозволила переманити на свій бік частину місцевої еліти.